1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 14 травня 2018 року, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 02 лютого 2018 року,
за участі: прокурора адвоката ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, а саме на: автомобіль марки «Шевроле Авео», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , ключ від автомобіля, металевий кейс та ваги електронні у кількості 2 штуки, що мають значення речових доказів та були вилучені при проведенні обшуку 30 січня 2018 року, за адресою: м. Київ, проспект Ватутіна, 16/1.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку, що слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України та про необхідність накладення арешту на автомобіль марки «Шевроле Авео», який належить ОСОБА_10 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , ключ від автомобіля, металевий кейс та ваги електронні у кількості 2 штуки, що мають значення речових доказів та були вилучені при проведенні обшуку, за адресою: м. Київ, проспект Ватутіна, 16/1.
Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 02 лютого 2018 року та постановити нову ухвалу, в частині накладення арешту на автомобіль марки «Шевроле Авео», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , ключ від автомобіля.
Автор апеляційної скарги вважає, що у складеному слідчим клопотанні, слідчий ОСОБА_8 зазначив завідомо неправдиву інформацію щодо вилучення 30 січня 2018 року автомобіля марки «Шевроле Авео», який належить ОСОБА_10 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , ключ від автомобіля, зазначивши це майно як тимчасово вилучене, однак воно не вилучалося, та інформації про його вилучення не має, ні у протоколі обшуку, ні на відео фіксації, а отже не вважалося тимчасово вилученим майном.
Крім того, адвокат зазначає, що ознайомившись з матеріалами доданими до клопотання слідчого було встановлено, що сам протокол обшуку не містить відомостей щодо огляду будь якого транспортного засобу, в тому числі автомобіля марки «Шевроле Авео» д.н.з. НОМЕР_1 належного гр. ОСОБА_11 . У протоколі відсутні поняті, підписи слідчого, ОСОБА_6 що ставить під сумнів законність даного документу як протоколу, та сам факт вилучення зазначених у ньому предметів.
Заслухавши доповідь судді, виступ адвоката, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 30 січня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018100040001123, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 30 січня 2018 року, приблизно о 04 годині 40 хвилин, за адресою: м. Київ, проспект Ватутіна, 16/1, працівниками управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві було помічено автомобіль марки «Шевроле Авео», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_6 , і який при появі поліції почав нервувати, під час огляду автомобіля було виявлено металевий кейс, всередині якого знаходиться: поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору кристалоподібного походження, поліетиленовий пакет, з порошкоподібною речовиною зеленого кольору кристалоподібного походження, один поліетиленовий пакет, з порошкоподібною речовиною червоного кольору кристалоподібного походження, поліетиленовий пакет, з порошкоподібною речовиною жовтого кольору кристалоподібного походження, поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, ваги електронні у кількості 2-х штук, упаковка з поліетиленовими пакетиками різних розмірів, два паперових стакани, дві пластикові ложки, одна металева ложка, сумка з-під ноутбука всередині якої знаходяться: два пакунки завернуті у папір та харчову плівку, у яких знаходиться кристалічна речовина білого кольору, дві записні книжки, медичні інструменти, які загорнуті в плівку зеленого кольору, паперова банкнота, марки у кількості 7 штук, пакет із годинниками, zip-пакети із монетами у кількості 9 упаковок.
Цього ж дня, в період часу з 06 години 03 хвилини до 07 години 36 хвилин, в присутності двох запрошених понятих було проведено обшук в автомобілі марки «Шевроле Авео», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, проспект Ватутіна, 16/1, під час якого слідчим було виявлено та вилучено: автомобіль марки «Шевроле Авео», який належить ОСОБА_10 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , ключ від автомобіля, металевий кейс, всередині якого знаходяться: поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору кристалоподібного походження, поліетиленовий пакет, з порошкоподібною речовиною зеленого кольору кристалоподібного походження, один поліетиленовий пакет, з порошкоподібною речовиною червоного кольору кристалоподібного походження, поліетиленовий пакет, з порошкоподібною речовиною жовтого кольору кристалоподібного походження, поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, ваги електронні у кількості 2-х штук, упаковка з поліетиленовими пакетиками різних розмірів, два паперових стакани, дві пластикові ложки, одна металева ложка, сумка з-під ноутбука всередині якої знаходяться: два пакунки завернуті у папір та харчову плівку, у яких знаходиться кристалічна речовина білого кольору, дві записні книжки, медичні інструменти, які загорнуті в плівку зеленого кольору, паперова банкнота, марки у кількості 7 штук, пакет із годинниками, zip-пакети із монетами у кількості 9 упаковок.
30 січня 2018 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини з метою збуту, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Наступного дня, 31 січня 2018 року слідчий слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_9 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно з метою забезпечення в тому числі й збереження речових доказів, а саме: автомобіль марки «Шевроле Авео», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , ключ від автомобіля, металевий кейс та ваги електронні у кількості 2 штуки, що мають значення речових доказів та були вилучені при проведенні обшуку 30 січня 2018 року, за адресою: м. Київ, проспект Ватутіна, 16/1.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 02 лютого 2018 року зазначене клопотання задоволено.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12018100040001123, в частині накладення арешту на автомобіль марки «Шевроле Авео», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , ключ від автомобіля, слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про необхідність накладення арешту на вищевказане майно, яке належить ОСОБА_10 , що має значення речових доказів та було вилучено при проведенні обшуку.
З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч ствердженням авторів апеляційної скарги, встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно, як вважає колегія суддів відповідає критеріям ст. 98 КПК України та постановою слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 від 30 січня 2018 року визнано речовим доказом (а.п. 8-9).
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на вищезазначений автомобіль, свідоцтво про його реєстрацію та ключі, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи автора апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Доводи представника власника майна про те, що арешт на вищевказаний автомобіль накладено безпідставно без наявності правових підстав, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт слідчим суддею накладено правомірно, відповідно до вимог ст.ст. 170-173 КПК України.
Що стосується доводів автора апеляційної скарги з приводу того, що протокол обшуку не містить відомостей щодо огляду будь якого транспортного засобу, в тому числі автомобіля марки «Шевроле Авео» д.н.з. НОМЕР_1 належного гр. ОСОБА_10 , то вони не заслуговують на увагу, оскільки, в матеріалах провадження міститься рапорт лейтенанта поліції ОСОБА_12 , в якому зазначено, з посиланням на ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію», про проведення поліцейськими поверхневого огляду салону автомобіля марки «Шевроле Авео» д.н.з. НОМЕР_1 та вмісту речей (а.п. 4), а тому дані посилання не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Крім того, відповідно до листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року № 223-559/0/4-13, у разі подання особами, визначеними у ст. 174 КПК, скарги на ухвалу слідчого судді суду першої інстанції про арешт майна у зв'язку з необґрунтованістю його накладення, судді судів апеляційної інстанції мають перевірити, чи подавалось цими особами клопотання про скасування цього заходу забезпечення слідчому судді місцевого суду та в разі негативної відповіді на зазначене питання, можуть залишити ухвалу без змін. Іншими словами, з підстави необґрунтованості накладення арешту на майно, особи, перелік яких визначено у ч. 1 ст. 174 КПК, вправі звернутися до слідчого судді суду першої інстанції із клопотанням про скасування ним своєї ухвали (абз. 2 ч. 2 ст. 174 КПК), а уже потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку згідно зі ст. 309 КПК.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 02 лютого 2018 року, в частині задоволення клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_8 , погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_9 та накладення арешту на майно, а саме на: автомобіль марки «Шевроле Авео», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , ключ від автомобіля, що мають значення речових доказів та були вилучені при проведенні обшуку, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/796/1910/2018 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_13 Доповідач: ОСОБА_1