ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про зупинення провадження у справі
17 травня 2018 року м. Київ № 826/7759/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., за участю секретаря судового засідання Борсуковської А.О.,
за участю:
представника позивача: Нєстєрков А.Є., Ювченко А.Г.,
представник відповідача: Гаврилюк Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Київського міського осередку всеукраїнської громадської організації «Асоціації сприяння самоорганізації населення»
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
про визнання протиправним та нечинним рішення, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Київський міський осередок всеукраїнської громадської організації «Асоціації сприяння самоорганізації населення» (далі - позивач) із позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, у якому просить суд визнати протиправним та нечинним з моменту його прийняття рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі дозволи на виконання будівельних робіт №IV 115163552571 від 20.12.2016.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 17.05.2018 представник позивача заявив відвід судді Аблову Є.В.
В обґрунтування заяви про відвід представник позивач зазначив, що у грудні 2013 року суддя Аблов Є.В. приймав судове рішення у справі №826/19488/13-а, яким легітимізував першу спробу розгону Майдану. Позивач також зазначив, що рішення у вказаній справі було прийнято швидко, що, на думку представника позивача, свідчать про зацікавленість у розгляді справи. Також представник позивача посилався на те, що суддя Аблов Є.В. отримав нерухоме майно у власність, що, на його думку, свідчить про можливу «зовнішню» залежність судді Аблова Є.В. при винесенні судових рішень. Наведені обставини представник позивача вважає свідченням упередженості судді Аблова Є.В. при розгляді даної справи.
Розглядаючи заяву про відвід, суд виходить з наступного.
Підстави для відводу судді визначені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, серед яких, зокрема, якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Як зазначено Верховним Судом України, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості (постанова Верховного Суду України від 11.10.2006).
Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Заслухавши думку представників учасників справи, дослідивши подану позивачем заяву про відвід, суд зазначає наступне.
З аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішеннями або окремою думкою судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу.
Пунктом 2 Рішення Ради суддів України від 07.09.2017 №46 визначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
Отже, посилання позивача на наявність судового рішення, прийнятого суддею Абловим Є.В. в іншій справі, яке позивач вважає необґрунтованим, не є підставою для відводу судді у справі. Також не є підставою для відводу судді у справі дані декларації про майновий стан судді, оскільки перевірка даних, визначених у ній, є компетенцією центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Розглянувши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, оскільки відсутні визначені законом обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді Аблова Є.В. та не вбачає визначених законом підстав для задоволення цієї заяви, оскільки доводи представника позивача, якими обґрунтована заява про відвід, не є підтвердженням упередженого ставлення судді Аблова Є.В. щодо об'єктивного та справедливого вирішення даної справи.
Інші підстави для задоволення заяви про відвід відсутні.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, частиною 4 передбачено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.
З огляду на викладене, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Аблову Є.В. та враховуючи вимоги частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України вважає наявними підстави для зупинення провадження у справі до вирішення питання про відвід судді іншим складом суду.
Керуючись статтями 18, 31, 36, 39, 40, 236, 241, 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Київського міського осередку всеукраїнської громадської організації «Асоціації сприяння самоорганізації населення» про відвід судді Аблова Є.В. вважати необґрунтованою.
Зупинити провадження у справі №826/7759/17 до вирішення питання про відвід судді.
Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала в частині необґрунтованості заявленого відводу окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов