Рішення від 14.05.2018 по справі 911/3386/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3386/17

за позовом Міністерства оборони України,

Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква

до Державного реєстратора Білоцерківської районної державної адміністрації Мельцарек Тетяни Олександрівни,

Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг"

про зобов'язання звільнити самовільно зайняті будівлі та скасування рішення про державну реєстрацію прав.

Суддя Чонгова С.І.

За участю секретаря судового засідання Савчук М.Ф.

За участю представників сторін:

від позивача 1: Ковальчук Д.В. (довіреність №220/479/д від 22.12.2017);

від позивача 2: Ковальчук Д.В. (довіреність №1304/1 від 22.12.2017);

від відповідача 1: Фоменко Р.О. (ордер КС №145561 від 04.12.2017 та договір надання правової допомоги №61 від 04.12.2017);

від відповідача 2: Подрєзова Г.О. (довіреність №2 від 27.02.2018).

СУТЬ СПОРУ: Міністерство оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква звернулись до господарського суду Київської області з позовом до державного реєстратора Білоцерківської районної державної адміністрації Мельцарек Тетяни Олександрівни та державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" про зобов'язання звільнити самовільно зайняті будівлі та скасування рішення про державну реєстрацію прав, а саме:

- зобов'язати Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" звільнити самовільно зайняті дві будівлі: “підсобна будівля” №225 (1А) - 90,8 кв. м та будівля “свинарник” №226 (Б) - 398,6 кв. м, що знаходяться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. П. Коновальця, військове містечко №74.

- скасувати рішення Державного реєстратора Білоцерківської районної державної адміністрації Мельцарек Тетяни Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 31787959 від 10.10.2016 року та скасувати запис внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №16825465 від 05.10.2016 року, який було внесено на підставі рішення індексний номер: 31787959.

В обґрунтування заявлених вимог, позивачі посилаються на те що, відповідачем 1 порушено статтю 27 Закону України “Про державу реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державну реєстрацію іншого речового права здійснено на підставі установчих документів підприємства, а не на підставі рішення про закріплення нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном, як того вимагає закон; відповідач 2 в порушення вимог чинного законодавства самовільно без рішення Міністерства оборони України зайняло дві будівлі: “підсобна будівля” №225 (1А) - 90,8 кв. м та будівля “свинарник” №226 (Б) - 398,6 кв. м, що знаходяться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. П. Коновальця, військове містечко №74.

Відповідачем - Державним підприємством Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" подано відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки заявлені позивачем вимоги не мають відношення до відповідача, так як, заявлені будівлі не знаходяться на балансі у відповідача.

Позивачами - Міністерством оборони України та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква подано відповідь на відзив Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг", в якій стверджують, що відповідач намагається ввести суд в оману шляхом маніпулювання назвами об'єктів. Позивачем зазначено, що спірні об'єкти знаходяться на ділянці з кадастровим номером 3210300000:02:007:0002. Також, спірні об'єкти на підставі рішення МОУ від 15.07.2000 Білоцерківською КЕВ було передано військовому торгу №32, правонаступником якого є Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг". Отже, наразі на балансі у відповідача-2 перебувають будівлі, які були передані раніше.

Відповідачем - Державним реєстратором Білоцерківської районної державної адміністрації Мельцарек Т.О. подано відзив на позовну заяву, у якому просить суд закрити провадження по справі, так як, вимога щодо скасування рішення державного реєстратора не підпадає під юрисдикцію господарських судів та не може бути об'єднана в одне провадження кількох вимог, які підлягають в порядку різного судочинства.

Позивачами - Міністерством оборони України та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква подано відповідь на відзив Державного реєстратора Білоцерківської районної державної адміністрації Мельцарек Т.О. та стверджують, що в силу п. 6 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору.

15.12.2017 р. набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України, внесені Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 р., відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з пп. 9 п. 1 Перехідних положень Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 р., дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження та зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.03.2018 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.04.2018 судове засідання при розгляді справи по суті відкладено до 07.05.2018.

02.05.2018 Відділом державної реєстрації Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області надано копію реєстраційної справи №1050156332103.

07.05.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 14.05.2018.

Дослідивши матеріали справи та докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Міністерство оборони України - є центральним органом виконавчої влади і діє відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671.

Позивач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква відповідно до Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква, затвердженого наказом начальника Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління №8 від 23.01.2017 - є державною установою, яка створена Міністерством оборони України підпорядкований Північному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України.

Відповідач - Державне підприємство Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг” - засноване на державній власності й підпорядковане Міністерству оборони України згідно зі Статутом, затвердженого Міністерством оборони України №102 від 17.04.2001(а.с.77 т.2).

Відповідач - ОСОБА_1 є державним реєстратором відділу державної реєстрації Управляння адміністративних послуг та державної реєстрації Білоцерківської районної державної адміністрації.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюється у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України”, Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

У відповідності до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №1225 від 04.08.2000 “Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах”, Міноборони як центральний орган управління Збройних Сил закріплює згідно із законодавством військове майно за військовими частинами на праві оперативного управління, про що ним видаються відповідні акти, а також встановлює порядок зарахування (виключення) до (із) складу Військово-Морських Сил Збройних Сил кораблів та суден.

В силу ч. 1 та ч. 2 ст. 137 ГК України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Позивач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква посилається на те, що в його оперативному управлінні на балансі перебувають дві будівлі: “підсобна будівля” №225 (1А)-90,8кв. м. та будівля “свинарник” №226 (Б) - 398,6кв. м., що знаходяться за адресою Київська область, Біла Церква, вул. П. Коновальця, військове містечко №74 (у подальшому присвоєна адреса м. Біла Церква, вул. П. Коновальця, 242).

При проведенні інвентаризації на території військового містечка №74 ним були виявлені: будівля за інвентарним номером №74/225, рік побудови -1974, матеріал стіни - цегла, група - IV, категорія - ІІІ, яка на балансі в КЕВ м. Біла Церква не знаходиться, що зазначено в акті №2/337, який затверджено начальником Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква підполковником І. Катрич 02.12.2009 та будівля за інвентарним номером №74/226, рік побудови -1974, матеріал стіни - цегла, група - IV, категорія - ІІ, яка на балансі в КЕВ м. Біла Церква не знаходиться, що зазначено в акті №2/338, який затверджено начальником Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква підполковником І. Катрич 02.12.2009

Згідно листа Фонду державного майна України №2/572 від 10.11.2014 (а.с. 21 т.1) за витягом з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна балансоутримувачем підсобної будівлі площею 90,8кв.м. та будівлі свинарника площею 398,6кв.м. є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква.

30.06.2017 позивачем - Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква було проведено обстеження нерухомого майна та виявлено, що вказане майно зайняте Держаним підприємством Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг”.

Згідно з п. 6 та п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України №1225 від 04.08.2000 “Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах” облік військового майна ведеться з метою отримання даних про його наявність, втрату, нестачу, рух, вартість та якісний (технічний) стан, необхідних для організації матеріально-технічного забезпечення військових частин, встановлення належного контролю за умовами зберігання, доцільністю та ефективністю його використання (витрачання), а також з метою підготовки даних для складення облікових документів та державної статистичної звітності. Обліку підлягає все військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження. Облік військового майна повинен бути своєчасним, достовірним і точним.

Пунктом 3.1 Постанови Кабінету Міністрів України №1225 від 04.08.2000 “Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах” передбачено, що перерозподіл військового майна у Збройних Силах між військовими частинами, які формуються, переформовуються або розформовуються, а також в інших випадках відповідно до потреб Збройних Сил провадиться Міноборони.

10.10.2016 за номером 31787959 державним реєстратором Мельцарек Т.О. в Державному реєстрі речових прав проведена державна реєстрація за Державою України в особі Міністерства оборони України (правонабувач - Державне підприємство Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг”) нежитлових будівель - адмінбудівля підсобного господарства загальною площею 90,4кв.м; свинарник загальною площею 571,2кв.м. свинарник загальною площею 402,8кв.м., телятник загальною площею -163,2кв.м. за адресою м. Біла Церква, вул. П Коновальця, 27-А

Прийняття рішення щодо реєстрації права власності державним реєстратором здійснено на підставі витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна наданого до листа Фонду державного майна України від 18.07.2016 №10-15-13760 (а. с. 83, зворот, т.2), що підтверджено, витребуваною судом у Відділу державної реєстрації управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради за клопотанням позивача-1, реєстраційною справою щодо реєстрації іншого речового права на нерухоме майно згідно запису внесеного до Державного реєстру речового прав на нерухоме майно №16825465 від 05.10.2016, який було внесено на підставі рішення індексний номер: 31787959.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про управління об'єктами державної власності” суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління); Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про управління об'єктами державної власності” Фонд державного майна України відповідно до законодавства щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна, зокрема, здійснює в межах, визначених законодавством, формування і ведення Єдиного реєстру об'єктів державної власності; виступає розпорядником Єдиного реєстру об'єктів державної власності;

Пунктом 3 Положення про Єдиний реєстр об'єктів державної власності затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 №467, розпорядником Реєстру є Фонд державного майна, який: затверджує порядок та умови користування Реєстром; розробляє організаційні та методологічні принципи його ведення; здійснює контроль за повнотою даних, які вносяться до Реєстру; розробляє і вдосконалює технології та програмні засоби формування Реєстру; надає інформаційно-довідкові послуги користувачам Реєстру.

Пунктом 4 Положення про Єдиний реєстр об'єктів державної власності затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 №467 (далі - Положення) передбачено, що Фонду державного майна, Державному комітетові статистики, Державній податковій адміністрації, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державному комітетові з питань регуляторної політики та підприємництва, Державному комітетові по земельних ресурсах за участю Антимонопольного комітету, інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, провести протягом першого півріччя 2005 р. в установленому порядку реєстрацію нерухомого майна державних підприємств, їх об'єднань, установ та організацій і забезпечити формування відповідних баз даних.

Пунктом 5 Положення зазначено, що Міністерству фінансів передбачати щороку під час складання проекту державного бюджету виділення Фонду державного майна коштів для ведення Реєстру.

Згідно п.7. Положення, реєстр складається з адресно-довідкової та інформаційної частини. Адресно-довідкова частина містить ідентифікаційний код та повне найменування підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких акції (частки, паї) належать державі, та балансоутримувачів, відомості про їх місцезнаходження, вид діяльності, організаційну форму господарювання, належність до сфери управління органу, уповноваженого управляти об'єктами державної власності, державну реєстрацію (перереєстрацію). Адресно-довідкова частина формується на базі даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Інформаційна частина формується Фондом державного майна на підставі даних органів, уповноважених управляти об'єктами державної

власності, Держкомстату, Державної податкової адміністрації, НКЦПФР, Держпідприємництва, Держгеокадастру, Антимонопольного комітету. Інформаційна частина містить відомості про засновників підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких акції (частки, паї) належать державі, та про балансоутримувачів, стан приватизації (корпоратизації), монопольне становище, стратегічне значення, фінансові (бухгалтерські) та статистичні показники, відомості про філії, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, розмір корпоративних прав держави, розмір земельних ділянок та площу забудови для об'єктів нерухомого майна, тип, найменування та вартість цього майна тощо.

Позивачем - Міністерством оборони України не оспорюються дії Фонду державного майна України щодо внесення інформації про спірне майно в Реєстр, не надано суду доказів, що така інформація не передавалася Фонду державного майна України для внесення в Реєстр, не визначено якими конкретними діями підпорядкованою Міністерству організацією, а саме відповідачам - Державним підприємством Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг” порушені права чи законні інтереси Міністерства.

Суд також зазначає, що відповідно до діючого законодавства - Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1225 від 04.08.2000 питання щодо розподілу майна між балансоутримувачами вирішує орган управління майна - Міністерство оборони України.

Отже, позивач - Міністерство оборони України мав знати на балансі, якої підпорядкованої йому організації перебуває вказане майно на день подачі позовної заяви. Позивач - Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква також не був позбавлений можливості отримання інформації щодо балансоутримувача майна. Міністерство оборони України будь-яких розпорядчих документів щодо передачі вказаного майна на баланс підпорядкованим організаціям. Тобто, єдиним доказом щодо перебування на балансі майна є лист Фонду державного майна України з витягом з Реєстру.

Позивачем - Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква не надані докази щодо самовільного зайняття відповідачем - Державним підприємством Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг” зазначених у позовній заяві нежитлових приміщень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Виходячи з викладеного, вимоги позивачів щодо зобов'язаня Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" звільнити самовільно зайняті дві будівлі: “підсобна будівля” №225 (1А) - 90,8 кв. м та будівля “свинарник” №226 (Б) - 398,6 кв. м, що знаходяться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. П. Коновальця, військове містечко №74 та скасування рішення Державного реєстратора Білоцерківської районної державної адміністрації Мельцарек Тетяни Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 31787959 від 10.10.2016 року та скасувати запис внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №16825465 від 05.10.2016 року, який було внесено на підставі рішення індексний номер: 31787959 задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідача по оплаті послуг адвоката у розмірі 22 000,00грн підлягають покладенню на позивачів з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 123 судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання адвокатом відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

04.12.2017 між Адвокатським об'єднанням “Б.Ф.Б. Легал Груп” та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги №61 (а.с. 255-256, зворот, т.1). Відповідно до умов договору, предметом договору є надання “Клієнту” правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь якому статусі. Складання заяв, скарг, заперечень, відзивів, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів “Клієнта”, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Представництво інтересів “Клієнта” у судах під час здійснення цивільного, кримінального, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (п.п. 1.1.3, 1.1.4 договору).

Відповідно до п. 2.3.9 договору клієнт зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити вартість отриманих послуг за договором.

Згідно п.3.2 гонорар складається з суми вартості послуг, тариф яких узгоджені “сторонами” та зазначені в додатку 1 до цього договору.

Факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг (п.3.6 договору).

Додатковою угодою до договору про надання правової допомоги №61 від 04.12.2017 (а.с. 56 т.1) сторони погодили, що “Адвокатське об'єднання” на виконання умов основного договору про надання правової допомоги зобов'язується надати “Клієну” наступні послуги: надання консультаційних послуг вартість послуги - 1000,00грн, підготовка відзиву на позовну заяву вартість послуги - 2500,00грн, представництво в господарському суді Київської області - 1500,00грн.

Відповідно до п. 2 та п. 3 додаткової угоди, сторони за цією додатковою угодою домовились, що вартість послуг (гонорар) “Адвокатського об'єднання” за договором про надання правової допомоги становить 5 000,00грн. Додатково до гонорару “Клієнт” за повідомленням “Адвокатського об'єднання” оплачує додаткові витрати необхідні для виконання послуг (судовий збір, вартість проведення експертиз та оплату вартості висновків фахівців, поштові витрати тощо).

На підтвердження факту отримання послуг адвоката позивачем надано суду, зокрема, договір про надання правової допомоги №61 від 04.12.2017, копію дублікату квитанції №Р24А333529903А67745 від 06.12.2017 на суму 5 000,00грн, акту приймання-передачі наданих послуг (надання правової допомоги) до договору про надання правової допомоги №61 від 04.12.2017 від 14.05.2018 на загальну суму у розмірі 22 000,00грн.

14.05.2018 ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням “Б.Ф.Б. Легал Груп” підписано акт приймання-передачі наданих послуг (надання правової допомоги) до договору про надання правової допомоги №61 від 04.12.2017, відповідно до якого “Адвокатським об'єднанням” були проведені такі послуги: надання консультаційних послуг, підготовка відзиву на позовну заяву, представництво в господарському суд Київської області 07.12.2017 (підготовче судове засідання), представництво в господарському суд Київської області 15.01.2018 (підготовче судове засідання), представництво в господарському суд Київської області 12.02.2018 (підготовче судове засідання), представництво в господарському суд Київської області 05.03.2018 (підготовче судове засідання), представництво в господарському суд Київської області 26.03.2018 (підготовче судове засідання), представництво в господарському суд Київської області 16.04.2018 (розгляд справи по суті), ознайомлення з матеріалами справи 05.05.2018, підготовка доповнення до відзив, у зв'язку з появою нових доказів у матеріалах справи, представництво в господарському суд Київської області 07.05.2018 (розгляд справи по суті), представництво в господарському суд Київської області 07.05.2018 (розгляд справи по суті) на загальну суму 22 000,00грн.

При цьому, позивач просив зменшити розмір витрат на оплату послуг адвоката до 5000,00 грн.

Згідно ч.6 ст.126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом не приймаються до уваги заперечення позивача, оскільки як вбачається з наданого акту приймання-передачі наданих послуг (надання правової допомоги) до договору про надання правової допомоги №61 від 04.12.2017 від 14.05.2018 відповідачем-1 прийнято надані послуги на суму у розмірі 22 000,00грн наданих Адвокатським об'єднанням.

Враховуючи те, що відповідачем-1 надано суду належні докази на підтвердження отримання юридичних послуг, то суд дійшов висновку, що вказані витрати відповідача-1 відносяться до судових витрат в розумінні ст. 123 ГПК України.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню з позивачів відповідачу-1 у розмірі 22 000,00грн.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6; ідентифікаційний код 00034022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 11 000,00грн витрат на оплату наданої правової допомоги.

3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 1 ідентифікаційний код 08167863) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 11 000,00грн витрат на оплату наданої правової допомоги.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 24.05.2018

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова

Попередній документ
74190735
Наступний документ
74190737
Інформація про рішення:
№ рішення: 74190736
№ справи: 911/3386/17
Дата рішення: 14.05.2018
Дата публікації: 20.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.12.2018)
Дата надходження: 26.11.2018
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВРОНСЬКА Г О
суддя-доповідач:
ВРОНСЬКА Г О
суддя-учасник колегії:
БАРАНЕЦЬ О М
ТКАЧ І В