Справа № 173/2090/17
Номер провадження1-кп/173/44/2018
іменем України
22 травня 2018 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
У складі: головуючого ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Верхньодніпровську кримінальне провадження №12017040430001252 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. П'ятихатки, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, дітей не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 24.03.2010 року вироком П'ятихатського районного суду, Дніпропетровської області за ч.1 ст. 186, ст.ст.104, 75, 76 КК України до 1 ріку 6 місяців позбавлення волі, з випробовуванням, з іспитовим строком 1 рік;
- 28.10.2010 року вироком П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.4ст.70, ст.ст.75,76,104 КК України до 3 років позбавлення волі з випробовуванням, з іспитовим строком 2 роки;
- 28.04.2012 року вироком П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області за ч.2 ст.289, ст.71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі; звільнений з місць позбавлення волі 11.05.2017 року по відбуттю строку покарання;
- 18.01.2018 року вироком П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185, ч.3 ст.186, ч.2 ст.289, ст. 395, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна;
- 21.02.2018 року вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області за ч.2 ст.289, ст.70 до 5 років 2 місяців позбавлення волі без конфіскації майна;
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , 21 жовтня 2017 року, близько 13-00 години, знаходився в с. Пушкарівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області та проходячи по вул. Ілляшевської у вказаному населеному пункті, поблизу пошти, розташованої по вказаній вулиці неподалік від сільської ради у вказаному населеному пункті, побачив мопед марки «Ямаха Джог» чорного кольору, № рами НОМЕР_1 обємом 49 см.куб. який належить ОСОБА_5 та на якому був її син ОСОБА_6 , 2007 року народження, та визначив вказаний мопед як об'єкт свого злочинного посягання.
Далі, ОСОБА_4 в цей же день перебуваючи за вищевказаною адресою приблизно о 13 год. 10 хв. підійшов до ОСОБА_6 та в ході виниклої словесної розмови між ними, ОСОБА_4 попросив підвезти його до зупинки, що розташована навпроти будинку № 59 по вул. Ілляшевської с. Пушкарівка, на що ОСОБА_6 погодився та вони сівши у двох на вказаний мопед приїхали до зазначеної зупинки, де ОСОБА_4 попросив у ОСОБА_6 проїхатися самостійно на даному мопеді, на що останній відмовив, після чого ОСОБА_4 маючи умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, із застосуванням фізичної сили до неповнолітнього ОСОБА_6 , відштовхнувши його від мопеду, тримаючи за кермо за допомогою фізичної сили рук ключем від замка запалювання завів двигун даного мопеду, після чого отримавши таким чином можливість керувати даним транспортним засобом і здійснювати на ньому рух, поїхав з місця скоєння злочину, тим самим умисно, повторно, із корисливих спонукань незаконно заволодів даним транспортним засобом, а саме мопедом марки «ЯмахаДжог» чорного кольору № рами НОМЕР_1 об'ємом 49 см.куб належного ОСОБА_5 , вартістю 5529 гривень, згідно висновку експерта № 19/11 від 14.11.2017 року, у подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на вказану суму, в цінах, що діють на момент вчинення злочину.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України визнав повністю та суду пояснив, що дійсно при вказаних в обвинувальному акті обставинах заволодів транспортним засобом, а саме мопедом марки «ЯмахаДжог» чорного кольору. У скоєному щиро кається.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчиненні вказаного в описовій частині вироку злочину підтверджується матеріалами кримінального провадження, однак за згодою учасників судового провадження, в силу ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Зібрані у справі докази, свідчать про те, що органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, обставини вчинення злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий, вчинений ним злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З метою виправлення та попередження скоєння нових злочинів з боку обвинуваченого ОСОБА_4 , з урахуванням обставин, справи та особи обвинуваченого, суд вважає, що йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінуємої йому статті та остаточне покарання необхідно призначити за правилами ч.4 ст.70 КК України.
Обговорюючи питання про обрання запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, суд, виходячи з того, що ОСОБА_4 на теперішній час відбуває покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі за вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21.02.2018 року, який згідно ч.4 ст. 70 КК України частково приєднується до покарання призначеного даним вироком, а тому суд вважає, що з метою виконання рішення суду, так як обвинувачений може переховуватися від суду та скоювати нові злочини, ОСОБА_4 необхідно обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлявся.
Питання про речові докази підлягає вирішенню за правилами ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369- 371,373 -376 КПК України суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.
Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21.02.2018 року, остаточно призначивши покарання до відбуття у вигляді 5 (п'яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі, без конфіскації майна.
Обрати ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання - 11 листопада 2017 року
Речовий доказ по справі - мопед марки «Ямаха Джог» чорного кольору, № рами НОМЕР_1 обємом 49 см.куб., який належить та переданий на зберігання потерпілій, після набрання вироком законної сили - залишити законному володільцю.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд, протягом 30 днів з моменту проголошення вироку, а засудженим, який тримається під вартою, в той же термін з моменту вручення копії вироку.
Головуючий: ОСОБА_1