апеляційне провадження №22-ц/796/3746/2018
справа №757/74669/17-ц
22 травня 2018 року м.Київ
Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
судді-доповідача ПоліщукН.В.
суддів Шкоріної О.І., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Амборської Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником ОСОБА_3, на ухвалу Печерського районного суду міста Києва, постановлену під головуванням судді Козлова Р.Ю. 12 лютого 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсними патенту на промисловий зразок та свідоцтв на знак для товарів і послуг,-
встановила:
В грудні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати недійсним Патент на промисловий зразок НОМЕР_2;
- визнати недійсними Свідоцтва на знаки для товарів та послуг НОМЕР_3, НОМЕР_4;
- зобов'язати Міністерство економічного розвитку та торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання повністю недійсним Свідоцтв НОМЕР_3 та НОМЕР_4 та до Державного реєстру патентів України на промислові зразки, щодо визнання повністю недійсними Патенту НОМЕР_2 та опублікувати ці данні в офіційному бюлетені.
Вимоги в частині недійсності патенту обґрунтовує тим, що позивач, починаючи з 2002 року здійснює господарську діяльність із використанням знаку "Гороскоп любви", що використовується на його продукції, далі позивач здійснив ребрендинг бренду та 28 вересня 2016 року подав заявку на реєстрацію знаку для товарів і послуг на новий знак.
Вказує, що в цей же період ОСОБА_2 копіює це зображення для використання на контрафактній продукції та 23 лютого 2017 року подає заявку на реєстрацію промислового зразка, а 28 серпня 2017 року отримую оспорюваний патент, який використовується із знаком за тим самим класом МКТМ, для якого і використовує знак позивач.
Щодо недійсності свідоцтв вказує на те, що знаки для товарів і послуг імітують той, що використовує позивач, дії відповідача є проявом недобросовісної конкуренції.
В лютому 2018 року позивач звернувся до суду із заявою, у якій просив заборонити:
- ОСОБА_2 до набрання рішенням у справі законної сили відмовлятись повністю чи частково від свідоцтва України на знаки для товарів і послуг (свідоцтва на знаки для товарів та послуг НОМЕР_3 та НОМЕР_5), відчужувати або іншим способом передавати третім особам повністю або частково майнові права на знаки для товарів і послуг (свідоцтва на знаки для товарів та послуг НОМЕР_3 та НОМЕР_4), видавати дозвіл (ліцензію) на використання на знаки для товарів і послуг (свідоцтва на знаки для товарів та послуг НОМЕР_3 та НОМЕР_4) щодо всього або частини переліку товарів, визначених у ньому, використовувати у будь-який спосіб знаки для товарів та послуг (свідоцтва на знаки для товарів та послуг НОМЕР_3 та НОМЕР_4) щодо всього або частини переліку товарів, визначених в них;
- ОСОБА_2 до набрання рішенням у справі законної сили відмовлятись повністю чи частково від промислового зразку (патент на промисловий зразок НОМЕР_2), відчужувати або іншим способом передавати третім особам повністю або частково майнові права на промисловий зразок (патент на промисловий зразок НОМЕР_2), видавати дозвіл (ліцензію) на використання промислового зразка (патент на промисловий зразок НОМЕР_2), використовувати у будь-який спосіб промисловий зразок (патент НОМЕР_2);
- Міністерству економічного розвитку і торгівлі України до набрання рішенням у справі законної сили вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг зміни, що стосуються повної або часткової відмови власника свідоцтв України на знак для товарів та послуг НОМЕР_3 та НОМЕР_4 від цих свідоцтв, відомості про передачу права власності на свідоцтва України на знаки для товарів та послуг (свідоцтва на знаки для товарів та послуг НОМЕР_3 та НОМЕР_4) іншим особам повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, а також відомості щодо видачі дозволу (ліцензії) на використання знаків для товарів та послуг (свідоцтва на знаки для. товарів та послуг НОМЕР_3 та НОМЕР_4) щодо всього або частини переліку товарів, визначених у ньому;
- Міністерству економічного розвитку і торгівлі України до набрання рішенням у справі законної сили вносити до Державного реєстру патентів України зміни, що стосуються повної або часткової відмови власника патенту на промисловий зразок за НОМЕР_2 від цього патенту, відомості про передачу права власності на патент на промисловий зразок (патент НОМЕР_2) іншим особам, а також відомості щодо видачі ліцензії на використання промисловий зразок (патентом НОМЕР_2).
У заяві зазначає, що обмеження у вчиненні цих дій присіче можливість порушення прав споживачів та появи у правовідносинах інших осіб, у яких можуть виникнути права щодо об"єктів права інтелектуальної власності, а відтак це сприятиме збереженню кола осіб, які беруть участь у справі, і не призведе до ускладнення розгляду справи та захисту порушених прав.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року заяву задоволено, ухвалено:
Заборонити ОСОБА_2 до набрання рішенням у справі законної сили відмовлятись повністю чи частково від свідоцтва України на знаки для товарів і послуг (свідоцтва на знаки для товарів та послуг НОМЕР_3 та НОМЕР_4), відчужувати або іншим способом передавати третім особам повністю або частково майнові права на знаки для товарів і послуг (свідоцтва на знаки для товарів та послуг НОМЕР_3 та НОМЕР_4), видавати дозвіл (ліцензію) на використання на знаки для товарів і послуг (свідоцтва на знаки для товарів та послуг НОМЕР_3 та НОМЕР_4) щодо всього або частини переліку товарів, визначених у ньому, використовувати у будь-який спосіб знаки для товарів та послуг (свідоцтва на знаки для товарів та послуг НОМЕР_3 та НОМЕР_4) щодо всього або частини переліку товарів, визначених в них.
Заборонити ОСОБА_2 до набрання рішенням у справі законної сили відмовлятись повністю чи частково від промислового зразку (патент на промисловий зразок НОМЕР_2), відчужувати або іншим способом передавати третім особам повністю або частково майнові права на промисловий зразок (патент на промисловий зразок НОМЕР_2), видавати дозвіл (ліцензію) на використання промислового зразка (патент на промисловий зразок НОМЕР_2), використовувати у будь-який спосіб промисловий зразок (патент НОМЕР_2).
Заборонити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України до набрання рішенням у справі законної сили вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг зміни, що стосуються повної або часткової відмови власника свідоцтв України на знак для товарів та послуг НОМЕР_3 та НОМЕР_4 від цих свідоцтв, відомості про передачу права власності на свідоцтва України на знаки для товарів та послуг(свідоцтва на знаки для товарів та послуг НОМЕР_3 та НОМЕР_4) іншим особам повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, а також відомості щодо видачі дозволу (ліцензії) на використання знаків для товарів та послуг (свідоцтва на знаки для товарів та послуг НОМЕР_3 та НОМЕР_4) щодо всього або частини переліку товарів, визначених у ньому.
Заборонити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України до набрання рішенням у справі законної сили вносити до Державного реєстру патентів України зміни, що стосуються повної або часткової відмови власника патенту на промисловий зразок за №33181 від цього патенту, відомості про передачу права власності на патент на промисловий зразок (патент НОМЕР_2) іншим особам, а також відомості щодо видачі ліцензії на використання промисловий зразок (патентом НОМЕР_2).
Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви.
В апеляційній скарзі посилається на безпідставність пред"явленого позову, відмінність між знаками для товарів і послуг, що належать сторонам; втручання суду у господарську діяльність, зокрема, невиправданим є спосіб забезпечення позову у вигляді заборони використання знаків.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача, наводячи обставини, якими обґрунтовує позовні вимоги та заяву про забезпечення позову, посилається на необґрунтованість апеляційної скарги, її безпідставність та надуманість викладених у ній даних. Зазначає, що вжиті ухвалою заходи забезпечення позову відповідають вимогам закону.
Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримала.
Представник позивача ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.
Інші учасники цивільного процесу в судове засідання не з"явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до ст.372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з»явились.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із змістом статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що є необхідність у забезпеченні позову, оскільки між сторонами дійсно виник спір, такі заходи є співмірними із заявленими позовними вимогами та не перешкоджатимуть відповідачеві користуватись майном.
Проте повністю з такими висновками суду колегія погодитися не може з огляду на таке.
Відповідно до п.п. 2 , 4, 10 ч.1 та ч.2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Пленум Вищого господарського суду України у п.88 постанови від 17 жовтня 2012 року №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" вказав, що у справах, пов'язаних з визнанням охоронних документів недійсними, можливе застосування заходів до забезпечення позову (статті 66, 67 ГПК) у вигляді заборони відповідачеві - володільцеві спірного документа передавати будь-якій особі (особам) право власності на об'єкт інтелектуальної власності та/або надавати будь-якій особі (особам) дозвіл (видавати ліцензію) на використання об'єкта інтелектуальної власності; заборони Державній службі інтелектуальної власності України приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру патентів/свідоцтв України стосовно даного об'єкта інтелектуальної власності, вносити відповідні зміни до даного Реєстру та здійснювати пов'язані з цим публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність". У разі оспорювання міжнародної реєстрації торговельної марки суд з урахуванням конкретних обставин справи може заборонити власникові відповідної торговельної марки здійснювати будь-які дії з передачі відповідних прав іншим особам до розгляду справи по суті.
Такі заходи мають на меті, зокрема, запобігти невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, а відтак - утрудненню чи неможливості виконання цього рішення.
Заборона вчинення дій, як спосіб забезпечення позову, полягає у обмеженні права розпорядження (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, укладення інших правочинів). Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.
Як роз»яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати
особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець (п.4 постанови Пленуму).
Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Колегія суддів уважає правильним висновок суду першої інстанції в тій частині, що є підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Доводи скарги про безпідставність позову та відмінність між знаками для товарів і послуг мають оцінюватися судом, який розглядає справу по суті заявлених вимог. Натомість викладені обставини справи свідчать про наявність між сторонами дійсного спору, який підлягає вирішенню в судовому порядку.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про помилковість висновку суду в частині застосування такого заходу забезпечення, як заборони ОСОБА_2 використовувати у будь-який спосіб промисловий зразок (патент НОМЕР_2), оскільки такий захід є фактичним усуненням відповідача від належних йому прав до вирішення спору по суті.
Відтак, в цій частині ухвала суду підлягає скасуванню та в задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині має бути відмовлено.
В частині застосування інших заходів забезпечення позову висновки суду відповідають вимогам закону та апеляційна скарга не містить доводів на їх спростування.
За подачу апеляційної скарги скаржником сплачено судовий збір в розмірі 1762 грн.
Оскільки апеляційна скарга задовольняється частково, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 440 грн. 50 коп. на відшкодування судових витрат пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3, задовольнити частково, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року скасувати в частині заборони ОСОБА_2 використовувати у будь-який спосіб промисловий зразок (патент НОМЕР_2).
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) відшкодування судових витрат 440 грн. 50 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23 травня 2018 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.І. Шкоріна
В.В.Соколова