ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/4448/16-ц
Провадження № 2/210/404/18
іменем України
"21" травня 2018 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді Сільченко В. Є.
при секретарі судового засідання Семко Н. А.,
при участі:
позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
представник позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5
свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Територіальної громади міста в особі Криворізької міської ради, третя особа Орган реєстрації прав власності - виконавчий комітет Криворізької міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання прав власності на 1/2 частину будинку в порядку спадкування, -
В провадженні судді перебуває вищевказана справа. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 27.04.2015 року померла бабуся заявників ОСОБА_8. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, яким є 1/2 частка житлового будинку розташованого повул.Нахімова, 45 м.Кривого Рогу,щопідтверджується договором купівлі-продажу та технічного паспорту, копії яких додаємо до заяви.
Оскільки заповіту бабуся не склала, а її єдиний син - батько позивачів ОСОБА_9 помер 05.04.2008 року, тобто ще до відкриття спадщини, то вони є спадкоємцями п'ятої черги відповідно до ст. 1265 ЦК України. 17.06.2016 року позивач звернувся до державного нотаріуса П'ятої криворізької державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак постановою нотаріуса було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій в зв'язку з тим, що відсутні документи які підтверджують родинні відносини між померлою 27.04.2015року ОСОБА_8 та спадкоємцями. У зв'язку з викладеним, позивач вимушений звернутись до суду з позовними вимогами про встановлення факту родинних відносин між померлою 27.04.2015 року ОСОБА_8 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, як між бабусею та онуками; визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину за кожним житлового будинку №45 по вул. Нахімова м. Кривого Рогу загальною площею 61,6 кв.м., житловою площею 24,2 кв.м. з господарчими будівлями літня кухня «В», сарай «Г», вбиральня «Е», №1,4 забори, 1, 111-водоколонки, 11 замощення.
В судовому засіданні представники позивачів, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діючі на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтвердили обставини, викладені у позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача - територіальної громади міста в особі Криворізької міської ради, в судове засідання не з'явився, надавав заяву про розгляд справи у його відсутність. Крім того, стороною відповідача був наданий відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд прийняти рішення по суті позовних вимог.
Третя особа повідомлялась про розгляд справи належним чином, однак в жодне судове засідання не з'явилась, заяв про відкладення, перенесення слухання справи не надавала, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та свідків, суд доходить до наступного висновку.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 27.04.2015 року померла ОСОБА_8 (а.с. 25).
За життя ОСОБА_8 належало на праві приватної власності 1/2 частки житлового будинку розташованого по вул. Нахімова,45 м. Кривого Рогу (а.с. 27, 28-29). А отже після її смерті відкрилась відповідна спадщина.
Інформація про складення заповітів померлою в матеріалах справи відсутні.
Отже, спадкоємцем за законом став син ОСОБА_8 - ОСОБА_9 - батько позивачів, який помер 05.04.2008 року, тобто до моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Отже у відповідності до ст. 1265 ЦК України, з урахуванням положень, встановлених ст.ст. 1261-1264 ЦК України, позивачі є спадкоємцями п'ятої черги.
17.06.2016 року позивачі звернулися до державного нотаріуса П'ятої Криворізької державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак постановою нотаріуса було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій в зв'язку з тим, що відсутні документи які підтверджують родинні відносини між померлою 27.04.2015року ОСОБА_8 та спадкоємцями (а.с. 24).
Так, на підтвердження факту родинних відносин між позивачами та померлою ОСОБА_8 надано свідоцтво про народження бабусі заявників , в якому вона зазначена ОСОБА_10 (а.с. 36), свідоцтво про народження батька заявників ОСОБА_9, в якому матір'ю зазначено ОСОБА_10 (а.с. 35) та свідоцтва про народження заявників в яких їх батьком зазначено ОСОБА_9 (а.с. 31, 32).
Представником позивачів зазначено, що ОСОБА_10 певний час проживала на території Росії, де уклала шлюб і прийняла прізвище чоловіка ОСОБА_8, але свідоцтва про шлюб не збереглося.
У підтвердження факту родинних відносин за клопотанням сторони позивача були допитані свідки. Так, з показів свідка ОСОБА_6 встановлено, що вона з позивачами була сусідкою, їх бабуся жила в сусідньому будинку, позивачі часто ходили до бабусі, бабуся обміняла квартиру на одноповерховий будинок та мешкала там із чоловіком, який помер і вони залишилась мешкати із сином, який також потім помер і до смерті вона проживала одна.
З показів свідка ОСОБА_7 встановлено, що вона є головою квартального комітету, знає сім'ю позивачів, позивачі - онуки померлої бабусі ОСОБА_8 були постійно з нею, з батьком також всі спілкувались, зараз мешкають у Києві.
Приймаючи рішення в частині встановлення факту родинних відносин, суд керується пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.1995 року, де зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Встановлення в судовому порядку факту родинних відносин необхідно для юридичного оформлення спадщини.
У зв'язку з викладеним, судом вбачаються достатні підстави для задоволення вимог в частині встановлення факту, що має юридичне значення, а саме - встановлення факту родинних відносин між померлою 27.04.2015 року ОСОБА_8 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, як між бабусею та онуками.
Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" також роз'яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою (ст. 392 ЦК України).
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів згідно даної статті є - визнання права.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги позивачів є законними та обґрунтованими, а отже, підлягають задоволенню у повному обсязі.
З урахування викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 321, 1216, 1217, 1269 ЦК України та керуючись ст.ст. 3, 189-200, 315-319 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Територіальної громади міста в особі Криворізької міської ради, третя особа Орган реєстрації прав власності - виконавчий комітет Криворізької міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання прав власності на 1/2 частину будинку в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між померлою 27.04.2015 року ОСОБА_8 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, як між бабусею та онуками.
Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину за кожним житлового будинку №45 по вул. Нахімова м. Кривого Рогу загальною площею 61,6 кв.м., житловою площею 24,2 кв.м. з господарчими будівлями літня кухня «В», сарай «Г», вбиральня «Е», №1-4 забори, І, ІІІ-водоколонки, ІІ замощення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 23 травня 2018 року.
Суддя: В. Є. Сільченко