24 травня 2018 р. м. ХерсонСправа № 821/977/18
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Хом'якова В.В., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (позивач) звернулась до суду з позовом до Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (відповідач), в якому просить:
- визнати незаконними дії відповідача щодо накладення арешту на житловий будинок, який належить позивачу, по вул. Цвіточна, 1, в с. Тарасівка Скадовського району Херсонської області;
- скасувати постанову відповідача № 54610492 від 04.04.2018 про накладення арешту на житловий будинок № 1 вул. Цвіточна в с. Тарасівка Скадовського району Херсонської області.
Згідно ч. 1 ст. 287 КАС України, Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Судом встановлено, що позивач не належить до категорії учасників виконавчого провадження або ж до осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій. Таким чином, подати скаргу, в порядку статті 287 КАС України, позивач не має права, оскільки за цією нормою розглядаються вимоги щодо арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби.
Частиною 1 ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно зі ст. ст. 391, 392 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Отже, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучають відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. При цьому, якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту з майна. У разі, якщо позивач одночасно доводить своє право власності, яке виникло, наприклад, із договору купівлі-продажу або таке його право не визнається чи оспорюється іншою особою, то відповідно до заявлених вимог суд вирішує вимогу про зняття арешту з майна та про визнання права власності на це майно.
Право власності особи, яка не є учасником цивільного спору або виконавчого провадження, навіть порушене в межах такого провадження, повинно захищатись шляхом звільнення такого майна з-під арешту. Законодавство про захист прав власності в повній мірі розповсюджується на такі правовідносини.
Спір про звільнення майна з-під арешту, який виник між фізичною особою та органом виконавчої служби, підвідомчий суду цивільної юрисдикції.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
З огляду на наведене, як вбачається з позову, предмет спірних правовідносин носить характер приватноправовий, що виключає його розгляд в порядку адміністративної юрисдикції, а тому спірні правовідносини слід розглядати в порядку позовного провадження згідно правил цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема закриття (припинення) провадження у справі. Таким чином, позивачу належить повернути сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 170, 243, 248 КАС України, суд, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Повернути ОСОБА_1 (75700, Херсонська область, Скадовський район, с. Тарасівка, ІПН НОМЕР_1) з Державного бюджету України сплачену суму судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок), відповідно до квитанції від 18.05.2018 року № 6. Оригінал квитанції № 6 від 18.05.2018 року знаходиться у матеріалах справи № 821/977/18.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 11.5