іменем України
Справа № 210/1971/13-к
Провадження № 1/210/2/18
"21" травня 2018 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_3 , цивільного позивача - ОСОБА_4 , підсудної - ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 51111566, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянка України, раніше не судима, освіта вища, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В ході досудового розслідування ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2012 року ОСОБА_5 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено покарання у вигляді 2 років обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності з іспитовим строком на один рік.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2013 року вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2012 року скасовано, та справу направлено на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі.
Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 серпня 2015 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України направлено прокурору м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для проведення додаткового розслідування.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2015 року постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28 серпня 2015 року скасовано, справу повернуто до суду першої інстанції на новий розгляд. Запобіжний захід ОСОБА_5 залишено - підписку про невиїзд.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 УК України, при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_5 , 29.05.2011 року, приблизно о 21 год. 20 хв., керуючи автомобілем «Тойота RAV-4», д.н.з. НОМЕР_1 , рухалась в Дзержинському районі м. Кривого Рогу по другій полосі проїзної частини дороги вул. ХХІІ Партз'їзду зі сторони вул. Костенко у напрямку пр. Металургів, наближуючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований навпроти центрального входу до Криворізької міської ради. В той же час, справа до вказаного пішохідного переходу, який позначений розміткою 1.14.1 та дорожніми знаками 5.35.1, підійшла група пішоходів, серед яких була неповнолітня ОСОБА_4 . Рухаючийся попереду автомобіля «Тойота RAV-4» не встановлений слідством автомобіль, зупинився на правій стороні проїзної частини дороги вул. ХХІІ Партз'їзду перед пішохідним переходом, надаючи дорогу вищезазначеним пішоходам. Група пішоходів, попереду якої рухалася неповнолітня ОСОБА_4 вийшли на нерегульований пішохідний перехід та почали перетинати проїзну частину дороги справа наліво по руху автомобілю «Тойота RAV-4». При цьому водій ОСОБА_5 наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходились пішоходи, та перед яким на сусідній полосі руху зупинився транспортний засіб, проявила неуважність до дорожньої обстановки, не прийняла мір для зменшення швидкості, чи зупинки керованого нею автомобіля «Тойота RAV-4» та не пропустила пішоходів, які перетинали проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу, чим порушила вимоги п. 1.5, 2.3 (б), 18.1, 18.4 ПДР України, згідно яких:
-«1.5.... бездіяльність учасників дорожнього руху ... не повинні ... загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
-«2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
... б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, ...»;
-«18.1 - водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;
-«18.4 - якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
В результаті порушення вказаних правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події, маючи технічну можливість запобігти наїзд на пішохода, водій ОСОБА_5 , на нерегульованому пішохідному переході, який розташований навпроти центрального входу до Криворізької міської ради в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, скоїла наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_4 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди неповнолітня пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: перелом 3-го крижового хребця зі зміщенням уламків у порожнину тазу; синці обох нижніх кінцівок, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я (більше 21 доби).
Між порушенням ОСОБА_5 вимог Правил дорожнього руху України та настанням наслідків - спричиненням неповнолітній потерпілій ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середньої тяжкості є прямий причинний зв'язок.
Вищезазначені дії ОСОБА_5 було кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні від адвоката підсудної - ОСОБА_6 надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи на підставі ст. 49 КК України.
Підсудна підтримала клопотання захисника.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала з приводу задоволення клопотання.
Цивільний позивач в судовому засіданні не заперечувала з приводу задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.
Суд, заслухавши думку сторін, впевнившись, що підсудна розуміє правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, що її позиція є добровільною, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 237 КПК України (в редакциї 1960 року), по справі, яка надійшла від прокурора, суд у відношенні до обвинувачених встановлює, чи немає обставин для закриття справи чи її зупинення.
Частиною 2 статті 11-1 КПК України, суд у судовому засіданні, за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває
кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
Якщо в період розгляду справи будуть встановлені підстави для закриття справи, які передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 ст. ст. 7, 7 2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, суд, заслухавши думку сторін та висновки прокурора, своєю вмотивованою постановою закриває справу (ч. 1 ст. 282 КПК України в ред. 1960 року).
Відповідно до обвинувального висновку 29 травня 2011 року є днем настання суспільно-небезпечних наслідків, у зв'язку з чим, ОСОБА_5 інкриміновано скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
Відповідно до ст. 12 КК України, інкримінований ОСОБА_5 злочин класифікується як злочин невеликої тяжкості, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Таким чином, щодо злочину передбаченого ч.1 ст. 286 УК України, встановлено трьохрічний строк давності.
Враховуючи вищевикладене, строк давності у відношенні злочину, який інкримінується ОСОБА_5 , та за який вона притягується до кримінальної відповідальності, почав спливати з 29 травня 2011 року.
У зв'язку з тим, що на момент подання клопотання захисником підсудної, з часу пред'явлення обвинувачення ОСОБА_5 інкримінованого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України минуло більше ніж шість років, підсудна ОСОБА_5 просить її звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 КК України кримінальна справа відносно неї, відповідно до вимог ст. 11-1 КПК України (1960 року) підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 248 КПК України (1960 року), п. 20 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року за № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити відповідно до вимог чинного
кримінально-процесуального законодавства питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази,відшкодування судових витрат тощо.
Згідно ч. 4 ст.165 КПК України (1960 року), запобіжний захід скасовується, якщо відпаде необхідність у запобіжному заході.
У зв'язку із звільненням ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, запобіжний захід у відношенні підсудної ОСОБА_5 (Т. 1, а.с. 117) - підписка про невиїзд - підлягає скасуванню після набрання постановою чинності.
Цивільний позов до ОСОБА_5 , (Т. 1, а.с. 195-196) необхідно залишити без розгляду, виходячи з положень ст. 328 КПК України (1960 року).
Керуючись ст.ст. 49, ч.1 ст.286 КК України, ст.ст. 7-1, 11-1, 273 КПК України (1960 року), суд,-
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 УК України - закрити у зв'язку із закінченням строків давності.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 підписку про невиїзд, обраний 19.08.2011 року, після набрання постановою чинності - скасувати.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 - залишити без розгляду.
Скасувати арешт автомобілю «Тойота RAV-4», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , який накладений згідно постанови слідчого СО КГУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 25 серпня 2011 року, після набрання чинності постанови.
Речові докази:
- автомобіль «Тойота RAV-4», д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно розписки від 03.08.2011 року переданий на відповідальне зберігання законному володільцю ОСОБА_7 - залишити у володінні останньої, дозволивши користуватись та розпоряджатись на власний розсуд.
Копію постанови вручити прокурору та ОСОБА_5 .
Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинский районний суд м. Кривого Рогу протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1