23 травня 2018 року
місто Київ
справа № 761/37272/17
провадження №22-ц/796/3662/2018
Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.,
суддів - Кравець В.А., Лапчевської О.Ф.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство «Домінанта»
треті особи - ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Люкс 24»
розглянув у судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Шевченківського районного суду міста Києва в складі судді Притули Н.Г. від 20 лютого 2018 року у справі про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
встановив:
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТДВ «СТ «Домінанта», треті особи: ОСОБА_2, ТОВ «Транс-Люкс 24» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 02.07.2016 року на перехресті вулиць Волоська та Верхній Вал о 12 год. 34 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Honda Accord, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, який належить їй на праві власності, та автомобіля Chevrolet Lacetti, д.н.з.НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, в результаті якої обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
Цивільно-правова відповідальність водія наземного транспортного засобу Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_3, ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ «СТ «Домінанта», а водія транспортного засобу Honda Accord, д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_4 - в АТ «Просто-Страхування».
04.07.2016 р. ОСОБА_1 звернулася з заявами до АТ «Просто-Страхування та до ТДВ «СТ «Домінанта», проте представником ТДВ «СТ «Домінанта» в складанні відповідної заяви на відшкодування шкоди було відмовлено, оскільки відсутня постанова суду про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 30.06.2017 року визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП.
Згідно звіту № 169-16 від 26.07.2016 року про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Honda Accord, д.н. НОМЕР_1, проведеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Honda Accord, д.н.з. НОМЕР_1 на дату оцінки 02.07.2016 року складає 37 979,28 грн.
22.08.2017 року ОСОБА_1 звернулася до ТДВ «СТ «Домінанта» з заявою про виплату страхового відшкодування, та надала копію постанови суду від 30.06.2017 року якою визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
04.09.2017 року від відповідача надійшов лист № 2048 про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п.п.37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Посилаючись на те, що ТДВ «СТ «Домінанта» неправомірно відмовило у виплаті страхового відшкодування, просила суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі 37 979,28 грн., та витрати на оплату проведення оцінки отриманих матеріальних збитків в розмірі 1 000,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Зазначала, що суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення позивача та письмові докази додані до позовної заяви, зокрема заяву № 114704 від 04.07.2016 року, що підтверджує повідомлення страховика про настання страхового випадку.
Вказувала на те, що суд не урахував, що відповідач в порушення вимог п. п. 34.1, 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не розпочав її розслідування, у тому числі не здійснив запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування, протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик не направив свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги.
Представник ТДВ «СТ «Домінанта» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно. 23.05.2018 року представник ТДВ «СТ «Домінанта» надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що він не може приймати участь у судовому засіданні, оскільки в цей час буде знаходитися в іншому судовому процесі. Доказів на підтвердження участі в іншому судовому засіданні представник не надав, а тому відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника ТДВ «СТ «Домінанта».
Треті особи: ОСОБА_2 та ТОВ «Транс-люкс 24» в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені за останньою відомою суду адресою.
Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІ від 3 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 2 червня 2016 року №1402- VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць) , та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.07.2016 року о 12 год. 34 хв. на перехресті вул. В.Вал та вул. Волоської сталося зіткнення автомобілів «Шевроле», д.н.НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 та «Хонда», д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4
Автомобіль «Хонда», д.н. НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Автомобіль «Шевроле», д.н. НОМЕР_3 на момент пригоди зареєстрований за ТОВ «ТрансЛюкс24».
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 30.06.2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП, провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст.. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На замовлення ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_5 склав Звіт № 169-16 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Хонда», д.н. НОМЕР_1, відповідно до якого вартість матеріального збитку становить 37 979,28 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Шевроле», д НОМЕР_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована ТДВ «СТ «Домінанта» згідно з полісом № 6980227.
04.07.2016 року ОСОБА_1 повідомила страхову компанію про дорожньо-транспортну пригоду.
Заяву про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 подала 22.08.2017 року.
Листом від 04.09.2017 року ТДВ «СТ «Домінанта» повідомило ОСОБА_1 про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п.п. 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», так як заява про страхове відшкодування подана після року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виконала вимоги ст. 35.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та на момент звернення до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування минув рік з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а тому суд прийшов до висновку, що відмова відповідача відповідає положенням Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну, потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників ( ст. 3 цього Закону).
Відповідно до ст. 5 зазначеного Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом ст. ст. 9, 22-31, 35, 36 вказаного Закону настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно з п. 22.1 ст. 22 наведеного Закону - у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з пунктом 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, в тому числі і: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, зазначеною статтею Закону чітко визначано початок річного строку - з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Цей строк є присічним і поновленню не підлягає.
Оскільки, дорожньо-транспортна пригода сталася 02.07.2016 року, з заявою про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 звернулася 22.08.2017 року, тобто після річного строку з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а тому відмова ТДВ «СТ «Домінта» у виплаті страхового відшкодування є законною.
Разом із тим, потерпілий вправі одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення позивача та письмові докази додані до позовної заяви, зокрема, заяву № 114704 від 04.07.2016 року, що підтверджує повідомлення страховика про настання страхового випадку є безпідставними, оскільки вказана заява № 114704 була подана до ПрАТ «Просто-страхування», а до ТДВ «СТ «Домінанта» було подано лише заяву про страховий випадок.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий: С.В. Кулікова
Судді: В.А. Кравець
О.Ф. Лапчевська