Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 травня 2018 р. справа №820/1449/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,
позивач - не прибув,
представника першого відповідача - Суп Є.Ю.,
представника другого відповідача - Пилипенко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул. Коцарська, буд. 56,м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 08166355) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати незаконною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 від 08.01.2018 №4/ВФЗ відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, одноразову грошову допомогу при звільненні, компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 включити у довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на ооздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, одноразову грошову допомогу при звільненні, компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби;
- визнати незаконними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області в частині відмови ОСОБА_1 в перерахуванні розміру призначеної пенсії з 17.01.2017 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки, в розмірах зазначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.01.2018 №29/ВФЗ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію з 17.01.2017 в розмірі, який обчислений із грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки в розмірах, зазначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.01.2018 №29/ВФЗ, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 17.01.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при оформленні документів для призначення пенсії Харківській обласний військовий комісаріат не зазначив в довідці про додаткові види грошового забезпечення від 08.01.2018 №4/ВФЗ відомості про складові грошового забезпечення які позивач отримував під час проходження військової служби, а саме: грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, одноразову грошову допомогу при звільненні, щомісячну додаткову грошову винагороду, компенсацію за дні невикористаної щорічної грошової допомоги. Головне управління Пенсійного фонду України призначило позивачу пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на підставі оформлених документів Харкіським обласним військовим комісаріатом. Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Харківській обласні із заявою від 25.01.2018 про перерахунок пенсії на підставі нових довідок, до яких внесено додаткові види грошового забезпечення, однак 14.02.2018 на прийомі в ГУ ПФУ в Харківській області дізнався, що розмір пенсії позивача не перерахований.
Від відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, вважає позовні вимоги є не обґрунтованими, посилаючись на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на підставі документів наданих Харківським обласним військовим комісаріатом позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям здійснюється на підставі документів, які надаються уповноваженими структурними підрозділами силових міністерств і відомств, на які покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних документів. Внесення УПФ будь-яких змін до довідок, наданих ІНФОРМАЦІЯ_3 є неможливим, тому УПФ діяло в межах чинного законодавства. Крім того, додаткові види грошового забезпечення на які посилається позивач, та які, на його думку, мають бути включені до грошового забезпечення з якого призначається (перераховується) пенсія є одноразовими, виплачуються не постійно, а їх розмір та можливість виплати залежить від певних обставин. Крім того, одноразова грошова допомога при звільненні, компенсація за невикористану відпустку та індексація є виплатами на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Від відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов до суду відзив, в якому посилався на безпідставність та незаконність вимог позивача, зазначаючи, що лише якщо додаткові види грошового забезпечення є щомісячними, тобто виплачувались протягом 24 місяців перед звільненням, мають назву «надбавка», «доплата», «підвищення» і з них було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, можуть бути включені в розрахунок грошового забезпечення з якого обчислюється пенсія. Так, ані матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, ані допомога на оздоровлення, ані індексація не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення, одноразова грошова допомога при звільненні, компенсація за невикористану відпустку виплачується лише раз при звільненні і на неї не нараховується єдиний внесок. Тому просив в задоволенні вимог позивача відмовити.
Правом надати відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив сторони не скористалися.
У судовому засіданні представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив, та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову з підстав викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 08.01.2018 Харківським обласним військовим комісаріатом сформовано довідку №29/ВФЗ про додаткові види грошового забезпечення та направлено до Головного управління Пенсійного фодну України в Харківській області для призначення пенсії позивача.
2 лютого 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області призначено позивачу пенсію за вислугу років. Сторонами не заперечувалось, що ГУ ПФУ розрахував пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про додаткові види грошового забезпечення №29/ВФЗ від 08.01.2018.
Надаючи правову оцінку рішенню суб'єкта владних повноважень, ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме довідці №29/ВФЗ від 08.01.2018, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначенні і виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Частина 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» гарантує право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі-постанова № 1294) та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).
Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань встановлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, щомісячна додаткова грошова винагорода, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Зазначена правова позиція висловлена в рішення Верховного Суду України від 10.03.2015 року №21-70а15.
Після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 29 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяла ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, та деяких інших осіб» у редакції Закону України № 3591-IV від 04.04.2006 р., відповідно до якої пенсійне забезпечення військовослужбовців має здійснюватися виходячи з розміру грошового забезпечення, враховуючи, зокрема, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, за останньою штатною посадою перед звільненням.
Аналогічна правова позиція викладена упостановах ВерховногоСуду України від 22 січня та 12 лютого 2013 року, 14 січня та 20 травня 2014 року, 24 лютого 2015 року (справи №№ 21-421а12, 21-445а12, 21-463а13, 21-147а14, 21-552а14).
Крім того, частина 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, та деяких інших осіб» не містить винятків щодо можливості врахування при призначенні пенсії військовослужбовцям одноразової премії.
Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови КМУ від 30.01.2007 №3-1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Таким чином, оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій позивачу є обов'язком Харківського обласного військового комісаріату.
Суд вважає обґрунтованими посилання відповідачів щодо неможливості включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки.
Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до п.2 розділу І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1170 від 22.12.2010, одноразова допомога військовослужбовцям при звільненні з військової служби є виплатою, з якої не сплачується внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування.
Суд зазначає, що компенсація за дні невикористаної відпустки виплачена в березні 2018 року, а довідка Харківського обласного військового комісаріату видана за період з квітня 2014 року по лютий 2015 року, тобто поза межами розрахункового періоду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що довідка Харківського обласного військового комісаріату від 08.01.2018 року №4/ВФЗ не відповідає вимогам закону щодо невнесення відомостей про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, а тому вимоги позовної заяви в цій частині підлягають задоволенню.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату включити у довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби.
Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).
Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.
Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
В даному випадку задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату включити у довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 відомості визначені судом є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Також суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 25.01.2018 сформував довідку № 29/ВФЗ, в якій враховано щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, одноразову грошову допомогу при звільненні, компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки.
25 січня 2018 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про проведення на підставі довідки від 25.01.2018 ІНФОРМАЦІЯ_1 перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії та в подальшому виплачувати пенсію в розмірі, якій обчислити з грошового забезпечення до складу якого додатково включити: допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, щомісячну додаткову грошову винагороду, індексацію, одноразову грошову допомогу при звільнені, компенсації за невикористану відпустку.
Листом від 14.02.2018 №751/С-14 позивачу відмовлено в проведенні перерахунку призначеної пенсії з посиланням на те, що зазначені позивачем види грошового забезпечення не відносяться до щомісячих додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні пенсії.
Як встановлено судом вище, позивач має право на включення у довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, а саме допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, щомісячну додаткову грошову винагороду, індексацію.
На підставі викладеного, вимоги позивача щодо визнання незаконними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області в частині відмови ОСОБА_1 в перерахуванні розміру призначеної пенсії з 17.01.2018 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, в розмірах зазначених у довідці Харківського обласного військового комісаріату від 25.01.2018 року №29/ВФЗ, підлягають задоволенню.
У межах спірних правовідносин задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 17.01.2018 в розмірі, який обчислений із грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації в розмірах, зазначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.01.2018 року №29/ВФЗ та здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 17.01.2018 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Суд вважає, що Харківським обласним військовим комісаріатом не доведено правомірності дій щодо не включення до довідки №4/ВФЗ від 08.01.2018 про грошове забезпечення позивача відомостей про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не доведено правомірності відмови ОСОБА_1 в перерахуванні розміру призначеної пенсії з 17.01.2018 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, в розмірах зазначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.01.2018 року №29/ВФЗ, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача стосовно встановлення судового контролю, суд зазначає, що в силу положень ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, зазначене є правом суду, а не обов'язком, водночас, позивачем не наведено обставин, які б викликали у суду сумнів у тому, що відповідач може ухилятись від виконання судового рішення, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для застосування приписів ст.382 КАС України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул. Коцарська, буд. 56,м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 08166355) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 від 08.01.2018 №4/ВФЗ відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 включити у довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби.
Визнати незаконними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області в частині відмови ОСОБА_1 в перерахуванні розміру призначеної пенсії з 17.01.2018 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, в розмірах зазначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.01.2018 №29/ВФЗ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 17.01.2018 в розмірі, який обчислений із грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації в розмірах, зазначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.01.2018 №29/ВФЗ та здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 17.01.2018.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24 травня 2018 року.
Суддя Котеньов О.Г.