Апеляційне провадження № 22-ц/796/4635/2018 Головуючий у 1 інстанції - Юзькова О.Л.
Унікальний номер справи № 761/42748/17 Доповідач - Андрієнко А.М.
24 травня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді Андрієнко А.М.
Суддів: Заришняк Г.М.
МараєвоїН.Є.
При секретарі Дроздовій Ж.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2018 року про відкриття провадження по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДГРУПП», ОСОБА_2, Управління державної реєстрації Головного територіального управління у м. Києві про встановлення факту відсутності у особи правового статусу учасника товариства, у зв'язку з неукладеністю договору купівлі - продажу частини частки у статутному капіталі господарського товариства; скасування державної реєстрації змін у складі учасників товариства та збільшення розміру його статутного капіталу за рахунок майнового внеску особи, яка не набула статусу учасника господарського суб'єкта; визнання недійсним правочину щодо відчуження квартири на користь господарського товариства в якості майнового внеску, свідоцтва про право власності господарського товариства і скасування відповідних записів про державну реєстрацію права власності на квартиру в порядку спадкування та витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод в користуванні власністю,
В листопаді 2017 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до відповідачів ТзОВ «ГРАНДГРУПП», ОСОБА_2, Управління державної реєстрації Головного територіального управління у м. Києві про встановлення факту відсутності у особи правового статусу учасника товариства, у зв'язку з неукладеністю договору купівлі - продажу частини частки у статутному капіталі господарського товариства; скасування державної реєстрації змін у складі учасників товариства та збільшення розміру його статутного капіталу за рахунок майнового внеску особи, яка не набула статусу учасника господарського суб'єкта; визнання недійсним правочину щодо відчуження квартири на користь господарського товариства в якості майнового внеску, свідоцтва про право власності господарського товариства і скасування відповідних записів про державну реєстрацію права власності на квартиру в порядку спадкування та витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод в користуванні власністю.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2018 року відрито провадження по справі.
Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала була винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зазначив, що справа в частині договору купівлі - продажу частини частки у статутному капіталі господарського товариства; скасування державної реєстрації змін у складі учасників товариства та збільшення розміру його статутного капіталу за рахунок майнового внеску особи, яка не набула статусу учасника господарського суб'єкта; визнання недійсним правочину щодо відчуження квартири на користь господарського товариства в якості майнового внеску, свідоцтва про право власності господарського товариства і скасування відповідних записів про державну реєстрацію права власності на квартиру повинна бути розглянута в порядку господарського судочинства, а не в загальному судочинстві, оскільки питання, які порушуються позивачами є корпоративними правами Товариства.
Апелянт ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції просив ухвалу суду про відкриття провадження скасувати.
Представник позивачів просила апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду про відкриття провадження залишити без змін.
В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги щодо підсудності справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відкриваючи провадження по справі, суд виходив з того, що із заявлених позовних вимог вбачається спір з приводу права на спадкування нерухомого майна, який підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження за правилами цивільного судочинства.
Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просили суд:
1. Встановити факт не набуття за життя ОСОБА_6, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 року правового статусу учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДГРУПП», у зв'язку з неукладеністю договору купівлі - продажу частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДГРУПП»;
2. Зобов'язати Управління державної реєстрації Головного територіального Управління юстиції у м. Києві скасувати державну реєстрацію в реєстрі, здійснену 26.02.2015 року, змін у складі учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДГРУПП» та збільшення розміру його статутного капіталу за рахунок майнового внеску особи, яка не набула статусу учасника господарського суб'єкта;
3. Визнати недійсним правочин щодо відчуження набутої в порядку приватизації квартири ОСОБА_6, яка належала йому на праві власності, де він був зареєстрований та проживав до смерті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДГРУПП»;
4. Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 та в порядку спадкування та витребувати на їх користь це майно з чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 та скасувати реєстрацію права власності в державному реєстрі прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких спорів проводиться за правилами іншого судочинства.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично - значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення.
При визначенні юрисдикційності спору слід враховувати, що критеріями розмежування між цивільною та іншими юрисдикціями є, по-перше, характер спору про право (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами інших видів судочинства), по-друге, однією зі сторін у спорі є, як правило, але не абсолютно, фізична особа.
Судом встановлено, що у даній справі немає спору між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, оскільки позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 не є та не були учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДГРУПП». Крім того, в позовні заяві вони ставлять питання про визнання їх батька-спадкодавця таким, що не набув за життя правового статусу учасника Товариства.
За таких обставин колегія суддів вважає, що із заявлених позовних вимог не вбачається спору з приводу корпоративних прав або спору, який виник в результаті господарської діяльності.
Аналіз предмета й підстав позову, викладених у позовній заяві, вказує на те, що позов у цій справі позивачі пред'явили до відповідачів з метою захисту свого права власності на майно в порядку спадкування, посилаючись на його незаконне надходження до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДГРУПП», вимоги про повернення майна та про усунення перешкод у користуванні майном ґрунтуються на положеннях глави 29 Розділу І книги третьої ЦК України «Захист права власності».
Відтак, доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, є помилковими.
Разом з тим, визначаючи юрисдикцію в якій належить розглядати спір у цій справі, суд враховує, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час звернення з позовом), згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення з позовом) господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 цього Кодексу (у згаданій редакції), а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. Таким чином, за змістом статей 1, 4-1, 12 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення з позовом) та пункту 6 частини першої статті 20 цього Кодексу (в чинній редакції) господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсним актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до ст.. 353 ч.1 п.8 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Як вбачається із апеляційної скарги апелянт вважає, що справа не підсудна Шевченківському суду м.Києва , виходячи не із територіальної непідсудності, а із предметної та суб'єктної юрисдикції.
Однак, відповідно до ст.. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини.
Спірна квартира як нерухоме майно розташована на вул..Саксаганського в м.Києві, що відноситься до Шевченківського району м .Києва.
За таких обставин, суддею першої інстанції було дотримано норми процесуального права як щодо предметної та суб'єктної юрисдикції так і щодо територіальної та виключної підсудності, а тому колегія суддів прийшла до висновку про залишення ухвали без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегіясуддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 24 травня 2018 року.
Головуючий: Судді :