18 травня 2018 року м. Київ
Апеляційний суд м. Києва у складі судді-доповідача Соколової В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного територіального управління юстиції у м. Києві на рішення Печерського районного суду м. Києва від 05.01.2018 у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05.01.2018 позовну заяву ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.
Не погодилось із зазначеним судовим рішенням Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, 10.04.2018 його представником до суду першої інстанції подано апеляційну скаргу, яка одночасно містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, представник відповідача посилається на те, що повний текст оскаржуваного рішення ними отримано 12.03.2018 (а.с 126), а тому вважає, що строк пропущено з поважних причин та просить його поновити.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Справа 757/32979/17
№ апеляційного провадження:22-ц/796/4931/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Матійчук Г.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Виходячи з принципу доступу до правосуддя та положень ч.1 ст. 127, ч. 2 ст. 354 ЦПК України, суддя приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, а тому вважає за доцільне задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження.
Також апеляційна скарга містить клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування вказаного клопотання представник Головного територіального управління юстиції у м. Києві вказує на те, що Головні територіальні управління юстиції утримуються за рахунок Державного бюджету України. Станом на дату подачі апеляційної скарги Державною казначейською службою України не перераховано кошти на сплату судового збору у зв'язку із технічними причинами, та термін вчинення дій по сплаті судового збору через Державну казначейську службу України перевищує строк подачі апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а з підстав, визначених частиною 1 цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 Постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визнано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Враховуючи вищевикладене, посилання представника Головного територіального управління юстиції у м. Києві на неможливість сплати судового збору у зв'язку з тим, що станом на дату подачі апеляційної скарги Державною казначейською службою України не перераховано кошти на сплату судового збору у зв'язку із технічними причинами, та термін вчинення дій по сплаті судового збору через Державну казначейську службу України перевищує строк подачі апеляційної скарги, не є достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Таким чином, суддя вважає, що апеляційне провадження у справі не може бути відкрито у зв'язку із несплатою апелянтом суми судового збору.
Пунктом 2) ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Відповідно до п. 6) ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на момент подання апеляційної скарги), розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні вказаної позовної заяви до суду першої інстанції становив 2488,32 грн., а тому враховуючи положення п.6 ч. 2 ст. 4 вищевказаного Закону, апелянту необхідно сплатити судовий збір в розмірі 150 % що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто 3732,48 грн.
Таким чином, особі, яка подала апеляційну скаргу необхідно сплатити суму судового збору в розмірі - 3732,48 грн. на розрахунковий рахунок отримувача: 31210206780010, Отримувач: УДКС у Солом'янському районі м. Києва, ЄДРПОУ: 38050812, банку одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача: 820019.
Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно надати до Апеляційного суду м. Києва.
Згідно з п. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також у разі несплати судового збору, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, п. 8 ч. 1 Розділу ХIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 та ч. 6 ст. 147 цього Закону, суд,
Клопотання Головного територіального управління юстиції у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у м. Києві на рішення Печерського районного суду м. Києва від 05.01.2018 - залишити без руху, надавши особі, яка подала апеляційну скаргу строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: