24 травня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1002/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними та скасування рішення, зобов"язання вчинити певні дії,
27 березня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про:
- визнання неправомірними (протиправними) дії (бездіяльність) Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області по відмові ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності на підставі оновленої довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження з 05.08.1986 по 11.09.1986 у розмірі відшкодування фактичних збитків, відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- скасування рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 05.10.2017 №96;
- зобов'язання провести з 01.07.2017 переведення ОСОБА_1 з пенсії по віку на пенсію по інвалідності, здійснити перерахунок пенсії за липень-вересень 2017 року та доплатою до нарахованих сум, відповідно до вимог п. 9 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із підсумкового розміру заробітної плати за роботу в зоні відчуження в сумі 2390,52 крб. і середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015, 2016 роки в розмірі 3764,57 грн;
- зобов'язання провести з 01.07.2017 перерахунок ОСОБА_1 пенсії на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратної мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01.01.2017 - 16000 грн., з постійною послідуючою її виплатою без обмеження виплачуваної пенсії граничним розміром, як ветерану військової служби;
- зобов'язання подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, однак останнім було безпідставно відмовлено в перерахунку пенсії. Позивач вказував, що видання оновленої довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження з 05.08.1986 по 11.09.1986 у розмірі відшкодування фактичних збитків, відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є безумовною підставою для перерахунку його пенсії. Спірне рішення суперечить положенням пункт 9-1 Порядку № 1210, оскільки згідно вказаної норми виявити бажання про відповідне обчислення пенсії по інвалідності мають право три категорії осіб, які отримали інвалідність: - особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; - особи, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань; - особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби. Крім того, зазначав, що на даний час має право на застосування для перерахунку його пенсії показника середньої заробітної плати за три попередні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 відкрито провадження у справі № 816/1002/18 та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи.
Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в його задоволенні, та письмові пояснення по справі, в яких посилався на відсутність порушень прав позивача, оскільки рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 05.10.2017 №96 було прийнято у зв'язку з надходженням 07.07.2017 заяви ОСОБА_1 про переведення з пенсії за віком, яку він одержував відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію по інвалідності згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зазначав, що документально підтверджено факт відсутності первинних документів, на підставі яких позивачу видавалася довідка про заробіток від 17.07.2017 №19 Полтавською обласною профспілковою організацією професійної працівників споживчої кооперації. Пояснював, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки не проходив дійсну строкову службу під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Відповідно до п. 9 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при обчисленні даного виду пенсій застосовується середня заробітна плата по Україні за 2006 рік. При цьому зазначав, що підстав застосування показника середньої заробітної плати для обчислення даного виду пенсії, законодавством не встановлено, а посилання позивача на необхідність застосування показника середньої заробітної за три попередні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, могли б носити обґрунтований характер лише в тому разі, якщо б йому вперше призначалася пенсія.
Позивач надав до суду відповідь на відзив на адміністративний позов та заперечення на пояснення відповідача, в яких вказав про безпідставність твердження відповідача про неможливість проведення перерахунку пенсії. Зазначив, що на підставі отриманої відповідачем нової довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії ОСОБА_1, позивач має право на здійснення перерахунку пенсії. Крім того, пояснив що інвалідність позивачем встановлена внаслідок захворювання, отриманого при виконанні обов'язків військової служби при ліквідації аварії на ЧАЕС.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії. Статус позивача підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серія А №053433 та має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 01 січня 2012 року отримує пенсію, відповідно до положень постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
ОСОБА_4 Октябрського районного суду м. Полтави від 24.04.2014 у справі №554/3179/14-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м. Полтави щодо ігнорування перерахунку пенсії ОСОБА_1, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії у порядку її збільшення на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж роботи 20 років, чим порушено його право на пільговий характер розрахункової величини, передбачене ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м. Полтави провести порахунок пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж роботи 20 років, у загальному розмірі 30% (понаднормований стаж роботи складає 30 років 7 місяців 74 дні за роботу в зоні відчудження- з 1 вересня 1983 року по 1 квітня 2014 року), та виплатити перераховану пенсію починаючи із 1 липня 2013 року і нараховувати та індексувати таку пенсію у подальшому.
З метою реалізації свого права на пільги та компенсації, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та іншими нормативними актами, позивач звернувся до Полтавської обласної профспілкової організації професійної спілки працівників споживчої кооперації, як правонаступника Полтавського обласного комітету профспілки працівників державної торгівлі та споживчої кооперації, за здійсненням перерахунку заробітної плати та наданням відповідної довідки для пред'явлення у пенсійні органи.
Однак, не заперечуючи право позивача на перерахунок заробітної плати за період роботи у зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, Полтавська обласна профспілкова організація професійної спілки працівників споживчої кооперації не визнала себе установою, яка має здійснити такий перерахунок та видати відповідну довідку, заперечуючи своє правонаступництво Полтавського обласного комітету профспілки працівників державної торгівлі та споживчої кооперації.
Не погоджуючись з такою відповіддю, позивач звернувся до суду за захистом свої прав. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20.02.2017 у справі №554/10644/16-ц позов ОСОБА_1 до Полтавської обласної профспілкової організації професійної спілки працівників споживчої кооперації про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок заробітної плати та видачі довідку про заробітну плату залишено без задоволення.
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 18.05.2017 у справі №554/10644/16-ц рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано дії Полтавської обласної профспілкової організації професійної спілки працівників споживчої кооперації по відмові у перерахунку заробітної плати, отриманої ОСОБА_1 у Полтавському обласному комітеті профспілки працівників державної торгівлі та споживчої кооперації за серпень вересень 1986 року за роботу в зоні відчуження при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та наданню оновленої довідки встановленого зразка для пред'явлення у пенсійні органи неправомірними. Зобов'язано Полтавську обласну профспілкову організацію професійної спілки працівників споживчої кооперації України здійснити ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати за серпень-вересень 1986 року за роботу в зоні відчуження при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням: - збереження середньомісячного заробітку; - 6-годинного робочого дня; - збільшення на 100% тарифної ставки; - кратності у 1-ій зоні небезпеки та зоні особливого контролю; - подвійного розміру за роботу у вихідні дні; - премії у розмірі 60% тарифної ставки з урахуванням кратності. Зобов'язано Полтавську обласну профспілкову організацію професійної спілки працівників споживчої кооперації України видати ОСОБА_1 довідку встановленого зразка про заробітну плату за роботу в зоні відчуження (з урахуванням перерахунку) для пред'явлення в пенсійні органи.
Вказане рішення набрало законної сили 18.05.2017.
19.06.2017, на виконання вказаного судового рішення, Полтавською обласною профспілковою організацією професійної спілки працівників споживчої кооперації України видано ОСОБА_1 нову довідку №17 про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках.
21.06.2017 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про перерахунок його пенсії на підставі довідки Полтавської обласної профспілкової організації професійної спілки працівників споживчої кооперації України від 19.06.2017 №17.
За результатами розгляду вищевказаної заяви листом від 03.07.2017 №368/О-17 відповідачем надано відповідь, що рішення Апеляційного суду від 18.05.2017 не містить зобов'язань щодо здійснення перерахунку заробітної плати згідно довідки від 19.06.2017 №19, виданої Полтавською обласною профспілковою організацією професійної спілки працівників споживчої кооперації України за період роботи в зоні відчуження з 05.08.1986 по 11.09.1986.
07.07.2017 позивач звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Полтавської обласної профспілкової організації професійної спілки працівників споживчої кооперації України від 19.06.2017 №17 та переведення з пенсії за віком, яку він одержував відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію по інвалідності згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Рішенням Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 05.10.2017 №96 відмовлено гр. ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії згідно поданої заяви 07.07.2017 у зв'язку з не підтвердженням заробітної плати на підставі довідки від 19.06.2017 №19, виданої Полтавською обласною профспілковою організацією професійної спілки працівників споживчої кооперації України за період роботи в зоні відчуження з 05.08.1986 по 11.09.1986, первинними документами.
Не погоджуюсь із такими діями та прийнятими рішеннями та вважаючи своє право на перерахунок пенсії порушеним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку позовним вимогам позивача щодо скасування рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 05.10.2017 №96, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Конституційний Суд України зазначив, що ОСОБА_5 України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права (абзац сьомий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 червня 2001 року № 10-рп/2001).
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови оплати праці в період виконання позивачем робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначалися постановами та розпорядженнями ОСОБА_4 ОСОБА_3 СРСР та УРСР в залежності від категорії працюючих (працівники, особи рядового та начальницького складу, військовозобов'язані, призвані на збори, військові строкової служби) та місце знаходження працівника залежно від встановлених зон в період виконання цих робіт ( 1, 2 , 3 зони небезпеки, зони іонізуючого випромінення (30-ти кілометрова зона).
ОСОБА_5 положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них. соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ст.70 Закону громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.
Порядок оплати праці осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС врегульовано листом Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища». У цьому листі зазначено про розсекречення низки постанов та розпоряджень центральних органів управління про порядок оплати праці осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Зокрема, Постановою ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_3 СРСР, ОСОБА_3 ОСОБА_3 СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони ЧАЕС» і ОСОБА_3 ОСОБА_3 УРСР від 8 травня 1986 р. №168-5 передбачено проводити оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС по підвищеним до 100% тарифним ставкам.
ОСОБА_4 ОСОБА_3 СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195 «Про умови оплати та матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧЕС і запобіганню забруднення навколишнього середовища» встановлено працівникам підприємств та організацій, які виконують роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, максимальний розмір премії 60% тарифної ставки в місяць (п.4) та дозволено залучати працівників на роботи у святкові та вихідні дні з оплатою праці в 2-х кратному розмірі (п.5).
ОСОБА_4 ОСОБА_3 УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7 доведено до відома міністерств і відомств положень зазначених постанови та зазначено про розповсюдження її дії на працівників, в т.ч. на військовослужбовців, які виконують роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, а також встановлено максимальний розмір премії в розмірі 60% тарифної ставки (посадового окладу) в місяць. При цьому премія, згідно п.1 постанови Держкомітету СРСР по праці та Секретаріату ВЦРПС від 07.05.86р. №153/10-43 повинна начислятися підвищеною, виходячи із підвищених тарифних ставок.
Пунктом 6 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що в усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови ОСОБА_3 ОСОБА_3 УРСР, Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7 (не більше 400 крб. на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганню навколишнього середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку.
Статтею 3 Закону України «Про правонаступництво України» передбачено, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України. Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році передбачені зазначеними нормативними актами та є діючими на цей час.
Оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС як військовослужбовець, призваний на військові збори, його оплата праці регламентована постановою ОСОБА_3 ОСОБА_3 СРСР «Про оплату праці військовослужбовців учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» від 25.05.86 р. № 1031, пунктом 16 якого передбачено розповсюдити на військовослужбовців, призваних на військові збори і які безпосередньо зайняті на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС порядок оплати праці по місцю постійної роботи, передбачений для працівників і службовців, які виконують таку роботу.
Для нарахування (перерахунку) пенсії позивачу необхідно надати до органу Пенсійного фонду довідку про заробітну плату, розраховану з врахуванням зазначених нормативних актів, що регулюють порядок оплати праці осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Така довідка видається підприємством, установою або організацією, які проводили в свій час підвищену оплату праці та у штаті якої знаходився ліквідатор під час участі в роботах по ліквідації катастрофи в зоні відчуження, або правонаступником.
За результатами судового розгляду встановлено, що Полтавською обласною профспілковою організацією професійної спілки працівників споживчої кооперації на виконання рішення Апеляційного суду Полтавської області від 18.05.2017 надано позивачу довідку від 19.06.2017 року №19 про заробітну плату (грошове забезпечення) ОСОБА_1, одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Таким чином, у ході розгляду справи встановлено, що перерахунок розміру пенсії позивачу у зв'язку з видачею нової довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) ОСОБА_1, одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, не проведено саме з вини державних органів, на яких покладено обов'язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу.
Суду не надано доказів того, що довідка від 19.06.2017 року №19, видана Полтавською обласною профспілковою організацією професійної спілки працівників споживчої кооперації, втратила чинність чи є відкликаною. Відповідно відповідач мав обов'язок виконати передбачені законом дії на підставі цієї довідки.
Отже, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 05.10.2017 №96.
Стосовно позовних вимог в частині визнання неправомірними (протиправними) дії (бездіяльність) Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області по відмові ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності на підставі оновленої довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження з 05.08.1986 по 11.09.1986 у розмірі відшкодування фактичних збитків, відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання провести з 01.07.2017 переведення ОСОБА_1 з пенсії по віку на пенсію по інвалідності, здійснити перерахунок пенсії за липень-вересень 2017 року та доплатою до нарахованих сум, відповідно до вимог п. 9 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із підсумкового розміру заробітної плати за роботу в зоні відчуження в сумі 2390,52 крб. і середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015, 2016 роки в розмірі 3764,57 грн, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - ОСОБА_5 №1058-IV) встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
11.10.2017 набув чинності ОСОБА_5 України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким внесено зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до положень п.47 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, пенсії / щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет ОСОБА_3 України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 43 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Відтак, при переведенні з одного виду пенсії на інший особам враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), як при первинному призначенні пенсії, а за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про можливість здійснення за заявою пенсіонера переведення з пенсії по віку, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за матеріалами пенсійної справи.
Як вбачається із пояснень представника відповідача, рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 05.10.2017 №96 було прийнято у зв'язку з надходженням 07.07.2017 заяви ОСОБА_1 про переведення з пенсії за віком, яку він одержував відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію по інвалідності згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Разом з тим, зі змісту вищевказаного рішення судом встановлено, що відповідачем розглянуто лише питання щодо перерахування ОСОБА_1 пенсії згідно поданої заяви 07.07.2017 на підставі довідки від 19.06.2017 №19, виданої Полтавською обласною профспілковою організацією професійної спілки працівників споживчої кооперації України за період роботи в зоні відчуження з 05.08.1986 по 11.09.1986 та відмовлено гр. ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії згідно поданої заяви 07.07.2017 у зв'язку з не підтвердженням заробітної плати первинними документами.
Питання щодо можливості здійснення за заявою пенсіонера переведення з пенсії по віку, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідачем не розглядалося та рішення за наслідками такого розгляду не приймалося.
При цьому суд зазначає, що позивач просить суд визнати неправомірними (протиправними) дії (бездіяльність) Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області по відмові ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за липень-вересень 2017 року та доплатою до нарахованих сум, відповідно до вимог п. 9 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Однак, фактично позивач ще не переведений з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, тому спірні правовідносини стосуються не перерахунку пенсії, яка вже призначена, а переведення з одного виду пенсії на інший, тобто фактично призначення пенсії по інвалідності.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач, звернувся до суду з вимогою про зобов'язання відповідача провести з 01.07.2017 переведення ОСОБА_1 з пенсії по віку на пенсію по інвалідності.
При цьому, суд зазначає, що у відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету ОСОБА_3 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р., під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення
Адміністративний суд, приймаючи рішення стосовно заявлених позовних вимог, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах розгляду відповідної адміністративної справи. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення. Тому, суд не вправі перебирати на себе функції відповідного органу
Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняття рішення про переведення пенсіонера з одного виду пенсії на інший, законодавцем віднесено до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та зазначає, що належним захистом порушеного права позивача є зобов'язання Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 липня 2017 року в частині переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та прийняти відповідне рішення.
Водночас, суд вважає наразі необґрунтованими вимоги позивача в частині зобов'язання провести з 01.07.2017 перерахунок ОСОБА_1 пенсії на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з огляду на наступне.
Позивач вважає, що з метою повного захисту його прав відповідачу необхідно вчинити дії щодо перерахування пенсії на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратної мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01.01.2017 - 16000 грн., з постійною послідуючою її виплатою без обмеження виплачуваної пенсії граничним розміром, як ветерану військової служби, яка підлягатиме виплаті.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, перерахування з 01.07.2017 ОСОБА_1 пенсії на рівні з військовослужбовцями строкової служби, можливе лише після прийняття відповідного рішення Полтавським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області.
Проте, рішення про призначення, виплату та перерахунок позивачу пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не приймалось, а тому суд прийшов до висновку про передчасність такої позовної вимоги.
Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За змістом наведеної норми встановлення обов'язку суб'єкта владних повноважень подати до суду звіт про виконання судового рішення є правом суду, що розглядає справу, та може застосовуватись у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що відповідач буде ухилятись чи навмисно затягувати виконання судового рішення.
У даній справі відповідні обставини відсутні, а тому суд не знаходить підстав для застосування заходів судового контролю, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36023, реєстраційний номер облікової картки планика податків НОМЕР_1) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040, код ЄДРПОУ 40383769) про визнання дій неправомірними та скасування рішення, зобов"язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 05 жовтня 2017 року №96.
Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 липня 2017 року в частині переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 24 травня 2018 року.
Суддя ОСОБА_6