24 травня 2018 року м. Київ
Справа № 2604/29330/12
Провадження № 06.71/796/80/2018
Апеляційний суд міста Києва у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Невідомої Т.О. розглянувши заяву ОСОБА_2 про відвід колегії суддів у складі головуючого: ОСОБА_7., суддів ОСОБА_8., ОСОБА_9 у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 17 травня 2013 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, про вселення та зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні квартирою,
Відповідно до п.п. 8, ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
В провадженні Апеляційного суду міста Києва перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 17 травня 2013 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, про вселення та зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні квартирою.
23 травня 2018 року у судовому засіданні ОСОБА_2 заявила відвід колегії суддів у складі головуючого: ОСОБА_7., суддів ОСОБА_8., ОСОБА_9
В обґрунтування заяви посилалася на те, що стороною відповідача встановлено порушення порядку судового провадження, а саме, неналежне здійснення технічного запису судових засідань, які відбулися 31 січня, 21 лютого, 14 березня та 28 березня 2018 року, що не дає можливості перевірити достовірність, правдивість журналів судових засідань. Зважаючи на дану обставину, стороною відповідача було заявлено клопотання про усунення недоліків у роботі звукозаписувального засобу для здійснення подальшого належного технічного запису судових засідань. Колегія суддів безпідставно відмовила у задоволенні даного клопотання, діючи, на її думку, у свавільний спосіб, при цьому, не навела мотивів постановленого на місці судового рішення. Зважаючи на такі дії суддів, вона була змушена звернутися до Генеральної прокуратури із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Зазначає, що факт звернення до Генеральної прокуратури України зачіпає особисті інтереси суддів, а тому вважає, що колегія суддів допустить упереджену, необ'єктивну та протиправну поведінку у цьому провадженні по відношенню до неї та інших відповідачів, та ухвалить незаконне, необґрунтоване та несправедливе судове рішення. Вказує, що згідно судової практики, наявність скарги/заяви на неправомірні дії судді, що розглядає справу, є підставою для відводу (самовідводу) судді/колегії суддів.
Адвокат ОСОБА_6 який діє в інтересах ОСОБА_4 подану заяву про відвід колегії суддів підтримав з викладених у ній підстав.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23 травня 2018 року заяву про відвід складу суду визнано необґрунтованою, передано на розгляд у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України для її вирішення відповідно до вимог ч.3 ст.40 ЦПК України та оголошено перерву до розгляду даного питання.
Для вирішення питання про відвід визначено суддю Апеляційного суду міста Києва Невідому Т.О. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 травня 2018 року).
Дана заява за правилами ч.ч. 7,8 ст. 40 ЦПК України вирішується суддею наступного дня після її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви ОСОБА_2 щодо упередженості колегії суддів у складі головуючого: ОСОБА_7., суддів ОСОБА_8., ОСОБА_9, підстав для задоволення відводу не вбачаю, з огляду на наступне.
Статтею 36 ЦПК України визначено перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або необ'єктивності судді.
В частині 4 статті 36 ЦПК України прямо зазначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові, у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи
Стосовно об'єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.
Об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.
Тобто, особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше.
Як зазначено вище, підставами які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості колегії суддів є факт звернення ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України із заявою про вчинення кримінального правопорушення суддями ОСОБА_7., ОСОБА_8. та ОСОБА_9
Саме по собі звернення до Генеральної прокуратури України з заявою про вчинення колегією суддів кримінального правопорушення не є безумовною підставою для відводу, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості суддів, яка діє до тих пір поки не доведено інше.
Будь-яких доказів на підтвердження факту упередженості суддів заявником не надано.
Крім того, слід зазначити, що з заявою до Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 звернулася лише 22 травня 2018 року, тобто, за день до судового засідання, що свідчить про штучне створення відповідачем умов на підтвердження факту конфлікту інтересів з метою затягування апеляційного розгляду справи.
Ураховуючи викладене, у задоволенні заяви про відвід колегії суддів ОСОБА_7., ОСОБА_8. та ОСОБА_9 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 36,40 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід колегії суддів у складі головуючого: ОСОБА_7., суддів ОСОБА_8., ОСОБА_9 відмовити.
Продовжити розгляд справи у тому ж складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: Т.О. Невідома