Ухвала
18 травня 2018 року
м. Київ
справа № 664/1269/17
провадження № 51-6224 ск 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 10 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 20 лютого 2018 року щодо ОСОБА_4 ,
встановив:
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перевірку оскаржуваних судових рішень щодо ОСОБА_4 у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Так, відповідно до вимог п. 4 ч. 2 та ч.5 ст. 427 КПК касаційна скарга, окрім іншого, повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із відображенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та до скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, що подає скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування судового рішення, і які, на її думку, були допущенні судом при винесенні судового рішення, і навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
Однак, захисник вказаних вимог кримінального процесуального закону не дотримався. Так ОСОБА_5 ,порушуючи питання про необхідність перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_4 з ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК) на 128 КК, в своїй скарзі посилається на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно статей 433, 438 КПК, не є предметом розгляду суду касаційної інстанції. При цьому не зазначає, в чому полягає неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, які істотні порушення на його думку допустив суд при оцінці доказів у справі, яким чином ці порушення могли вплинути на правильність ухваленого вироку.
Одночасно захисник не вказує конкретних порушень закону, допущених апеляційним судом при постановленні ухвали за результатами розгляду апеляції на вирок суду, зважаючи на приписи статей 404, 409, 419 КПК, відповідно до яких, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та у своїй ухвалі надає вичерпну відповідь на ті доводи, що наведені в ній.
Разом з тим, у поданій скарзі не наведено обґрунтування явної несправедливості призначеного засудженому покарання, як це встановлено ст. 414 КПК, на підставі, передбаченій п. 3 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу, зважаючи також на положення статей 50, 65 КК й особливості застосування ст. 75 цього Кодексу.
Крім того, усупереч ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги не долучено належним чином завіреної копії оскаржуваного вирок суду першої інстанції.
Оскільки касаційна скарга захисника не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити її без руху та встановити строк, необхідний для усунення зазначених в ухвалі недоліків (захисником має бути підтверджено, що ним не пропущений встановлений ухвалою суду строк при повторному зверненні до суду).
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 10 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 20 лютого 2018 року щодо ОСОБА_4 залишити без руху та надати йому строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог, касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3