ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
22 березня 2018 року 10:23 № 826/7262/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.,
при секретарі судового засідання Борсуковській О.А.,
за участю сторін:
представник позивача: ОСОБА_1О,
представник відповідача: Феленюк О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Артем-Банк» Шевченка Андрія Миколайовича,
про визнання протиправним та скасування наказ, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3) з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Артем-Банк» Шевченко А.М. (далі - відповідач, Уповноважена особа), в якому просить суд, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 05.02.2018, визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Артем-Банк» Луньо І.В. №50 від 03.05.2017 про визнання правочинів (у тому числі договорів) нікчемними та додаток №1 до даного наказу, в частині визнання нікчемними договорів про співробітництво від 20.12.2015 та від 01.04.2016, укладених між акціонерним товариством «Артем-Банк» та позивачем.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2017 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що наказ відповідача №50 від 03.05.2017 про визнання правочинів (у тому числі договорів) нікчемними, який було оформлено відповідним повідомленням є протиправним, оскільки станом на день прийняття вказаного наказу проводилась ліквідаційна процедура щодо АТ «Артем-Банк», а тому відповідач діяв з перевищенням власної компетенції. Крім того, у повідомленні № 1344 від 03.05.2017 відповідачем не наведено фактів та підстав визнання правочинів нікчемними, у зв'язку з якими останній прийняв оскаржуваний наказ. Позивач зазначив, що у повному обсязі виконав умови договорів, а тому підстави для визнання їх нікчемними відсутні.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, вказавши про правомірність оскаржуваного наказу. Посилався на те, що за результатом перевірки правочинів, укладених між позивачем і АТ «Артем-Банк» встановлено, що вони укладалися за відсутності очевидного економічного сенсу, оскільки всі передбачені договором послуги виконувались працівниками банку, а оплата результатів послуг здійснена за цінами вищими від звичайних. У зв'язку із цим було видано оскаржуваний наказ про визнання правочинів (у тому числі договорів) нікчемними, при цьому відповідач діяв у відповідності до положень законодавства, а тому підстави для скасування даного наказу відсутні.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.05.2017 №2229 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Артем-Банк» уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І.В. з 07.06.2017 відсторонено від виконання обов'язків та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Артем-Банк» Шевченка Андрія Миколайовича.
На підставі зазначеного, судом ухвалено замінити уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Артем-Банк» Луньо І.В. його правонаступником уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Артем-Банк» Шевченко А.М.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Між акціонерним товариством «Артем-Банк» та ФОП ОСОБА_3 укладено договори про співробітництво, а саме:
- договір від 20.12.2015, згідно якого виконавець зобов'язується надати банку послуги з пошуку інформації про потенційних клієнтів, на виконання якого банк сплатив виконавцю суму коштів у розмірі 3 790 383,42 грн.;
- договір від 01.04.2016, згідно якого виконавець зобов'язується надати банку послуги з пошуку інформації про потенційних клієнтів, на виконання якого банк сплатив виконавцю суму коштів у розмірі 1 110 617,95 грн.
На підставі рішення Правління Національного банку України від 15.11.2016 №416-рш/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16.11.2016 №2447 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Артем-Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», відповідно до якого розпочато процедуру виведення ПАТ «Артем-Банк» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 16.11.2016 до 15.12.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Артем-Банк», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Луньо Іллі Вікторовичу на один місяць з 16.11.2016 до 15.12.2016 включно.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 15.12.2016 №492-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16.12.2016 № 2857, «Про початок процедури ліквідації АТ «Артем-Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Артем-Банк» з 16.12.2016 до 15.12.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Артем-Банк», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону № 4452-VI, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Луньо Іллі Вікторовичу строком на два роки з 16.12.2016 до 15.12.2018 включно.
Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Артем-Банк» Луньо І.В. №50 від 03.05.2017 про визнання правочинів (у тому числі договорів) нікчемними, вказані вище договори про співробітництво, укладені з позивачем визнані такими, що містять ознаки нікчемного правочину, оскільки укладались за відсутності очевидного економічного сенсу, у зв'язку з чим, останньому встановлено 7-денний строк повернення на користь АТ «Артем-Банк» отриманих за нікчемними правочинами грошових коштів у розмірі 3 790 383,42 грн. та у розмірі 1 110 617,95 грн., про що ФОП ОСОБА_3 повідомлено листом №1344від 03.05.2017.
Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач оскаржив його до суду.
Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI (надалі - Закон № 4452-VI).
Згідно з пунктом 8 Перехідних положень Закону № 4452-VI законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Відтак, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань, норми Закону є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Частиною 2 статті 38 Закону № 4452-VI встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Абзацом 2 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI визначено, що порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №826 від 26.05.2016 затверджено Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення (далі - Порядок №826).
Як встановлено пунктами 1 та 2 розділу ІІ Порядку № 826 протягом трьох робочих днів з дати запровадження Фондом тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду розпочинає перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. Уповноважена особа Фонду забезпечує ефективний та ґрунтовний аналіз всіх документів, пов'язаних із вчиненням правочинів (укладенням договорів), а також проведення неупередженого дослідження наявних доказів, які мають підтвердити правомірність або неправомірність їх вчинення (укладення).
Уповноважена особа Фонду своїм розпорядчим документом створює комісію для здійснення перевірки документів, пов'язаних із вчиненням правочинів (укладенням договорів), метою якої є виявлення фактів нікчемності таких правочинів (укладених договорів), виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій зі сторони працівників банку або інших осіб стосовно банку (далі - Комісія) (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 826).
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку № 826 перевірка правочинів проводиться до прийняття рішення про початок процедури ліквідації банку. У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продовжено, але не більше, ніж на шість місяців.
Матеріали справи свідчать про те, що в результаті проведеної перевірки правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, відповідачем виявлено правочини, які були вчинені (укладені) банком з ФОП ОСОБА_3, а саме: договір про співробітництво від 20.12.2015 та договір про співробітництво від 01.04.2016.
За результатом аналізу документів, які оформлювались на виконання вищевказаних договорів з метою підтвердження факту надання послуг та здійснення оплати, відповідач дійшов висновку про їх нікчемність. Відповідач вказав на те, що первинні документи підтверджують, що ФОП ОСОБА_3 послуги фактично не надавав, оскільки всі передбачені договорами дії вчинялись працівниками відокремлених підрозділів банку та структурних підрозділів Головного офісу банку, а саме надання інформації щодо змісту всіх банківських продуктів і тарифів за послуги банку потенційним клієнтам, пошук таких клієнтів та проведення переговорів з ними.
Судом допитано свідка ОСОБА_6, який обіймав посаду голови правління АТ «Артем-Банк» на момент здійснення спірних правовідносин. Свідок зазначив, що від ОСОБА_3 електронною поштою надійшла пропозиція щодо надання послуг із залучення клієнтів, які б користувались послугою банківської гарантії. Після цього його було запрошено на зустріч, за результатами якої прийнято рішення про укладення з ФОП ОСОБА_3 договору про співробітництво. Договір із ФОП ОСОБА_3 підписувався в приміщенні банку. Щомісячно складались акти виконаних робіт із зазначенням найменування юридичних осіб. Такі послуги замовлялись з метою отримання прибутку. Працівники банку не змогли виконати дії із залучення нових клієнтів, оскільки діяльність банку є специфічною, працівники банку не мали доступу до таких клієнтів.
В матеріалах справи наявні копії актів надання послуг, згідно яких винагорода виконавця за договорами про співробітництва складає 65% від суми доходів банку, який можливо буде отриманий банком від потенційних клієнтів, пошук інформації про яких здійснив ФОП ОСОБА_3
При цьому, матеріали справи не містять розрахунку такої суми доходу банку, у зв'язку із чим неможливо встановити спосіб її визначення. Свідок порядку визначення суми винагороди позивача не роз'яснив.
Водночас, зі змісту актів про надання послуг слідує, що ФОП ОСОБА_3 надав послуги саме з пошуку інформації про потенційних клієнтів - юридичних осіб та фізичних осіб, яких залучено на обслуговування банком.
Вказане свідчить про те, що вказані договори укладалися банком за відсутності очевидного економічного сенсу. При цьому, суд відхиляє доводи свідка про те, що працівники банку не могли залучити тих клієнтів, яких залучив позивач. Адже, суду не надано належних і допустимих доказів того, що працівники банку, на яких покладено обов'язки із надання інформації про банківські послуги та пошук і залучення нових клієнтів, обмежені у виборі потенційних клієнтів та відсутність у таких працівників можливостей для зв'язку саме із тими юридичними особами, які перелічені в актах про надання послуг, складених ФОП ОСОБА_3
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (у редакції, яка діяла станом на момент вчинення відповідних дій) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
З огляду на зазначене вище, договір про співробітництво від 20.12.2015 та договір про співробітництво від 01.04.2016 містять ознаки нікчемного правочину, які передбачені пунктами 1, 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI, а саме:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Отже, з урахуванням встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про правомірність дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Артем-Банк» Шевченко А.М. та прийнятого наказу про визнання правочинів (у тому числі договорів) нікчемними № 50 від 03.05.2017.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи учасників справи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 6, 8, 9, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Шевченко Андрія Миколайовича (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 103) відмовити повністю.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов