79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.05.2018р. Справа № 914/542/18
За позовом: Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Трускавецький водоканал”, м. Львів
про стягнення 23 812, 42 грн
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Чорної І.Б.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник;
від відповідача: ОСОБА_2 - представник.
Розглядається справа за позовом приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” до товариства з обмеженою відповідальністю “Трускавецький водоканал” про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних у сукупному розмірі 23 812, 42 грн.
Ухвалою суду від 30.03.2018 було відкрито провадження у справі № 914/56/18 за правилами спрощеного провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.04.2018. В судовому засіданні 23.04.2018 оголошено перерву до 02.05.2018. В судовому засіданні 02.05.2018 оголошено перерву до 08.05.2018. В судовому засіданні 08.05.2018 оголошено перерву до 21.05.2018.
В судовому засіданні 21.05.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні 21.05.2018 позовні вимоги заперечив.
Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 21.05.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Позиція позивача.
Приватне акціонерне товариство “Львівобленерго” (надалі - позивач, постачальник) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Трускавецький водоканал” (надалі - відповідач, споживач) про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних у сукупному розмірі 23 812, 42 грн за несвоєчасну оплату вартості отриманої активної електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії згідно умов договору постачання електричної енергії від 05.04.2005 № 90489.
В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, 05.04.2005 між ВАТ «Львівобленерго», яке перейменоване у ПрАТ «Львівобленерго» (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 90489 (надалі - договір).
Відповідно до п. 2.2.2 договору, постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах та відповідно до умов даного договору та додатків до нього, а споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії у порядку у порядку, визначеному додатками № 2 «Порядок розрахунків» та № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».
Як зазначає позивач, відповідачем в порушення умов не здійснено своєчасної оплати вартості отриманої активної електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії, відтак позивач, на підставі п. 4.2.1 договору, нарахував відповідачу 14 610, 53 грн пені, 1 742, 53 грн 3% річних та 7 459, 36 грн додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції.
Щодо заперечень відповідача, то позивач наголошує, що спільні протокольні рішення за своєю правовою природою не є правочинами, не змінюють строків здійснення розрахунків, а отже і не скасовують відповідальність за невчасний розрахунок за поставлену електричну енергію.
Позиція відповідача.
Відповідач заперечує позовні вимоги з тих підстав, що договір від 05.04.2005 припинив свою дію починаючи з 24.01.2008. За умовами договору, відповідачем здійснено своєчасно всі оплати вартості отриманої активної електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії. Жодного прострочення виконання грошового зобов'язання за даним договором у відповідача не виникло.
Позивачем не враховано, що у спірному періоді відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (із змінами та доповненнями) “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області, Департаментом фінансів ЛОДА, Енергопостачальною компанією ПАТ «Львівобленерго» та ДП «Енергоринок» були підписані спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України з одночасним погашенням заборгованості за спожиту електроенергію перед ПАТ «Львівобленерго», однак відповідач не є стороною спільних протокольних рішень, участі у підписанні таких протокольних рішень не приймав, а тому не може долучити їх до матеріалів справи. Наявність цих спільних протокольних рішень підтверджує обставину зміни порядку та строку проведення розрахунків за електроенергію, отриману у зазначені в позовній заяві періоди.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи із таких мотивів.
Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносини зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (із змінами та доповненнями).
Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Судом встановлено, що 05.04.2005 між ВАТ «Львівобленерго», яке відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» перейменоване у ПрАТ «Львівобленерго» (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 90489, за умовами якого постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах та відповідно до умов даного договору та додатків до нього, а споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії у порядку у порядку, визначеному додатками № 2 «Порядок розрахунків» та № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».
24 січня 2008 року договір № 90489 викладено в новій редакції.
Пунктом 4 додатку до договору № 2 «Порядок розрахунків» визначено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.
Рахунки на оплату платежів, передбачених договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу (п. 6 додатку № 2 до договору).
На виконання своїх зобов'язань позивач продавав (здійснював поставку), а відповідач використовував електроенергію з червня 2017 року по грудень 2017 року, що підтверджується відповідними актами про використану електричну енергію.
На підставі цих актів позивач виставляв відповідачу до оплати рахунки за активну енергію з врахуванням суми боргу за попередній розрахунковий період, проведеної оплати та залишку до оплати, а саме:
- за червень 2017 року на суму 355 988, 43 грн;
- за липень 2017 року на суму 438 211, 16 грн;
- за серпень 2017 року на суму 488 419, 91 грн;
- за вересень 2017 року на суму 462 660, 49 грн;
- за жовтень 2017 року на суму 362 585, 77 грн;
- за листопад 2017 року на суму 505 030, 01 грн.
Відповідно до п. 6 додатку № 2 до договору, дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.
Судом встановлено, що відповідачем оплата сум, зазначених у рахунках, була проведена із простроченням.
В аналізований період був чинним Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 11 січня 2005 року № 20. Вказаний Порядок визначав механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії. Пунктом 7 Порядку передбачено, що розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз", державне підприємство "Енергоринок", виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п'яти робочих днів. До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг).
Відповідно до Порядку, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області, Департаментом фінансів ЛОДА, Енергопостачальною компанією ПАТ «Львівобленерго» та ДП «Енергоринок» протягом 2017 року було підписано спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету з одночасним погашенням заборгованості за спожиту електроенергію перед ПАТ «Львівобленерго», а саме:
- від 22.05.2017 № 20/10000;
- від 19.06.2017 № 20/10262;
- від 19.07.2017 № 20/10517;
- від 18.08.2017 № 20/10813;
- від 19.09.2017 № 20/11130;
- від 13.10.2017 № 20/11396;
- від 19.10.2017 № 20/11462;
- від 17.11.2017 № 20/11844,
в яких передбачено часткове погашення заборгованості відповідача перед позивачем.
Суд не погоджується з твердженнями відповідача, що у останнього, внаслідок прийняття протокольних рішень змінилися строки оплати отриманої електричної енергії, оскільки як правильно зазначає позивач у відповіді на відзив, Порядок, а відтак - і спільні протокольні рішення, не змінюють змісту господарських зобов'язань, які виникли з договору укладеного між учасниками господарських правовідносин у справі № 914/542/18, в тому числі і строків розрахунків за отриману електроенергію.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з пунктом 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3. - 2.2.4 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 2 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Із спільних протокольних рішень вбачається, що сума, яка підлягала перерахуванню із державного бюджету на надання пільг, субсидій та компенсацій не покривала всієї суми заборгованості за рахунками, які були виставлені відповідачу у справі. Позивачем при нарахуванні санкцій за неналежне виконання умов договору враховано часткові проплати заборгованості на підставі протокольних рішень.
Суд перевіривши розрахунок пені проведеної позивачем вважає, що нарахування проведено правильно, а отже пеня у розмірі 14 610, 53 грн підлягає до стягнення.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 8 додатку № 2 до договору, у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним договором, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.
Суд перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, вважає їх правильними, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 1 742, 53 грн, та 7 459, 36 грн інфляційних втрат, підлягають до задоволення.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача повністю.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ухвалив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Трускавецький водоканал” (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. І. Франка, 58, код ЄДРПОУ 33086713) на користь приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) суму в розмірі 25 574, 42 грн, з них:
- 14 610, 53 пені;
- 1 742, 53 грн 3% річних;
- 7 459, 36 грн інфляційних втрат;
- 1 762, 00 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 2405.2018.
Суддя Манюк П.Т.