21 травня 2018 р. № 814/232/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54030
до відповідача:Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056
про:визнання незаконним та скасування постанови від 02.06.2017№ 76, скасування протоколу від 22.05.2017, скасування акту від 22.05.2017, скасування припису від 22.05.2017 № 110,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати незаконними та скасувати постанову від 02.06.2017№ 76, протокол від 22.05.2017, акт перевірки від 22.05.2017, та припис від 22.05.2017 № 110
Ухвалою суду 12.02.2018 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду з викликом сторін за правилами спрощеного позовного провадження.
За клопотання позивача Ухвалою від 03.03.2018 року було забезпечено позов.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані припис та постанова є неправомірними, винесені з порушенням норм чинного законодавства та підлягають скасуванню.
Позивач надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження. Відповідач відзив на адміністративний позов не надав, в судове засідання не з'явився.
Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.
Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області , на підставі звернення ОСОБА_3 на Урядову "гарячу" лінію від 04.05.2017 № 4471-13-17 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1, за адресою АДРЕСА_2.
На виконання п. п. 7, 9 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" від 23.11.2011 року № 553, перевірка проведена відповідно до направлення № 360 від 11.05.2017.
Перевірка проводилась у період з 16.05.2017 по 22.05.2017.
В ході перевірки відповідачем було встановлено ряд порушень.
За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.05.2017 (далі- Акт).
В Акті відповідач вказав, що під час перевірки встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу 1511 від 22.03.2006 двокімнатна квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_1. Під час перевірки надано технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3, реєстровий номер № НОМЕР_2, виготовлений КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" станом на 02.06.2006. Відповідно до наданого технічного паспорту, житловий будинок має суцільний дах, висота якого літ. Б1-1 складає 2,50 м, літ. Б-1-2,55 м.
В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_1 виконана реконструкція частини житлового будинку (літ. Б-1, та літ. Б1-1) за адресою : АДРЕСА_3, шляхом надбудови горища над приміщеннями 2,3,4 висотою 0,8 м без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи, що є порушенням вимог ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". На момент перевірки будівельні роботи завершені, реконструйована квартира АДРЕСА_3 експлуатується без введення в експлуатацію, чим порушено п. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
На підставі Акту відповідачем складено Припис № 76 від 02.06.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Вбачаючи в діях позивача ОСОБА_1 порушення, відповідач 22.05.2017 склав Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення.
У протоколі відсутній підпис позивача, де мав бути підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначено: "примірник протоколу надіслано поштою".
Вказані акт, протокол і припис були надіслані відповідачем позивачу 25.05.2017 на адресу АДРЕСА_2, однак відповідно до паспорту позивача, місце проживання зазначено АДРЕСА_1.
06.10.2016 року відповідачем винесено Постанову № 76 по справі про адміністративне правопорушення (надіслано поштою), в якій зазначив, що під час перевірки на об'єкті "Реконструкція квартири АДРЕСА_3" встановлено, що ОСОБА_1 виконана реконструкція квартира АДРЕСА_3, шляхом надбудови горища над приміщеннями 2.3.4 висотою 0.8 м без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи, реконструйована квартира експлуатується без прийняття в експлуатацію. Визнано позивача винною у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.12 ст. 96 КУпАП та накладення на ОСОБА_4 адміністративного штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України від 17.02.2011 р. № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон), Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно ч. 2 ст. 41 Закону, орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно п.п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 41 Закону, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Згідно п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (далі - Порядок), посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Згідно п. 13 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:
вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;
перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;
бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;
подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Згідно п. 14 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:
допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;
виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно п. 16 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Згідно п. 17 Порядку, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - Припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Згідно п. 18 Порядку (абзаци 1, 2), керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Згідно п.19 Порядку, Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Згідно п. 21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Як вже зазначалось судом, що акт, протокол і припис були надіслані відповідачем позивачу на неправильну адресу, тобто порушено право позивача.
Згідно ст.ст. 254, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення підписується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а у разі його відмови від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Однак даними нормами не передбачено складання протоколу про адміністративне правопорушення у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з подальшим надісланням протоколу поштою цій особі. Зокрема, згідно ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, що є неможливим при складанні протоколу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідачем були порушені вимоги ч. 1 ст. 268 КУпАП, відповідно до якої справу про адміністративне правопорушення може бути розглянуто у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В даному випадку протокол із повідомленням позивача про місце і час розгляду справи був надісланий відповідачем не за адресою місця проживання позивача.
Що стосується вимоги позивача про скасування акту перевірки відповідача, то в цій частині суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги.
Відповідно до п.п. 2 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону. Отже дії відповідача стосовно складання Акту перевірки були законними, тому підстав для визнання незаконним та скасування акту перевірки немає.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач законність та обґрунтованість оскаржуваних акту, протоколу, припису та постанови суду не довів. Натомість позивачем надані усі необхідні докази в підтвердження викладених ним обставин та обґрунтування його позовних вимог.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 157, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54030 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 ідентифікаційний код 37471912) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною і скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 02.06.2017 № 76.
3. Визнати протиправним і скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 22.05.2017 № 110.
4. В задоволенні інших позовних вимог -відмовити.
5. Скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.03.2018 року.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 ідентифікаційний код 37471912) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54030 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704,80 грн.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Мельник