Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Рішення
Харків
"23" травня 2018 р. № 820/2905/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонов М.О.
за участю секретаря судового засідання Попова А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Центр" (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, буд. 8, оф. 6)
до
Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ-53, Львівська пл., 8)
про
визнання дій незаконними ,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Центр", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України (Код ЄДРПОУ 39292197) щодо відмови у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Центр" (Код ЄДРПОУ 34722653) та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ: 39292197) № 510983/34722653 від 29.12.2017 року, № 510984/34722653 від 29.12.2017р., про відмову у реєстрації податкової накладної №24 від 30.11.2017р., №19 від 24.11.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;
2. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (Код ЄДРПОУ: 39292197) внести до єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкових накладних "Моноліт-Центр" (Код ЄДРПОУ 34722653) датою їх фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме:
1) податкової накладної № 24 від 30.11.2017 року - датою 14.12.2017 року.
2) податкової накладної №19 від 24.11.2017р. - датою 14.12.2017 року.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Центр" (Код ЄДРПОУ 34722653) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 23 267,04 грн. (двадцять три тисячі двісті шістдесят сім гривень 04 копійок).
В обґрунтування позову зазначено, що позивачем було складено податкову накладну № 19 від 24.12.2017 року та податкову накладну № 30 від 30.11.2017 року які було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманих квитанцій від 14.12.2017 року податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено. Позивач вказав, що відповідно до ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) було направлено на адресу ДФС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупинених в реєстрації податкових накладних та надано усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій щодо податкової накладної № 19 від 24.12.2017 року та податкової накладної № 30 від 30.11.2017 року. Однак, рішеннями комісії № 510983/34722653 від 29.12.2017 року, № 510984/34722653 від 29.12.2017р. ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, в реєстрації податкової накладної № 19 від 24.12.2017 року та податкової накладної № 30 від 30.11.2017 року було відмовлено. Позивач з зазначеними рішеннями не погоджується, вважає їх незаконними та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивачем - ТОВ "Моноліт-Центр", на виконання приписів п.201.10. ст.201 ПК України було складено податкову накладну №24 від 30.11.2017р. та податкову накладну №19 від 24.11,2017р. та направлено 14.12.2017р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами обробки реєстрація вищезазначених податкових накладних зупинена. Відповідно до квитанцій від 14.12.2017 року судом встановлено, що податкові накладні від № 19 від 24.12.2017 року та № 30 від 30.11.2017 року прийнято, але їх реєстрація ПН/РК відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинена.
В зазначених квитанціях зазначено, що податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 42:21 та УКТ ЗЕД:43:99. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, відповідно до пункту “в” п.п.201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.
На виконання п.п.201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України позивачем засобами програми М.E.Doc було направлено до ДФС України по податкових накладних №19 від 24.11.2017 року та № 24 від 30.11.2017 року наступні документи, а саме: довідку про підприємство, копію договору на виконання робіт № 631-229 - МСТ від 31.07.2017 р.. копію додатку №2 до договору № 631-229 - МСТ від 31.07.2017 р., копію додатку №3 до договору № 631-229 - МСТ від 31.07.2017 р., копія акту приймання виконаних будівельних робіт № 3/11, копія акту приймання виконаних будівельних робіт № 4/11, копія оборотно - сальдова відомість по рахунку: 361, копія картка рахунку: 361, копія податкової накладної №24 від 30,11.2017р., копія ліцензії на господарську діяльність з будівництва об'єктів (з переліком видів робіт), копія дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки № 0013.16.14, копія дозволу на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки № 0012.16.14., копія штатного розкладу підприємства з наказом про внесення змін до нього.
На підтвердження подання вищезазначених документів ТОВ "Моноліт-Центр" було отримано квитанцію про те, що документи доставлені до ДФС України та збережені на центральному рівні.
Рішеннями комісії ДФС України № 510983/34722653 від 29.12.2017 року, № 510984/34722653 від 29.12.2017р. позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних №19 від 24.11,2017р. та №24 від 30.11.2017р.
Також судом встановлено, що позивачем було подано скаргу з вичерпним переліком документів (додатків) до ДФС України, в якій просив скасувати Рішення комісії ДФС України № 510983/34722653 від 29.12.2017 року та № 510984/34722653 від 29.12.2017р. та зареєструвати податкові накладні №19 від 24.11,2017р. та №24 від 30.11.2017р. Рішеннями комісії ДФС України № 7644/34722653, та № 7645/34722653 від 19.01.2018 року у задоволені скарги позивача було відмовлено, а рішення комісії ДФС України № 510983/34722653 від 29.12.2017 року, № 510984/34722653 від 29.12.2017р. залишили без змін.
Судовим розглядом встановлено, що між позивачем (підрядником) та ТОВ "МОНТАЖСПЕЦТЕХНОЛОГІЯ" (замовником) 31.07.2017 року було укладено договір № 631-229-МТС відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконати на свій ризик роботи з ремонту цегляних газоходів та внутрішнього футерування труби від корпусів Т та Б (інв. № 10000000000040100 та інв. № 10000000000040200) у розмірі 5598513,22 грн., в тому числі ПДВ - 933085,54 на підставі узгодженого замовником технічного завдання, а замовних прийняти і оплатити роботи.
На підтвердження виконання зазначених робіт позивачем були надані до суду копія акту приймання виконаних будівельних робіт № 3/11, копія акту приймання виконаних будівельних робіт № 4/11, копія оборотно - сальдова відомість по рахунку: 361, копія картка рахунку: 361, копія податкової накладної №24 від 30,11.2017р., копія ліцензії на господарську діяльність з будівництва об'єктів (з переліком видів робіт), копія дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки № 0013.16.14, копія дозволу на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки № 0012.16.14., копія штатного розкладу підприємства з наказом про внесення змін до нього.
Таким чином, позивач підтвердив реальність здійснення ним операцій по податковим накладним №19 від 24.11,2017р. та №24 від 30.11.2017р., а отже суд зазначає, що податкові накладні №19 від 24.11,2017р. та №24 від 30.11.2017р. складені у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.
Судом встановлено із наявних в матеріалах справи доказів, що реальність здійснення господарської операції підтверджується усіма необхідними документами.
Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних” № 1246 від 29.12.2010 (далі - порядок № 1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.1,2 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 (далі - Наказ № 567) оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).
Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).
Пунктом 6 Наказу № 567 передбачено, що моніторинг податкової накладної/ розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Як вбачається з електронної квитанції, Державною фіскальною службою України зупинено реєстрацію податкової накладної позивача на підставі п.201.16 ПКУ: податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 4011. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Зі змісту вказаної квитанції вбачається, що контролюючим органом не зазначено, які саме документи за переліком необхідно надати позивачу для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не відповідає вимогам підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України.
Як встановлено п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлення відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Суд зазначає, що податковий орган, зупиняючи реєстрацію податкової накладної за критерієм, передбаченим пп.1 п.6 Наказу № 567 повинен враховувати, що досліджена податкова накладна має відповідати наступним умовам:
- обсяг постачання перевищує в 1,5 раза залишок різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих і зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку;
- відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
- сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вищезазначеним умовам, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами.
Проте, контролюючий орган, надсилаючи квитанцію про зупинення реєстрації податкових накладних та вказуючи причини зупинення, обмежився лише загальним посиланням на невідповідність обсягів постачання без належного дослідження зазначених умов відповідно до критерію, передбаченого п.п. 1 п. 6 Наказу № 567, а саме: виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 42:21 та УКТ ЗЕД: 43:99.
Суд зазначає, що такі його дії як суб'єкта владних повноважень не відповідають вимогам Податкового кодексу України та Наказу № 576, оскільки не є достатньо обґрунтованими, чіткими та передбачуваними для позивача, що позбавляє останнього знайти належну аргументацію та доказову базу спростування відповідності зупиненої податкової накладної критерію оцінки згідно п.п.1 п. 6 Наказу № 567.
Крім того, слід зазначити, що обставини зупинення реєстрації обов'язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.
У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті “в” підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Суд наголошує, що абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації” № 190 від 29.03.2017 р. (далі-Постанова № 190) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування", або “надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування”.
Проте, в оскаржуваних рішеннях не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
При цьому посилання податкового органу на те, що надані платником податку копії документів складені з порушенням законодавства та їх обсяг недостатній для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування без конкретного переліку таких документів є неправомірним, оскільки має бути чітким, зрозумілим, доступним, сформульованим у відповідності до вимог як Податкового кодексу України, так і Наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, яким затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така сукупність вимог до рішення комісії ДФС України має бути дотримана з тим, щоб платник податку зміг реалізувати своє право на захист від неправомірних дій податкового органу.
Отже, суд вважає, що оскаржувані рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
При цьому суд зазначає, що оскільки до позивача було встановлено Критерії оцінки ступеня ризиків, Комісією не було враховано пояснення та документи позивача.
Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.
Відповідачем не надано до суду доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Таким чином, відповідачем не доведено надання платником податку "копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".
Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено, а тому є такими, що підлягає скасуванню.
Також суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 19 від 24.12.2017 року та № 30 від 30.11.2017 року.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Центр" (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, буд. 8, оф. 6) до Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ-53, Львівська пл., 8) про визнання дій незаконними - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ: 39292197) № 510983/34722653 від 29.12.2017 року, № 510984/34722653 від 29.12.2017р., про відмову у реєстрації податкової накладної №24 від 30.11.2017р. та №19 від 24.11.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України (Код ЄДРПОУ: 39292197) внести до єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкових накладних "Моноліт-Центр" (Код ЄДРПОУ 34722653) датою їх фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме: податкову накладну № 24 від 30.11.2017 року - датою 14.12.2017 року; податкову накладну №19 від 24.11.2017р. - датою 14.12.2017 року.
Стягнути з Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Центр" (Код ЄДРПОУ 34722653) сплачений судовий збір у розмірі 23 267,04 грн. (двадцять три тисячі двісті шістдесят сім гривень 04 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 24 травня 2018 року.
Суддя Спірідонов М.О.