Ухвала
Іменем України
16 травня 2018 року
м. Київ
справа № 760/8210/18
провадження № 51-6165 ск 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 02 травня 2018 року та клопотання про передачу справи на розгляд Великої палати Верховного Суду,
встановив:
Як убачається з матеріалів провадження за скаргою, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року повернуто скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 21 грудня 2017 року.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 02 травня 2018 року вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про перегляд ухвали суду апеляційної інстанції та її скасування.
Проте, відповідно до ч. 4 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що ухвала Апеляційного суду міста Києва від 02 травня 2018 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Розглядаючи питання про відмову у відкритті касаційного провадження, колегія суддів Верховного Суду враховує й те, що ОСОБА_4 у касаційній скарзі також ставиться питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
ОСОБА_4 вказує, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо відновлення строку на подачу скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбаченої ч. 1 ст. 303 КПК.
Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
Законодавець визначив підстави і порядок передачі кримінального провадження на розгляд палати, об'єднаної або Великої Палати Верховного Суду у статтях 434-1, 434-2 КПК, тобто відніс до стадії касаційного розгляду.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 434-1 КПК суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Сам зміст підстав і встановлений ст. 434-2 КПК порядок передбачають, що питання передачі має розглядатися у судовому засіданні, обговорюватися у нарадчій кімнаті, вирішуватися шляхом постановлення мотивованої ухвали. Вчинення вказаних процесуальних дій і прийняття рішення про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду на стадії розгляду у порядку ст. 428 КПК питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження є неможливим.
За таких обставин у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідно відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428, ч. 5 ст. 434-1 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 02 травня 2018 року.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3