15 травня 2018 року Справа № 915/1015/17
м. Миколаїв.
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль Ю.М.,
з участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, дов. від 26.12.2017 № 8785;
від відповідача - ОСОБА_2, дов. від 01.09.2017 № 365, ОСОБА_3, дов. від 30.12.2015 № 585;
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу № 915/1015/17
за позовом державного підприємства “Адміністрація морських портів України”,
01135, пр-т Перемоги, 14, м. Київ;
в особі Херсонської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрації Херсонського морського порту),
73000, проспект Ушакова, 4, м. Херсон;
до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон”,
54002, Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв;
54002, вул. Фалєєвська, 9-Б, м. Миколаїв;
про стягнення грошових коштів у сумі 2365 грн. 22 коп., -
Державним підприємством “Адміністрація морських портів України” в особі Херсонського філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (далі - АМП України) пред'явлено позов, з урахуванням клопотання від 10.01.2018 про зміну підстав позову, до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства (ТОВ СП) “Нібулон” про стягнення з останнього на підставі укладеного між ними договору від 04.02.2014 № 30-П-ХЕФ-14, з урахуванням додаткових угод до нього, та ст. 85 КТМ України, ст. 22 Закону України “Про морські порти України”, п.п. 2.7, 8.1-8.2 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за № 930/23462 (далі - Порядок № 316), грошових коштів у сумі 2365 грн. 22 коп., із яких 1520 грн. 76 коп. - канальний збір; 1114 грн. 46 коп. - корабельний збір.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ СП “Нібулон”, усупереч законодавства та умов укладеного з АМП України договору, не оплачено вищевказані портові збори за проходження належних йому судна “Баштанський” з баржею “НБЛ-018” (далі - судно з баржею) акваторією Херсонського морського порту (далі - Порт) та підхідному каналу Херсонського морського порту (далі - підхідний канал) 29.09.2014 о 14 год. 30 хв. вхід та 02.10.2014 о 22 год. 05 хв. вихід.
За такими вимогами ухвалою від 05.10.2017 порушено провадження в даній справі.
ТОВ СП “Нібулон” у запереченнях від 31.10.2017, з урахуванням доповнень до них від тієї ж дати, та запереченнях від 13.12.2017 позов не визнало, вважаючи його необґрунтованим. Відповідач стверджує, що ТОВ СП “Нібулон” не замовляло на виконання укладеного з АМА України договору послуги, про стягнення заборгованості за надання яких просить позивач; що відсутні підстави, визначені п. 2.1 Порядку № 316, для нарахування і стягнення з відповідача: 1) корабельного збору, так як, відповідно термінології і визначень морського торговельного мореплавства, судно з баржею у спірному рейсі рухалося транзитом по судновому ходу і не входили в акваторію Порту для швартування до причалів, постановку на якірну стоянку, для виконання вантажних операцій, тощо; 2) канального збору, так як судна відповідача проходили по р. Дніпро у спірному рейсі у 2014 році, а підхідний канал, як гідротехнічну споруду, зареєстровано лише 02.12.2015, допущено до експлуатації 28.11.2016, тобто, на момент проходу суден відповідача підхідного каналу в якості гідротехнічної споруди не існувало. Крім того, судно з баржею, які здійснювали прохід у спірному рейсі, зареєстровані під прапором України, не є великовантажними та мають осадку до 4 м, що, згідно з п. 3.5 Порядку № 316, надає їм право вільного переміщення по внутрішнім водним шляхам України по судновому ходу рікою Дніпро, тобто використовували природні глибини ріки, гарантовані глибини внутрішніх водних шляхів, і не потребували використання спеціальної гідротехнічної споруди.
Вислухавши представників сторін, які підтримали доводи, викладені відповідно у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, з урахуванням пояснень до них, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Між сторонами у справі укладено договір від 04.02.2014 № 30-П-ХЕФ-14 про агентське обслуговування суден, з урахуванням додаткових угод до нього (далі - договір), згідно умов якого АМП України зобов'язалася обслуговувати судна за письмовими заявками ТОВ СП “Нібулон”, що агентуються останнім, які заходитимуть до акваторії морського порту Херсон або проходитимуть його акваторію транзитом, у порядку, передбаченому Зводом Звичаїв Херсонського морського порту, обов'язковими постановами Порту, Законом України “Про морські порти України” та іншими нормативно-правовими актами, зокрема, нараховувати та стягувати з суден портові та інші збори і плати, а ТОВ СП “Нібулон”, у свою чергу, зобов'язалося, надавати АМП України інформацію про підхід і наявність суден, погоджувати строки та чергу їх проведення; подавати у відділ зборів і доходів АМП України заявки та завірені копії обмірних свідоцтв, класифікаційних свідоцтв судна на виписку дисбурсментських рахунків по нарахуванню портових зборів, зборів і плат та інших наданих послуг; підписувати надані АМП України акти виконаних робіт (надання послуг), скріплювати печаткою та повертати АМП України по одному примірнику таких актів; оплачувати надані АМП України послуги згідно тарифів, діючих на момент їх надання, та остаточних рахунків з додаванням підтверджуючих документів, у т.ч. актів виконання робіт (надання послуг) (п.п. 1, 2.1, 2.3, 2.4, 3.6, 3.20, 4.3 договору).
Згідно з витягом із журналу реєстрації приходів служби капітана Порту, буксиру з баржею проходили Порт: вхід 29.09.2014 о 14 год. 30 хв., про що здійснено запис за № 1050, та вихід 02.10.2014 о 22 год. 05 хв., про що здійснено запис за № 1036 (ас. 108).
За твердженнями позивача, ним, на підставі умов договору та п.п. 2.7, 3.1, 3.2 Порядку № 316, виставлено ТОВ СП “Нібулон” рахунки на оплату корабельного та канального зборів: від 30.09.2014 № 6230 на суму 1315 грн. 27 коп. - за вхід указаного вище судна з баржею до акваторії порту та від 03.10.2014 № 6365 на суму 1319 грн. 95 коп. - за їх вихід з акваторії порту (а.с. 24-25), направлення яких відповідачу підтверджується відповідними поштовими квитанціями (а.с. 26-27). Ці рахунки відповідачем не оплачено і зазначена в них сума є спірною заборгованістю.
Суд вважає, що вимоги АМП України не підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Предметом укладеного між сторонами у справі договору є встановлення їх взаємовідносин у разі здійснення ТОВ СП “Нібулон”, як агентом, обслуговування суден, які заходитимуть до акваторії Порту або проходитимуть через неї транзитом. При цьому обов'язковою умовою надання АМП України послуг за договором є подання ТОВ СП “Нібулон” відповідної заявки на надання таких послуг.
Згідно з цивільним законодавством, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Отже, положення договору щодо надання послуг лише за відповідними заявками ТОВ СП “Нібулон” кореспондуються з приписами законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За твердженнями відповідача, не спростованими позивачем, ТОВ СП “Нібулон” жодних заявок на надання послуг за договором щодо буксиру з баржею у спірний період не направлялося.
Усні пояснення представника позивача щодо надходження на його електронну адресу заявок відповідача є суперечливими, оскільки в позовній заяві зазначено, що з липня 2014 року відповідач узагалі припинив подавати заявки.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що позивачем не доведено, що спірна заборгованість утворилася внаслідок не оплати наданих АМП України послуг ТОВ СП “Нібулон” за укладеним між ними договором.
Щодо вимог позивача про стягнення з ТОВ СП “Нібулон” портових зборів у порядку, визначеному законодавством.
Законом України “Про морські порти України” визначено, що:
- морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов'язаних з цим видів господарської діяльності;
- акваторія морського порту (портова акваторія) - визначена межами частина водного об'єкта (об'єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден;
- судноплавний канал - гідротехнічна споруда, природний або штучний водний шлях для безпечного підходу суден до портів, для проходу суден або для сполучення окремих водних басейнів;
- внутрішній підхідний канал - гідротехнічна споруда, природний або штучний водний шлях, розташований у межах акваторії порту, призначений для підходу або відходу суден до причалів та маневрування в межах акваторії морського порту;
- судновий хід - водний простір, призначений для транзитного руху суден між портами, позначений на місцевості і на карті та визначений засобами навігаційного обладнання (ст. 1 Закону).
Адміністрація морських портів України - державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об'єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту); Адміністрація морських портів України утворюється також з метою справляння та цільового використання портових зборів (ст. 1, п. 13 ч. 1 ст. 15 Закону).
Предметом діяльності АМП України, згідно з п. 2.2 статуту останньої, є, серед іншого, надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту, а також між морськими портами, для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки, в тому числі лоцманських послуг, послуг служб регулювання руху суден, послуг із забезпечення безпечного проходження каналами, акваторіями тощо, що оплачується у складі портових зборів, та платами за послуги, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій.
Межі акваторії Порту встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 № 1132 “Про межі акваторії морського порту Херсон”.
Так, акваторія Порту, включає:
- акваторію рейду, верхня межа якого перетинає р. Дніпро, з'єднуючи точки з такими координатами:
46 град. 38' 03,0" північної широти, 32 град. 38' 02,0" східної довготи;
46 град. 37' 54,0" північної широти, 32 град. 38' 14,0" східної довготи;
- водний простір вниз за течією затонів № 1 і 2, рукав р. Кошова до меридіану 32 град. 36' 00,0" східної довготи, акваторії річок Дніпро, Вільховий Дніпро, Рвач до меридіана 32 град. 18' 00,0" східної довготи;
- акваторію підхідного каналу завширшки 50 метрів, що простягається від Херсонського морського каналу до кар'єру Рибальче, та власне кар'єр.
У відповідності до ст. 67 Водного кодексу України, внутрішні морські води та територіальне море є внутрішніми водними шляхами загального користування. Перелік внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно Переліку внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.1996 № 640, річка Дніпро відноситься до судноплавних внутрішніх водних шляхів.
Буксир з баржею відповідача зареєстровані під прапором України, що надає їм право вільного переміщення по внутрішнім водним шляхам України.
У морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об'ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди (ч. 1 ст. 22 Закону).
Указаним вище Порядком № 316 передбачено, що портові збори справляються із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 1.3 Порядку № 316).
Згідно з додатком № 1 до Порядку, ліхтери, буксири, буксири-штовхачі, штовхачі, баржі (самохідні і несамохідні), річкові самохідні судна, включаючи судна типу “ріка-море” пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти на р. Дунай, а також річкові самохідні судна, що заходять для подальшого перевантаження вантажів на морські судна і навпаки - належать до суден групи В.
Сторонами підтверджено, що буксир з баржею відповідача відносяться до суден групи В.
Ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні застосовуються тільки для суден, що виконують рейси у каботажному плаванні під Державним Прапором України (п. 2.4 Порядку № 316).
Із суден групи В корабельний збір справляється за кожне заходження в морський порт і вихід з нього за такими ставками: 1) у закордонному плаванні: 64 долари США - із судна, буксира; 32 долари США - з одиниці (баржа, ліхтер); 2) у каботажному плаванні: 16 доларів США - із судна, буксира; 8 доларів США - з одиниці (баржа, ліхтер) (п. 2.7 Порядку № 316).
Термін “вхід судна в порт” регулюється нормами міжнародного і національного права.
Порядком оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.06.2013 № 430, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2013 за № 1230/23762 (далі - Порядок № 430), визначено, що
- прихід судна - постановка судна на якір в акваторії порту або швартування судна до причалу, розташованого в акваторії порту, у визначеному адміністрацією морського порту місці;
- вихід судна - відправлення судна від причалу, розташованого в акваторії порту, або з якірної стоянки в акваторії порту;
У відповідності до розділу 2 Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року, прийнятої постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1993 № 775, прибуття судна - це постановка судна, яке судна, яке прибуло в порт на якірну стоянку або біля причалу”.
Отже, термін “вхід судна в порт” неможливо ототожнювати з “фактичним перетином координат порту” - так як перший передбачає вчинення певних дій: постановку судна на якір або швартування до причалу, розташованого в акваторії порту.
За твердженнями відповідача, не спростованими АМП України, буксир з баржею при здійснення спірного проходу не швартувалися до причалу, не ставали на якір та не виконували вантажних операцій в акваторії Порту. Про це ж зазначено у службовій записці директора судоходної компанії ТОВ СП “Нібулон” (ас.160).
Із пояснень сторін випливає, що буксир з баржею рухалися виключно в межах суднового ходу по р. Дніпро транзитом через акваторію Порту, що їх проходження до терміналів ТОВ СП “Нібулон” можливе лише за умови проходження транзитом через акваторію Порту.
Ураховуючи викладене, а також наведене вище визначення терміну “акваторія морського порту”, суд визнає, що буксир з баржею ТОВ СП “Нібулон” проходили Порт транзитом та рухались по судновому ходу, який до акваторії морського порту не входить, а, отже, не здійснювали заходження в морський порт і вихід з нього.
За таких обставин є безпідставним нарахування АМП України відповідачу корабельного збору.
Суд вважає, що є безпідставним і нарахування АМП України відповідачу канального збору.
У відповідності до пп. 3.3. Порядку № 316, нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження підхідного каналу судном в один кінець і кожне проходження підхідного каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об'єму судна за ставками, наведеними в додатку 4 до цього Порядку.
Канальний збір справляється на користь власника каналу (п.1.2 Порядку № 316).
Згідно з довідкою Регістра судноплавства України від 02.12.2015 № СР-104-4-268-15, підхідний канал до Херсонського морського порту зареєстрований як гідротехнічна споруда 02.12.2015, а свідоцтво про придатність його до експлуатації отримано лише 28.11.2016 (ас. 145).
Наказом Міністерства інфраструктури України від 16.01.2014 № 21 “Про затвердження Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу”, передбачено, що експлуатація гідротехнічних споруд за відсутності чинних документів Регістру не допускається (пп.1.8 наказу ).
Отже, на момент спірного проходу буксира з баржею відповідача у 2014 році по судновому ходу Порту відповідної реєстрації підхідного каналу до Порту, як гідротехнічної споруди, не було.
Крім того ж, за твердженнями відповідача, не спростованими позивачем, буксир має осадку 2,6 м, а баржа - 0,6 м (в баласті) та 3,6 м (з вантажем).
У відповідності до Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення від 19.01.1996, до якої України приєдналася 05.01.2010, внутрішні водні шляхи мають забезпечувати прохід суден з осадкою до 4,5 м.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що при спірному проходженні буксира з баржею відповідача судновим ходом транзитом через Порт АМП України канальний збір нараховано безпідставно, а отже позовна вимога про стягнення спірної суми канального збору не підлягає задоволенню.
Отже, у задоволені позову належить відмовити повністю.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно зі ст. 129 ГПК України, у разі відмови у позові, судовий збір підлягає покладенню на позивача.
У судовому засіданні 15.05.2018, згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд, -
У задоволенні позову державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Херсонської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрації Херсонського морського порту) відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення підписано 24.05.2018.
Суддя Ю.М. Коваль.