ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
07 травня 2018 року м. Київ № 826/6859/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., ознайомившись з адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання протиправними дій, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діамед» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (далі - відповідачі), у якій просить суд: визнати протиправними дії відповідачів щодо проведення перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Київської міської клінічної лікарні №3 від 17.05.2017 в частині перевірки правильності нарахування орендної плати за договорами оренди №1833-1 від 31.03.2016 та №1832-1 від 31.03.2016.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною 3 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив, що ТОВ «Діамед» визначило відповідачами фізичних осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України не є суб'єктами владних повноважень.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів (пункти 1, 4 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні (відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування).
Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти, які стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління від інших актів, є їх виражений правозастосовчий характер, а також їх конкретність, зокрема: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; зникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.
Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні акти можуть бути оскаржені іншими особами, які в них зазначені, тобто безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.
Зі змісту позовної заяви суд встановив, що позивач не погоджується із висновками, викладеними у довідці від 17.05.2017 перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Київської міської клінічної лікарні №3 комісією, створеною Департаментом охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Вказана довідка не є актом індивідуальної дії стосовно ТОВ «Діамед» та не створює для товариства будь-яких правових наслідків.
Крім того, дії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 щодо проведення перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Київської міської клінічної лікарні №3 жодним чином не можуть порушувати права та обов'язки ТОВ «Діамед», як і висновки вказаних осіб, викладені в довідці від 17.05.2017.
Також, суд зазначає, що договори оренди №1833-1 від 31.03.2016 та №1832-1 від 31.03.2016, укладені між ТОВ «Діамед» та Київською міською клінічною лікарнею №3 не є адміністративним договором в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не може бути предметом розгляду у адміністративному спорі.
Отже, враховуючи те, що відповідачі, до яких звернуті позовні вимоги, не є суб'єктами владних повноважень, оскаржувані дії відповідачів не стосуються безпосередньо прав та обов'язків позивача, а також те, що договір оренди, щодо дії з перевірки якого ТОВ «Діамед» вважає протиправними ,не є адміністративним договором, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись положеннями статей 170, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити у відкритті провадження у справі 826/6859/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання протиправними дій.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка її подала.
3. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов