36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
22.05.2018 Справа № 917/2169/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" вул.Тверська,5, м. Київ,03680
до Акціонерного товариства "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" вул. Київська, 85, м. Кременчук, Полтавська область,39600
про стягнення 29 495,00 грн. штрафу
Суддя Тимощенко О.М.
Секретар судового засідання Стельмах А.С.
Представники учасників справи:
від позивача: ОСОБА_1, дов. №1768 від 06.11.17 р.;
від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 4/365 від 21.05.18 р.
Обставини справи : 26.12.2017 р. до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" про стягнення 29 495,00 грн. штрафу.
10.01.2018 р. ухвалою Господарського суду Полтавської області було відкрито провадження у справі № 917/2169/17 та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 06.02.2018 року.
Відповідач надав суду відзив на позов № 4/72 від 30.01.2018 р. (вх. № 1102 від 02.02.2018 р.), згідно якого повідомляє, що позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що комерційний акт підписаний неповноважними особами, а тому останній не може мати юридичної сили. При цьому, відповідач зазначає, що за умови оформлення результатів перевірки вантажу відповідно до норм чинного законодавства України розмір штрафу, який підлягає до стягнення становить 325,75 грн..
Позивач надав суду відповідь на відзив № ДНЮ-3/108 від 05.02.2018 р. (вх. № 1197 від 06.02.2018 р.), згідно якого повідомляє, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки комерційний акт підписаний повноважними особами, а заявлений до стягнення розмір штрафу є правильним, відповідно до приписів ст. 122 Статуту залізниць України .
22.03.2018 року від відповідача до суду надійшли заперечення в порядку ст. 167 ГПК України.
З метою дотримання єдності судової практики та врахування правової позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд ухвалою від 22.03.2018 р. зупинив провадження у даній справі до перегляду судового рішення у справі № 904/10497/16 у подібних правовідносинах Верховним Судом.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень 12.04.2018 р. Верховним Судом прийнято постанову по справі № 904/10497/16, якою скасовано постанову Вищого господарського суду України від 24.05.2017 у справі № 904/10497/16, залишено в силі постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2016 р. у справі № 904/10497/16.
Враховуючи викладене, суд ухвалою від 23.04.2018 р. поновив провадження у даній справі та призначив її до розгляду по суті в судовому засіданні на 22.05.2018 року на 09 год. 00 хв..
22.05.2018 р. позивач надав суду клопотання вх. № 5048, згідно якого повідомляє суд про зміну типу товариства з публічного на приватне та зміну назви з Публічного Акціонерного Товариства "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" на Акціонерне Товариство "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц". Враховуючи викладене позивач просить суд вважати відповідачем по справі Акціонерне товариство "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц".
Відповідно до п. 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.
Як вбачається з матеріалів справи - зі зробленого судом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об'єднань від 22.05.2018 р., було змінено назву відповідача з Публічного Акціонерного Товариства "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" на Акціонерне Товариство "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" та змінено тип акціонерного товариства з публічного на приватне. Відповідно до чинного законодавства України було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів останнього в частині зміни найменування, а тому назвою позивача слід вважати саме Акціонерне Товариство "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц".
В судовому засіданні 22.05.2018 р. представник позивача оголосив зміст позовних вимог та просив суд їх задовольнити повністю.
В судовому засіданні 22.05.2018 р. представник відповідача підтримав свої заперечення проти позову.
В судовому засіданні 22.05.2018 року відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:
Згідно накладної № 44382687 зі станції Кременчук Південної залізниці відповідач відправив на адресу ТОВ "СК Ескадор" станція призначення Дачна Одеської залізниці, три вагони з вантажем - відсів гранітний, зазначивши в накладній масу вантажу 208 000 кг, зокрема, у вагоні № 66012071 (далі - вагон) - 69 000 кг, тара - 22 200 кг. Провізна плата за один вагон згідно вказаної накладної складає 5 899,00 грн.
При перевезенні вантажу 24.09.2017 р. на станції Знам'янка Одеської залізниці було складено акт загальної форми № 85062 від 24.09.2017 р. на вагон № 66012071 зафіксовано : "Опис обставин, що викликали складання даного акту : Комерційна несправність (код - 799002) інші несправності при порушенні ТУ навантаження. По прибуттю та огляді з наглядової вишки відео спостереження, зважуванню на тензометричних вагах (протокол зважування партії завантажених вагонів від 25.09.2017 р., а.с. 12) виявлена різниця у вазі вантажу у плюс 1700 кг, що є порушенням гл. 14 п. 3.1, додатку 3 до СМГС. Вагон відчеплений для додаткової перевірки та зважування. Комерційну несправність виявлено 24.09.2017 р. о 17 год. 19 хв." (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 11)
Згідно складеного в подальшому комерційного акту АА № 410006/306, при перевезенні вантажу 25.09.2017 р. на станції Знам'янка Одеської залізниці було виявлено різницю в масі вантажу у зазначеному вагоні та здійснено контрольне зважування на вагонних вагах, за результатами якого встановлено, що різниця проти накладної в сторону збільшення та понад вантажопідйомності на 900 кг. У вагоні глухі торцеві стінки люка щільно закриті. Слідів втрати та крадіжки немає" При прибутті вищезазначеного вагона на станцію призначення було проведено видачу та перевірку маси вантажу, про що зазначено в розділі “Є” комерційного акту (далі - комерційний акт, копія наявна у матеріалах справи, а.с. 15).
Як вказує позивач, на його адресу від відповідача надішли заяви від 27.09.2017р. за вих. №11/405 та вих. № 11/406 (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 16 з лицьового та зворотного боку) від директора вантажовідправника (відповідача), згідно яких останній просив :
- "надати дозвіл позивача на відвантаження надлишку, завантаженого понад трафаретний вантаж у розмірі 900 кг, з вагону № 66012071. Відвантаження надлишку та усунення нерівномірності буде проводитись працівниками підприємства під керівництвом ОСОБА_3А.";
- "надати дозвіл позивача на вивезення за межі ст. Знам'янка надлишку вантажу з вагону № 66012071 у кількості 900 кг., який завантажено у автомобіль КрАЗ держ. Номер 152-03СН.
На підставі заяв відповідача 28.09.2017р. надлишок вантажу у кількості 900 кг. відвантажено з вищезазначеного вагона та вивезено автотранспортом. Вагон №66012071 направлений на станцію призначення.
При прибутті вищезазначеного вагона на станцію призначення було проведено видач та перевірку маси вантажу, про що зазначено в розділі "Є" комерційного акта.
На підставі вищевказаних обставин позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 29 495,00 грн. (5 899,00 грн. х 5).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 29 495,00 грн. штрафу.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998р. (далі - Статут), відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Стаття 6 Статуту визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
З урахування приписів ст.ст. 908, 909 Цивільного кодексу України, п. 6 Статуту, на підставі вказаної вантажної накладної між сторонами виникли правовідносини з перевезення вантажу залізницею.
Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст.ст. 525, 526 вказаного кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Згідно зі ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту.
Статтею 118 Статуту передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Згідно п. 2.1., 2.3. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084 (далі - Правила), відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил; у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.
Отже, саме на відправника покладається обов'язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість до укладання договору перевезення, перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ.
Згідно додатку 3 до Правил у графі 55 накладної представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.
Судом встановлено, що накладна № 44382687 оформлена відповідно до діючих вимог.
Відповідно до ч. 2 п. 2.6. Правил, маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2 %.
В даному випадку різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах склала 900 кг, що перевищує 0,2 % від маси вказаної відповідачем.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відправник свої зобов'язання належним чином не виконав.
Відповідно до ст. 908 ЦК України, ст. 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України) загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.
Згідно ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Таким чином, акт є підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним маси вантажу.
Згідно з п. 5.5. Правил, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Факт неправильного зазначення у залізничній накладній маси вантажу не спростовано відповідачем.
При цьому судом взято до уваги, що відповідно до змісту заяв від 27.09.2017р. за вих. №11/405 та вих. № 11/406 (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 16 з лицьового та зворотного боку) відповідач визнавав наявність надлику вантажу у вагоні № 66012071 в розмірі 900 кг та просив позивача надати дозвіл на його відвантаження та вивезення за межі ст. Знам'янка.
Доводи відповідача, що за умови оформлення результатів перевірки вантажу відповідно до норм чинного законодавства України розмір штрафу, який підлягає до стягнення становить 325,75 грн. (п'ятикратний розмір вартості перевезення надлишку вантажу) судом не оцінюються як правомірні за наступного мотивування.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.549 ЦК України:
"1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання."
Вищевикладене свідчить, що предметом окремого договору, а саме накладної №44382687, було перевезення 69 000 кг вантажу, тара 22 200 кг у вагоні №66012071, за що мала бути сплачена провізна плата в розмірі 5 899 грн. 00коп.
Відповідно до вищевказаних нормативно-правових актів відправник був зобов'язаний зазначити в накладній вірну масу всього вантажу, який знаходився у даному вагону, і провізна оплата в даному випадку в накладній визначалася виходячи із маси всього вантажу, який знаходився у даному вагоні.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що застосування позивачем до відповідача штрафних санкцій у розмірі п'ятикратної всієї суми провізної плати, визначеної вищевказаною накладною, в зв'язку з невиконанням відправником зобов'язання зазначити в накладній вірну масу всього вантажу, який знаходився у вказаному вагоні, відповідає як ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, так і ч.2 ст.549 ЦК України.
Таким чином, враховуючи приписи ст.ст. 118, 122 Статуту, з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, що становить 29 495,00 грн. (5 899,00 грн. х 5).
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.04.2018 р. по справі № 904/10497/16.
Відповідач у відзиві зазначає, що комерційний акт підписаний неповноважними особами, а тому останній не може мати юридичної сили.
Відповідно до п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також і інші працівники залізниці.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії Комерційного акту № 410006/306, останній був підписаний відповідно до вищезазначеного законодавчого акта, а саме : в.о. начальника станції Знам'янка, на якого покладено виконання обов'язків начальника станції (копії наказів про покладення на ОСОБА_4 виконання обов'язків начальника станції Знам'янка), працівник станції ОСОБА_5., який здійснював перевірку вантажу та залучений інший працівник - заступник начальника станції Знам'янка ОСОБА_6, оскільки за даними відповідача по штатному розкладу завідувач вантажним двором відсутній (копія наказу про призначення на посаду заступника начальника станції Знам'янка та його посадова інструкція).
Крім того, комерційний акт на станції призначення під час видачі вантажу підписали начальник станції, працівник станції та вантажоодержувач.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що комерційний акт № 410006/306 був оформлений відповідно до Правил перевезення вантажів.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним, інших допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
За викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 29 495,00 грн. штрафу, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-
1. Замінити найменування відповідача з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" на Акціонерне товариство "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц".
2. Позовні вимоги задовольнити.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" (вул. Київська, 85, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 35328439) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 40081200) 29 495 грн. штрафу, 1 600 грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ із набранням рішенням законної сили.
Повне рішення складено 24.05.2018 року
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.М. Тимощенко