вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"22" травня 2018 р. Справа№ 910/22652/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тищенко О.В.
Тарасенко К.В.
секретар судового засідання Каніковський А.О.
за участю представників:
від позивача: Саліван Л.Ф.
від відповідача: Зубченко А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ БЛ "Башта №5"
на рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2017
у справі №910/22652/16 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ БЛ "Башта №5"
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"
про стягнення 322000,00 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦ БЛ "Башта №5" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про стягнення 322000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами укладений договір про постачання електричної енергії № 33967 від 11.08.2015, за умовами якого відповідач має постачати позивачу електричну енергію з дотриманням граничних показників якості, визначених державними стандартами. 21.06.2016 близько о 18:00 у бізнес-центрі "Башта № 5", власником якого є позивач, було виявлено у трансформаторній підстанції (ТП) 6434 за адресою: м. Київ, вул. Рибальська, 22 задимлення та загорання трансформаторів Siеmens (інвентарні номери №В117998, №В17999, 2007 року). Після прибуття аварійної бригади відповідача відновити електропостачання виявилось неможливим. Непридатність трансформаторної підстанції підтверджується протоколами їх випробування ТОВ НВП "Альта" №32/Т-1 від 22.06.2016 та №32/Т-2 від 19.07.2016. Аварія та пошкодження трансформаторів позивача спричинена зміною напруги, а тому відповідач внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань має відшкодувати позивачу збитки в розмірі вартості трансформаторів (відповідно до витягу з балансового рахунку 10 «Основні засоби» станом на 21.06.2016 вартість кожного трансформатора становить 161000 грн.).
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.01.2017 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦ БЛ "Башта №5" (далі - ТОВ "БЦ БЛ "Башта №5") звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2017 у справі №910/22652/16, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") збитки, понесені ТОВ "БЦ БЛ "Башта №5" у зв'язку із порушенням ПАТ "Київенерго" умов Договору про постачання електричної енергії №33967 від 11.08.2015 у розмірі 322 000,00 грн; стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору.
Вказана апеляційна скарга позивачем обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права, з огляду на те, що всупереч наявним доказам поінформованості відповідача щодо необхідності складання двостороннього акту порушень в строк до 16.09.2016, що було доведено позивачем в судовому засіданні, судом першої інстанції безпідставно було не прийнято в якості належного доказу лист вих.№205 від 13.09.2016. Крім того позивач просив взяти до уваги, що ані чинним законодавством, ані умовами договору не визначені строки складання акту порушень, а відтак порушення щодо складання двостороннього акту порушень 16.09.2016 з боку позивача відсутні, у зв'язку з чим Акт від 16.09.2016 є належним доказом, який помилково не був прийнятим судом до уваги під час надання оцінки наявним доказам та ухвалення рішення у справі. Крім того, скаржником зазначено, що судом першої інстанції безпідставно залишено без задоволення клопотання про витребування доказів, що свідчить про упередженість та необ'єктивність суду під час розгляду позовної заяви. Одночасно скаржник зазначив, що твердження місцевого господарського суду про те, що позивачем не подано належних та допустимих доказів в підтвердження наявності протиправної поведінки і вини у відповідача та доказів понесення відповідачем збитків в розмірі 322000,00 грн внаслідок неналежного виконання зобов'язань відповідачем договірних відносин є помилковими. При винесенні оскаржуваного рішення господарський суд міста Києва не дослідив наявні в матеріалах справи документи, не надав їм належної правової оцінки, не призначив відповідну експертизу, у зв'язку з чим прийняв помилкове рішення, яке підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Гончаров С.А., Тарасенко К.В.) від 20.02.2017 прийнято апеляційну скаргу ТОВ "БЦ БЛ "Башта №5" до провадження; призначено до розгляду на 28.03.2017.
10.03.2017 через відділ документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від відповідача надійшло заперечення на апеляційну скаргу. На думку ПАТ "Київенерго" апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, а наведені в ній аргументи - помилковими та такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим скарга не підлягає задоволенню. Зокрема, відповідач в своїх запереченнях зазначив, що аргументи позивача щодо безпідставності прийняття судом першої інстанції наданих останнім доказів у вигляді Актів порушень від 16.09.2016 та 22.09.2016 є хибними. Відхилення судом першої інстанції клопотання позивача про витребування даних реєстрації якості електроенергії по системі ЛУЗОД цілком об'єктивно з огляду на недоцільність дослідження даних обставин у справі. Господарським судом міста Києва в рішенні від 19.01.2017 у даній справі вірно встановлено недоведеність позивачем наявності протиправної поведінки і вини відповідача, а також відсутність доказів понесених позивачем збитків в розмірі 322000,00 грн внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань та причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями та понесеними збитками.
24.04.2017 через відділ документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від позивача надійшло клопотання про призначення судової електротехнічної експертизи, яке обґрунтоване тим, що оскільки відповідач повністю заперечує свою провину у неналежному виконанні умов договору про постачання електричної енергії №33967 від 11.08.2015, що призвело до нанесення збитків позивача, а також у зв'язку із необхідністю додаткового встановлення причинного зв'язку між порушенням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії та виходу з ладу трансформаторів Siemens (інвентарні номери №В117998, №В117999, 2007 року, власником яких є позивач). На думку позивача, вирішення даного питання потребує спеціальних знань, що в силу вимог ст. 41 ГПК України є підставою для призначення у справі судової експертизи, а саме: судової електротехнічної експертизи. Виконання вказаної експертизи позивач просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експерта поставити питання: Чи були значення напруги 21.06.2016 о 17:52 на шинах 110 кВ підстанції 330 кВ, від яких отримує живлення мережа 110 кВ ПАТ "Київенерго", що призвело до зниження напруги в розподільчій мережі 10 кВ, та після виконання успішного РПВ "ручного повторного включення" ПЛ-330 ЧАЕС-Північна, у зв'язку з чим значно підвищилась напруга в мережі 110 кВ та 10 кВ критичними для трансформаторів сухого типу Siemens (інвентарні номери №В117998, №В117999, 2007 року), що в подальшому призвело до виходу з ладу даних трансформаторів.
24.04.2017 через відділ документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких останній зазначив, що відповідач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу вводить суд в оману, приховуючи факт отримання листа позивача з пропозицією укласти договір. Крім того, на думку позивача, помилковим є посилання відповідача на акт від 22.09.2016 як неналежному доказі, оскільки даний акт є внутрішнім актом позивача та в жодному разі не був заявлений ані у позовній заяві, ані в процесі судового розгляду як акт порушень. Твердження комісії державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, викладені в акті розслідування причин порушень нормальних режимів роботи мережі 110 кВ Київського енерговузла, що сталися 21.06.2016 при відключенні ПЛ-330 кВ ЧАЕС - Північна від 25.08.2016, підтверджують законність позовних вимог ТОВ "БЦ БЛ "Башта №5" та фактично виключають потребу позивача у доведенні провини відповідача щодо неналежного виконання умов договору, в тому числі й завданні збитків. Додатково позивач наголошував на тому, що листом від 21.12.2016 №012-658 відповідач фактично підтвердив той факт, що підвищення напруги, яке сталося 21.06.2016, призвело до пошкодження трансформаторів (виходом із ладу).
22.05.2017 через відділ документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких останній звертав увагу суду, що ДП "НЕК "Укренерго" листом від 29.07.2016 №01/03-1-1-2/8825 підтвердило, що перепади напруги мали місце в мережі відповідача та саме обов'язком відповідача є підтримання рівня напруги в припустимих межах для нормальної роботи обладнання споживачів. Отже саме внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків щодо забезпечення постачання енергії належної якості споживачам у позивача згоріло два трансформатора, чим завдано збитків позивачу. Одночасно позивачем звернуто увагу суду, що листом від 11.07.2016 №20/1722 Печерське РУ ГУ ДСНС України в м. Києві повідомило позивача, що згідно технічного висновку про причину виникнення короткого замкнення без послідуючого горіння причиною короткого замкнення в ТП-6434 є короткочасне аварійне перенавантаження на трансформаторі.
Згідно розпорядження Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 у справі №910/22652/16 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу якого, справу №910/22652/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Гончаров С.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Гончаров С.А., Тарасенко К.В.) від 06.06.2017 прийнято апеляційну скаргу ТОВ "БЦ БЛ "Башта №5" до провадження; призначено до розгляду на 27.06.2017.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Гончаров С.А., Тарасенко К.В.) від 27.06.2017 призначено у справі №910/22652/16 судову електротехнічну експертизу; зупинено апеляційне провадження у справі №910/22652/16 до закінчення проведення судової експертизи.
26.03.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів за результатами проведення електротехнічної експертизи та матеріали справи №910/22652/16.
Згідно останнього розпорядження Київського апеляційного господарського суду у справі №910/22652/16 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/22652/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 (у складі: головуючого судді: Іоннікова І.А., суддів Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ БЛ "Башта №5" на рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2017 у справі №910/22652/16 до провадження; поновлено апеляційне провадження у справі №910/22652/16; призначено справу до розгляду на 24.04.2018.
19.04.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про заміну сторони в порядку процесуального правонаступництва, а саме: Публічного акціонерного товариства "Київенерго" його правонаступником - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі".
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 (у складі: головуючого судді: Іоннікова І.А., суддів Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) задоволено клопотання відповідача про здійснення заміни Публічного акціонерного товариства "Київенерго" його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі". Замінено відповідача у справі №910/22652/16 Публічне акціонерне товариство "Київенерго" його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі".
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 (у складі: головуючого судді: Іоннікова І.А., суддів Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) оголошено в судовому засіданні перерву до 22.05.2018. Зобов'язано відповідача надати суду письмові пояснення по суті спору з урахуванням висновку експертів за результатами проведення електротехнічної експертизи №14355/14356/17-46 від 27.02.2018.
14.05.2018 через канцелярію суду від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" надійшли додаткові пояснення з урахуванням висновків експертизи, в яких відповідач зокрема зазначив про те, що висновок експертизи є суперечливим та неоднозначним, таким, що не дає однозначної відповіді про причини виходу з ладу вторинних обмоток трансформаторів струму.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
11.08.2015 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЦ БЛ "Башта № 5", як споживачем, був укладений договір про постачання електричної енергії № 33967 (далі - договір), відповідно до п. 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною. Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача.
Відповідно до п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Згідно з п. 2.2.2 договору постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.
Пунктом 4.4 договору визначено, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести до акта свої зауваження.
Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитися від складання та підписання акта.
У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в ньому має бути запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторін договору, що складала акт.
Відповідно до п. 6.45 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 у разі порушення цих Правил або умов договору постачальником електричної енергії та/або електропередавальною організацією споживач, у якого укладені із зазначеними суб'єктами господарювання відповідні договори, викликає представника постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації для складання двостороннього акта порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається постачальнику електричної енергії або електропередавальній організації. Представник постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації має право внести до акта свої зауваження.
У разі відмови представника постачальника електричної енергії або електропередавальної організації від підпису або неприбуття у визначений споживачем термін в акті робиться відповідний запис. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками споживача.
Листом від 13.09.2016 вих.№205 позивач запропонував відповідачу скласти двосторонній акт про порушення в строк до 16.09.2016.
16.09.2016 позивачем складено акт №1 про порушення, в якому зазначено про порушення відповідачем умов п. 2.2.2 договору та встановлено, що 21.06.2016 внаслідок підвищення напруги сталася аварія на трансформаторній підстанції (ТП) 6434, яка спричинила пошкодження трансформаторів Siеmens. Також в даному акті зазначено про неприбуття представників ПАТ "Київенерго" для складання даного акту.
22.09.2016 позивачем складено акт, в якому зазначено про порушення відповідачем умов п. 2.2.2 договору та встановлено, що 21.06.2016 внаслідок підвищення напруги сталася аварія на трансформаторній підстанції (ТП) 6434, яка спричинила пошкодження трансформаторів Siеmens.
Судом першої інстанції не прийнято дані акти як належні докази, посилаючись на відсутність підтвердження того, що позивач повідомляв відповідача про необхідність складання актів порушення (відсутні належні докази направлення або вручення листа № 205 від 13.09.2016). Також судом було зазначено, що вказані акти складено позивачем через три місяці після аварії.
Проте, колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, оскільки з наявного в матеріалах справи листа ПАТ "Київенерго" від 10.10.2016 вих. №4204/012/10733 (а.с. 24 т.1) вбачається надання відповідачем відповіді ТОВ "БЦ БЛ "Башта №5" на листи вих.№205 від 13.09.2016, №211 від 19.09.2016, що відповідно підтверджує отримання відповідачем вказаних листів.
Посилання суду першої інстанції на те, що акт порушення від 16.09.2016 не може бути прийнятий судом до уваги у зв'язку з тим, що він складений через три місяці після настання аварії є безпідставними, оскільки ані положеннями чинного законодавства, ані умовами договору не встановлено строків складання такого акту.
Таким чином, колегія суддів приймає акт про порушення від 16.09.2016 як належний доказ на підтвердження обставин, викладених позивачем в позовній заяві щодо настання 21.06.2016 аварії на трансформаторній підстанції (ТП) 6434, яка спричинила пошкодження трансформаторів Siеmens внаслідок підвищення напруги та встановлення позивачем порушення відповідачем умов п. 2.2.2 договору.
Факт підвищення напруги підтверджується листом Структурного відокремленого підрозділу "Київські електричні мережі" ПАТ "Київенерго" РЕМ "Центральний" (а.с.16 т.1), актом розслідування причин нормальних режимір роботи мережі 110 Кв Київського енерговузла, що сталися 21.06.2016, при відключенні ПЛ-330 кВ ЧАЕС - Північна, складеного 25.08.2016 Державною інспекцією з експлуатації електричних станцій і мереж (а.с.17 т.1), листом Структурного відокремленого підрозділу "Київські електричні мережі" ПАТ "Київенерго" від 14.09.2016 вих.№030/24-5653 (а.с.32 т.1).
В матеріалах справи міститься висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, складений за результатами проведення електротехнічної експертизи, яким встановлено, що трансформатори сухого типу виробництва фірми Siеmens 1000/10/0,4 заводський номер В117998 та Siemens-1000/10/0,4 заводський номер В117999, які належать ТОВ "БЦ БЛ "Башта №5" мають наявні ознаки аварійних явищ, а саме: стан їх обмоток, магнітопроводів та металоконструкцій опорної рами свідчить про те, що в наданих на дослідження трансформаторах присутні ознаки аварійного режиму - пошкодження електричної ізоляції фазних обмоток низької напруги з послідуючим коротким замиканням між зазначеними обмотками і магнітопроводом. Струм короткого замикання, що виник при цьому, проходив по ланцюгу, який складався з таких елементів трансформаторів: обмотка низької напруги з боку розташування вивідних алюмінієвих шин - поверхня верхнього металевого листа магнітопроводу з цього ж боку - стяжні шпильки рами трансформатора - поверхня крайнього металевого листа магнітопроводу із зворотного боку - клема «заземлення» на рамі трансформатора - «земля». В результаті зазначеного аварійного режиму (короткого замикання) на конструктивних елементах трансформаторів утворилися оплавлення алюмінієвих шин та обвуглення обмоток низької напруги. Процес та причини пошкодження ізоляції фазних обмоток низької напруги трансформаторів встановити не видається за можливе з причини не надання експертам можливості розбирання обмоток трансформаторів і детального дослідження їх стану. Також у висновку зазначено про наявність ознак аварійного режиму (короткого замиканні), які присутні на обмотках, магнітопроводі та металоконструкціях опорних рам трансформаторів Siеmens 1000/10/0,4 заводський номер В117998 та Siemens-1000/10/0,4 заводський номер В117999, які належать ТОВ "БЦ БЛ "Башта №5", що свідчить про те, що найбільш вірогідною причиною утворення зазначених наслідків, може бути тривалий аварійний подачі підвищеної напруги їх живлення 10 кВ у мережі ПАТ «Київенерго», який відбувався 21.06.2016, що призвело до виходу з ладу вторинних обмоток вказаних трансформаторів.
У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафна санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
На підставі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України, для стягнення збитків.
З огляду на положення статті 224 Господарського кодексу України, статей 22, 611, 614, 623 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем доведено належними та достатніми доказами як розмір збитків, внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань, так і причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та настанням збитків, відповідачем не доведено, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ БЛ "Башта №5" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" - правонаступника Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 322000,00 грн. збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ БЛ "Башта №5" задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2017 у справі №910/22652/16 скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ БЛ "Башта №5" задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (правонаступник Публічного акціонерного товариства "Київенерго") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ БЛ "Башта № 5" до 322000,00 грн. збитків, 4830 (чотири тисячі вісімсот тридцять) грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви, 5319 (п'ять тисяч триста дев'ятнадцять) грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги, 23808 (двадцять три тисячі вісімсот вісім) грн. витрат по сплаті вартості судової експертизи.
Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.
Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді О.В. Тищенко
К.В. Тарасенко
(повний текст постанови складено 24.05.2018)