ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
24 травня 2018 року № 826/7708/17
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Кириллові М.С. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова"
до Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України
проскасування постанови,
представник позивача - Кравченко Л.С. (довіреність від 27.12.2017 № 157/2177),
представник відповідача - Скалецька І.О. (довіреність від 29.12.2017 № 3927/20.3-03),
Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2017 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2017 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2018 Міністерству юстиції України відмовлено у задоволенні клопотань про залишення позовної заяви без розгляду та про закриття провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 21.03.2017 ВП №47874955 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови № 47874955 виданої 04.08.2015 Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозовим О.М. строк пред'явлення якої до виконання сплив у 2016 році. Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмовий відзив, який обґрунтовує тим, що постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 06.11.2015 ВП № 47874955 було видано у відповідності до вимог чинного законодавства та в період з 06.11.2015 по 30.01.2018 вона оскаржена не було. Також відповідач посилався на те, що оскільки виконавчий збір у виконавчому провадженні в повному обсязі на був стягнутий та постанова була винесена до набрання чинності Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.03.2017 ВП №47874955. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог.
У судовому засіданні 01.02.2018 суд відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд у судовому засіданні ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час судового розгляду справи, суд встановив наступне.
В провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №47874955 з примусового виконання наказу №904/7655/13 виданого 07.02.2014 Господарським судом Дніпропетровської області.
04.08.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП № 47874955 про стягнення з Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" виконавчого збору у розмірі 3 726 440,33 грн.
В пункті 2 вказаної постанови зазначено про те, що строк пред'явлення її до виконання один рік.
16.03.2017 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП № 47874955 про закінчення виконавчого провадження, якою закінчено виконавче провадження примусового виконання наказу №904/7655/13 виданого 07.02.2014 Господарським судом Дніпропетровської області у зв'язку з фактичним та повним виконанням рішення суду.
21.03.2017 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП № 53618207 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови №47874955 виданої 04.08.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокоз О.М. про стягнення з Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" виконавчого збору у сумі 626 441,33 грн.
Позивач, не погоджуючись з постановою про відкриття виконавчого провадження від 21.03.2017 ВП № 53618207 та вважаючи її такою, що підлягає скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду були порушені з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статі 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 5 статті 3 вказаного Закону відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди
Пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у виконавчому документі зазначається дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Частиною першою статті 12 вказаного Закону встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Частиною другою вказаної статті встановлено, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Пунктом 5 розділу ХІІІ закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Згідно з пунктом 2 часини четвертої статті 4 зазначеного Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, виконавчі документи за якими стягувачами є держава або державний орган можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання ними законної сили та у випадку пропущення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання він підлягає поверненню стягувачеві. При цьому дата набрання рішенням законної сили має бути зазначена у виконавчому документі.
Постановою від 21.03.2017 ВП № 53618207 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови № 47874955 виданої 04.08.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення з Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" виконавчого збору.
В зазначеній постанові державним виконавцем зазначено про те, що документ вступив в законну силу 04.08.2015.
Стягувачем за виконавчим провадженням № 53618207 є Міністерство юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Таким чином, строк пред'явлення постанови № 47874955 виданої 04.08.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, враховуючи те, що стягувачем за ним є державний орган, відповідно положень Закону України "Про виконавче провадження" складає 3 місяці з наступного дня після набрання законної сили рішенням на примусове виконання якого його видав.
Відповідно до постанови від 04.08.2015 ВП № 47874955 про стягнення виконавчого збору, строк її пред'явлення до виконання - один рік
Отже, станом на 21.03.2017 сплив, як тримісячний строк пред'явлення постанови №47874955 виданої 04.08.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до виконання встановлений чинним Законом України "Про виконавче провадження", так і річний строк зазначений у вказаній постанові.
Документи на підтвердження факту відстрочення, розстрочення виконання постанови №47874955 виданої 04.08.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в матеріалах справи відсутні.
Посилання відповідача на положення частини третьої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" та факт того, що постанова про стягнення виконавчого збору від 04.08.2015 перебувала на виконанні в рамках виконавчого провадження № 47874955, та виконувалась державним виконавцем разом з наказом №904/7655/13 виданим 07.02.2014 Господарським судом Дніпропетровської області, як на підтвердження того, що строк пред'явлення постанови № 47874955 виданої 04.08.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не закінчився не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Постанова про закінчення виконавчого провадження від 16.03.2017 ВП № 47874955, якою на підставі вимог пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 904/7655/12 виданого 07.02.2014 Господарським судом Дніпропетровської області, в рамках якого головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 04.08.2015 ВП № 47874955, не містить положень щодо виділення вказаної постанови в окреме провадження.
Таким чином, у випадку, якщо постанова №47874955 видана 04.08.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувала на виконані в рамках виконавчого провадження №47874955, то виконавче провадження з її виконання закінчено постановою про закінчення виконавчого провадження від 16.03.2017 ВП № 47874955 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", я отже відсутні підстави для її повторного пред'явлення до виконання.
Інших доказів та обґрунтувань на підтвердження правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.03.2017 ВП № 53618207, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документу строк пред'явлення якого до виконання сплив, відповідачем суду надано не було, як і не було зазначено про їх наявність та підстави неможливості їх надання.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що строк пред'явлення постанови №47874955 виданої 04.08.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на час відкриття виконавчого провадження ВП № 53618207 оскаржуваною постановою сплив та у суду відсутні докази на підтвердження відстрочення, розстрочення виконання вказаної постанови чи поновлення строку пред'явлення її до виконання, суд дійшов висновку про те, що постанова №47874955 виданої 04.08.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була пред'явлена до виконання з пропущенням строку пред'явлення, а отже він підлягав поверненню стягувачеві.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Кодекс адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень
Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.03.2017 ВП № 47874955, водночас враховуючи положення пункту 2 частини першої статті 5 Кодекс адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога підлягає задоволенню шляхом визнання оскаржуваних рішень протиправними та їх скасування.
Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (4947, м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) про скасування постанови - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.03.2017 ВП № 47874955 Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України.
3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) на користь Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (4947, м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. (тисяча шістсот грн. 00 коп.).
Оригінал платіжного доручення від 10.07.2017 № 2218 на суму 1600,00 грн., зберігається у матеріалах справи та поверненню не підлягає.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов