справа №813/4100/17
14 травня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Карп'як О.О.
секретар судового засідання Єрмакова Х.Р.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якій позивач просить (з врахуванням заяви про уточнення позовної заяви від 07.02.2018 року):
- скасувати постанови Управління Уктрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно- господарських штрафів №ВС0130610 від 10.10.2017 року, №ВС0130590 від 10.10.2017 року, №ВС0130591 від 10.10.2017 року, №ВС0130592 від 10.10.2017 року, №ВС0130593 від 10.10.2017 року, №ВС0130594 від 10.10.2017 року, №ВС0130595 від 10.10.2017 року, №ВС0130609 від 10.10.2017 року, №ВС0130589 від 10.10.2017 року, №ВС0130611 від 10.10.2017 року, №ВС0130612 від 10.10.2017 року, №ВС0130682 від 24.10.2017 року, №ВС0130683 від 24.10.2017 року, №0130711 від 31.10.2017 року, №ВС0130712 від 31.10.2017 року, №006030 від 14.11.2017 року, №006053 від 17.11.2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані постанови є незаконними та складеними з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування всіх фактичних обставин справи. 21 серпня 2017 року позивачем, було подано заявки та пакет документів до Комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньо обласних маршрутах загального користування для участі в конкурсі з перевезення пасажирів на міжміському (приміському) маршруті загального користування, а саме на одержання права здійснювати перевезення пасажирів у межах об'єкту конкурсу №6, №7, №8, №41. Однак, станом на момент винесення оскаржуваних постанов, жодного рішення Комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньо обласних маршрутах загального користування прийнято не було, а відтак позивачем продовжувалися надаватися послуги з перевезення пасажирів, так як саме позивачем по цих маршрутах здійснювалися перевезення пасажирів до участі у конкурсі, із застосуванням принципу мовчазної згоди. Позивач вважає твердження посадових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті щодо порушення вимог чинного законодавства протиправними, а тому просить скасувати оскаржувані постанови в повному обсязі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд повністю відмовити в задоволенні адміністративного позову. Оскільки угоди на обслуговування автобусних маршрутів загального користування, департаментом, як замовником перевезень на маршрутах котрі не виходять за межі території області, з перевізником ФОП ОСОБА_1 не укладались управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області, відповідно відповідач вважає, що позивач здійснював перевезення без дозвільних документів, чим порушив законодавство України, в результаті чого були винесені постанови про накладення адміністративно- господарських штрафів.
Позивач та представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовні заяві та заявах по суті справи, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 13.11.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 13.11.2017 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
13.12.2017 року від представника відповідача надійшли заперечення проти адміністративного позову.
07.02.2018 року позивач подав заяву про уточнення позовної заяви та протокольною ухвалою суду від 07.02.2018 року проведено заміну відповідача на належного - Державну службу України з безпеки на транспорті.
19.02.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов.
01.03.2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив.
23.04.2018 року позивач подав заяву про повернення суми переплати судового у розмірі 974 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 16.05.1995 року Миколаївською районною державною адміністрацією Львівської області, основним видом господарської діяльності позивача, згідно з ліцензії №АВ531815 від 21.04.2010 року, є надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених ЗУ «Про автомобільний транспорт», строк дії ліцензії - не обмежений (а.с.7-8).
01.07.2015 року між позивачем та ПП «Транс - Спорт» укладено договір №853 про організацію надання послуг по перевезенню пасажирів, відповідно до умов якого, сторони зобов'язуються організовувати надання послуг по перевезенню пасажирів на міжміських маршрутах №789, 791 у Львівській області.
21 серпня 2017 року ФОП ОСОБА_1 до Комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньо обласних маршрутах загального користування подано заявки та пакет документів для участі в конкурсі з перевезення пасажирів на міжміському (приміському) маршруті загального користування, а саме на одержання права здійснювати перевезення пасажирів у межах об'єкту конкурсу № 5, 6, №7, №8, №41. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи документами: довідками, розкладом руху автобусів, актами надання послуг щодо встановлення радіотерміналу, штатним розкладом, переліком транспортних засобів, анкетами та заявами на участь в конкурсі.
Працівниками управління Укртрансбезпеки у Львівській області було складено постанови про застосування адміністративно- господарських штрафів №ВС0130610 від 10.10.2017 року, №ВС0130590 від 10.10.2017 року, №ВС0130591 від 10.10.2017 року, №ВС0130592 від 10.10.2017 року, №ВС0130593 від 10.10.2017 року, №ВС0130594 від 10.10.2017 року, №ВС0130595 від 10.10.2017 року, №ВС0130609 від 10.10.2017 року, №ВС0130589 від 10.10.2017 року, №ВС0130611 від 10.10.2017 року, №ВС0130612 від 10.10.2017 року, №ВС0130682 від 24.10.2017 року, №ВС0130683 від 24.10.2017 року, №0130711 від 31.10.2017 року, №ВС0130712 від 31.10.2017 року, №006030 від 14.11.2017 року, №006053 від 17.11.2017 року до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 Не погодившись із вказаним рішенням відповідача, ОСОБА_1 оскаржив постанови до суду.
В заяві про уточнення позовних вимог позивачем серед інших вказано про оскарження постанови №006031 від 17.11.2017 року. Однак, в судовому засіданні з'ясовано, що номер такої вказано помилково у зв'язку з поганою якістю копії такої, з якої не вбачалось чіткого номеру. Представником відповідача в судове засіданні представлено належну копію оскаржуваної постанови, відтак номер такої є №006053 від17.11.2017 року, яку позивач просить скасувати, а номер №006031 вказано помилково.
Вказані постанови прийняті відповідачем з підстав допущення позивачем порушення статей 39,48 законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відтак стягнуто з позивача адміністративно - господарський штраф у сумі 1700 грн.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту врегульовані Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ (із змінами і доповненнями, далі - Закон №2344-ІІІ).
Відповідно до ст.5 Закону №2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Згідно ст.6 Закону №2344-ІІІ, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим Постановою КМ України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).
Згідно з Порядком № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
При цьому, згідно ст. 1 Закону України № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; а водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Статтею 39 Закону №2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, зокрема для автомобільного перевізника розрізняється:
- документи для регулярних пасажирських перевезень - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
- документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
- документи для нерегулярних пасажирських перевезень- ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України.
Однак, в оскаржуваних постановах не вказано вид перевезень, що здійснювався позивачем.
У письмових запереченнях та відзиві відповідач вказує, що пасажирські маршрути, що з'єднують населені пункти Сколівського району з м. Львів кваліфікуються як міжміські в межах однієї області, на обслуговування яких ЛОДА оформляє договори, на підставі результатів конкурсів.
Також відповідач вказує, що право на обслуговування маршрутів загального користування Сколівського напряму належало перевізникам ПП «Транс - Спорт» та ТзОВ «Стрийське АТП», проте перевізник ПП «Транс - Спорт» листом від 25.05.2017 року повідомив департамент дорожнього господарства, транспорту та зв'язку ОДА про припинення перевезень з 26.06.2017 року.
З метою дотримання вимог чинного законодавства України та недопущення припинення перевезень у районі, департаментом 27.06.2017 року видано тимчасові договори для роботи на маршрутах Сколівського напряму перевізником ТзОВ «Стрийське АТП» та ПАТ «Львівське АТП - 14630» терміном дії з 28.06.2017 року по 27.09.2017 року.
15.09.2017 року за результатами конкурсу ЛОДА визначено переможців на маршрутах, що сполучають населені пункти Сколівського району з обласним центром ТзОВ «Стрийське АТП», ТзОВ «Львівське АТП-14631», ПАТ «Львівське АТП-14630» (а.с38).
Однак, як вбачається з листа Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв'язку ЛОДА від 24.04.2018 року №1-1/2394-2, перевізник ТзОВ «Стрийське АТП», який обслуговував автобусний маршрут 786 Львів АС-1 - Сколе АС-Довжки - Задільсько, листом повідомив обласну державну адміністрацію про припинення перевезень на вищевказаному автобусному маршруті у зв'язку з неможливістю в подальшому виконувати договірні зобов'язання. Так як, перевізники ПАТ «Львівське АТП-14630» та ПП «ОСОБА_1М» визнано переможцями, які посіли друге місце відповідно 1,2 графік за результатами конкурсу з визначення перевізника для обслуговування автобусного маршруту №786 та з метою дотримання вимог чинного законодавства України та недопущення перевезень у районі, обласною державною адміністрацією відповідно до протоколу конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішень про визначення переможця конкурсу на автобусному маршруті загального користування від 15.09/30.10.2017 №7, наказу т.в.о. директора департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв»язку облдержадміністрації від 05.01.2018 року №2 та №3 (про введення в дію рішення конкурсного комітету) укладено договори про перевезення пасажирів на міжміському автобусному маршруті загального користування №786 в тому числі і з перевізником ПП «ОСОБА_1М».
Копія вказаного договору є в матеріалах справи (а.с.71- 73).
Згідно ст. 39 Закону «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України.
21 серпня 2017 року ФОП ОСОБА_1 до Комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньо обласних маршрутах загального користування подано заявки та пакет документів для участі в конкурсі з перевезення пасажирів на міжміському (приміському) маршруті загального користування, а саме на одержання права здійснювати перевезення пасажирів у межах об'єкту конкурсу № 5, 6, №7, №8, №41. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи документами: довідками, розкладом руху автобусів, актами надання послуг щодо встановлення радіотерміналу, штатним розкладом, переліком транспортних засобів, анкетами та заявами на участь в конкурсі.
Матеріалами справи підтверджуються твердження позивача, що станом на момент винесення оскаржуваних постанов жодного рішення Комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньо обласних маршрутах загального користування прийнято не було.
В ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
Як вказує позивач, ненадання послуг з перевезення пасажирів привело б до відсутності сполучення між населеними пунктами та знищило б регулярні пасажирські перевезення в актуальному напряму, що є неможливим. Позивач вважає, що послуги з перевезення надавалися правомірно, а тому відсутні підстави для накладення на нього адміністративно- господарського штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем не враховано усіх обставин, що мають значення для справи та не дотримано необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Зокрема не враховано, що станом на момент винесення оскаржуваних постанов жодного рішення Комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньо обласних маршрутах загального користування прийнято не було., тимчасові договори вже були нечинні. Крім того, в оскаржуваних постановах не вказано вид перевезень, що здійснював позивач, не вказано документи, які були відсутні при наданні послуг з перевезення. Відтак, оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
За таких обставин, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 щодо скасування постанов Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно - господарського штрафу №ВС 0130610 від 10.10.2017 року, №ВС 0130590 від 10.10.2017 року, №ВС 0130591 від 10.10.2017 року, №ВС 0130592 від 10.10.2017 року, №ВС 0130593 від 10.10.2017 року, №ВС 0130594 від 10.10.2017 року, №ВС 0130595 від 10.10.2017 року, №ВС 0130609 від 10.10.2017 року, №ВС 0130589 від 10.10.2017 року, №ВС 0130611 від 10.10.2017 року, №ВС 0130612 від 10.10.2017 року, №ВС 0130682 від 24.10.2017 року, №ВС 0130683 від 24.10.2017 року, №ВС 0130711 від 31.10.2017 року, №ВС 0130712 від 31.10.2017 року , №006030 від 14.11.2017 року, №006053 від 17.11.2017 рокує обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1600 грн. згідно квитанції 3361593 від 09.11.2017 року (а.с.3).
Відповідно до положень ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання вказаного позову розмір судового збору становить 640 грн.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у випадках внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відтак, враховуючи заяву позивача від 26.02.2018 року, слід повернути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 960 грн., які внесені як судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З врахуванням заявлених позивачем позовних вимог, сплаченої позивачем суми судового збору та положень ст.139 КАС України, слід стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 640 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Скасувати постанови Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно - господарського штрафу №ВС 0130610 від 10.10.2017 року, №ВС 0130590 від 10.10.2017 року, №ВС 0130591 від 10.10.2017 року, №ВС 0130592 від 10.10.2017 року, №ВС 0130593 від 10.10.2017 року, №ВС 0130594 від 10.10.2017 року, №ВС 0130595 від 10.10.2017 року, №ВС 0130609 від 10.10.2017 року, №ВС 0130589 від 10.10.2017 року, №ВС 0130611 від 10.10.2017 року, №ВС 0130612 від 10.10.2017 року, №ВС 0130682 від 24.10.2017 року, №ВС 0130683 від 24.10.2017 року, №ВС 0130711 від 31.10.2017 року, №ВС 0130712 від 31.10.2017 року , №006030 від 14.11.2017 року, №006053 від 17.11.2017 року.
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса:01135, м. Київ, пр.Перемоги,14, ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (адреса: Львівська обл., Миколаївський район, м. Миколаїв, вул. І. Мазепи, 25/44, ІПН НОМЕР_1) 640 грн. сплаченого судового збору.
Повернути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (адреса: Львівська обл., Миколаївський район, м. Миколаїв, вул. І. Мазепи, 25/44, ІПН НОМЕР_1) 960 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений і підписаний 24.05.2018 року.
Суддя Карп'як О.О.