Рішення від 15.05.2018 по справі 820/1349/18

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 р. справа №820/1349/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Бєлової А.М.,

представників третьої особи - Джихура С.В., Сидоренка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61000, код НОМЕР_1) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ 48, 03048, код ЄДРПОУ 40108646), третя особа - Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" (вул. Сурська, буд. 96, с. Новоолександрівка, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52070) про визнання незаконним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа - Первинна професійна спілка "Правозахисники країни", в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ №519 о/с від 30 листопада 2017 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про призначення ОСОБА_1 на посаду поліцейського роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та звільнення з посади інспектора роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України;

- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 30 листопада 2017 року № 519 о/с позивач призначений на посаду поліцейського роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Позивач зазначає, що з Наказом його ніхто не ознайомлював. При цьому посада, на яку позивача переміщено, не є рівнозначною з попередньою. Окрім цього, позивача не повідомили про наступне вивільнення персонально не пізніше ніж за два місяці з посади інспектора роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, що передбачено ст. 49-2 Кодексу законів про працю України.

З урахуванням вищевикладеного позивач вважає оскаржуваний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на попередній посаді.

Відповідачем надано відзив на позов, в якому вказано, що твердження позивача, що йому стало відомо про своє переміщення з посади інспектора на нижчу посаду поліцейського лише в лютому 2018 року, спростовуються актом відмови в ознайомлення з наказом Національної поліції України від 13.10.2017 року № 1074 «Про організаційно-штатні зміни в в Національній поліції», а також тим, що зміст наказу Департаменту патрульної поліції №519 о/с від 30.11.2017 був безпосередньо доведений начальником Відділу кадрового забезпечення УПП у м. Харкові ДПП до особового складу батальйону №3 УПП у м. Харкові ДПП під час шикування батальйону перед заступанням на чергову зміну у грудні місяці 2017 року.

Відповідачем також зазначено, що переміщення з посади інспектора, яка сама по собі передбачає спеціальне звання лейтенанта поліції, рядового поліції ОСОБА_1 на посаду поліцейського є законним та цілком обґрунтованим, виходячи із вимог наказів Національної поліції України.

Третьою особою надано письмові пояснення щодо позову, в яких вказано, що посада, на яку ОСОБА_1 було переміщено, не є рівнозначною з попередньою. Окрім цього його не повідомили про наступне вивільнення персонально не пізніше ніж за два місяці з посади інспектора роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Позивачем надано заперечення на відзив та письмові пояснення, в якому позивач повторно наголошує, що його не повідомили про наступне вивільнення персонально не пізніше ніж за два місяці, а наказ №1074 від 13.10.2017 "Про організаційно-штатні зміни в Департаменті патрульної поліцїі НПУ" він вперше побачив лише після запиту профспілки «Правозахисники країни» про його надання, окрім того, в наказі не зазначено, що саме посада позивача була скорочена.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представники позивача підтримали наведену у письмових поясненнях правову позицію та просили позов задовольнити.

Заслухавши пояснення позивача та представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 10 березня 2017 року ОСОБА_1 прийнятий на службу в поліцію на посаду інспектора роти №2 батальйону №3 УПП у м. Харкові ДПП, спеціальне звання "рядовий поліції" (Наказ №85 о/с від 10.03.2017).

Наказом Національної поліції України від 11.09.2017 № 960 «Про внесення змін до Переліку посад молодшого та середнього складу поліції і відповідних їм граничних спеціальних звань» внесені зміни до розділу V Переліку посад молодшого та середнього складу поліції і відповідних їм граничних спеціальних звань, затвердженого Наказом Національної поліції України від 04 грудня 2015 року № 142 (зі змінами).

Відповідно до Наказу Національної поліції України № 1074 від 13.10.2017 року «Про організаційно-штатні зміни в Департаменті патрульної поліції Національної поліції України» 5 посад середнього складу поліції, а саме інспектора роти №2 батальйону №3, скорочено та введено 5 посад молодшого складу поліції, а саме поліцейського цієї ж роти.

Поданням начальника Управління патрульної поліції у м. Харкові ДПП від 17.11.2017 до начальника Департаменту патрульної поліції порушено питання щодо призначення рядового поліції ОСОБА_1, інспектора роти №2 батальйону №3 УПП у м. Харкові ДПП, на посаду поліцейського роти №2 батальйону №3 цього ж Управління з посадовим окладом згідно штату.

Вказане подання затверджено начальником Департаменту патрульної поліції підполковником поліції Жуковим Є.О.

На підставі вищезазначеного подання начальника Управління патрульної поліції у м. Харкові Департаменту патрульної поліції від 17.11.2017, відповідно до абзацу 1 пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду, наказом Департаменту патрульної поліції від 30.11.2017 №519 о/с з 01.12.2017 року ОСОБА_1 звільнений з посади інспектора роти №2 батальйону №3 УПП у м. Харкові ДПП та призначений на посаду поліцейського роти № 2 батальйону №3 того ж УПП.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України " Про Національну поліцію" (далі по тексту - Закон), який є спеціальним законом щодо проходження публічної служби у межах спірних правовідносин.

Відповідно до ч.4 ст.15 Закону штатний розпис (штат) та кошторис територіальних органів поліції затверджує керівник поліції.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.59 Закону рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.68 Закону у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.

Судом із наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що у роті №2 батальйону №3 УПП у м. Харкові ДПП, де проходив службу позивач, відбулась реорганізація на підставі наказу Голови Національної поліції України, а саме - скорочено 5 посад середнього складу поліції (інспектора) та введено 5 посад молодшого складу поліції (поліцейського).

Із наявної в матеріалах справи копії Акту про підтвердження факту ознайомлення з наказом Національної поліції України від 13.10.2017 року № 1074 "Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції" та відмову в ознайомленні з зазначеним наказом від 31.10.2017, складеного начальником відділу кадрового забезпечення Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції, майором поліції Ромчуком А.О., за підписами т.в.о. начальника Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ніколаєва О.М.; старшого інспектора відділу кадрового забезпечення Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції майора поліції Ковалевського Р.О.; заступника командира батальйону №1 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції капітана поліції Токаря Р.Л.; заступника командира батальйону №2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кизими А.М.; заступника командира батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Степанова А.О.; та командира батальйону №4 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гребенюка О.В. судом встановлено наступні обставини.

31 жовтня 2018 року інспектору роти №2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції рядовому поліції ОСОБА_1 зачитано наказ Національної поліції України від 13.10.2017 № 1074 "Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції" та запропоновано ознайомитися з зазначеним наказом та написати письмове попередження про можливе звільнення відповідно до наказу Національної поліції України від 13.10.2017 №1074 "Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції".

У Акті від 31.10.2017 зазначено, що ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватися під підпис з наказом Національної поліції України від 13.10.2017 №1074 "Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції" та відмовився написати письмове попередження про можливе звільнення відповідно до наказу Національної поліції України від 13.10.2017 №1074 "Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції".

У судовому засідання представник відповідача зазначив, що було зачитано інспектору роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції рядовому поліції ОСОБА_1 та інспектору роти № 2 батальйону № 4 ОСОБА_13 наказ Національної поліції України від 13.10.2017 № 1074 "Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції", запропоновано ознайомитися з зазначеним наказом та написати письмове попередження про можливе звільнення відповідно до наказу Національної поліції України від 13.10.2017 № 1074 "Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції".

Однак, ОСОБА_1 та ОСОБА_13 відмовилися ознайомлюватися під підпис з наказом Національної поліції України від 13.10.20 і 7 № 1074 "Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції" та відмовились написати письмове попередження про можливе звільнення відповідно до наказу Національної поліції України від 13.10.2017 №1074 "Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції".

30 листопада 2017 року позивача звільнено із займаної посади.

Доказів персонального письмового попередження позивача про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення до суду не надано, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про порушення відповідачем порядку звільнення під час реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції.

Суд зазначає, що посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_1 відмовився написати письмове попередження про можливе звільнення, про що зазначено у Акті від 31.10.2017, не може слугувати підставою належного виконання відповідачем приписів ст.68 Закону України "Про Національну поліції" з огляду на наступне.

По-перше, відповідачем не надано до суду жодного нормативно-правового обґрунтування твердження про те, що таке повідомлення має бути написане саме поліцейським, а не готуватися уповноваженою посадовою особою органу, де проходить службу позивач.

По-друге, наказ №1074 доведений до відома позивачу в усній формі 31.10.2017, при цьому позивача звільнено 30.11.2017, сам наказ безпосередньо винесено 13.10.2017, тобто, у межах спірних правовідносин відбулось порушення двохмісячного строку попередження про можливе наступне звільнення зі служби в поліції, встановленого приписами ч.1 ст.68 Закону.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У межах спірних правовідносин судом встановлено, що наказ №519 о/с винесено із порушенням процедури повідомлення позивача про можливе наступне звільнення (ч.1 ст.68 Закону України "Про Національну поліцію"), при цьому інших порушень вимог закону, у тому числі п.3 ч.1 ст.65 Закону, при винесенні оскаржуваного наказу судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо скасування наказу №519 о/с від 30 листопада 2017 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про призначення ОСОБА_1 на посаду поліцейського роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та звільнення з посади інспектора роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Згідно з ч.10 ст.62 Закону поліцейський у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства та захищає свої права, свободи та законні інтереси всіма способами, що передбачені законом.

Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

У даному випадку задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача поновити позивача на посаді інспектора є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами щодо процедури належного попередження про звільнення буде остаточно вирішений.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а рішення у частині поновлення позивача на посаді у відносинах публічної служби - негайному виконанню відповідно до вимог ст.371 КАС України.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61000, код НОМЕР_1) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ 48, 03048, код ЄДРПОУ 40108646), третя особа - Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" (вул. Сурська, буд. 96, с. Новоолександрівка, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52070) про визнання незаконним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ №519 о/с від 30 листопада 2017 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про призначення ОСОБА_1 на посаду поліцейського роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та звільнення з посади інспектора роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ 48, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) поновити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61000, код НОМЕР_1) на посаді інспектора роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Постанова підлягає негайному виконанню в частині поновлення на посаді.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі складено 24 травня 2018 року.

Суддя Котеньов О.Г.

Попередній документ
74196470
Наступний документ
74196472
Інформація про рішення:
№ рішення: 74196471
№ справи: 820/1349/18
Дата рішення: 15.05.2018
Дата публікації: 25.05.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; проходження служби