Справа № 909/363/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22.05.2018 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В.О.
секретар судового засідання Кричовський Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву у справі про забезпечення позову
за позовом: Фізичної особи-підприємця Млинка Олександра Антоновича,
АДРЕСА_1
до відповідача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради
вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76004
про скасування рішень виконавчого комітету та визнання права на розміщення тимчасової споруди торгового павільйону площею 30 кв.м, що знаходиться по вул. Івасюка, 32А, м.Івано-Франківськ
за участю:
Від позивача: Легін Володимир Богданович - представник, (довіреність №521 від 21.05.2018)
Від відповідача: Попович Віталія Іванівна - головний спеціаліст, (довіреність №2/01-20/14в від 02.01.2018)
Встановив:
Позивач, Фізична особа-підприємець Млинко Олександр Антонович звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про скасування рішень відповідача, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та визнання права на розміщення тимчасової споруди торгового павільйону площею 30 кв.м, що знаходиться по вул. Івасюка, 32А, м.Івано-Франківськ
Разом із позовною заявою Фізична особа-підприємець Млинко Олександр Антонович подав заяву про забезпечення позову , в який просить суд заборонити виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради та Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради демонтовувати тимчасову споруду площею 30.0 кв.м. на вул. Івасюка. 32А в м. Івано-Франківську.
Розглянувши подану заяву та заслухавши пояснення представників сторін , суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав:
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема заборонити відповідачу та іншим особами вчиняти певні дії щодо предмету спору.
Забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1, 2, 10 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії та іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до ч.4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Як зазначено заявником, необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана тим, що відповідач до винесення судового рішення, будь-коли може ініціювати демонтаж тимчасової споруди площею 30.0 кв.м. на вул. Івасюка. 32А в м. Івано-Франківську.
Однак, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій (демонтажу тимчасової споруди), спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Вищу раду юстиції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 16.06.2011 №5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Згідно зі статтями 73, 74, 77, ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Оскільки, заявником не доведено та документально не підтверджено те, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви Фізичної особа-підприємця Млинко Олександра Антоновича про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк визначений ст. 256 ГПК України.
Довести до відома сторін.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі Судова влада України, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі: http://court.gov.ua/fair/sud5010/
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/
Веб-адреса Господарського суду Івано-Франківської області: http://if.arbitr.gov.ua/sud5010/
e-mail суду: inbox@if.arbitr.gov.ua. Інформація за тел.: (0342) 55-94-88
Звернути увагу, що учасники справи можуть отримувати процесуальні документи в електронному вигляді. Для цього необхідно зареєструватись в системі, розміщеній на офіційному веб-порталі "Судова влада України" (https://e-court.mail.gov.ua/?_task=login&_action=plugin.registration_rules) та подати до суду заявку для отримання процесуальних документів в електронному вигляді.
Суддя Калашник В.О.