25.12.2009 Справа № 10/133
За позовом Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, м. Ужгород
до відповідача приватного підприємства "Рекламне агенство "Шарк", м.Ужгород
про визнання дій відповідача приватного підприємства " Рекламне агенство Шарк" по розміщенню ( встановленню) п'яти рекламних конструкцій вздовж автомобільної дороги державного значення М-06 Київ-Чоп: км 773+870 ліворуч, км 774+110 лів., км 794+400 праворуч, км 805+980 пр., км 830+510 лів. незаконними; зобов'язати відповідача негайно демонтувати рекламні конструкції, розміщені ( встановлені) вздовж автомобільної дороги державного значення М-06 Київ-Чоп: км 773+870 ліворуч, км 774+110 лів., км 794+400 праворуч, км 805+980 пр., км 830+510 лів.
Суддя І.В.Івашкович
Представники:
від позивача: не з"явився
від відповідача: не з"явився
за участю прокурора - не з"явився
Суть спору: Служба автомобільних доріг у Закарпатській області, м. Ужгород звернулась з позовом до приватного підприємства "Рекламне агенство "Шарк" про визнання дій відповідача по розміщенню (встановленню) п'яти рекламних конструкцій вздовж автомобільної дороги державного значення М-06 Київ-Чоп: км 773+870 ліворуч, км 774+110 лів., км 794+400 праворуч, км 805+980 пр., км 830+510 лів. незаконними; зобов'язати відповідача негайно демонтувати рекламні конструкції, розміщені ( встановлені) вздовж автомобільної дороги державного значення М-06 Київ-Чоп: км 773+870 ліворуч, км 774+110 лів., км 794+400 праворуч, км 805+980 пр., км 830+510 лів. ( з урахуванням заяви № 1676/01-4/7 від 07.12.09).
Позовні вимоги ( з урахуванням заяви №1676/01-4/7 від 07.12.09) мотивовано з посиланням на ті обставини, що актом комісійного обстеження рекламних носіїв вздовж автомобільних доріг загального користування від 09.09.09 встановлено, що відповідачем приватним підприємством "Рекламне агенство "Шарк" з порушенням чинного законодавства розміщено рекламні конструкції вздовж автомобільних доріг загального користування.
Позивач зазначає, що відповідно до ст.10 Закону України „Про автомобільні дороги” та згідно з Положенням про Службу автомобільних доріг у Закарпатській області здійснює управління автомобільними дорогами загального користування у межах Закарпатської області. Положеннями ч.1 ст.38 Закону України „Про автомобільні дороги”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994р. „Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони” передбачено обов'язкове погодження розміщення рекламоносіїв в межах смуги відведення автомобільних доріг з органами управління автомобільними дорогами або їх власниками та з відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху.
Стверджує, що в порушення законодавчо встановлених вимог відповідачем встановлено рекламні конструкції вздовж автомобільних доріг загального користування без погодження з Службою автомобільних доріг в Закарпатській області.
Окрім того, зазначає, що в порушення норм ч.3 ст.16 Закону України „Про рекламу” деякі рекламоносії встановлені відповідачем на відстані менше ніж п”ять метрів від краю проїжджої частини автомобільної дороги.
У заяві №1675/01-4/7 від 07.12.09 позивач наводить нормативне обґрунтування підстав та предмету позовних вимог, а саме, посилаючись на такий передбачений ст.16 Цивільного кодексу України спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як відновлення становища, яке існувало до порушення або інший спосіб, що встановлений договором або законом, зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства Служба автодоріг, як орган державного управління автомобільними дорогами, має право вимагати виконання вимог законодавства щодо функціонування автомобільних доріг загального користування. Зокрема, посилається на норми п.14 ст.12 Закону України „Про автомобільні дороги”, якими передбачено, що орган державного управління автомобільними дорогами має право приймати за погодженням з відповідним підрозділом Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України рішення щодо демонтування технічних засобів та рекламоносіїв, що встановлені в межах смуги відведення автомобільної дороги з порушенням вимог законодавства. Таким чином, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з метою усунення порушень законодавства щодо функціонування автомобільних доріг загального користування.
Представник позивача для участі в судовому засіданні не з"явився.
Прокуратурою Закарпатської області подано письмову заяву №05/893 вих09 від 17.12.09 про участь у справі.
Предстаник прокуратури для участі в судовому засіданні не з"явився.
Відповідач згідно з письмовим відзивом на позов від 08.12.09 проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, стверджуючи, що всі рекламні конструкції розміщені на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами, які видано в установленому порядку робочими органами по регулюванню діяльності розміщення зовнішньої реклами. Мотиви вимог позивача про необхідність погодження отриманих відповідачем дозволів по розміщенню зовнішньої реклами з Службою автомобільних доріг вважає безпідставними у зв"язку з відсутністю врегульованого механізму погодження. Зазначено також про те, що розміщення рекламних конструкцій вздовж автомобільних доріг відбувалося в присутності предстаника Служби автомобільних доріг в Закарпатській області. Повідомлено про те, що зауваження позивача про встановлення відповідачем рекламних конструкцій на відстані менше, ніж п"ять метрів від краю проїжджої часнини атомобільної дороги відповідачем враховано та буде усунуто в найближчий термін.
Дослідивши матеріали справи, суд констатує такі висновки.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно зі ст.2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.
Виходячи із змісту вказаних правових норм, до господарського суду звертаються відповідні особи, а суд при вчиненні провадження у справі з'ясовує наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, та у випадку встановлення факту порушення або оспорювання наявного у позивача права чи охоронюваного законом інтересу, ухвалює відповідне рішення про їх захист відповідно до врегульованих законом способів захисту цивільних прав та інтересів(ст.16 Цивільного кодексу України).
Кожна особа реалізує гарантоване Конституцією України (ст.124) право на судовий захист через звернення до відповідного судового органу відповідно до його встановленої законом юрисдикції.
Так, під юрисдикцію господарських судів України підпадають категорії справ, визначених ст.12 Господарського процесуального кодексу України.За змістом норм вказаної статті ГПК України господарському суду підвідомчі справи у спорах, за винятком справ, визначених у ч.1. Отже,господарський суд відповідно до визначеної законом підвідомчості розглядає:
справи у позовному провадженні, для якого характерно наявність спору між сторонами про право цивільне;
справи про банкрутство;
справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Вирішення господарським судом спору у позовному провадженні здійснюється за позовами, предмет яких повинен мати матеріально- правовий характер. Підстави позову мають обґрунтовуватись з посиланням на наявність між сторонами відносин матеріально-правового характеру, які врегульовані нормами матеріального права.
Суд констатує, що в даному випадку має місце спір між сторонами не про право цивільно, а такий, що випливає із правовідносин публічно-правового характеру, виходячи з наступного.
Відповідно до Положення про Службу автомобільних доріг у Закарпатській області (затв. наказом Голови Державної служби автомобільних доріг України №370 від 10.06.04) Служба автомобільних доріг у Закарпатській області є державною організацією, що належить до сфери управління Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), підвідомча їй та здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування і є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.
Указом Президента України №50/2002 від 19.01.2002р. „Питання Державної служби автомобільних доріг України” затверджено Положення про Державну службу автомобільних доріг України. Відповідно до п.1 вказаного Положення Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра транспорту України. Статус Державної служби автомобільних доріг України як центрального органу виконавчої влади врегульовано нормами ст.10 Закону України ”Про автомобільні дороги”, де, зокрема, зазначено, що діяльність його спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і такий має свої органи управління на місцях.
Основні обов'язки та повноваження органу державного управління автомобільними дорогами загального користування врегульовано нормами ст.ст.11,12 Закону України „Про автомобільні дороги”. З метою поліпшення умов безпеки руху автомобільними дорогами загального користування, підвищення ефективності використання земель дорожнього господарства, суттєвого підвищення якості і збільшення кількості послуг, що надаються учасникам дорожнього руху, удосконалення системи видачі дозволів на розміщення об'єктів дорожнього сервісу та зовнішньої реклами вздовж автомобільних доріг загального користування та відповідно до Указу Президента України від 01.06.2005 N 901 "Про деякі заходи щодо забезпечення здійснення державної регуляторної політики", Закону України "Про автомобільні дороги", Положення про Державну службу автомобільних доріг України ( затвердженого Указом Президента України від 19.01.2002 N 50) наказом Державної служби автомобільних доріг України від 29.09.2005р. №414 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 26.10.2005р. за №1266/11546) затверджено Порядок видачі дозволів на розміщення, будівництво, реконструкцію та функціонування об'єктів сервісу на землях дорожнього господарства та згод і погоджень на об'єкти зовнішньої реклами вздовж автомобільних доріг загального користування. Вказаний Порядок установлює засади взаємовідносин між Державною службою автомобільних доріг України, Службами автомобільних доріг в АР Крим, областях та в м. Севастополі або іншими державними підприємствами, установами і організаціями, що належать до сфери її управління, та особами, які користуються землями дорожнього господарства, та регламентує питання експертного обстеження місця розташування об'єктів, підготовки обґрунтувань та висновків щодо видачі дозволів на розміщення об'єктів, технічних умов, ордерів на право виконання робіт,здійснення контролю за виконанням технічних умов та цільовим використанням ділянок на землях дорожнього господарства суб'єктами підприємницької діяльності. Зокрема, відповідно до п.2 Порядку врегламентовано процедуру видачі дозволів на розміщення, будівництво і реконструкцію об'єктів сервісу, згод та погоджень на розміщення спеціальних конструкцій і зовнішньої реклами на землях дорожнього господарства вздовж автомобільних доріг загального користування, що передбачає в т.ч. здійснення Державною службою автомобільних доріг України або уповноваженим нею органом погодження дозволів та надання згоди на розміщення об'єктів зовнішньої реклами. Нормами п.14 ст.12 Закону України „Про автомобільні дороги” визначено повноваження органів державного управління автомобільними дорогами загального користування приймати за погодженням з відповідним підрозділом Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України рішення щодо демонтування технічних засобів та рекламоносіїв, що встановлені в межах смуги відведення автомобільної дороги з порушенням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Виходячи з регламентації вищенаведених правових норм, а також враховуючи те, що в даному випадку вимоги позивача Служби автомобільних доріг у Закарпатській області заявлені з посиланням на порушення відповідачем законодавчо встановлених приписів щодо погодження з органом управління автомобільними дорогами загального користування розміщення зовнішньої реклами, суд констатує, що в даному випадку вимоги позивача пов'язані із здійсненням ним владних управлінських функцій відповідно до законодавства. Таким чином, даний спір слід вважати таким, що виник із публічно-правових відносин сторін, одна з яких, а саме, Служба автомобільних доріг у Закарпатській області, є суб'єктом владних повноважень. Відповідно, в даному випадку не вбачається жодних передбачених законом підстав, зокрема, ст.11 Цивільного кодексу України, для оцінки спірних правовідносин як таких, що мають цивільно-правовий характер.
У відповідності до положень абз.5 п.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам не підвідомчі спори, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів.
На підставі вищенаведених обґрунтувань, суд констатує, що даний спір не підлягає розгляду та вирішенню по суті у господарському суді, а тому на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі слід припинити.
Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України,ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України ”Про держане мито” держмито в розмірі 85 грн., сплачене згідно з платіжним дорученням №226 від 21.10.09,підлягає поверненню позивачу із держбюджету .
Керуючись ст.ст.1,2,12,п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Провадження у справі припинити.
2.Повернути позивачу Службі автомобільних доріг у Закарпатській області (м.Ужгород, вул.Собранецька, 39, і.к.25449824) із державного бюджету України держмито в розмірі 85 грн., сплачене платіжним дорученням №226 від 21.10.2009р.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя І.В.Івашкович