вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.05.2018м. ДніпроСправа № 904/1346/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС", м. Дружківка, Донецька область
до Приватного підприємства "СПЕЦБУДМОНТАЖ-21", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у сумі 22 325,61 грн. за договором про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю продаж товарів №S7 від 16.01.2018
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "СПЕЦБУДМОНТАЖ-21" про стягнення заборгованості у сумі 22 325,61 грн., яка складається з 18 323,76 грн. - основного боргу, 1 100,92 грн. - пені, 164,91 грн. - втрат від інфляції, 903,64 грн. - 25 % річних 1 832,38 грн. - 10% штрафу за договором про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю-продаж товарів №S7 від 16.01.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю-продаж товарів №S7 від 16.01.2018, в частині оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.04.2018.
25.04.2018, за клопотанням відповідача, відкладено розгляд справи на 21.05.2018.
Позивач у судове засідання не з'явився, по дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с. 40, 41).
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Про наявність справи був обізнаний, про що свідчить його заява від 24.04.2018 № 204 (а.с. 35).
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні виготовлено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
16.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕТС" (виконавець - позивач) та Приватним підприємством "СПЕЦБУДМОНТАЖ-21" (замовник - відповідач) укладено договір про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю-продаж товарів №S7.
Відповідно до п. 1.1. договору, виконавець зобов'язується надавати послуги з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів замовника згідно Додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору, а Замовник зобов'язується приймати і оплачувати надані послуги і виконані роботи. У разі, якщо ТО та/або ремонтні роботи будуть виконані відносно транспортного засобу не вказаного у Додатку № 1, але у відповідних актах виконаних робіт /видаткових накладних буде міститься посилання на цей договір, Сторони домовилися вважати таке ТО, ремонтні роботи та/або продаж (постачання) виконаним у рамках цього Договору.
Пунктом 1.2. договору визначено, що відповідно до цього договору виконавець; може продавати замовнику оригінальні запасні частини VOLVO та RENAULT, інші деталі, матеріали, мастила, технічні рідини тощо (далі - Товар).
Згідно з п. 4.1. договору ТО та/або ремонт транспортних засобів Замовника, а також продаж запасних частин (у тому числі із послідуючим їх монтажем/встановленням виконавцем) здійснюється виконавцем на підставі письмової, а в разі згоди виконавця - і на підставі усної заявки замовника.
Пунктом 4.3. договору встановлено, що визначення вартості запасних частин і матеріалів, що використовуються при ТО та/або ремонті, або які постачаються замовнику окремо відбувається виключно згідно існуючих (дійсних) тарифів виконавця.
Відповідно до 4.5. договору, продаж та відпуск запасних частин, деталей, матеріалів, мастил, технічної рідини та інших товарів зі складу виконавця здійснюється з оформленням видаткової накладної.
Згідно з п. 5.1. договору, підставою для оплати за ТО, а також продані запасні частини, деталі, матеріали, мастила, технічні рідини тощо є:
- рахунок на попередню оплату, що оформлюється виконавцем на підставі заявки замовника у разі попередньої оплати;
- видаткові накладні та/або акти виконаних робіт у разі відстрочення платежу (відсутності попередньої оплати відповідно).
При цьому конкретний порядок оплати (попередня оплата або з відстрочкою платежу) у кожному окремому випадку визначається виключно виконавцем.
Відповідно до п. 5.2. договору, строк оплати (у разі відстрочення платежу; відсутності попередньої оплати), складає 5 (п'ять) календарних днів з моменту оформлення акту виконаних робіт або видаткової накладної.
Пунктом 6.1. договору сторони визначили, що даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє один рік. У випадку, якщо до закінчення строку дії даного договору жодна із стороні не заявить про його припинення, договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік і на тих же умовах. У будь-якому разі даний договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань за ним.
На виконання умов укладеного договору, позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 18 323,76 грн., що підтверджується видатковою накладною №Е-4940 від 17.01.2018 (а.с.24).
На оплату поставленого товару позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №Е-000151 від 16.01.2018 на суму 18 323,76 грн. (а.с.23).
18.01.2018 відповідач направив позивачу гарантійний лист №8 (а.с.25), яким гарантував повну оплату протягом 15 банківських днів з дати отримання рахунку.
Також, 13.02.2018 відповідачем було направлено позивачу гарантійний лист №31 (а.с.26), яким відповідач гарантував оплату товару на суму 18 323,76 грн. до 28.02.2018.
Відповідач в порушення умов договору, товар вартістю 18 323,76 грн. не оплатив.
Пунктом 5.3. договору встановлено, що прострочення оплати дає право виконавцеві стягнути із замовника:
- пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення;
- двадцять п'ять процентів річних та інфляційні втрати (ст. 625 Цивільного кодексу України). Нарахування пені, штрафу, річних та інфляційних починається з наступного дня за днем граничного строку оплати та припиняється в день фактичного виконання грошового зобов'язання в повному обсязі. При цьому термін позовної давності відносно пені, штрафу, річних та інфляційних складає три роки.
Згідно з п. 5.4. договору, у випадку виникнення заборгованості більше, ніж 30 днів за цим договором, виконавець має право додатково стягнути із замовника штраф у розмірі 10% від суми такої заборгованості.
У зв'язку з порушенням відповідачем грошових зобов'язань за договором, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 18 323,76 грн. - основного боргу, 1 100,92 грн. - пені, 164,91 грн. - втрат від інфляції, 903,64 грн. - 25 % річних 1 832,38 грн. - 10% штрафу, що і є причиною виникнення цього спору.
Вивчивши матеріали справи та надані сторонами документи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного з законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до умов пункту 5.2 договору строк оплати товару є таким, що настав 22.01.2018.
Враховуючи, що наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 18 323,76 грн. підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1 100,92 грн. - пені, 164,91 грн. - втрат від інфляції, 903,64 грн. - 25 % річних 1 832,38 грн. - 10% штрафу, з цього приводу суд зазначає наступне.
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 5.3. договору встановлено, що прострочення оплати дає право виконавцеві стягнути із замовника:
- пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення;
Згідно з п. 5.4. договору, у випадку виникнення заборгованості більше, ніж 30 днів за цим договором, виконавець має право додатково стягнути із замовника штраф у розмірі 10% від суми такої заборгованості.
Перевіривши розрахунок пені зарахованої позивачем за період з 23.01.2018 по 30.03.2018 суд вважає його обґрунтованим, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 1 100,92 грн.
Також судом перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 1 832,38 грн. - 10% штрафу.
Щодо нарахування інфляційних втрат та 25 % річних, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.
Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 164,91 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 25% річних у розмірі 903,64 грн. за період з 18.01.2018 по 30.03.2018.
Статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписи ст. 625 ЦК про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних.
Пунктом 5.3. договору встановлено, що прострочення оплати дає право виконавцеві стягнути із замовника:
- двадцять п'ять процентів річних та інфляційні втрати (ст. 625 Цивільного кодексу України). Нарахування пені, штрафу, річних та інфляційних починається з наступного дня за днем граничного строку оплати та припиняється в день фактичного виконання грошового зобов'язання в повному обсязі. При цьому термін позовної давності відносно пені, штрафу, річних та інфляційних складає три роки.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок річних судом встановлено, що позивачем не було враховано, що період прострочення за видатковою накладною №Е-4940 від 17.01.2018 почався лише з 23.01.2018, у зв'язку з чим нарахування 25 % річних за період з 18.01.2018 по 22.01.2018 є неправомірним. За таких обставин позовні вимоги про стягнення 25% річних підлягають частковому задоволенню на суму 840,88 грн.
В решті вимог про стягнення 25% річних на суму 62,76 грн. суд відмовляє.
Згідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 18 323,76 грн. - основного боргу, 1 100,92 грн. - пені, 164,91 грн. - втрат від інфляції, 840,88 грн. - 25 % річних та 1 832,38 грн. - 10% штрафу.
В частині стягнення 25% річних на суму 62,76 грн. суд відмовляє.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" до Приватного підприємства "СПЕЦБУДМОНТАЖ-21" про стягнення заборгованості у сумі 22 325,61 грн. за договором про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю продаж товарів №S7 від 16.01.2018 - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "СПЕЦБУДМОНТАЖ-21" (49017, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32417358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" (84201, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, 108-21, код ЄДРПОУ 24308872) 18 323,76 грн. - основного боргу, 1 100,92 грн. - пені, 164,91 грн. - втрат від інфляції, 840,88 грн. - 25 % річних, 1 832,38 грн. - 10% штрафу та 1757,05 грн. витрат зі сплати судового збору, про що видати наказ.
В частині стягнення з Приватного підприємства "СПЕЦБУДМОНТАЖ-21" (49017, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32417358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" (84201, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, 108-21, код ЄДРПОУ 24308872) 25% річних у сумі 62,76 грн. - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 24.05.2018
Суддя ОСОБА_1