79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.12.09 Справа№ 13/228
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів
до відповідача: фізичної особи-підприємсця ОСОБА_2, м.Львів
про стягнення 6533,79грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 -ФОП, ОСОБА_3 -представник (без доручення)
Від відповідача: ОСОБА_2 -ФОП, ОСОБА_4 -представник, ОСОБА_5 -представник
Порушено провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів до відповідача: фізичної особи-підприємсця ОСОБА_2, м.Львів про стягнення 6533,79грн.
Позивачем в судовому засіданні позовні вимоги підтримано повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачем позов заперечено з підстав, викладених у відзиві на позов.
З”ясовано:
як вказується позивачем, що 01 жовтня 2009 року між позивачем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, та відповідачем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди нежитлових приміщень №5, відповідно до якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 133 кв.м, що належить орендодавцю на праві приватної власності.
Відповідно до пункту 5.1 договору, орендар зобов'язується щомісячно, не пізніше 05 числа поточного місяця вносити орендну плату, розмір якої встановлений в сумі 6 000,00 грн.
Проте, відповідач, в порушення пункту 5.1 договору оренди нежитлових приміщень від 01.10.2009 року №5, за листопад 2009 року не провів оплати і заборгованість з орендної плати становить 6 000,00 грн. , зі сплати комунальних платежів 253,79 грн.
Крім того, у відповідності пункту 5.2 договору, відповідачу нарахована пеня у розмірі 1% від місячної суми орендної плати за кожен прострочений день, яка становить 300,00 грн.
Відповідачем позов заперечено і зазначено, що договір оренди нежитлових приміщень від 01.10.09 р. він не укладав і не підписував, договір є фіктивним і підробленим орендодавцем (в т.ч підпис і печатка). Крім цього, вказано, що 1 листопада 2008 року між сторонами укладено договір оренди нежитлових приміщень терміном до 31.09.09 р. і відповідно до п. 4.3 умов даного договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той же самий термін. Таким чином, як вказується відповідачем, для продовження терміну дії договору оренди не потрібно було укладати новий договір (у даному випадку від 01.10.09 р.) в силу п. 4.3 договору від 01.11.09 р. Однак, оскільки відповідач не мав бажання продовжувати термін дії договору оренди, то ще у вересні 2009 року попередив про це орендодавця і сторони усно домовились, що у жовтні 2009 року відповідач звільнить приміщення і проведе оплату за оренду на тих же умовах.
У жовтні 2009 року відповідач вказує, що звільнив приміщення і передав їх орендарю, оплативши орендну плату за жовтень 2009 року у повному обсязі, що не заперечується і самим орендодавцем, оскільки претензій по оплаті до 01.11.09 р. він не має.
Також, про те, що у жовтні 2009 р. відповідач здав приміщення орендарю свідчить, на його думку, оголошення в газеті "Ваш магазин" про здачу в оренду складу розміром 133 кв.м, який він орендував з 1.11.08 р. по жовтень 2009 р.
Окрім того, вказується, що претензію, датовану 11.11.09 р., він не отримував.
При винесенні рішення у даній справі суд керувався наступним:
згідно ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У відповідності до п.4 ст.284 Господарського кодексу України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно п.2 ст.291 ГК України, договір оренди вважається припиненим після закінчення строку, на який його було укладено і на підставі ст.785 ЦК України, наймач зобов”язаний негайно повернути наймодавцеві майно.
У даному випадку строк дії договору №4 від 01.11.08р. закінчився 31.09.09р. і сторонами укладено нову угоду (частково змінену) -від 01.10.09р. №5 терміном дії до 31.08.2010 року включно та складено акт прийому-передачі орендованого приміщення від 01.10.09р., який засвідчено (як і угоду) підписом та печаткою відповідача.
Відповідно до п.3.1 роз”яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99р. №02-5/111 (із змінами), якщо відповідну угоду не визнано недійсною у зазначеному порядку, вона має такі ж правові наслідки, як і будь-яка дійсна угода, а тому зауваження відповідача щодо фіктивності угоди судом не приймаються через їх необгрунтованість та непідтвердженість доказами.
Не приймаються також зауваження відповідача щодо повернення орендованого майна у жовтні 2009 року, оскільки ним не подано доказів у підтвердження вказаних обставин -акту прийому-передачі орендованого майна.
Згідно ст.286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Так, згідно п.5.1 договору оренди №5 від 01.10.09р., орендна плата у розмірі 6000,00грн. повинна вноситись орендарем -відповідачем по справі не пізніше 05 числа поточного місяця на визначений банківський рахунок орендодавця .
Як вбачається з довідки відділення №16 ПЛФ ВАТ „Кредобанк” №01.14/16-6987/09 від 01.12.09р., що по рахунку, визначеному у договорі для сплати орендної плати, за період з 01.11.09р. по 30.11.09р. надходження відсутні. Відповідачем доказів сплати орендної плати за листопад місяць 2009 року. не подано.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування пені та сплата комунальних платежів згідно виставлених рахунків передбачені договором, а тому суд приходить до висновку, що позов підтверджений поданими документами, відповідачем не спростований і підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд -
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. №НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент. №НОМЕР_2) 6300,00грн. основного боргу по орендній платі, 253,79грн. комунальних послуг, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.
Суддя