ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
17 травня 2018 року № 826/745/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування постанови від 21.10.2016 в частині, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивача та/або ОСОБА_1 з позовом до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач) та просить суд:
- визнати протиправним та скасувати п. 2 постанови державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 21.10.2016 про виділення в рамках виконавчого провадження №46546481 в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 19.01.2016 про стягнення виконавчого збору в розмірі 31 205, 99 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в рамках виконавчого провадження №46546481 державним виконавцем не вчинялося жодних дій спрямованих на примусове виконання рішення суду, з огляду на що відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив усно.
Разом з цим, в судовому засіданні 23.11.2017 судом на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено про подальший розгляд cправи в порядку письмового провадження.
Водночас, суд звертає увагу, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України).
Частиною третьою статті 3 КАС України (у редакції з 15.12.2017) визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі, вона знаходить на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно її розгляд продовжено у письмовому провадженні з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України у редакції з 15.12.2017.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2018 позовну заяву ОСОБА_1 до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 19.01.2016 у виконавчому провадженні ВП №46546481 залишено без розгляду.
З урахуванням вказаного розгляду та вирішенню по суті підлягають позовні вимоги про визнання протиправним та скасування п. 2 постанови державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 21.10.2016 про виділення в рамках виконавчого провадження №46546481 в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
19.01.2016 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві прийнято постанову про стягнення виконавчого збору ВП №46546481 якою постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 31 205, 99 грн.
Надалі, 21.10.2016 постановою головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві ВП №46546481 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №1322 від 10.06.2014.
Пунктом 2 вказаної постанови постановлено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій виділити в окреме провадження (далі - спірний та/або оскаржуваний пункт постанови).
Позивач категорично не погоджується зі спірним пунктом постанови та вважає, що останній підлягає скасуванню.
Вирішуючи спір по суті суд керується чинним законодавством, що діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 13 вказаного закону визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Суд зазначає, що в даному випадку, державним виконавцем фактично завершено виконавче провадження ВП №46546481, проте, не стягнуто виконавчий збір на підставі постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.01.2016, а тому п. 2 постанови державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 21.10.2016 про виділення в рамках виконавчого провадження №46546481 в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, на думку суду не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.
При цьому, суд акцентує, що безпосередньо рішення, яке порушує права та охоронювані законом інтереси є постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.01.2016, позовні вимоги про скасування якої залишені судом без розгляду відповідною ухвалою суду.
В даному випадку, суд не вбачає порушень відповідачем при прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.10.2016 ВП №46546481 від 21.10.2016 в частині п. 2, що є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 73, 77, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (м. АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (02121, м. Київ, проспект Бажана, б. 7-є) про визнання протиправним та скасування п. 2 постанови державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 21.10.2016 про виділення в рамках виконавчого провадження №46546481 в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов