ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.05.2018Справа № 910/19500/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРАКТИКА"
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватне підприємство "Будкомплектація-97"
третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1
третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_2
третя особа 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національний банк України
третя особа 6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та зобов'язання вчинити дії
Суддя Турчин С.О.
Представники учасників справи:
від позивача: Бондаренко М.Г.
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: Самборська Г.М.
від третьої особи 1: Голік О.А.
від третьої особи 2: не з'явився
від третьої особи 3: не з'явився
від третьої особи 4: не з'явився
від третьої особи 5: не з'явився
від третьої особи 6: не з'явився
Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" (відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРАКТИКА" (відповідач 2) про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та зобов'язання вчинити дії, у якому просить суд задовольнити позовні вимоги про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - Договору про відступлення прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. 28.05.2015 за № 1616, укладеного між позивачем та відповідачем 1, а також зобов'язати відповідачів повернути позивачу оригінали документів, згідно Акту приймання-передачі від 28.05.2015; внести зміни до державного реєстру обтяжень рухомого майна .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що укладений між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК Аурум Фінанс" договір відступлення права вимоги від 28.05.2015 є нікчемним в силу приписів п .п. 1, 2, 3, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку з чим позивач просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2016 порушено провадження у справі № 910/19500/16, вирішено розгляд справи № 910/19500/16 здійснювати у закритому судовому засіданні, призначено її розгляд на 22.11.2016, залучено до участі у справі третіх осіб 1,5 які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України та третіх осіб 2-4, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Приватне підприємство "Будкомплектація-97", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
22.11.2016 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення по справі, у яких Фонд підтримав заявлені позивачем вимоги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2016 залучено до участі у справі №910/19500/16 як третю особу 6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смолянінову Олену Ярославівну, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та відкладено розгляд справи на 08.12.2016.
06.12.2016 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що відповідач 2 є добросовісним набувачем прав вимоги, укладені між відповідачами договори не визнані недійсними в судовому порядку, посилання позивача на нікчемність договору відступлення права вимоги у зв'язку з порушенням обмежень, встановлених позивачу постинаною НБУ є необґрунтованими, оскільки ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає вичерпний перелік підстав для визнання правочинів нікчемним; позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між укладенням договору відступлення права вимоги та неможливістю виконувати свої зобов'язання перед іншими кредиторами; позивачем не надано суду доказів, що ціна договору відступлення є заниженою.
07.12.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли: заява про відмову від частини позовних вимог, а саме п. 4 прохальної частини позовної заяви; клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 08.12.2016 відповідач 1 надав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що позивач мав заявляти позов про встановлення нікчемності правочину, чого здійснено не було, а тому посилання позивача на нікчемність договору відступлення є необґрунтованим. При укладенні договору відступлення сторонами були дотримані всі необхідні вимоги законодавства для дійсності правочину. Також відповідач 1 зазначає, що відповідач 2 не може бути відповідачем по справі про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, оскільки останній не був стороною правочину.
В судовому засіданні 08.12.2016 судом розпочато розгляд справи по суті в зв'язку з чим, представники позивача надали пояснення по суті позовних вимог, представник відповідача 1 подав відзив на позову заяву, підтримав викладені у відзиві обставини, представник відповідача 2 заперечив проти позовних вимог та надав пояснення щодо своїх заперечень, представник третьої особи надав суду пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2016 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/19500/16 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 27.12.2016 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
26.12.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, серед яких заява про зміну предмету позову, заперечення на відзив відповідача, та заява, у якій позивач просив не розглядати заяву про відмову від частини позовних вимог, у зв'язку із подачею заяви про зміну предмета позову.
27.12.2016 до початку судового засідання через відділ діловодства суду від третьої особи 1 надійшли письмові пояснення по справі.
27.12.2016 від відповідача 1 надійшли клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні та клопотання про витребування доказів та відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 27.12.2016 представник позивача подав клопотання про витребування доказів та документи для долучення до матеріалів справи.
У судовому засіданні 27.12.2016 суд відмовив відповідачу 1 у задоволенні клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні, оскільки клопотання є безпідставним, так як ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2016 за клопотанням позивача вирішено розгляд справи № 910/19500/16 здійснювати у закритому судовому засіданні.
Представник відповідача 1 також підтримав клопотання про відкладення розгляду справи та витребування доказів.
Суд відхилив клопотання відповідача про витребування доказів та відкладення розгляду справи, оскільки документи, які просить витребувати відповідач 1 уже долучені позивачем до матеріалів справи, а клопотання про відкладення розгляду справи є похідним від клопотання про витребування доказів.
Також у судовому засіданні 27.12.2016 представник позивача підтримав заяву про зміну предмету позову, просив суд прийняти її до розгляду та здійснювати подальший розгляд справи відповідно до вимог, викладених у останній.
Оскільки, розгляд справи по суті було розпочато в судовому засіданні 08.12.2016, про що свідчить протокол судового засідання від 08.12.2016 та ухвала суду від 08.12.2016, то заява позивача про зміну предмету позову залишена судом без розгляду.
Розглянувши у судовому засіданні 27.12.2016 клопотання позивача про витребування
доказів, а саме витребування у відповідачів оригіналу платіжного доручення (меморіального ордера), інших розрахункових документів, які підтверджують факт перерахування коштів ТОВ “КУА “ПРАКТИКА” на користь ТОВ “ФК АУРУМ ФІНАНС” в рахунок оплати згідно з Договором відступлення права вимоги від 20.07.2015, суд дійшов висновку про задоволення вказаного клопотання.
У судовому засіданні 27.12.2016 представник позивач подав заяву у якій просив, у зв'язку з залишенням заяви про зміну предмету позову без розгляду, розглянути клопотання про відмову від частини позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2016 припинено провадження у справі №910/19500/16 в частині позовних вимог про внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про обтяжувача в записі, зареєстрованого за № 14034525, змінити обтяжувача Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРАКТИКА" на обтяжувача Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК", на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, призначено у справі № 910/19500/16 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03170, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
Через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інститут судових експертиз надійшов лист вих. № 1139-17 щодо неможливості проведення судової експертизи та матеріали справи № 910/19500/16.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 поновлено провадження у справі № 910/19500/16, розгляд справи призначено на 28.02.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України провести судову експертизу, призначену ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2016 у справі №910/19500/16 та зупинено провадження у справі № 910/19500/16.
27.03.2017 через відділ діловодства суду від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло повідомлення № 19/13-2/3750 від 23.03.2017 про відсутність фахівців та повернуто матеріали справи № 910/19500/16.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 поновлено провадження у справі № 910/19500/16, розгляд справи призначено на 11.04.2017.
В судовому засіданні 11.04.2017, суд, заслухавши представників учасників процесу, дійшов висновку про необхідність направлення матеріалів даної справи до Незалежного інституту судових експертиз (04212, Україна, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 21, корпус 3, офіс 7) для проведення судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2017 доручено Незалежному інституту судових експертиз провести судову експертизу, призначену ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2016 у справі № 910/19500/16; оплату витрат по проведенню судової експертизи покладено на відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС".
07.06.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява №01-10/675 від 07.06.2017, в якій ПАТ “УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК” зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ФК АУРУМ ФІНАНС” не здійснило оплату судової експертизи, а тому заявник просить суд покласти на нього, як позивача по справі, витрати на проведення судової економічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2017 поновлено провадження у справі № 910/19500/16, оплату витрат по проведенню судової експертизи покладено на позивача - Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК", зобов'язано експертну установу направити на адресу позивача оригінал рахунку на оплату експертизи, зобов'язано позивача - Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" надати експертній установі докази проведення оплати послуг по проведенню судової експертизи, зупинено провадження у справі №910/19500/16 до надходження до Господарського суду міста Києва висновку судової експертизи та повернення матеріалів справи № 910/19500/16 до Господарського суду міста Києва.
14.08.2017 через відділ діловодства суду від Незалежного інституту судових експертиз надійшов лист №472 від 09.08.2017 з клопотанням судового експерта від 09.08.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2017 поновлено провадження у справі № 910/19500/16, задоволено клопотання судових експертів Незалежного інституту судових експертиз Педь І.В. та Бойко Ю.В. щодо забезпечення прибуття експерта та безперешкодного доступу до об'єкту дослідження та долучення до проведення експертизи судового експерта - автотоварознавця та зупинено провадження у справі № 910/19500/16.
02.10.2017 через відділ діловодства суду від Незалежного інституту судових експертиз надійшов лист №585 від 28.09.2017 з клопотанням судового експерта від 27.09.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2017 поновлено провадження у справі № 910/19500/16; задоволено клопотання судового експерта Незалежного інституту судових експертиз Коваль І.М.; зобов'язано учасників процесу забезпечити можливість безперешкодного доступу до об'єктів (наведених у таблиці №1) та належні умови роботи для проведення візуально-інструментального обстеження об'єктів дослідження, яке відбудеться 15 листопада 2017 року о 10 год. 00 хв. за адресою заставодавця - м. Київ, вул. Панфіловців, буд. 32; надати на дослідження: копії техпаспортів об'єктів, дані про пробіг об'єктів, дані про технічний стан об'єктів, що перелічені в таблиці №1; зупинено провадження у справі №910/19500/16.
27.11.2017 через відділ діловодства суду від Незалежного інституту судових експертиз надійшов лист №673 від 17.11.2017 з клопотанням судового експерта від 17.11.2017.
В зазначеному вище клопотанні, експерт зазначає, що 15.11.2017 о 10 год. 00 хв. прибув для проведення візуально-інструментального обстеження об'єктів дослідження за адресою м. Київ, вул. Панфіловців (Добровольчих батальйонів), буд. 32, проте, не виявив ані представників сторін, ані ознак наявності автомобілів, а тому просить уточнити адресу заставодавця.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 поновлено провадження у справі № 910/19500/16 та зобов'язано учасників процесу в строк до 08.12.2017 надати суду відомості щодо адреси заставодавця та адрес перебування заставного майна, зупинено провадження у справі № 910/19500/16.
08.12.2017 через відділ діловодства суду надійшла заява від Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" №01-10/1347 від 07.12.2017, в якій позивач зазначає, що згідно договору застави, посвідченого 26.11.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим № 5556, місцезнаходження заставодавця - Приватного підприємства “Будкомплектація-97” є: 01015, м. Київ, вул. Панфіловців, буд. 32.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 поновлено провадження у справі № 910/19500/16, задоволено клопотання судового експерта Незалежного інституту судових експертиз від 17.11.2017 щодо уточнення адреси заставодавця, зупинено провадження у справі № 910/19500/16 до надходження до Господарського суду міста Києва висновку судової експертизи та повернення матеріалів справи №910/19500/16 до Господарського суду міста Києва.
23.01.2018 через канцелярію суду від Незалежного інституту судових експертиз надійшли матеріалами справи № 910/19500/16 та оригінал висновку судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2018 поновлено провадження у справі №910/19500/16; розгляд справи №910/19500/16 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 22.02.2018.
07.02.2018 через відділ діловодства суду від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смолянінової Олени Ярославівни надійшла заява про неможливість прийняти участь у судовому засіданні 22.02.2018.
В судове засідання 22.02.2018 з'явились представники позивача та третьої особи 1.
Представники відповідачів 1,2 та представники третіх осіб 2,3,4,5,6 в судове засідання 22.02.2018 не з'явились.
В судовому засіданні 22.02.2018 було відкладено підготовче судове засідання на 13.03.2018 та здійснено виклик в судове засідання відповідачів та третіх осіб 2,3,4,5,6.
05.03.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову від 01.03.2018.
В судовому засіданні 13.03.2018 було відкладено підготовче судове засідання на 27.03.2018.
21.03.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову від 01.03.2018.
21.03.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову від 19.03.2018. В зазначеній заяві позивач просить суд прийняти зміну предмету позову у наступній редакції:
- визнати недійсним нікчемний правочин - договір про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. 28.05.2015р. за № 1616, укладений між ПАТ “УПБ” та ТОВ “ФК АУРУМ ФІНАНС”.
- визнати недійсними правочини - договір відступлення права вимоги від 02.07.2015 р., та договір відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. від 20.07.2015 р. за № 2283, укладені між ТОВ “ФК АУРУМ ФІНАНС” та ТОВ “КУА “ПРАКТИКА”.
- застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом відновлення становища, яке існувало до укладення договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015 р., у тому числі відновлення статусу ПАТ “УПБ” як іпотекодержателя та/або обтяжувача, - визнавши наявність у ПАТ “УПБ” права майнової вимоги до Приватного підприємства “Будкомплектація-97” за договором про відкриття кредитної лінії № 764 від 26.11.2013 р. та договорами забезпечення.
- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ “ПРАКТИКА” (ідентифікаційний код 34937396) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК” (ідентифікаційний код 19019775) оригінали документів, отриманих згідно акту приймання- передачі від 28.05.2015 р., а саме:
Договір про відкриття кредитної лінії № 764 від 26.11.2013 р.
Додатковий договір до договору про відкриття кредитної лінії №764 від 26.11.2013 р.
Договір поруки № 764-1 від 26.11.2013 р.
Договір поруки № 764-2 від 26.11.2013 р.
Договір застави від 26.11.2013 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим номером 6656.
В судове засідання 27.03.2018 з'явились представники позивача та третьої особи 1.
Представники відповідачів 1,2 та представники третіх осіб 2,3,4,5,6 в судове засідання 27.03.2018 не з'явились.
Представник позивача підтримав раніше подану заяву про залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову від 01.03.2018 та підтримав заяву про зміну предмету позову від 19.03.2018, подану до суду 21.03.2018.
В судовому засіданні 27.03.2018 суд постановив ухвалу, якою задовольнив заяву позивача щодо залишення без розгляду заяви від 01.03.2018 про зміну предмету позову; задовольнив заяву позивача про зміну предмету позову від 19.03.2018, у зв'язку з чим, позовні вимоги розглядаються в редакції зазначеної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/19500/16 на 30 днів, відкладено підготовче засідання у справі № 910/19500/16 на 17.04.2018.
17.04.2018 від відповідача 2 надійшли додаткові пояснення по справі з урахуванням заяви про зміну предмету позову, у яких відповідач 2 просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/19500/16 до судового розгляду по суті на 15.05.2018.
У судовому засіданні 15.05.2018 представник позивача надав пояснення по суті позову та щодо нормативного обґрунтування вимог, зокрема, що вимоги про зобов'язання ТОВ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРАКТИКА" повернути ПАТ "УПБ" оригінали документів отриманих згідно акту приймання-передачі від 28.05.2015 ґрунтуються на підставі приписів ст. 388 ЦК України, вимоги про визнання недійсними договорів, укладених між відповідачами, ґрунтуються на тому, що такі договори укладені на підставі нікчемного правочину. Крім того, відповідач 1 не мав прав продажу таких прав.
Представник відповідача 2 проти задоволення позовних вимог заперечив.
Представники відповідача 1, третіх осіб 2-6 про розгляд справи повідомлялись ухвалами суду.
В судовому засіданні 15.05.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
26.11.2013 між Публічним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (далі - банк) та Приватним підприємством "Будкомплектація-97" (позичальник, третя особа 2) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 764, відповідно до п. 1.1 якого банк відкриває позичальнику відкличну невідновлювальну кредитну лінію у розмірі 1 910 000,00 грн., терміном до 25.11.2016 на купівлю транспортних засобів.
Забезпеченням виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором є: застава власного майна Приватного підприємства "Будкомплектація-97" (договір застави від 26.11.2013, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л., зареєстрований за № 6656), порука ОСОБА_2 (договір поруки № 764-1 від 26.11.2013); порука ОСОБА_1 (договір поруки № 764-2 від 26.11.2013).
28.05.2015 між Публічним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" (кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого банк відступив кредитору свої права вимоги до Приватного підприємства "Будкомплектація-97", а новий кредитор сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, визначеній в п. 5 цього договору, у порядку та строки, встановлені цим договором та набуває права вимоги первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існують на момент переходу права вимоги за: договором про відкриття кредитної лінії № 764 від 26.11.2013 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього; договором поруки № 764-1 від 26.11.2013, укладений між первісним кредитором, боржником та ОСОБА_2 ; договором поруки № 764-2 від 26.11.2013, укладений між первісним кредитором, боржником та ОСОБА_3 ; договором застави від 26.11.2013, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л., зареєстрований за № 6656, укладений між первісним кредитором та боржником, предметом якого є рухоме майно.
Згідно із п. 3 договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015, заборгованість за кредитним договором складає 2 108 053,09 грн.
У відповідності до п. 5 договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015, за відступлені права вимоги за кредитним договором новий кредитор сплачує первісному кредитору кошти в українських гривнях в розмірі 120 000,00 грн. без ПДВ, які сплачуються новим кредитором первісному кредитору протягом 2 банківських днів з дня укладення цього договору. Ціна продажу сплачується шляхом перерахування грошових коштів на рахунок первісного кредитора за наступними реквізитами: отримувач платежу - Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК"; банк отримувача - Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК"; № рахунку: 37393625360002; ідентифікаційний код: 19019775; МФО 300205; призначення платежу - "оплата за договором відступлення права вимоги від 28.05.2015".
Пунктом 6 договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015 передбачено, що права вимоги за кредитним договором є такими, що передані новому кредитору з моменту підписання акта приймання-передачі права вимоги. Акт приймання-передачі права вимоги підписується виключно після отримання первісним кредитором ціни продажу в повному обсязі.
28.05.2015 за актом приймання-передачі ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" передало, а ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" прийняло документацію, а саме:
- договір про відкриття кредитної лінії № 764 від 26.11.2013;
- додатковий договір до договору про відкриття кредитної лінії №764 від 26.11.2013;
- Договір поруки № 764-1 від 26.11.2013;
- Договір поруки № 764-2 від 26.11.2013;
- Договір застави від 26.11.2013, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим номером 6656.
28.05.2015 постановою Правління Національного банку України № 348 ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 107 від 28.05.2015 з 29.05.2015 в банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.
Відповідно до витягу з протоколу №4 від 30.06.2015 засідання комісії з перевірки договорів (інших правочинів) на виконання наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації за №26/ТА від 29.05.2015, договір відступлення прав вимоги від 28.05.2015 було віднесено до нікчемних у розумінні п. 2, п. 3, п. 7 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Також за результатами перевірки встановлено, що вказаний договір укладений з порушенням вимог постанови Національного банку України №293/БТ від 30.04.2015 "Про віднесення ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку", яка забороняє банку передавати в забезпечення третім особам майно та активи. Прийнявши виконання за договором відступлення від кредитора з його поточного рахунку, банком було порушено вимоги вказаної постанови Національного банку України, відповідно до якої всі розрахунки в національній валюті повинні проводитися через кореспондентський рахунок банку, відкритий в Національному банку України. Банк, уклавши правочин відступлення права вимоги, здійснив відчуження майна (майнових прав), за ціною, нижчою від звичайної (більше, ніж на 20%).
Уповноваженою особою Фонду на адресу ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" було надіслано повідомлення вих. №01-10/2866 від 21.07.2015 про нікчемність договору про відступлення права вимоги від 28.05.2015.
02.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю"КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРАКТИКА" укладено договір відступлення права вимоги за договором про відкриття кредитної лінії № 764 від 26.11.2013 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього, а також договорами, що забезпечують його виконання.
20.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРАКТИКА" укладено договір відступлення права вимоги за договором застави від 26.11.2013, відповідно до умов якого ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" передано, а ТОВ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРАКТИКА" прийнято права вимоги за договором застави від 26.11.2013, укладеним між банком та боржником, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л., за реєстровим № 6656, з усіма змінами та доповненнями.
Оскільки договір про відступлення права вимоги від 28.05.2015 є нікчемним на підставі положень п.п. 2, 3, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та вказаний договір укладений з порушенням обмежень, встановлених постановою правління НБУ №293/БТ від 30.04.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" (що свідчить про наявність ознаки нікчемності правочину визначену у п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), позивачем заявлено про визнання нікчемного договору про відступлення права вимоги від 28.05.2015 недійсним.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про визнання недійсними правочини - договір відступлення права вимоги від 02.07.2015 р., та договір відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. від 20.07.2015 р. за № 2283, укладені між ТОВ “ФК АУРУМ ФІНАНС” та ТОВ “КУА “ПРАКТИКА”. У судовому засіданні 17.04.2018, під час якого здійснювалось фіксування, позивач зазначив, що вказані договори слід визнати недійсними, оскільки вони укладені на підставі нікчемного правочину та з порушенням приписів ст. 319, 321, 658 ЦК України.
Посилаючись на приписи статті 216 ЦК України позивач просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом відновлення становища, яке існувало до укладення договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015 р., у тому числі відновлення статусу ПАТ “УПБ” як іпотекодержателя та/або обтяжувача, - визнавши наявність у ПАТ “УПБ” права майнової вимоги до Приватного підприємства “Будкомплектація-97” за договором про відкриття кредитної лінії № 764 від 26.11.2013 р. та договорами забезпечення.
Також, у судовому засіданні 17.04.2018 позивач зазначив, вимогу про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ “ПРАКТИКА” оригіналів документів заявлено на підставі ст. 388 ЦК України.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Як зазначено судом вище, між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір про відступлення права вимоги від 28.05.2015, ПАТ "УПБ" передано ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" права вимоги до Приватного підприємства "Будкомплектація-97" за: договором про відкриття кредитної лінії № 764 від 26.11.2013 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього; договором поруки № 764-1 від 26.11.2013, укладений між первісним кредитором, боржником та ОСОБА_2 ; договором поруки № 764-2 від 26.11.2013, укладений між первісним кредитором, боржником та ОСОБА_3 ; договором застави від 26.11.2013, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л., зареєстрований за № 6656, укладений між первісним кредитором та боржником, предметом якого є рухоме майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст. 215 та ст. 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").
Пунктом 2.5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що необхідно з урахуванням приписів статті 215 Цивільного кодексу України та статті 207 нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.
Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" неплатоспроможний банк - це банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Положеннями статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 №348 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №107 від 28.05.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "УПБ", згідно з яким з 29.05.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "УПБ". Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "УПБ" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Любов Олександрівну. Тимчасову адміністрацію в ПАТ "УПБ" запроваджено строком на 3 місяці з 29.05.2015 по 28.08.2015 включно.
В подальшому, відповідно до постанови Правління НБУ від 28 серпня 2015 № 562 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28 серпня 2015 року № 158, згідно із яким, з 31 серпня 2015 року розпочато процедуру ліквідації банку.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VI від 23.02.2012, цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Частиною 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Уповноваженою особою Фонду видано наказ № 26/ТА від 29.05.2015 для здійснення в ПАТ "УПБ" перевірки договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та створено комісію.
За результатом перевірки правочинів на предмет виявлення нікчемних, комісією складено протокол № 4 від 30.06.2015, відповідно до якого договір про відступлення права вимоги від 28.05.2015 віднесено до нікчемних на підставі п.п. 2, 3, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
За результатами зазначеної перевірки було встановлено, що договір про відступлення права вимоги укладений з порушенням вимог постанови Національного банку України №293/БТ від 30.04.2015 "Про віднесення ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку", яка забороняє банку передавати в забезпечення третім особам майно та активи. Так, прийнявши виконання за договором відступлення від кредитора з його поточного рахунку, банком було порушено вимоги вказаної постанови Національного банку України, відповідно до якої всі розрахунки в національній валюті повинні проводитися через кореспондентський рахунок банку, відкритий в Національному банку України.
Частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, якщо:
банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (п. 1);
банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим (п. 2);
банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору (п. 3);
банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п. 7).
Зі змісту приписів п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вбачається, що нікчемність правочинів, перевірку яких здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ставиться в залежність від звичайної вартості послуг, та порівнюється із відповідною вартістю, яка визначена сторонами в договорі, яка в свою чергу, має бути або вищою, або нижчою на 20%.
В підтвердження того, що відчуження банком права вимоги за договором про відступлення права вимоги від 28.05.2015 на користь відповідача 1 (ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС") відбулося за ціною, меншою за звичайну, позивачем надано суду звіт про оцінку прав вимоги виконання зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 764 від 26.11.2013, складений виконавцем Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Маркон" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності Фонду державного майна України №15553/13 від 07.11.2013, №889/16 від 07.11.2016), суб'єктом оціночної діяльності Давиденко О.Є. (свідоцтво №496 від 18.03.2014).
Згідно з Висновку про вартість ТОВ “Консалтинговий центр “МАРКОН”, ринкова вартість права вимоги за договором про відкриття кредитної лінії № 764 від 26.11.2013 складає станом на 28.05.2015 - 1 814 800,00 грн. без ПДВ.
В свою чергу, відповідачем 1, в якості доказу своїх заперечень на позов, надано звіт про оцінку майнових прав, здійснений ПП “Манускрипт”. Згідно зазначеного висновку ринкова вартість майнових прав становить 118 046,07 грн. без ПДВ, що значно відрізняється від ТОВ “Консалтинговий центр “МАРКОН”, що був наданий позивачем в якості обґрунтування позовних вимог.
З огляду на наявність спору щодо дійсної ринкової вартості майнових прав за договором про відкриття кредитної лінії № 764 від 26.11.2013 (з урахуванням вартості його забезпечення), ухвалою суду від 27.12.2016 призначено у справі № 910/19500/16 судову економічну експертизу, на вирішення якої винесено наступне питання: яка дійсна ринкова вартість станом на 28.05.2015 майнових прав вимоги Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" до позичальника Приватного підприємства "Будкомплектація-97" за договором про відкриття кредитної лінії № 764 від 26.11.2013, забезпеченим договором поруки № 764-1 від 26.11.2013, договором поруки № 764-2 від 26.11.2013, договором застави від 26.11.2013, зареєстрованим в реєстрі за № 6656.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 1, ч. 2 ст. 98 ГПК України).
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок судової експертизи № 8962, складений 02.01.2018, судом встановлено, що ринкова вартість станом на 28.05.2015 майнових прав вимоги Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" до позичальника Приватного підприємство "Будкомплектація-97" за договором про відкриття кредитної лінії № 764 від 26.11.2013, забезпеченим договором поруки № 764-1 від 26.11.2013, договором поруки № 764-2 від 26.11.2013, договором застави від 26.11.2013, зареєстрованим в реєстрі за № 6656, складає 655 732,02 грн. Висновок експерта не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства.
В той же час, договором про відступлення права вимоги від 28.05.2015 встановлено, що ціна відступлення прав вимоги становить 120 000,00 грн., що згідно із платіжним дорученням №84 від 28.05.2015 перерахована з рахунку позивача відкритого в ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК".
Отже, оплата за договором про відступлення права вимоги від 28.05.2015 відрізняється на 81,97% від вартості майнових прав за вищевказаними кредитним договором.
З наведеного вбачається, що визначена за результатами експертизи вартість права вимоги за договором про відкриття кредитної лінії № 764 від 26.11.2013 є значно більшою, аніж вартість, за якою відповідне право вимоги було відчужено на користь відповідача 1 за договором про відступлення права вимоги від 28.05.2015.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що Публічним акціонерним товариством ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" на підставі договору про відступлення права вимоги від 28.05.2015 було відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" майно (права вимоги за кредитним договором) за ціною, що на більш ніж 20 відсотків (81,97%) нижча від звичайної ціни на вказаний вид майна, що згідно приписів п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" свідчить про нікчемність вищезазначеного правочину.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (в редакції, яка діяла на момент прийняття постанови Правління НБУ №293/БТ від 30.04.2015 про віднесення Банку до категорії проблемних) Національний банк України мав право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
Згідно із постановою Правління НБУ №293/БТ від 30.04.2015 Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" було віднесено до категорії проблемних та запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку.
Згідно із вказаною постановою ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" заборонено використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки та зобов'язано здійснювати розрахунки у національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України.
Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України №280 від 17.06.2004, за дебетом балансового рахунку 1200 "Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України" проводяться суми коштів, які надходять на користь банку та його клієнтів, за кредитом рахунку проводяться суми коштів, які списуються Національним банком України за дорученням банку - власника рахунку за власними операціями, операціями його клієнтів.
На кореспондентському рахунку відображаються фактичні надходження і видатки грошових коштів з/на рахунок банку. Це означає, що всі кошти, які надходять на користь Банку та його клієнтів, зараховуються на кореспондентський рахунок банку в Національному банку України.
Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів. З аналізу вказаної норми вбачається, що у банківській системі кошти клієнтів обліковуються як запис, однак, за відсутності коштів у банку платника, такі кошти не можуть перераховуватись на будь-який інший рахунок.
У відповідності до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), безготівкові розрахунки це - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що розрахунковий документ - це документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача; платіжне доручення - це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
Пунктом 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, визначений перелік дій банку у разі неможливості виконання платіжного доручення клієнта через відсутність коштів на кореспондентському рахунку банку.
Як вбачається із матеріалів справи, 18.05.2015 між ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" та ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" було укладено договір № 315-УОК на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування суб'єктів господарювання, на підставі якого було ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Також як підтверджено матеріалами справи, між сторонами укладено договір №245 строкового банківського вкладу "Депозитна лінія "Гнучка", у відповідності до якого банк відкрив ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" депозитний рахунок № НОМЕР_2 .
25.05.2015 з депозитного рахунку ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" № НОМЕР_2 на його поточний рахунок № НОМЕР_1 було перераховані кошти у розмірі 10 000 000,00 грн. з призначенням платежу повернення депозиту згідно договору №245 від 20.05.2015.
В той же час, зі змісту постанови Правління НБУ №293/БТ від 30.04.2015 вбачається, що у Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" не було достатнього обсягу коштів для виконання зобов'язань перед вкладниками та кредиторами банку, що відповідно унеможливлювало повернення банком суми депозиту ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС".
В подальшому, як підтверджено матеріалами справи з поточного рахунку ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" № НОМЕР_1 на рахунок банку № НОМЕР_3 "Транзитний рахунок за іншими розрахунками" перераховані кошти у сумі 120 000 грн. Перерахування ціни відступлення права вимоги на вказаний рахунок, також було погоджено сторонами у договорі про відступлення прав вимоги від 28.05.2015.
Однак, у відповідності до вищевикладених положень Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, за відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку платіжне доручення клієнтів не виконується.
Призначенням вказаного рахунку 3739 "Транзитний рахунок за іншими розрахунками", у відповідності до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України №280 від 17.06.2004, є облік сум за іншими розрахунками для подальшого зарахування на рахунки банку або рахунки клієнтів, а за дебетом і кредитом рахунку проводяться суми, що надалі шляхом розподілу зараховуються на відповідні рахунки за призначенням.
Однак, як зазначалось судом вище, постановою Правління НБУ №293/БТ від 30.04.2015 було зобов'язано банк здійснювати розрахунки у національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України.
Натомість, всупереч забороні визначеній у постанові Правління НБУ №293/БТ від 30.04.2015 перерахування оплати за ціну відступлення права вимоги було здійснено на внутрішній рахунок банку.
З огляду на встановлені вище обставини можна дійти висновку, що в результаті здійснення оплати ціни відступлення не відбулось реального надходження коштів до ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК", а тому оплата за договором про відступлення права вимоги від 28.05.2015 відсутня.
При цьому, у відповідності до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" фінансове оздоровлення банку - відновлення платоспроможності банку та приведення фінансових показників його діяльності у відповідність із вимогами Національного банку України.
Під поняттям платоспроможності розуміється спроможність банку виконати законні вимоги кредиторів.
Згідно із п. 1.1 глави 1 розділу V Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 №368, ліквідність банку - це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати).
Банківська діяльність піддається ризику ліквідності - ризику недостатності надходжень грошових коштів для покриття їх відпливу, тобто ризику того, що банк не зможе розрахуватися в строк за власними зобов'язаннями у зв'язку з неможливістю за певних умов швидкої конверсії фінансових активів у платіжні засоби без суттєвих втрат.
У зв'язку з цим банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов'язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів, забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів із збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів.
Як вбачається зі змісту постанови Правління Національного банку України №348 від 28.05.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК", однією з підстав віднесення позивача до категорії неплатоспроможних стало те, що на момент прийняття такої постанови обсяг високоліквідних коштів (готівка та кошти на кореспондентському рахунку в Національному банку України) значно зменшився, що унеможливлювало виконання зобов'язань Банку перед його кредиторами.
В силу приписів ст. 76 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (у редакції на час її прийняття), Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, у разі: 1) неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним; 2) зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України; 3) невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами; 4) одноразове грубе або систематичне порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки, як встановлено судом, у банку були відсутні кошти для повернення ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" суми депозиту, операція з оплати ціни відступлення права вимоги відбулась по внутрішнім рахункам банку, що призвело по порушення постанови Правління НБУ №293/БТ від 30.04.2015, з урахуванням змісту постанови Правління Національного банку України №348 від 28.05.2015, можна дійти висновку, що укладення договору про відступлення права вимоги від 28.05.2015 призвело до неплатоспроможності Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК".
Вищевикладене свідчить про існування підстав, з якими приписи п. 1, п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачають нікчемність договору.
Водночас, повернення ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" суми депозиту та в подальшому перерахування цих коштів з рахунку ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" в рахунок оплати відступленого права здійснювалось незадовго до запровадження у позивача тимчасової адміністрації, в період неспроможності банком виконувати взяті на себе зобов'язання перед кредиторами
Отже, внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги було здійснено перерахування коштів з рахунку ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" з метою уникнення ризиків незадоволення в подальшому вимог відповідача 1 за договором банківського вкладу, а також надання відповідачу переваг (пільг) перед іншими кредиторами позивача.
Таким чином, укладення договору про відступлення права вимоги від 28.05.2015, фактично надало переваги відповідачу 1 серед інших кредиторів (зокрема, вкладників) позивача, що прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку, у зв'язку із чим договір про відступлення права вимоги містить ознаки нікчемності, визначені п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
За огляду на встановлені судом обставини, вимога позивача про визнання недійсним нікчемного правочину - договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за № 1616, укладений між Публічним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" підлягає задоволенню.
У відповідності до положень ст. 236 Цивільного кодексу України, правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення.
Суд також дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про визнання недійсними укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРАКТИКА" договору відступлення права вимоги від 02.07.2015 р., та договору відступлення права вимоги, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. від 20.07.2015 р. за № 2283, укладених між ТОВ “ФК АУРУМ ФІНАНС” та ТОВ “КУА “ПРАКТИКА”, з огляду на наступне.
У відповідності до норм цивільного законодавства, до оплатного договору відступлення права вимоги застосовуються положення про договір купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Тобто, виходячи з аналізу вищенаведеної норми, відчужувач майна повинен мати повний обсяг прав на таке майно.
Оскільки, договір про відступлення права вимоги 28.05.2015 як встановлено судом вище є нікчемним в силу приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та визнаний судом недійсним, то у ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" були відсутні підстави на відчуження таких прав вимог ТОВ КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРАКТИКА"(відповідачу 2), у зв'язку із чим, договір відступлення прав вимоги від 02.07.2015 та договір відступлення права вимоги по договору застави від 20.07.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за № 2283, суперечать приписам частин 1, 2 ст. 319, ч. 1 ст. 321 та ст. 658 Цивільного кодексу України.
Позивачем, також заявлено вимогу про застосування наслідків недійсності правочину. Так, посилаючись на приписи ст. 216 ЦК України позивач просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом відновлення становища, яке існувало до укладення договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015 р., у тому числі відновлення статусу ПАТ “УПБ” як іпотекодержателя та/або обтяжувача, - визнавши наявність у ПАТ “УПБ” права майнової вимоги до Приватного підприємства “Будкомплектація-97” за договором про відкриття кредитної лінії № 764 від 26.11.2013 р. та договорами забезпечення.
Згідно із ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Разом з тим, згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України.
Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Обраний позивачем спосіб захисту згідно вимоги про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом відновлення становища, яке існувало до укладення договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015 р., у тому числі відновлення статусу ПАТ “УПБ” як іпотекодержателя та/або обтяжувача, - визнавши наявність у ПАТ “УПБ” права майнової вимоги до Приватного підприємства “Будкомплектація-97” за договором про відкриття кредитної лінії № 764 від 26.11.2013 р. та договорами забезпеченняне може призвести до захисту його прав. Вказаний спосіб захисту за своїм змістом (суттю) є вимогою про встановлення юридичного значимого факту.
Тобто, фактично позивач вимагає встановити юридичний факт, хоча чинне законодавство, зокрема приписи Господарського процесуального кодексу України, не передбачають такого способу захисту прав як встановлення юридичних фактів.
Встановлення наявності або відсутності юридичних фактів, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не може бути матеріально-правовою чи немайновою вимогою позивача.
Спосіб захисту, обраний позивачем не призведе до захисту прав, таке рішення не може бути виконане у примусовому порядку.
За таких обставин, суд відмовляє у вимозі позивача про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом відновлення становища, яке існувало до укладення договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015 р., у тому числі відновлення статусу ПАТ “УПБ” як іпотекодержателя та/або обтяжувача, - визнавши наявність у ПАТ “УПБ” права майнової вимоги до Приватного підприємства “Будкомплектація-97” за договором про відкриття кредитної лінії № 764 від 26.11.2013 р. та договорами забезпечення.
Також позивачем заявлено вимогу про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ “ПРАКТИКА” (ідентифікаційний код 34937396) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК” (ідентифікаційний код 19019775) оригінали документів, отриманих згідно акту приймання- передачі від 28.05.2015 р., а саме:
Договір про відкриття кредитної лінії № 764 від 26.11.2013 р.
Додатковий договір до договору про відкриття кредитної лінії №764 від 26.11.2013 р.
Договір поруки № 764-1 від 26.11.2013 р.
Договір поруки № 764-2 від 26.11.2013 р.
Договір застави від 26.11.2013 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим номером 6656, на підставі ст. 388 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Оскільки, добросовісне набуття у розумінні ст. 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є повернення майна із незаконного володіння.
За таких обставин, оригінали документів, отримані Товариством з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ “ПРАКТИКА” за договором про відступлення прав вимоги від 02.07.2015 та договором відступлення права вимоги за договором застави від 20.07.2015, укладені з Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" на підставі нікчемного договору, підлягають поверненню позивачу.
При цьому, суд вважає помилковим зазначення позивачем у вказаній вимозі формулювання «отриманих згідно акту приймання - передачі від 28.05.2015», оскільки ТОВ “КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ “ПРАКТИКА” за вказаним актом документів не отримувало, а тому таке зазначення є безпідставним.
За таких обставин, вимоги позивача про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ “ПРАКТИКА” визнаються судом обґрунтованими у зв'язку із чим, суд витребовує у Товариства з обмеженою відповідальністю"КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРАКТИКА" (ідентифікаційний код 34937396) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (ідентифікаційний код 19019775) оригінали документів, а саме:
Договір про відкриття кредитної лінії № 764 від 26.11.2013 р.
Додатковий договір до договору про відкриття кредитної лінії №764 від 26.11.2013 р.
Договір поруки № 764-1 від 26.11.2013 р.
Договір поруки № 764-2 від 26.11.2013 р.
Договір застави від 26.11.2013 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим номером 6656.
Твердження відповідачів, викладені у відзивах на позовні заяви, спростовуються обставинами, встановленими судом.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд задовольняє частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК".
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним нікчемний правочин - договір про відступлення прав вимоги від 28.05.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за № 1616, укладений між Публічним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (ідентифікаційний код 19019775) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" (ідентифікаційний код 39243396).
Визнати недійсним договір відступлення прав вимоги від 02.07.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" (ідентифікаційний код 39243396) та Товариством з обмеженою відповідальністю"КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРАКТИКА" (ідентифікаційний код 34937396).
Визнати недійсним договір відступлення права вимоги по договору застави від 20.07.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за № 2283, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" (ідентифікаційний код 39243396) та Товариством з обмеженою відповідальністю"КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРАКТИКА" (ідентифікаційний код 34937396).
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРАКТИКА" (01010, м.Київ, ВУЛИЦЯ ІВАНА МАЗЕПИ, будинок 10, ідентифікаційний код 34937396) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (02660, м.Київ, ВУЛ. МАРИНИ РАСКОВОЇ, будинок 15, ідентифікаційний код 19019775) оригінали документів, а саме:
Договір про відкриття кредитної лінії № 764 від 26.11.2013 р.
Додатковий договір до договору про відкриття кредитної лінії №764 від 26.11.2013 р.
Договір поруки № 764-1 від 26.11.2013 р.
Договір поруки № 764-2 від 26.11.2013 р.
Договір застави від 26.11.2013 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим номером 6656.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" (02095, м.Київ, ВУЛИЦЯ КНЯЖИЙ ЗАТОН, будинок 9, ЛІТЕРА А, офіс 369, ідентифікаційний код 39243396) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (02660, м.Київ, ВУЛ. МАРИНИ РАСКОВОЇ, будинок 15, ідентифікаційний код 19019775) 3140,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРАКТИКА" (01010, м.Київ, ВУЛИЦЯ ІВАНА МАЗЕПИ, будинок 10, ідентифікаційний код 34937396) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (02660, м.Київ, ВУЛ. МАРИНИ РАСКОВОЇ, будинок 15, ідентифікаційний код 19019775) 3140,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 23.05.2018.
Суддя С.О. Турчин