№ 207/3655/17
№ 2/207/435/18
15 травня 2018 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Бистрової Л.О.
при секретарі Мозоль О.О.
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів, -
В грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів.
В обґрунтування пред'явленого позову позивач вказав, що з відповідачкою він перебував у шлюбі. 25.04.2007 року за рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська шлюб було розірвано. Від шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
За рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.11.2005 року з нього утримуються аліменти на користь відповідачки на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.
Внаслідок жорстокого поводження відповідачки відносно дитини, він був вимушений змінити місце проживання дитини і в односторонньому порядку визначити його місце проживання разом з ним, оскільки подальше перебування дитини з матір'ю створювало реальну небезпеку для життя та здоров'я дитини. За період перебування дитини разом зі своєю матір'ю, ОСОБА_4 став нервовим, боїться свою матір, яка застосовувала відносно нього фізичний, психологічний та моральний тиск.
З 21 жовтня 2016 року син - ОСОБА_4, став мешкати з ним за адресою: бульвар Будівельників, 3-89 в м. Кам'янське та знаходиться на його матеріальному забезпеченні, але не зважаючи на це відповідачка до теперішнього часу отримує аліменти на утримання сина.
На теперішній час мати зовсім перестала спілкуватися з сином, не цікавиться станом його здоров'я та навчанням у школі, не телефонує дитині та не розмовляє з ним. Дитина є інвалідом, так як у нього виявлено цукровий діабет і у відповідачки залишилась пенсійна картка, по якій вона отримує пенсію на сина, але ніяких грошей на утримання дитини не надає.
Оскільки тривалий час син проживає разом з ним та перебуває на його утриманні, він вважає, що фактично змінилися обставини, які впливали на призначення аліментів. Відповідачка жодних коштів на забезпечення потреб дитини не надає, а отримані від нього аліменти використовує не за цільовим призначенням. Проживання на даний час неповнолітньої дитини разом з батьком є обставиною, що має істотне значення і є підставою для звільнення його від сплати аліментів на користь відповідачки. Просить позовні вимоги задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засідання позов підтримав повністю, просив його задовольнити з підстав, викладених у позові.
Представник позивача ОСОБА_2 також підтримав позов та просив його задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. Пояснила, що дійсно син ОСОБА_4 з жовтня 2016 року мешкає разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: бульвар Будівельників, 3-89 в м. Кам'янське. Але рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.10.2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до неї про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів було відмовлено. В теперішній час вона намагається повернути дитину у зв'язку з чим звернулася до служби у справах дітей адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради із заявою про повернення сина. Позивач ОСОБА_1 не здійснює належний догляд за сином у зв'язку з чим дитина потрапляла до лікарні з високим рівнем цукру у крові, у занедбаному стані. Зазначила, що дитина буде мешкати з нею, їй будуть необхідні кошти на її утримання, а тому заперечує проти припинення виплати аліментів. Крім того зазначила, що аліменти витрачала на придбання одягу для сина, його дозвілля. Крім того перебувала з дитиною в лікарні під час його лікування. У задоволенні позову просила відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідка ОСОБА_5, яка пояснила, що вона є бабусею ОСОБА_4, який постійно мешкає разом з батьком, що його мати ОСОБА_3 не спілкується з дитиною, не приділяє уваги вихованню дитини та не надає жодної фінансової допомоги на утримання дитини, дослідивши матеріали справи, вважає, що пред'явлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Частиною 4 ст. 273 ЦПК України встановлено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. 25 квітня 2007 року за рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська шлюб було розірвано.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження.
За рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 листопада 2005 року, з ОСОБА_1 стягнуто аліменти щомісячно на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 вересня 2005 року до повноліття дитини.
Відповідно до положень ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Законодавець не обмежує суд при прийнятті рішення про звільнення від сплати аліментів тільки вказаними двома підставами та наголошує, що при наявності інших обставин, що мають істотне значення, компетентні органи можуть прийняти таке рішення. В сімейному законодавстві не надається хоча б приблизного переліку таких обставин, отже, суд при розгляді кожної справи має самостійно вирішувати це питання з огляду на подані пояснення, докази та інтереси сторін.
Судом встановлено, і не заперечується відповідачкою ОСОБА_3, що малолітній ОСОБА_4, проживає разом зі своїм батьком ОСОБА_1 за адресою: бул. Будівельників, 3-89, що підтверджується актом про проживання від 15.11.2017 року КП КМР «УКОЖФ», навчається в СЗШ № 30 за місцем мешкання, а отже знаходиться на його утриманні.
ОСОБА_4 постійно з жовтня 2016 року проживає разом із батьком ОСОБА_6, також проживає разом з ним і на момент розгляду справи. Навчається у загальноосвітній школі № 30 і відвідує секції саме за місцем мешкання батька.
Суд не приймає до уваги доводи відповідачки ОСОБА_3 стосовно того, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.10.2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів відмовлено, оскільки рішення щодо визначення місця проживання дитини не приймалось. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України).
Положеннями ч.1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає, що наявні законні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів, стягнутих з нього рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.11.2005 року.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем вимога про відшкодування судових витрат не заявлялася, вони покладаються на позивача.
Керуючись ст. 273 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, від сплати аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімумів для дитини відповідного віку, які стягуються з нього на підставі рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 14 листопада 2005 року.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. п. 15.5 п.п.15 ч. 1 Розділу ХШ «Перехідні Положення» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення складений та підписаний 24 травня 2018 року.
Головуючий суддя Л.О. Бистрова