21 травня 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Юрдига О.С.,
за участю ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на оскарженняпостанови Голосіївського районного суду м. Києва від 31серпня 2017 року,
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 31 серпня 2017 року ОСОБА_3 визнано винуватиму вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАПта накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір.
28 квітня 2018 року ОСОБА_3 направив до суду апеляційну скаргу на постанову суду з клопотанням про поновлення строку на її оскарження. Поважність причин пропуску строків на оскарження постанови пояснює неналежним повідомленням про розгляд справи, та розглядом справи без його участі, зазначає, що про існування вказаної постанови йому стало відомо 19 квітня 2018 року.
Розглянувши матеріали справи, вважаю, що клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню із таких підстав.
Статтею 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнено до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як убачається із матеріалів справи, розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 проведено суддею Голосіївського районного суду м. Києва та винесено постанову 31 серпня2017 року без його участі, хоча про день, час та місце судового розгляду його повідомлено у встановленому законом порядку і у встановлений законом триденний строк, 01 вересня 2017 року судом направлено копію постанови. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 подав лише 28квітня 2018 року, тобто із значним пропуском встановленого законом строку на оскарження постанови.
Права ОСОБА_3 на справедливий розгляд справи не порушено у зв'язку з тим, що він не проявляв належної зацікавленості у результатах розгляду його справи протягом тривалого часу, не звертався до суду за інформацією щодо стану розгляду його справи.
Відтак, наведені ОСОБА_3 обставини щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження не дають підстав вважати їх поважними, а тому в задоволенні клопотання про поновлення строку слід відмовити.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи ввикладене, апеляційна скарга із доданими до неї документами, згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП, підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду від 31 серпня2017 року - відмовити.
Повернути апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Голосіївського районного суду від 31серпня 2017 року особі, яка її подала.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.С. Юрдига
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5 та іншого учасника ДТП ОСОБА_6, вважаю, що слід поновити ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження та задовольнити його апеляційну скаргу.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст. 289 КУпАП, у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин, його може бути поновлено за заявою особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що дані про своєчасне направлення судом копії постанови в відсутні.
У зв'язку з цим, вважаю обгрунтованими доводи ОСОБА_4, про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про вручення чи надсилання апелянту у визначений законом строк копії оскаржуваної постанови, а відтак пропущений строк підлягає поновленню, а апеляційна скарга розгляду.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, ці вимоги закону судом належним чином не виконано.
Як установив суд, ОСОБА_4 25 липня 2017 року о 14 год. 45 хв., керуючи мотоциклом НОМЕР_1, по вул. Богговутівській на перехресті з вул. Мурашка в м. Києві, при виконанні обгону, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем «FIAT ALBEA», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався попутно і повертав ліворуч на вул. Мурашка , що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Визнаючи ОСОБА_4 винним у порушенні вимог п. 14.6 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд послався на протокол про адміністративне правопорушення, схему ДТП та письмові пояснення учасників ДТП. Разом з тим, такі висновки суду не узгоджуються із фактичними обставинами вчинення ДТП, поясненнями учасників.
Як пояснив ОСОБА_4, рухаючись прямо по вул. Богговутівській в напрямку вул. Овруцька, під'їжджаючи до перехрестя з вул. Мурашко, боковим зором побачив, а згодом відчув, що попутний автомобіль «Fiat Albea», д.н.з. НОМЕР_2, який рухався у його смузі руху, вчинив зіткнення із задньою правою частиною мотоцикла, при цьому маневр обгону він не виконував.
Інший учасник ДТП ОСОБА_7 під час апеляційного розгляду пояснив, що рухався на автомобілі «Fiat Albea», д.н.з. НОМЕР_2, по вул. Богговутівській в напрямку вул. Овруцької, та під'їжджаючи до перехрестя, де йому необхідно було повернути на вул. Мурашко, відволікся на декілька секунд та не помітив мотоцикла, який рухався попереду, допустивши з ним зіткнення. Вважає, що ДТП сталося з його вини, оскільки в момент перестроювання він належним чином не переконався в безпечності своїх дій, в результаті чого відбулось ДТП.
У поясненні ОСОБА_4 від 25 липня 2017 року міститься посилання на свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які були очевидцями дорожньо-транспортної пригоди, та зазначено їх контактні дані, однак суд не викликав їх в судове засідання та не допитав.
Допитаний під час апеляційного розгляду свідок ОСОБА_8 пояснив, що мотоцикл «Yamaha» рухався по вул. Богговутівська в напрямку вул.Овруцької. В цей час в попутному напрямку позаду мотоцикла з незначним випередженням рухався автомобіль «FIAT ALBEA», який увімкнув лівий показник повороту. Перед перехрестям вул. Богговутівська та вул. Мурашко водій автомобіля не витримав безпечного інтервалу та лівою передньою частиною автомобіля вчинив зіткнення із задньою правою частиною мотоцикла. Зазначив, що водій мотоцикла не обганяв автомобіль.
За таких обставин, доводи, наведені у постанові суду щодо порушення ОСОБА_4 п.14.6 ПДР та наявності у його діях вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є необґрунтованими і не підтверджуються матеріалами справи. З цих підстав постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_4 закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1ч.1 ст.247, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Клопотання ОСОБА_4 задовольнити.
Поновити ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2017 року. Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2017 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 за ст.124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків, - скасувати.
Винести нову постанову, якою провадження у справі відносно ОСОБА_4 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.С.Юрдига