ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.05.2018Справа № 910/6246/18
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву МЕРК ШАРП ЕНД ДОМЕ КОРП. (Merck Sharp & Dohme Corp.)
до відповідача-1: БІОФАРМА (BIOFARMA), відповідача-2: Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації за свідоцтвом
Позивач - МЕРК ШАРП ЕНД ДОМЕ КОРП. (Merck Sharp & Dohme Corp.) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до БІОФАРМА (BIOFARMA) (відповідач-1), Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (відповідач-2) про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації № 1058002 на торговельну марку "DIPROTOS" на території України повністю та про зобов'язання відповідача-2 направити до Міжнародного бюро Всесвітньої організації Інтелектуальної власності повідомлення про дострокове припинення на території України дії міжнародної реєстрації № 1058002 на торговельну марку "DIPROTOS" повністю.
Дослідивши матеріали позовної заяви № 180416/13410 від 15.05.2018 (вх. № 6246/18 від 18.05.2018), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач (МЕРК ШАРП ЕНД ДОМЕ КОРП. (Merck Sharp & Dohme Corp.)) в якості відповідачів визначив: БІОФАРМА (BIOFARMA) (відповідач-1) та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (відповідач-2).
Згідно ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Проте, у позовній заяві лише вказано, що відповідач-1 - Компанія БІОФАРМА (BIOFARMA) є юридичною особою за законодавством Франції, тоді як докази на підтвердження зазначеного у позовній заяві не вказані та в якості додатків до останньої не додані (належним чином засвідчені виписки з торгівельного (банківського, судового) реєстру країни (або інші еквівалентні докази правового статусу), де відповідач-1 має офіційно зареєстровані контори).
Також, у позовній заяві не вказані та в якості додатків до останньої не додані докази на підтвердження статусу юридичної особи у відповідача-2 (виписка/витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тощо).
Наведене свідчить, що позивачем не дотримано вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не зазначено доказів, що підтверджують обставини, зазначені у позові, зокрема, обставини наявності статусу юридичної особи у відповідачів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, в якості додатку № 1 до позовної заяви зазначено "доказ сплати судового збору - оригінал". Проте, вказаний доказ в оригіналі фактично до позовної заяви не додано, що підтверджується Актом відділу діловодства суду від 18.05.2018.
Фактично до позовної заяви додано копію платіжного доручення № 1777 від 18.04.2018 на суму 3524,00 грн. яка не містить відбитку печатки (штампу) та підпису працівника банку (філії, відділення), які б підтверджували здійснення відповідної банківської операції. Крім того, відбиток штампу адвоката Сопільняк В.Ю. посвідчує копію наведеного платіжного доручення.
Суд відзначає, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Зважаючи на наведене, копія платіжного доручення № 1777 від 18.04.2018 не приймається судом у якості належного доказу сплати позивачем судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду міста Києва, тоді як належні докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі позивачем до позовної заяви не додані.
Наведене, в свою чергу, свідчить про те, що позовну заяву подано без додержання вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною другою статті 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Натомість, всі додані до позовної заяви копії письмових та електронних доказів не засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, оскільки вказані копії містять факсимільний, а не особистий підпис особи, яка засвідчувала відповідні копії.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано без додержання вимог п. 5 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має зазначити та надати докази наявності статусу юридичної особи у відповідачів; надати копії письмових та електронних доказів, засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством; надати належні докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначення та надання доказів наявності статусу юридичної особи у відповідачів;
- надання копії письмових та електронних доказів, засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством
- надання належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.
4. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 22.05.2018 та оскарженню не підлягає.
Суддя Гумега О.В.