пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
про відмову у забезпеченні позову
"25" травня 2018 р. Справа № 903/343/18
Суддя господарського суду Волинської області Войціховський В.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬПАРКСЕРВІС" від 22.05.2018р. (вх.№01-68/22/18 від 23.05.2018р.) про забезпечення позову
по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬПАРКСЕРВІС", м. Луцьк
до відповідача: Виконавчого комітету Луцької міської ради, м. Луцьк
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
- ОСОБА_1 заклад "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради", м. Луцьк
про визнання протиправним та скасування рішення
без виклику сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬПАРКСЕРВІС" звернулось до господарського суду з позовом від 22.05.2018р. до Виконавчого комітету Луцької міської ради в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.05.2018р. "Про розірвання договору про співпрацю у сфері розвитку інженерно-транспортної інфраструктури між ОСОБА_1 закладом "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬПАРКСЕРВІС"".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що прийняте 18.05.2018р. Виконавчим комітетом Луцької міської ради рішення "Про розірвання договору про співпрацю у сфері розвитку інженерно-транспортної інфраструктури між ОСОБА_1 закладом "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬПАРКСЕРВІС"" порушує права та охоронювані законом інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬПАРКСЕРВІС", факт його прийняття суперечить нормам чинного законодавства, дане рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
Вказує, що з моменту укладення 12.07.2016р. між ОСОБА_1 закладом "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬПАРКСЕРВІС" договору про співпрацю у сфері розвитку інженерно-транспортної інфраструктури від 12.07.2016р. №12/07 та по даний час позивач належним чином виконує усі умови укладеного договору, жодних письмових претензій про спонукання до виконання умов договору чи стосовно невиконання останнього ні від ОСОБА_1 закладу "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради", ні від Виконавчого комітету Луцької міської ради на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬПАРКСЕРВІС" не надходило.
В правове обґрунтування позовних вимог посилається на ст. 19 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 21, 627, 651 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67, 162-164, 188 Господарського кодексу України.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 24.05.2018р. було прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬПАРКСЕРВІС" до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.06.2018р. на 10:30год.; залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 заклад "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради" (43005, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, будинок 2А, код ЄДРПОУ 02928137).
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву від 22.05.2018р. (вх.№01-68/22/18 від 23.05.2018р.) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Виконавчому комітету Луцької міської ради та будь-яким іншим юридичним та/або фізичним особам, зокрема, ОСОБА_1 закладу "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради" вчиняти дії щодо демонтажу, розбирання, знесення чи в інший спосіб припинення використання автопарковки, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, проспект Президента Грушевського, 2а, та якою на даний час правомірно користується позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬПАРКСЕРВІС".
Заява обгрунтована обставинами щодо існування реальної загрози того, що подальші дії відповідача та третіх осіб, зокрема, КЗ "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради", будуть спрямовані на перешкоджання позивачу використовувати паркомісця за адресою: м. Луцьк, проспект Президента Грушевського, 2а, а також на демонтаж самої автопарковки за вказаною адресою.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬПАРКСЕРВІС" від 22.05.2018р. про забезпечення позову шляхом заборони Виконавчому комітету Луцької міської ради та будь-яким іншим юридичним та/або фізичним особам, зокрема ОСОБА_1 закладу "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради" вчиняти дії щодо демонтажу, розбирання, знесення чи в інший спосіб припинення використання автопарковки, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, проспект Президента Грушевського, 2а, та якою на даний час правомірно користується Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬПАРКСЕРВІС", суд засвідчує наступне.
Статтею 138 ГПК України визначено, що Заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.
Згідно п. 1 чинної на даний час постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Пунктом 2 зазначеної постанови передбачено, що забезпечення позову, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 3 вказаної постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Пунктом 9 цієї постанови визначено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні. Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким забороняється вчинення дій щодо предмета спору. Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Всупереч вимогам статті 74 Господарського процесуального кодексу України заявником не надано належних, допустимих та достатніх доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Як вбачається із заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬПАРКСЕРВІС" про вжиття заходів до забезпечення позову, остання не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
В заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування та припущення заявника стосовно того, що подальші дії відповідача та третіх осіб, зокрема КЗ "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради", будуть спрямовані на перешкоджання позивачу використовувати паркомісця за адресою: м. Луцьк, проспект Президента Грушевського, 2а, а також на демонтаж самої автопарковки за вказаною адресою.
Однак, самі лише припущення заявника стосовно того, що подальші можливі дії відповідача та третіх осіб, зокрема КЗ "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради", будуть спрямовані на перешкоджання позивачу використовувати паркомісця за адресою: м. Луцьк, проспект Президента Грушевського, 2а, а також на демонтаж самої автопарковки за вказаною адресою, на думку суду, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обгрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Потенційна можливість вчинення відповідачем чи третьою особою дій, які будуть перешкоджати позивачу без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
З поданих заявником матеріалів судом встановлено, що останні не містять будь-яких доказів на підтвердження факту реальної загрози вчинення відповідачем чи третіми особами дій, які спрямовані на перешкоджання позивачу використовувати паркомісця за адресою: м. Луцьк, проспект Президента Грушевського, 2а, а також на демонтаж самої автопарковки за вказаною адресою.
Разом з тим, жодних обгрунтованих причин, у зв'язку з якими необхідно забезпечувати позов та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем також не надається.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Здійснивши оцінку обгрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬПАРКСЕРВІС" про вжиття, визначених товариством заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.
За таких обставин та з огляду на те, що заявником не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬПАРКСЕРВІС" від 22.05.2018р. про забезпечення позову шляхом заборони Виконавчому комітету Луцької міської ради та будь-яким іншим юридичним та/або фізичним особам, зокрема ОСОБА_1 закладу "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради" вчиняти дії щодо демонтажу, розбирання, знесення чи в інший спосіб припинення використання автопарковки, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, проспект Президента Грушевського, 2а, та якою на даний час правомірно користується позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬПАРКСЕРВІС", відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд.
Ухвала підписана 25.05.2018р.
Суддя В. А. Войціховський