ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
23 травня 2018 року № 826/27018/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до 1) Державної служби України з надзвичайних ситуацій,
2) Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Чечоткіна Миколи Олександровича,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області
про визнання протиправним та скасування постанови та припису,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України та/або відповідач - 1), Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Чечоткіна Миколи Олександровича (далі - відповідач - 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - третя особа та/або ГУ ДСНС України у Київській області) та просить суд:
- визнати нечинним та скасувати наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій №463 від 19.08.2015 в частині накладення на майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади;
- зобов'язати Голову Державної служби України з надзвичайних ситуацій Чечоткіна Миколу Олександровича подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового ріщення.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного наказу в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Представник ДСНС України та відповідача - 2 проти позову заперечив з підстав, які викладені в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи (т. 1, а.с. 124 - 131) та відзиву на позовну заяву.
Представник третьої особи подав письмові пояснення (т.1, а.с.101-105), у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, оскільки спірний наказ прийнятий в порядок, спосіб та в межах повноважень, наданих відповідачу - 1.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 05 серпня 2014 року №175о/с майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 переміщено за його згодою на посаду начальника відділу нормативно - технічної роботи та контролю за системами протипожежного захисту управління державного нагляду та контролю Головного управління з 05 серпня 2014 року.
В подальшому, наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19 серпня 2015р. №463 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади на підставі пунктів 57, 59, 68, 69 та 81 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 р. (далі - Дисциплінарний статут) за порушення службової дисципліни, що виявилось у недбалому ставленні до виконання службових обов'язків з організації контролю за виконанням заходів щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки під час реконструкції та експлуатації нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали» за адресою: вул.Південна, 1 смт. Глеваха, Васильківський район, Київська область, що призвело до тяжких наслідків (далі - оскаржуваний та/або спірний наказ).
Зі змісту спірного наказу слідує, що підставою для його прийняття був Висновок службового розслідування за результатами перевірки організації наглядово-профілактичної діяльності під час розміщення, реконструкції та експлуатації нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали» за адресою: смт Глеваха, вул. Південна, 1, Васильківський район, Київська області, проведеного на виконання Наказу ДСНС України від 19.06.2015 р. № 331 «Про створення комісії», затвердженого Головою ДСНС України 30 липня 2015р. (далі - Висновок службового розслідування).
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Так, порядок проходження публічної служби в органах і підрозділах цивільного захисту регулюється Кодексом цивільного захисту України, Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. №593 (далі - Положення).
В той же час, на рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 р. (далі - Дисциплінарний статут)
Згідно частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Статтею 2 Положення визначено, що служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).
Згідно статті 6 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.
В свою чергу, порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту (ст. 8 Дисциплінарного статуту).
Поряд з цим, в контексті приписів статті 58 Дисциплінарного статуту грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, а саме: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння; порушення статутних правил несення служби; втрата службового посвідчення, службових документів; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам; самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу; невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад'юнктами, докторантами.
Статтями 68, 69 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність. На осіб начальницького складу за порушення службової дисципліни, крім зазначених у пункті 68 цього Статуту, можуть накладатися дисциплінарні стягнення у вигляді: 1) звільнення з посади; 2) пониження у спеціальному званні на один ступінь.
Відповідно до статті 81 Дисциплінарного статуту накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.
Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди (ст. 83 Дисциплінарного статуту).
Порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі - особи рядового і начальницького складу), права й обов'язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджена наказом МВС України від 05 травня 2015 року № 515 (далі - Інструкція).
Метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв'язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного (п.1 Розділу І Інструкції).
Розділом ІІ вказаної Інструкції визначено підстави для призначення службового розслідування.
Так, службові розслідування призначаються в разі, зокрема, порушення статутних правил несення служби; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків, порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особового складу органу чи підрозділу цивільного захисту або інших осіб;
Підставами для призначення службового розслідування є інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників ДСНС України, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об'єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися.
Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Відповідно до пунктів 1,3 розділу 7 Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) рядового або начальницького складу скоїла (и) порушення службової дисципліни або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення порушення службової дисципліни, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, інші дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах та підрозділах цивільного захисту і на займаній посаді - з дотриманням вимог чинного законодавства України), характеристику рядового або начальницького складу (зокрема про наявність або відсутність в особи, винної в учиненні порушення службової дисципліни, діючих дисциплінарних стягнень та про осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам); заходи, здійснені під час службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують факт порушення службової дисципліни; наявність причинного зв'язку між порушенням (и) службової дисципліни особи (осіб) рядового або начальницького складу та його (їх) наслідками; умови, що передували скоєнню порушення службової дисципліни або спонукали до цього; вимоги нормативно-правових та інших актів, які було порушено; заперечення, заяви та клопотання особи рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою рядового чи начальницького складу порушення службової дисципліни, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу, наявність вини особи (осіб) рядового або начальницького складу, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
Якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення.
Накладення та оскарження дисциплінарного стягнення на особу рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, здійснюються в порядку та у строки, що визначені чинним законодавством України (п.2,3 Розділу VIII Інструкції).
Отже, звільнення осіб рядового і начальницького складу, як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися наявність причинного зв'язку між порушенням службової дисципліни особою щодо якої було призначено службове розслідування, та його наслідками, ступень провини особи, причетної до порушення службової дисципліни, мотиви протиправної поведінки особи рядового чи начальницького складу, її ставлення до скоєного тощо.
При цьому, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру та ступеню тяжкості вчиненого проступку, обставинам його вчинення.
З матеріалів справи вбачається, що наказом голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19.06.2015 р. № 331 призначено службове розслідування та створено комісію для його проведення з метою перевірки організації наглядово-профілактичної діяльності під час розміщення, реконструкції та експлуатації нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали» у зв'язку з виникненням на ній пожежі.
За результатами перевірки 30 липня 2015 року головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій затверджено висновок службового розслідування, що викладений на восьми аркушах.
Суд зазначає, що у висновку службового розслідування не зазначено, яке саме порушення службової дисципліни вчинено позивачем, не висвітлено елементів складу дисциплінарного проступку.
Крім цього, жоден з елементів складу дисциплінарного у висновку про службове розслідування, як і в оскаржуваному наказі відсутній, що, на думку суду, є порушенням пункту 3 розділу 7 Інструкції.
В той же час, ОСОБА_1 у висновку службового розслідування взагалі не значиться, що свідчить про відсутність встановлених порушень службової дисципліни останнім та безпосередньо не встановлено наявність причинного зв'язку між порушенням(и) службової дисципліни та його (їх) наслідками.
Поряд з цим, в оскаржуваному наказі Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19.08.2015 р. №463 зазначено наступну спільну підставу притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача та ще 4 посадових осіб: «За порушення службової дисципліни, що виявилось у недбалому ставленні до виконання службових обов'язків з організації контролю за виконанням заходів щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки під час реконструкції та експлуатації нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали»…, що призвело до тяжких наслідків» та не розкрито елементи складу дисциплінарного проступку, що був вчинений позивачем.
Суд акцентує увагу на тому, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій, 27 серпня 2015 року направила Прем'єр-міністру України звіт урядової комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в якому зазначено, що протягом всього часу існування та експлуатації нафтобази органами державного пожежного нагляду згідно з планом-графіком своєчасно проводились планові, позапланові та контрольні перевірки, що також є доказом відсутності складу дисциплінарного правопорушення в діях позивача.
Виходячи з системного аналізу норм Кодексу цивільного захисту України, Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. №593, Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 р., Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України від 05 травня 2015 року № 515, та з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів суд зазначає, що дотримання порядку проведення службового розслідування може бути належною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Невиконання вимог пункту 3 розділу 7 Інструкції, частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України статті 2 Положення, статтей 6, 8 Дисциплінарного статуту призводить до визнання зазначеного службового розслідування незаконним та таким, що не створює правових наслідків.
Згідно частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи те, що в ході розгляду справи судом встановлено, що спірний наказ прийнятий на підставі незаконного висновку службового розслідування, суд приходить до висновку, що останній не відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що підлягає скасуванню.
Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься наказ начальника ГУ ДСНС у Київській області від 30.11.2015, згідно якого майора служби цивільного захисту ОСОБА_3, начальника відділу нормативно - технічної роботи та контролю за системами протипожежного захисту управління державного нагляду та контролю у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Головного управління ДСНС України у Київській області переміщено по службі відповідно до пунктів 62, 63 Положення викладачем навчального пункту аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Київській (м. Біла Церка) з 02.12.2015.
Підставою для прийняття вказаного наказу був рапорт ОСОБА_1; наказ ДСНС України від 19.08.2015 №463, яким позивач призначається на нижчу посаду у порядку застосування дисциплінарного стягнення.
Суд зазначає, що фактично на підставі оскаржуваного наказу позивача не було звільнено з займаної посади, а застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді призначення на нижчу посаду.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що підстави для поновлення ОСОБА_3 на займаній посаді, а саме: начальника відділу нормативно - технічної роботи та контролю за системами протипожежного захисту управління державного нагляду та контролю у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Головного управління ДСНС України у Київській області відсутні.
Крім того, позивачем вказані вимоги у позовній заяві не заявлено.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Голову Державної служби України з надзвичайних ситуацій Чечоткіна Миколу Олександровича подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Як вбачається з рішення суду, спірний наказ визнаний судом протиправним та скасовано, а отже відповідач-2 судом не зобов"язаний вчиняти будь-які дії на виконання рішення суду, а тому подання звіту про його виконання також даним рішенням суду не передбачено. З огляду на що суд відмовляє в задоволенні даної позовної вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України)
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що в ході розгляду справи відповідачами не наведено обставин, які б свідчили про правомірність прийнятого рішення.
Таким чином, за підсумком наведеного суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Разом з цим, суд враховує, що оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» присудження судового збору на його користь судом не здійснюється, натомість про понесення інших судових витрат позивач суд не повідомляв.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 241-246, 250, 371, КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій (01601, м. Київ, вул. Гончара, б. 55-а, код ЄДРПОУ 38516849) №463 від 19.08.2015 в частині накладення на майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.
3. В інший частині позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А. Бояринцева