Рішення від 17.05.2018 по справі 817/1181/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Рівне №817/1181/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є., розглянувши у спрощеному позовному (письмовому) провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доВійськової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив:

1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови видати довідку про розмір і види грошового забезпечення для обчислення (перерахунку) пенсії із включенням в цю довідку щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, які були виплачені за 24 календарні місяці служби перед звільненням;

2) визнати протиправними дії Рівненського обласного військового комісаріату щодо відмови в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір і види грошового забезпечення, яка необхідна для обчислення пенсії із врахуванням в цій довідці виплачених за останній 24 календарні місяці служби перед звільненням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби;

3) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, які були виплачені за 24 календарні місяці служби перед звільненням;

4) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 скласти та подати до Рівненського обласного військового комісаріату довідку про додаткові види грошового забезпечення позивача, які він отримував протягом останніх 24 місяці підряд перед місяцем його звільнення з військової служби для обчислення (перерахунку) пенсії із включенням в цю довідку відомостей про виплачені позивачу за 24 останні календарні місяці його служби підряд перед його звільненням щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби;

5) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти, оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про додаткові види грошового забезпечення позивача, які він отримував протягом останніх 24 місяці підряд перед місяцем його звільнення з військової служби для обчислення (перерахунку) пенсії із включенням в цю довідку відомостей про виплачені позивачу за 24 останні календарні місяці його служби підряд перед його звільненням щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби;

6) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років, починаючи з 10.01.2018 із врахуванням при перерахунку і обчисленні розміру цієї пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, які були виплачені позивачу протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням його з військової служби.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що в січні 2018 він був звільнений з посади помічника командира частини - начальника служби охорони державної таємниці з військової служби в запас за пунктом “б” частини 6 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу” (за станом здоров'я). З березня 2018 позивачу було призначено пенсію за вислугою років, однак при обчисленні пенсії до грошового забезпечення позивача не було включено щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби. Вважає такі дії протиправними, оскільки протягом останніх 24 місяців служби, які передували місяцю звільнення йому здійснювалася виплата щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні та з усіх цих видів грошового забезпечення було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За таких обставин, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач 1 - Військова частина НОМЕР_1 відзив на позовну заяву не подала, будь-яких пояснень та заперечень до матеріалів справи не долучила.

Відповідач 2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 подав відзив на позов (а.с.26-29), в якому заперечив проти позовних вимог та вказав, що відповідно до чинного законодавства такі виплати як грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, мають разовий характер і не включені до переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та не можуть бути складовими грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія військовослужбовцям. Зазначив, що позивач не надав жодних підтверджуючих документів про те, що з даних виплат було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому підстави для включення даних виплат в обрахунок пенсії позивача, на думку відповідача 2, відсутні.

Відповідач 3 - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подав відзив на позовну заяву (а.с.30-33), у якому зазначено, що до його повноваження входить лише призначення та перерахунок пенсії на підставі тих документів та довідок про грошове забезпечення, які були або будуть надані уповноваженим структурним підрозділом, де проходив службу позивач, а право на такий перерахунок виникає у разі зміни грошового забезпечення, встановленого законодавством. Вказав також, що такі виплати як грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, одноразова допомога при звільненні мають разовий характер і не включені до переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та не можуть бути складовими грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія військовослужбовцям.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

29.12.2017 ОСОБА_1 наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за №268 звільнено з посади помічника командира частини - начальника служби охорони державної таємниці з військової служби в запас за пунктом “б” частини 6 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу” (за станом здоров'я).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.01.2018 за №6 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення (а.с.6).

З березня 2018 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до вимог статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

З розрахунку пенсії позивача вбачається, що при обчисленні пенсії із сум грошового забезпечення були враховані: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років (а.с.7).

При цьому, згідно з довідкою про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 09.01.2018, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №16 від 16.03.2018, до такого грошового забезпечення позивача входить: оклад за військове звання, посадовий оклад, надбавка за вислугу років, надбавка за таємність, надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі, премія, щомісячна грошова винагорода, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога на оздоровлення, грошова винагорода при звільненні та винагорода учасникам АТО (а.с.8).

Не погодившись з правомірністю обчислення грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія позивачу, 30.03.2018 ОСОБА_1 звернувся з заявами до Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про оформлення та направлення до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення із включенням до неї щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, які були виплачені позивачу протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням його з військової служби (а.с.11,12) та з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 10.01.2018 із врахуванням таких виплат (а.с.13).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” № 2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-XII) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-ХІІ).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

З аналізу частини третьої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб” у взаємозв'язку з частиною другою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” вбачається, що пенсія обчислюється з розміру грошового забезпечення. Склад грошового забезпечення визначається частиною другою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Оскільки до складу грошового забезпечення входять одноразові види грошового забезпечення, то до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія мають входити також одноразові види грошового забезпечення.

Відповідно до статті 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” №393 від 17.07.1992, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 07.11.2007 №1294 (далі - Постанова №1294) та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Зазначеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови №1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Системний аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 24.03.2017 у справі № 750/10520/16-а та від 09.10.2017 у справі № 344/9291/17, постанові Верховного суду України від 20.10.2015 у справі № 559/3342/14-а (щодо щомісячної додаткової грошової винагороди), у постанові Верховного суду України від 10.03.2015 у справі № 21-70а15 (щодо матеріальних допомог).

Зазначене також стосується щомісячної додаткової грошової винагороди.

Так, постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова №889) військовослужбовцям Збройних Сил України введено новий вид щомісячної додаткової грошової винагороди.

Так, згідно із підпунктом 2 пункту 1 Постанови №889 установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, довідка про розмір грошового забезпечення №18 від 16.03.2018, позивачу на момент звільнення виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі 60 %.

А відтак, враховуючи те, що щомісячна додаткова грошова винагорода, встановлена Кабінетом Міністрів України, виплачувалась позивачу в період з 01.01.2016 до моменту звільнення, мала постійний характер, суд вважає, що в силу статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» розрахунок грошового забезпечення, який враховується при обчисленні пенсії повинен включати і щомісячну додаткову грошову винагороду.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Верховний Суд України в постанові від 25.11.2014 у справі №21-322а14 вказав, що за змістом положень пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою правління ПФУ від 30 січня 2007 року № 3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 органи ПФУ не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках.

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Частиною третьою статті 43 зазначеного Закону встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 20.10.2015 (справа №21-2942а15).

При цьому, суд зазначає, що платниками єдиного внеску відповідно до абзацу сьомого пункту 1 частини першої статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” є військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу.

Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 7 та частиною шостою статті 8 цього Закону для зазначених платників єдиний внесок нараховується на суми грошового забезпечення у розмірі 34,7%. Єдиний внесок з військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу утримується в розмірі 2,6% грошового забезпечення (частина десята ст. 8 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”).

Відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення включаються: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу наведено в додатках 25-28 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”. При цьому суми одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби не віднесено до зазначеного переліку. Крім того, згідно з п. 2 розділу I Переліку № 1170 одноразова допомога військовослужбовцям при звільненні з військової служби належить до виплат, на які не нараховується єдиний внесок.

Суд звертає увагу, що хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення. Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Суд дійшов висновку, що одноразова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року в справі №286/2987/16-а.

Враховуючи викладене, правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється на підставі документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії органами пенсійного фонду України, які надаються уповноваженими органами чи структурними підрозділами відповідних міністерств чи відомств, на які покладено такі функції.

Відповідно до частини 2 статті 63 Закону №2262-XII, якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Як зазначалося судом, в січні 2018 ОСОБА_1 був звільненим з військової служби Військової частини НОМЕР_1 . Довідка про розмір грошового забезпечення, для призначення пенсії видавалася останнім. Всіма відомостями про нараховані та виплачені суми позивачу володіє Військова частина НОМЕР_1 .

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 "Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №45 від 13.02.2008, довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Відтак, обов'язок скласти, оформити та подати до ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із врахуванням в довідці виплаченої йому грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань покладається судом на Військову частину НОМЕР_1 .

Згідно з пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007, заяви про призначення пенсії особам звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262-12 подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в областях через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України.

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в областях, визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Відповідно до пункту 1 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №389 від 03.06.2013, військові комісаріати є місцевими органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території.

Згідно з пунктом 4 - військові комісаріати виконують покладені на них завдання у взаємодії з військовими частинами Збройних Сил та інших військових формувань.

Відповідно до абзацу 9 пункту 10 цього Положення обласні військові комісаріати забезпечують оформлення та подання документів органам Пенсійного фонду України для призначення (перерахунку) пенсій особам, звільненим з військової служби, і членам їх сімей відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а також у передбачених законодавством випадках виплату грошової допомоги особам, звільненим з військової служби, і сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців Збройних Сил.

Відтак, обов'язок подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надану Військовою частиною НОМЕР_1 довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із врахуванням в довідці виплаченої йому грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань судом покладається на Рівненський обласний військовий комісаріат.

Отже, вимоги позивача щодо включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та щомісячної додаткової грошової, та визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо їх не включення є обґрунтованими.

Водночас, вимоги щодо включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, одноразової грошової допомоги при звільненні не знайшли свого підтвердження та необґрунтовані, а відтак в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд також зазначає, що не вбачає правових підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії за вислугу років із врахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні та щомісячної додаткової грошової, оскільки пенсія позивачу обчислювалася з розміру грошового забезпечення за наявними у пенсійній справі документами, наданими Військовою частиною НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , які не містили відомостей про ці виплати, жодної довідки із зміненим розміром грошового забезпечення до відповідача 3 не надходило, а органи ПФУ не наділені повноваженнями самостійно визначити розмір пенсії.

Також, суд звертає увагу, що позовна вимога щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років, починаючи з 10.01.2018 із врахуванням при перерахунку і обчисленні розміру цієї пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, які були виплачені позивачу протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням його з військової служби, є передчасною, оскільки неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, тому що відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до частин 2, 3 ст.51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

А згідно з вимогами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд повинен керуватись принципом юридичної визначеності. Цей принцип розкривається через такі концепції, як непорушність і нескасовуваність набутих законних прав (vestedrights); незворотність закону й неможливість застосування закону до особи, яка не могла знати про його існування (non-retroactivity); законні очікування (legitimateexpectations) - право особи у своїх діях розраховувати на сталість існуючого законодавства. Цей принцип означає і те, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки. Юридична визначеність вимагає, щоб правові норми були зрозумілими й точними і мали не меті гарантування, що ситуації і правовідносини будуть передбачуваними. Зворотна дія не відповідає принципу юридичної визначеності. Принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі полягає в невід'ємному праві людини бути впевненою в тому, що її правомірні дії через деякий час не призведуть до погіршення її правового становища. (рішення ЄСПЛ "Брумареску проти Румунії", "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови", "Суханов та Ільченко проти України").

За таких обставин, позовні вимог ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

Правових підстав для розподілу судових витрат на підставі ст.139 КАС України у суду немає, так як позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Рівненського обласного військового комісаріату (33023, м.Рівне, вул.Грабник, буд.4, код ЄДРПОУ 08060817), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м.Рівне, вул.Короленка, буд.7, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у видачі довідки про розмір та види грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення (перерахунку) пенсії із включенням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які були виплачені за 24 календарні місяці служби перед звільненням.

Визнати протиправними дії Рівненського обласного військового комісаріату щодо відмови оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідки про розмір та види грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення (перерахунку) пенсії із включенням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які були виплачені за 24 календарні місяці служби перед звільненням.

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати довідку про розмір та види грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення (перерахунку) пенсії із включенням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які були виплачені за 24 календарні місяці служби перед звільненням та зобов'язати Рівненський обласний військовий комісаріат оформити та направити отриману від Військової частини НОМЕР_1 довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області для перерахунку пенсії.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Махаринець Д.Є.

Попередній документ
74196208
Наступний документ
74196211
Інформація про рішення:
№ рішення: 74196209
№ справи: 817/1181/18
Дата рішення: 17.05.2018
Дата публікації: 20.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл