Рішення від 22.05.2018 по справі 910/2926/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2018Справа № 910/2926/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Просто-Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово"

про стягнення 47 951,90 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Просто-Страхування" (далі - ПрАТ "Просто-Страхування", позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" (далі - ПрАТ "СК "Здорово", відповідач) про стягнення страхового відшкодування у сумі 47 951,90 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" позивачу перейшло право вимоги до відповідача у зв'язку з відшкодуваннням своєму страхувальнику матеріальної шкоди, завданої страхувальником відповідача, визнаного винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 04.11.2017 р. у місті Києві. Внаслідок вказаної ДТП застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений та позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на загальну суму 47 951,90 грн.

У позові ПрАТ "Просто-Страхування" просить стягнути з відповідача, який є страхувальником відповідальності винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, суму страхового відшкодування в розмірі 47 951,90 грн.

Провадження за вказаними вимогами було відкрито ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2018 р., розгляд справи в суді здійснювався у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідач у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених позовних вимог суду невідома.

Перевіривши доводи позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договором добровільного страхування PKS № 1700367 від 01.03.2017 р., укладеним між ПрАТ "Просто-Страхування" та ОСОБА_1, були застраховані майнові інтереси останнього (страхувальника), пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме - автомобілем марки "Хюндай", державний реєстраційний номер АА 9773 РН.

З матеріалів справи вбачається, що 04.11.2017 р. у місті Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля марки "Хюндай", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить страхувальнику, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого був пошкоджений застрахований у позивача транспортний засіб.

Згідно з постановою Дарницького районного суду м. Києва від 26.12.2017 р. по справі № 753/21297/17 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до звіту експертного дослідження № 124545 від 22.02.2018 р., наявного в матеріалах справи, загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки "Хюндай", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, склав 71 328,18 грн., а згідно з рахунком-фактурою СТО № ЛЛ-0000020 від 14.11.2017 р. - становить 53 955,90 грн.

У подальшому, платіжним дорученням № 213230 від 21.11.2017 р. на підставі страхового акту № 124545 від 29.11.2017 р. позивач відшкодував страхувальнику матеріальний збиток із урахуванням суми франшизи (500,00 грн.) у розмірі 47 951,90 грн., що був заподіяний страхувальником ПрАТ "СК "Здорово".

За таких обставин позивач вважає, що до нього перейшло право вимоги до відповідача на суму страхового відшкодування.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи, якій належить автомобіль "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у ПрАТ "СК "Здорово" згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/1143045.

Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у ДТП шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (ТДВ "СТ "Домінанта") як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачу сплаченої ним суми, суд виходить з наступного.

Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття встановлює, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

У той же час, виходячи з вимог ч.ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Отже, з положень статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 22.03.2017 р. по справі № 910/3650/16, яка є обов'язковою для судів.

Як вбачається з акту страхового відшкодування № 124545 від 29.11.2017 р., а також зі звіту експертного дослідження № 124545 від 22.02.2018 р., рахунку-фактури СТО № ЛЛ-0000020 від 14.11.2017 р., коефіцієнт зносу деталей пошкодженого автомобіля марки "Хюндай", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у даному випадку не застосовується.

Також суд зазначає, що статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З матеріалів справи вбачається, що за Полісом страхування цивільно-правової відповідальності винної особи № АМ/1143045 франшиза складає 0,00 грн., відтак, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті позивачу становить 47 951,90 грн. Відповідач іншого суду не довів, обгрунтувань позову - не спростував.

Враховуючи викладене та зважаючи на обгрунтованість позовних вимог, суд вважає, що позов ПрАТ "Просто-Страхування" підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерне товариство "Просто-Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" про стягнення 47 951,90 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86Н, ідентифікаційний код 33637321) на користь Приватного акціонерне товариство "Просто-Страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, ідентифікаційний код 24745673) страхове відшкодування у сумі 47 951 (сорок сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 90 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складено 22 травня 2018 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.

Попередній документ
74190622
Наступний документ
74190625
Інформація про рішення:
№ рішення: 74190624
№ справи: 910/2926/18
Дата рішення: 22.05.2018
Дата публікації: 24.05.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: