24 травня 2018 року Чернігів Справа № 825/1886/18
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Соломко І.І., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за позовом Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом,-
В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури (далі-позивач) до ОСОБА_1 (далі-відповідач, ОСОБА_1В.) про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в розмірі 16242,81 грн., що еквівалентно сумі 534,60 євро.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначив, що 03.09.2017 під час проведення посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області документального габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі Київ-Одеса, 451 км, встановлено факт проїзду автомобілем марки Renault, модель Magnum, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом марки Pacton, модель 3142 D, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1, та зафіксовано порушення вимог ст. 48 Закону України ''Про автомобільний транспорт'', а саме надання послуг із перевезення вантажу без оформлення дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами України. За результатами перевірки, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено довідку від 03.09.2017 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт від 03.09.2017 № 0152516 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, та проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 03.09.2017 № 0152516, згідно з яким за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 534,60 євро.
Зважаючи на те, що визначена контролюючим органом плата за проїзд, відповідачем не оскаржена та в добровільному порядку, у встановлені чинним законодавством строки, не сплачена, така набуває статусу заборгованості перед державним бюджетом України. Відтак, вказана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
03.09.2017 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на автомобільній дорозі Київ-Одеса, 451 км встановлено факт проїзду автомобілем марки Renault, модель Magnum, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом марки Pacton, модель 3142 D, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1, та зафіксовано порушення вимог ст. 48 Закону України ''Про автомобільний транспорт'', а саме надання послуг із перевезення вантажу (CMRN0961417, маршрут - м. Чернігів -н/п Старокозаче, 660 км) із перевищенням осьових навантажень становить 11;11;22, а фактичне 6,76; 12,16; 18,12 (з урахуванням строєної осі) без оформлення дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами України.
За результатами проведеного габаритно-вагового контролю посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено довідку від 03.09.2017 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт від 03.09.2017 № 0152516 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. На підставі вказаних документів проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 03.09.2017 № 0152516, згідно з яким за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 534,60 євро.
Відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку від 03.09.2017, курс гривні до євро складає 1 євро - 30,383104 грн. Отже загальний розмір плати за проїзд, нарахованої відповідачу становить 16242,81 гривень.
Однак визначена контролюючим органом сума платежу відповідачем у добровільному порядку не сплачена. У зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.
Так, в розумінні підпункту 4 пункту 1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року (далі - Порядок № 879), габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до пункту 3 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року (далі - Правила №30) визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
В свою чергу положеннями пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини третьої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно з пунктом 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 року, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Із положень пункту 4 Правил №30 слідує, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" через центри надання адміністративних послуг.
Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно до п. 31-1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Згідно з пунктом 26 Порядку №879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Положеннями пункту 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Із наведеного випливає, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який дає право на рух великовагового транспортного засобу.
Як встановив суд, та зафіксовано в акті від 03.09.2017 № 0152516, транспортним засобом, який належить відповідачу здійснено перевезення вантажу із перевищенням осьових навантажень, в якому вказана повна маса, тон: нормативно допустима 40,000, фактична -37040, відстань між осями, метрів - 3,6/5,6/1,3/1,3, осьові навантаження, тонн: нормативно допустиме - 11/11/-/22, фактичне - 6760/12160/6060/6060/6000. За таких обставин, контролюючим органом згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 03.09.2017 №0152516, нараховано відповідачу плату за проїзд в сумі 534,60 євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку складає 16242,81 грн., що підтверджується довідкою Про офіційний курс євро наданої представником Національного банку України в Чернігівській області (а.с.20).
Станом на дату розгляду даної адміністративної справи, доказів сплати визначеної у розрахунку від 03.09.2017 № 0152516 суми плати за проїзд відповідачем не надано.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в добровільному порядку не сплачено, рішення відповідача не оскаржено, суд дійшов висновку про наявність підстав для її стягнення.
У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, відтак, підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує на наступне.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, враховуючи відсутність витрат у суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суд доходить висновку, що судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури (вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000) до ОСОБА_1 (вул. 21 вересня, 15, м. Чернігів, 14000) про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (вул. 21 вересня, 15, м. Чернігів, 14000) на користь Державного бюджету України (отримувач УК у Біляївському р-ні, призначення платежу -22160100, р/р 31211216700111 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011,код ЄДРПОУ 379113781) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в розмірі 16242,81 грн., що еквівалентно сумі 534,60 євро.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 24.05.2018.
Суддя І.І. Соломко