вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"21" травня 2018 р. Справа№ 910/3389/18
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Мальченко А.О.
Чорногуза М.Г.
при секретарі судового засідання Степанець О.В.,
представники сторін:
від заявника - Василюк В.Б.,
від відповідача1 - Євсєєв М.В.,
від відповідача2 - не з'явився,
розглянувши матеріали апеляційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.03.2018 року
у справі №910/3389/18 (суддя Щербаков С.О.)
за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову і додані до неї матеріали у справі
особа, яка отримує статус учасника справи:
відповідач 1 Товариство з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон"
відповідач 2 Приватне акціонерне товариство "Київський річковий порт"
У березні 2018 року ОСОБА_4 подала до Господарського суду міста Києва заяву про забезпечення позову в які просила суд накласти арешт на наступне майно:
1) Судноплавний засіб - катер прогулянковий Sport-600-l "Богун", номер судна в Державному судновому реєстрі - ІПС-0015 (найменування за правовстановлюючими документами - "Богун", тип - туристичний моточовен Sport 600, рік побудови - 2006, місце побудови - США);
2) Судноплавний засіб - ПП-502, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-427 (найменування за правовстановлюючими документами - ПП-502, тип - понтон, рік побудови - 1983, місце побудови - Любеч);
3) Судноплавний засіб - ПП-505, зареєстровано Інспекцією судноплавного та портового Нагляду в м. Києві у Судновій Книзі України серії СК № 070, запис № 856 (найменування за правовстановлюючими документами - КИЕ-850-К, тип - понтон причальний, рік побудови - 1983);
4) Судноплавний засіб - ПП-507, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-426 (найменування за правовстановлюючими документами - ПП-507, тип - стоянкове, понтон, рік побудови - 1983, місце побудови - Любич);
5) Судноплавний засіб - ПП-513, зареєстровано Інспекцією судноплавного та портового Нагляду в м. Києві у Судновій Книзі України серії СК № 070, запис № 851 (найменування за правовстановлюючими документами - КИЕ-851К, тип - понтон причальний, рік побудови - 1984);
6) Судноплавний засіб - ПП-517, зареєстровано Інспекцією судноплавного та портового Нагляду в м. Києві у Судновій Книзі України серії СК № 070, запис № 849 (найменування за правовстановлюючими документами - КИЕ-849-К, тип - несамохідне, понтон, рік побудови - 1984);
7) Судноплавний засіб - ПП-520, зареєстровано Інспекцією судноплавного та портового Нагляду в м. Києві у Судновій Книзі України серії СК № 070, запис № 847 (найменування за правовстановлюючими документами - КИЕ-847-К, тип - понтон причальний, рік побудови - 1986);
8) Судноплавний засіб - ПП-521, зареєстровано Інспекцією судноплавного та портового Нагляду в м. Києві у Судновій Книзі України серії СК № 070, запис № 848 (найменування за правовстановлюючими документами - КИЕ-848-К, тип - понтон причальний, рік побудови - 1984);
9) Судноплавний засіб - Р-502, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-342 (найменування за правовстановлюючими документами - Р-502, тип - н/с суховантажне, рік побудови - 1983, місце побудови - Білорусь);
10) Судноплавний засіб - Р-506, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-344 (найменування за правовстановлюючими документами - Р-506, тип - н/с суховантажне, рік побудови - 1985, місце побудови - Білорусь);
11) Судноплавний засіб - Р-522, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-345 (найменування за правовстановлюючими документами - Р-522, тип - н/с суховантажне, рік побудови - 1989, місце побудови - Білорусь);
12) Судноплавний засіб - Р-540, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-350 (найменування за правовстановлюючими документами - Р-540, тип - баржа-площадка, рік побудови - 1991, місце побудови - Білорусь);
13) Судноплавний засіб - СТО-1, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-451 (найменування за правовстановлюючими документами - СТО-1, тип - катамаран для техобслуговування несамохідних суден, рік побудови - 1984, місце побудови - Пінськ);
14) Судноплавний засіб - ГПП "КИЙ", номер судна в Державному судновому реєстрі - ІРС-0099 (найменування за правовстановлюючими документами - ГПП - "КИЙ", тип - пісконавантажувач, рік побудови - 1979, місце побудови - Україна);
15) Судноплавний засіб - КПЛ-16, номер судна в Державному судновому реєстрі - ІРС-0174 (найменування за правовстановлюючими документами - КПЛ-16, тип - несамохідний плавучий кран, рік побудови - 1989, місце побудови - Свірська с/в);
16) Судноплавний засіб - КПЛ-116, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-096 (найменування за правовстановлюючими документами - КПЛ-116, тип - несамохідний плавучий кран, рік побудови - 1986, місце побудови - Росія);
У своїй заяві ОСОБА_4 також просила:
- заборони Державній службі України з безпеки на транспорті та іншим державним органам та установам, до повноважень яких належать відповідні дії, вчиняти будь-які дії та вносити будь-які зміни (записи) до Державного суднового реєстру України та Суднової книги України, окрім запису про накладення арешту, щодо проведення реєстрації судна, тимчасової реєстрації, присвоєння (зміни) назви судна, перереєстрації судна, виключення судна, оформлювати дублікати суднових реєстраційних документів на судно, оформлювати, замінювати та видавати будь-які суднові документи (у тому числі свідоцтва про право плавання під Державним прапором України та/або свідоцтва про право власності на судно) стосовно вищевказаних судноплавних засобів;
- заборонити будь-яким реєстраторам (нотаріусам, їх помічникам, ДП "Національні інформаційні системи" та його філіям) вносити будь-які зміни і записи) до Реєстру обтяжень рухомого майна, окрім запису про накладення арешту, та вчиняти будь-які дії щодо проведення реєстрації, скасування реєстрації, внесення змін до відомостей у стосовно вищевказаних судноплавних засобів;
- заборонити TOB "К.С. Камертон" вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження вищевказаних судноплавних засобів, в тому числі, але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, передачу в заставу, в управління, на зберігання, в оренду (крім чинного права оренди цих суден, що належить ПАТ "Київський річковий порт" за договором оренди №18-05/15-10 від 18.05.2015), у статутний капітал будь-яких господарських товариств та підприємств, у безоплатне користування будь-яким особам та/або розпорядження цим майном будь-яким іншим способом, здйснювати користування та/або Інші дії, спрямовані на переміщення, зменшення вартості, псування, пошкодження або знищеннявказаних судноплавних засобів.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову, заявник зазначила, що вчиненим договором купівлі-продажу №1410/1 від 10.10.2014 року укладеним між ПАТ «Київський річковий порт» та ТОВ «К.С.Камертон» було завдано значної майнової шкоди інтересам ОСОБА_4, як акціонера ПАТ «Київпорт». Оскільки наразі судноплавні засоби, які були відчужені згідно договору купівлі-продажу №1410/1 від 10.10.2014 року належать на праві власності іншій особі - ТОВ «К.С.Камертон», є реальний ризик того, що після подання позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу №1410/1 від 10.10.2014 року укладеного між ПАТ «Київський річковий порт» та ТОВ «К.С.Камертон» та під час судового розгляду до винесення остаточного рішення у справі, ці судноплавні засоби можуть бути безперешкодно відчужені ТОВ «К.С.Камертон» на користь третіх осіб. В якості доказів, які свідчать про наявну можливість відчуження спірних судноплавних засобів, ОСОБА_4 надала договір оренди №18-05/15-10 від 18.05.2015 року, який наразі є чинним. Відповідно до вказаного договору оренди, спірні судноплавні засоби було передано в оренду ПАТ «Київпорт».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 року у справі №910/3389/18 заяву про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на судноплавні засоби, які є предметом договору купівлі-продажу №1410/1 від 10.10.2014 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «К.С.Камертон» та Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт». В іншій частині вимог заяви відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що матеріали справи містять докази того, що ТОВ «К.С. Камертон» може, як новий власник, вчинити дії спрямовані на відчуження вищевказаних судноплавних засобів, шляхом продажу, дарування, міни, передачі в заставу тощо. Відтак, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на судноплавні засоби (16 штук), які на підставі договору купівлі-продажу №1410/1 від 10.10.2014 року перейшли у власність ТОВ «К.С. Камертон». В іншій частині заяви суд першої інстанції відмовив виходячи з того, що на думку місцевого господарського суду накладення арешту на судноплавні засоби є достатнім, адекватним та ефективним способом забезпечення майбутніх позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1410/1 від 10.10.2014 року.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон" подала до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 року.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не вірно визначив характер спірних правовідносин як такі, що пов'язані з корпоративними відносинами та морською вимогою, в силу чого місцевим господарським судом не вірно застосовано ст. ст. 20, 167, 175 Господарського кодексу України, ст. 13, 42 Кодексу торгівельного мореплавства України. Окрім цього, скаржник вважає, що суд першої інстанції не обґрунтував своє припущення про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2018 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Коротун О.М., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 року у справі №910/3389/18 задоволено заяву суддів Майданевич А.Г., Коротун О.М. та Гаврилюк О.М. про самовідвід у справі №910/3389/18.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2018 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 року у справі №910/3389/18 та призначено її розгляд на 17.05.2018 року.
08.05.2018 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
14.05.2018 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача2 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Також, відповідач2 зазначив, що рішенням річних загальних зборів Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт», оформлених протоколом від 18.04.2018 року, змінено найменування товариства з Публічного акціонерного товариства на Приватне акціонерне товариство «Київський річковий порт», затверджено відповідні зміни до Статуту товариства шляхом прийняття Статуту у новій редакції. 26.04.2018 року проведено державну реєстрацію відповідних змін до установчих документів товариства, зміну повного та скороченого найменування товариства. Відтак, з 26.04.2018 року новим найменуванням відповідача є - Приватне акціонерне товариство «Київський річковий порт».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 21.05.2018 року.
В судовому засіданні 21.05.2018 року представник відповідача 1 надав усні пояснення, просив задовольнити апеляційну скаргу, представник заявника надав усні пояснення, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Як вже було зазначено вище, заявник звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову зазначив, що відповідно до п.1.1. договору купівлі-продажу №1410/1 від 10.10.2014 року укладеним між ПАТ «Київський річковий порт» та ТОВ «К.С.Камертон» (а.с. 57-62) на користь покупця було відчужено наступне майно:
1) Судноплавний засіб - катер прогулянковий Sport-600-l "Богун", номер судна в Державному судновому реєстрі - ІПС-0015 (найменування за правовстановлюючими документами - "Богун", тип - туристичний моточовен Sport 600, рік побудови - 2006, місце побудови - США);
2) Судноплавний засіб - ПП-502, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-427 (найменування за правовстановлюючими документами - ПП-502, тип - понтон, рік побудови - 1983, місце побудови - Любеч);
3) Судноплавний засіб - ПП-505, зареєстровано Інспекцією судноплавного та портового Нагляду в м. Києві у Судновій Книзі України серії СК № 070, запис № 856 (найменування за правовстановлюючими документами - КИЕ-850-К, тип - понтон причальний, рік побудови - 1983);
4) Судноплавний засіб - ПП-507, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-426 (найменування за правовстановлюючими документами - ПП-507, тип - стоянкове, понтон, рік побудови - 1983, місце побудови - Любич);
5) Судноплавний засіб - ПП-513, зареєстровано Інспекцією судноплавного та портового Нагляду в м. Києві у Судновій Книзі України серії СК № 070, запис № 851 (найменування за правовстановлюючими документами - КИЕ-851К, тип - понтон причальний, рік побудови - 1984);
6) Судноплавний засіб - ПП-517, зареєстровано Інспекцією судноплавного та портового Нагляду в м. Києві у Судновій Книзі України серії СК № 070, запис № 849 (найменування за правовстановлюючими документами - КИЕ-849-К, тип - несамохідне, понтон, рік побудови - 1984);
7) Судноплавний засіб - ПП-520, зареєстровано Інспекцією судноплавного та портового Нагляду в м. Києві у Судновій Книзі України серії СК № 070, запис № 847 (найменування за правовстановлюючими документами - КИЕ-847-К, тип - понтон причальний, рік побудови - 1986);
8) Судноплавний засіб - ПП-521, зареєстровано Інспекцією судноплавного та портового Нагляду в м. Києві у Судновій Книзі України серії СК № 070, запис № 848 (найменування за правовстановлюючими документами - КИЕ-848-К, тип - понтон причальний, рік побудови - 1984);
9) Судноплавний засіб - Р-502, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-342 (найменування за правовстановлюючими документами - Р-502, тип - н/с суховантажне, рік побудови - 1983, місце побудови - Білорусь);
10) Судноплавний засіб - Р-506, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-344 (найменування за правовстановлюючими документами - Р-506, тип - н/с суховантажне, рік побудови - 1985, місце побудови - Білорусь);
11) Судноплавний засіб - Р-522, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-345 (найменування за правовстановлюючими документами - Р-522, тип - н/с суховантажне, рік побудови - 1989, місце побудови - Білорусь);
12) Судноплавний засіб - Р-540, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-350 (найменування за правовстановлюючими документами - Р-540, тип - баржа-площадка, рік побудови - 1991, місце побудови - Білорусь);
13) Судноплавний засіб - СТО-1, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-451 (найменування за правовстановлюючими документами - СТО-1, тип - катамаран для техобслуговування несамохідних суден, рік побудови - 1984, місце побудови - Пінськ);
14) Судноплавний засіб - ГПП "КИЙ", номер судна в Державному судновому реєстрі - ІРС-0099 (найменування за правовстановлюючими документами - ГПП - "КИЙ", тип - пісконавантажувач, рік побудови - 1979, місце побудови - Україна);
15) Судноплавний засіб - КПЛ-16, номер судна в Державному судновому реєстрі - ІРС-0174 (найменування за правовстановлюючими документами - КПЛ-16, тип - несамохідний плавучий кран, рік побудови - 1989, місце побудови - Свірська с/в);
16) Судноплавний засіб - КПЛ-116, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-096 (найменування за правовстановлюючими документами - КПЛ-116, тип - несамохідний плавучий кран, рік побудови - 1986, місце побудови - Росія).
ОСОБА_4 вважає, що укладення даного договору купівлі-продажу порушило її корпоративні права, як акціонера ПАТ «Київський річковий порт» оскільки не були скликані загальні збори акціонерів, договір вчинений від імені ПАТ "Київський річковий порт" з перевищенням повноважень, зокрема внаслідок укладення якого із власності ПАТ "Київський річковий порт" вибув основний актив, який використовувався у його господарській діяльності.
На думку ОСОБА_4, ТОВ «К.С.Камертон» може безперешкодно відчужити спірні судноплавні засоби на користь третіх осіб. У доказ наявності такого факту, ОСОБА_4 надала договір оренди №18-05/15-10 від 18.05.2015 року, відповідно до якого ТОВ «К.С.Камертон» передало спірні судноплавні засоби в оренду ПАТ «Київпорт». (а.с. 90-93).
В матеріалах справи також наявний акт приймання-передачі від 18.05.2015 року, яким сторони засвідчили, що ТОВ «К.С.Камертон» передало, а ПАТ «Київський річковий порт» прийняв спірні судноплавні засоби в оренду. (а.с. 94-95).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що обраний позивачем захід про забезпечення позову шляхом накладення арешту на судноплавні засоби є обґрунтованим оскільки ТОВ «К.С. Камертон» може, як новий власник, вчинити дії спрямовані на відчуження вищевказаних судноплавних засобів, шляхом продажу спірного майна, яке є предметом оспорюваного договору.
Проте, колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, вважає наведений висновок помилковим та таким, що здійснений без урахування усіх обставин справи та приписів процесуального закону на предмет достатності та обґрунтованості доказів для вжиття заходів до забезпечення позову.
Отже, суд першої інстанції, при винесенні оскаржуваної ухвали, дійшов висновку про обґрунтованість припущення позивача щодо того, що в разі задоволення позову і незадоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом встановлення обумовлених оскаржуваною ухвалою заборон, може призвести до порушення прав позивача.
За приписами ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
В силу п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог і застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
При цьому, заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
З аналізу згаданих положень закону вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Однак, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
В ході вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника про необхідність вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
За приписами ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Кожна фізична та юридична особа згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду, який полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, мають тимчасовий характер і діють до закінчення розгляду справи по суті заявлених вимог.
За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
В обґрунтування своїх вимог, як вже було зазначено вище, заявник вказує, що вчиненим договором купівлі-продажу №1410/1 від 10.10.2014 року укладеним між ПАТ «Київський річковий порт» та ТОВ «К.С.Камертон» було завдано значної майнової шкоди інтересам ОСОБА_4, як акціонера ПАТ «Київпорт». Оскільки наразі судноплавні засоби, які були відчужені згідно договору купівлі-продажу №1410/1 від 10.10.2014 року належать на праві власності іншій особі - ТОВ «К.С.Камертон», є реальний ризик того, що після подання позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу №1410/1 від 10.10.2014 року укладеного між ПАТ «Київський річковий порт» та ТОВ «К.С.Камертон» та під час судового розгляду до винесення остаточного рішення у справі, ці судноплавні засоби можуть бути безперешкодно відчужені ТОВ «К.С.Камертон» на користь третіх осіб. В якості доказів, які свідчать про наявну можливість відчуження спірних судноплавних засобів, ОСОБА_4 надала договір оренди №18-05/15-10 від 18.05.2015 року, який наразі є чинним.
Крім того, заявником, у відзиві на апеляційну скаргу було долучено роздруківку інформації з Регістру судноплавства України відповідно до якої одне з спірних суден не належить ТОВ «К.С.Камертон», а належить ТОВ Бліц-А».
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно зазначив, що враховуючи підстави та предмет майбутніх позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу, приймаючи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю "К.С. Камертон" може, як новий власник, вчинити дії спрямовані на відчуження вищевказаних судноплавних засобів, шляхом продажу, дарування, міни, передачі в заставу тощо. Проте місцевим господарським судом не враховано адекватність засобу забезпечення позову, оскільки наклавши арешт на судноплавні засоби, суд першої інстанції позбавляє власника майна на користування своїм майном, що порушує права останнього.
При цьому, колегія суддів бере до уваги, що арешт судна означає, будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні.
Відповідно до ч. 4, п. 2, ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. При цьому, суд, вирішуючи питання щодо способу забезпечення позову, має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді може призводити до незворотних наслідків.
Судом першої інстанції не враховано співрозмірності позовних вимог та адекватності засобів забезпечення позову, оскільки в разі відмови у задоволенні позовних вимог, спірне майно залишається у власності ТОВ «К.С. Камертон», при цьому, на час розгляду позовних вимог його було позбавлено права користування своїм майном шляхом накладення арешту на судноплавні засоби.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність морської вимоги виходячи з наступного.
Відповідно до п.2, ч. 1, ст. 13 Кодексу торговельного мореплавства України правила цього Кодексу поширюються на судна внутрішнього плавання - під час їх прямування морськими шляхами, а також річками, озерами, водосховищами та іншими водними шляхами під час здійснення перевезення із заходом в іноземний морський порт і у випадках, передбачених статтями 297 і 327 цього Кодексу.
Враховуючи, що в даній справі вирішується питання щодо судноплавних засобів внутрішнього плавання, які здійснюють перевезення в межах території України, то застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин п. 23 ч. 1 ст. 42 Кодексу торговельного мореплавства України є помилковим.
За таких обставин, вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову не можна визнати адекватними.
Отже, прийняту судом першої інстанції оскаржувану ухвалу неможна вважати законною та обґрунтованою.
Колегія суддів також зазначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Враховуючи, що спір у даній справі виник внаслідок незаконного, на думку позивача, укладення відповідачами договору купівлі-продажу майна та в разі задоволення позову призведе до повернення його сторін у первинне становище, задля виключення імовірності утруднення виконання рішення, якщо спірне майно буде відчужено відповідачем 1, колегія суддів вважає за доцільне частково задовольнити заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову.
Так, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що заявником належними та допустимими доказами, доведено про наявність ризику того, що відповідач 1 може, як новий власник, вчинити дії спрямовані на відчуження вищевказаних судноплавних засобів. Відтак колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме:
- заборони Державній службі України з безпеки на транспорті та іншим державним органам та установам, до повноважень яких належать відповідні дії, вчиняти будь-які дії та вносити будь-які зміни (записи) до Державного суднового реєстру України та Суднової книги України, окрім запису про накладення арешту, щодо проведення реєстрації судна, тимчасової реєстрації, присвоєння (зміни) назви судна, перереєстрації судна, виключення судна, оформлювати дублікати суднових реєстраційних документів на судно, оформлювати, замінювати та видавати будь-які суднові документи (у тому числі свідоцтва про право плавання під Державним прапором України та/або свідоцтва про право власності на судно) стосовно вищевказаних судноплавних засобів;
- заборонити будь-яким реєстраторам (нотаріусам, їх помічникам, ДП "Національні інформаційні системи" та його філіям) вносити будь-які зміни і записи) до Реєстру обтяжень рухомого майна, окрім запису про накладення арешту, та вчиняти будь-які дії щодо проведення реєстрації, скасування реєстрації, внесення змін до відомостей у стосовно вищевказаних судноплавних засобів;
- заборонити TOB "К.С. Камертон" вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження вищевказаних судноплавних засобів, в тому числі, але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, передачу в заставу, в управління, на зберігання, в оренду (крім чинного права оренди цих суден, що належить ПАТ "Київський річковий порт" за договором оренди №18-05/15-10 від 18.05.2015), у статутний капітал будь-яких господарських товариств та підприємств, у безоплатне користування будь-яким особам та/або розпорядження цим майном будь-яким іншим способом, здйснювати користування та/або Інші дії, спрямовані на переміщення, зменшення вартості, псування, пошкодження або знищення вказаних судноплавних засобів.
Відповідно до п. 2, ч. 1, ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з п. 1, ч. 1, ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон" на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.03.2018 року про забезпечення позову підлягає задоволенню частково, а ухвала господарського суду міста Києва від 26.03.2018 року у справі №910/3389/18 скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон" на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.03.2018 року справі №910/3389/18 задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 року у справі №910/3389/18 скасувати.
3. Заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову у справі № 910/3389/18 задовольнити частково.
4. Заборонити Державній службі України з безпеки на транспорті та іншим державним органам та установам, до повноважень яких належать відповідні дії, вчиняти будь-які дії та вносити будь-які зміни (записи) до Державного суднового реєстру України та Суднової книги України, окрім запису про накладення арешту, щодо проведення реєстрації судна, тимчасової реєстрації, присвоєння (зміни) назви судна, перереєстрації судна, виключення судна, оформлювати дублікати суднових реєстраційних документів на судно, оформлювати, замінювати та видавати будь-які суднові документи (у тому числі свідоцтва про право плавання під Державним прапором України та/або свідоцтва про право власності на судно) стосовно:
1) Судноплавний засіб - катер прогулянковий Sport-600-l "Богун", номер судна в Державному судновому реєстрі - ІПС-0015 (найменування за правовстановлюючими документами - "Богун", тип - туристичний моточовен Sport 600, рік побудови - 2006, місце побудови - США);
2) Судноплавний засіб - ПП-502, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-427 (найменування за правовстановлюючими документами - ПП-502, тип - понтон, рік побудови - 1983, місце побудови - Любеч);
3) Судноплавний засіб - ПП-505, зареєстровано Інспекцією судноплавного та портового Нагляду в м. Києві у Судновій Книзі України серії СК № 070, запис № 856 (найменування за правовстановлюючими документами - КИЕ-850-К, тип - понтон причальний, рік побудови - 1983);
4) Судноплавний засіб - ПП-507, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-426 (найменування за правовстановлюючими документами - ПП-507, тип - стоянкове, понтон, рік побудови - 1983, місце побудови - Любич);
5) Судноплавний засіб - ПП-513, зареєстровано Інспекцією судноплавного та портового Нагляду в м. Києві у Судновій Книзі України серії СК № 070, запис № 851 (найменування за правовстановлюючими документами - КИЕ-851К, тип - понтон причальний, рік побудови - 1984);
6) Судноплавний засіб - ПП-517, зареєстровано Інспекцією судноплавного та портового Нагляду в м. Києві у Судновій Книзі України серії СК № 070, запис № 849 (найменування за правовстановлюючими документами - КИЕ-849-К, тип - несамохідне, понтон, рік побудови - 1984);
7) Судноплавний засіб - ПП-520, зареєстровано Інспекцією судноплавного та портового Нагляду в м. Києві у Судновій Книзі України серії СК № 070, запис № 847 (найменування за правовстановлюючими документами - КИЕ-847-К, тип - понтон причальний, рік побудови - 1986);
8) Судноплавний засіб - ПП-521, зареєстровано Інспекцією судноплавного та портового Нагляду в м. Києві у Судновій Книзі України серії СК № 070, запис № 848 (найменування за правовстановлюючими документами - КИЕ-848-К, тип - понтон причальний, рік побудови - 1984);
9) Судноплавий засіб - Р-502, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-342 (найменування за правовстановлюючими документами - Р-502, тип - н/с суховантажне, рік побудови - 1983, місце побудови - Білорусь);
10) Судноплавний засіб - Р-506, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-344 (найменування за правовстановлюючими документами - Р-506, тип - н/с суховантажне, рік побудови - 1985, місце побудови - Білорусь);
11) Судноплавний засіб - Р-522, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-345 (найменування за правовстановлюючими документами - Р-522, тип - н/с суховантажне, рік побудови - 1989, місце побудови - Білорусь);
12) Судноплавний засіб - Р-540, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-350 (найменування за правовстановлюючими документами - Р-540, тип - баржа-площадка, рік побудови - 1991, місце побудови - Білорусь);
13) Судноплавний засіб - СТО-1, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-451 (найменування за правовстановлюючими документами - СТО-1, тип - катамаран для техобслуговування несамохідних суден, рік побудови - 1984, місце побудови - Пінськ);
14) Судноплавний засіб - ГПП "КИЙ", номер судна в Державному судновому реєстрі - ІРС-0099 (найменування за правовстановлюючими документами - ГПП - "КИЙ", тип - пісконавантажувач, рік побудови - 1979, місце побудови - Україна);
15) Судноплавний засіб - КПЛ-16, номер судна в Державному судновому реєстрі - ІРС-0174 (найменування за правовстановлюючими документами - КПЛ-16, тип - несамохідний плавучий кран, рік побудови - 1989, місце побудови - Свірська с/в);
16) Судноплавний засіб - КПЛ-116, номер судна в Державному судновому реєстрі - Н-096 (найменування за правовстановлюючими документами - КПЛ-116, тип - несамохідний плавучий кран, рік побудови - 1986, місце побудови - Росія).
5. Заборонити будь-яким реєстраторам (нотаріусам, їх помічникам, ДП "Національні інформаційні системи" та його філіям) вносити будь-які зміни і записи) до Реєстру обтяжень рухомого майна, окрім запису про накладення арешту, та вчиняти будь-які дії щодо проведення реєстрації, скасування реєстрації, внесення змін до відомостей у стосовно вищевказаних судноплавних засобів.
6. Заборонити TOB "К.С. Камертон" вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження вищевказаних судноплавних засобів, в тому числі, але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, передачу в заставу, в управління, на зберігання, в оренду (крім чинного права оренди цих суден, що належить ПАТ "Київський річковий порт" за договором оренди №18-05/15-10 від 18.05.2015), у статутний капітал будь-яких господарських товариств та підприємств, у безоплатне користування будь-яким особам та/або розпорядження цим майном будь-яким іншим способом, здійснювати користування та/або Інші дії, спрямовані на переміщення, зменшення вартості, псування, пошкодження або знищення вказаних судноплавних засобів.
7. В решті заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову у справі № 910/3389/18 залишити без задоволення.
8. Стягувач: ОСОБА_4 (04114, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1).
Боржник-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21, літ. М, ідентифікаційний код - 24367886).
Боржник-2: Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 70, ідентифікаційний код - 03150071).
9. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3389/18.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 22.05.2018 року.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді А.О. Мальченко
М.Г. Чорногуз