вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.05.2018м. ДніпроСправа № 904/1077/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Воронько В.Д.,
за участю секретаря судового засідання Батир Б.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро
про визнання дій протиправними
у присутності представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: адвокат ОСОБА_1, довіреність № 007.1Др-7-0118 від 26.01.2018.
15.03.2018 Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - відповідач), у якій виклало вимогу про визнання дій відповідача по направленню повідомлень про припинення (обмеження) газопостачання протиправними.
Разом з позовом Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" подало до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії по припиненню/обмеженню розподілу природного газу позивачу.
Ухвалою від 16.03.2018 суд відкрив провадження у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, встановленими Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) з призначенням підготовчого засідання на 10.04.2018 о 16:00. Заяву про забезпечення позову судом призначено до розгляду разом з позовною заявою у судовому засіданні з викликом сторін.
19.03.2018 на електронну поштову скриньку суду та засобами факсимільного зв'язку позивач подав заяву про прискорення розгляду заяви про забезпечення позову, вказавши суду на норму ст. 140 ГПК України, за якою заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення сторін. Наполягаючи на прискоренні розгляду цієї заяви, позивач зазначив, що припинення/обмеження споживання природного газу в березні 2018 року призведе до зриву опалювального сезону, що, на його думку, стане неможливим поновити в майбутньому порушені права та інтереси як позивача (в частині отримання природного газу та виконання зобов'язань стосовно забезпечення споживачів міста теплом) так і мешканців міста, бюджетних установ тощо в отриманні послуг теплопостачання в таких погодних умовах.
Не вбачаючи підстав для задоволення заяви позивача про прискорення розгляду заяви про забезпечення позову, оскільки останнім не обґрунтовано та не підтверджено жодними доказами протиправність дій чи порушення, допущені зі сторони відповідача при обмеженні розподілу природного газу споживачу, суд відмовив у її задоволенні, взявши до уваги, що розгляд цього питання призначено в судовому засіданні 10.04.2018 з викликом сторін для встановлення фактичних обставин справи та надання правової оцінки об'єктивності доводів позивача, про що постановив ухвалу від 21.03.2018.
22.03.2018 на електронну поштову скриньку суду та засобами факсимільного зв'язку позивач подав заяву про відвід судді, посилаючись на порушення суддею Воронько В.Д., у провадженні якого перебуває ця справа, норм ст. 140 ГПК України стосовно розгляду заяви про забезпечення позову, що, на погляд позивача, викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.
Ухвалою від 22.03.2018 суд зупинив провадження у справі відповідно до вимог ч. 3 ст. 39, п. 5 ч. 1 ст. 228 ГПК України.
Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2018 №142 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу матеріалів справ" та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2018, справа № 904/1077/18 для вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід судді Воронько В.Д. передана на розгляд судді Первушину Ю.Ю.
Ухвалою від 23.03.2018 суд відмовив у задоволенні заяви Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про відвід судді від розгляду справи № 904/1077/18.
26.03.2018 матеріали справи № 904/1077/18 повернуто судді Воронько В.Д. для подальшого розгляду справи.
Ухвалою від 26.03.2018 суд поновив провадження у справі та призначив її до розгляду разом з заявою про забезпечення позову.
03.04.2018 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що він діяв в межах законодавства, оскільки не отримував інформації від оператора газотранспортної системи щодо наявності номінації у позивача на березень 2018 року.
Жодних інших доказів представниками сторін до суду не надано.
Ухвалою від 10.05.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання, призначене на 22.05.2018, не забезпечив явки свого представника, але подав клопотання про розгляд справи без участі останнього через його зайнятість в іншому судовому засіданні, повідомивши суд, що позовні вимоги позивач підтримує повністю.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
01.01.2016 між КПТМ "Криворіжтепломережа" (далі - позивач, споживач) та ПАТ "Дніпропетровськгаз" (далі - відповідач, оператор ГРМ) на підставі заяви-приєднання № 0942039І54ВТ016 було укладено договір розподілу природного газу (далі - договір), за умовами п. 2.1 якого оператор ГРМ зобов'язується надати позивачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Відповідно до п. 3.1 договору санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється споживачем за умови наявності у нього укладеною із постачальником договору постачання природного газу, підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим договором.
Пунктом 9.1 сторони погодили, що оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі: відсутності підтвердженого обсягу природного газу у споживача або перевищення його місячного підтвердженого обсягу природного газу; несанкціонованого відбору природного газу, крім перевищення добового підтвердженого обсягу природного газу.
У 2017 році позивач, як споживач, уклав з НАК "Нафтогаз України", як постачальником, ряд договорів на постачання природного газу, серед яких зокрема: для виробництва теплової енергії для релігійних організацій від 26.09.2017 № 3260/1718-РО-5/3; для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню від 26.09.2017 № 3251/1718-ТЕ-5/3; для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями від 26.09.2017 № 3252/1718-БО-5/3; для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями від 26.09.2017 №3257/1718-КП-5/3.
Відповідно до п. 2.1 вищевказаних договорі в період з жовтня 2017 року по березень 2018 року постачальник має передати споживачу природний газ обсягом:
- 7,0 тис.куб.м. за договором від 26.09.2017 № 3260/1718-РО-5/3;
- 12820,0 тис.куб.м. за договором від 26.09.2017 № 3251/1718-ТЕ-5/3;
- 2410,0 тис.куб.м. за договором від 26.09.2017 № 3254/1718-БО-5/3;
- 10340,0 тис.куб.м. за договором від 26.09.2017 № 3257/1718-КП-5/3.
Пунктом 2.6. цих договорів визначено, що розподіл (транспортування) природного газу здійснює оператор газорозподільних мереж (газорозподільної системи), а саме: ПАТ "Дніпропетровськгаз", з яким споживач уклав відповідний договір.
Тож, відповідач, як оператор ГРМ, здійснює розподіл природного газу на підставі вищевказаного договору від 01.01.2016.
Як свідчать матеріали справи, листами від 26.02.2018 та 06.03.2018 відповідач повідомив позивача про припинення (обмеження) розподілу природного газу, що і стало причиною звернення позивача до суду з цим позовом за захистом свого порушеного права.
В основу своїх доводів позивач покладає те, що внаслідок таких дій відповідача буде обмежена його господарська діяльність з вироблення теплової енергії, і як наслідок не буде забезпечено населення, підприємства, установи та організації м. Кривого Рогу тепловою енергією, що призведе до зриву опалювального сезону 2017-2018 років.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з таких підстав.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи підтверджена наявність між сторонами договору розподілу природного газу. Однак, в обґрунтування своїх доводів позивач посилається на порушення відповідачем умов цього договору, що є наслідком припинення постачання природного газу. Позивач стверджує, що відсутність можливості через перекриття запірних пристроїв отримувати природний газ унеможливить виробництво теплової енергії для надання послуг з теплопостачання, може викликати порушення екологічних нормативів, мати негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про теплопостачання" державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах забезпечення прав та інтересів споживачів; додержання стандартів, правил і норм усіма суб'єктами теплопостачання під час припинення теплопостачання.
Дослідивши матеріали справи, суд не знайшов підстав для висновку про наявність неправомірних дій зі сторони відповідача стосовно обмеження позивача щодо розподілу природного газу.
Відповідно до п. 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), місячна номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).
Відповідно до п.п. 1-3 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС для отримання послуг із транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу в установленому цим розділом порядку.
Номінація повинна визначати обсяг природного газу по кожній точці входу та виходу (що може бути як фізичною, так і віртуальною), які замовляються замовником послуг транспортування. При цьому, якщо замовником послуг транспортування є постачальник, подана номінація повинна містити планові (замовлені) обсяги постачання природного газу у розрізі його споживачів та їх точок комерційного обліку (за необхідності) з визначенням їх ЕІС-кодів. Місячна номінація додатково містить аналогічну інформацію як для номінації, але у розрізі кожної доби.
Пунктом 2 глави 2 розділу XI Кодексу ГТС визначено, що місячна номінація на наступний газовий місяць приймається оператором газотранспортної системи в період з 15 по 20 число місяця (включно), що йде перед газовим місяцем транспортування. Оператор газотранспортної системи повинен повідомити замовника послуг транспортування про підтвердження або відхилення місячної номінації у строк до 25 числа (включно) місяця, що йде перед газовим місяцем транспортування.
Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальником) доводиться до оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку оператором ГТС, а до відома споживача - його постачальником.
У пункті 1.4 договору розподілу природного газу сторонами погоджено, що підтверджений обсяг природного газу - об'єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, підтверджений оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) та доведений оператору ГРМ у порядку визначеному Кодексом ГТС.
Відповідно до п. 1 Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою КМУ від 08.12.2006 № 1687, визначено процедуру припинення (обмеження) газопостачання підприємствам - споживачам природного газу (далі - споживач) у разі порушення ними строку розрахунків за спожитий природний газ або за надані послуги з його транспортування, відмови від зменшення обсягу газоспоживання та переходу на роботу з використанням резервних видів палива згідно з графіками, затвердженими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, на період різких похолодань (далі - відповідний графік), а також відбору природного газу за відсутності у споживачів планового обсягу поставки природного газу на поточний місяць (далі - ліміт природного газу), який виділяється постачальником згідно з договором на постачання споживачу природного газу.
До того ж право відповідача, як оператора ГРМ, на припинення/обмеження розподілу природного газу позивачу також передбачено п. 9.1 договору у разі відсутності підтвердженого обсягу природного газу у споживача або перевищення його місячного підтвердженого обсягу природного газу та несанкціонованого відбору природного газу, крім перевищення добового підтвердженого обсягу природного газу.
Матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем інформації від оператора газотранспортної системи щодо наявності номінації у позивача на березень 2018 року, натомість, в матеріалах справи містяться повідомлення відповідача, у яких зазначено про відсутність підтверджених оператором ГРМ обсягів природного газу на 01.03.2018.
Тож, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв у межах норм, встановлених чинним законодавством України.
Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
У відповідності до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд вважає, що позивач не надав достовірних та достатніх доказів неправомірності дій відповідача по направленню повідомлень про припинення (обмеження) газопостачання, позивачем взагалі не вказано в чому полягає неправомірність дій відповідача, тому суд приходить до висновку, що позов є безпідставним і в його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 1762,00 грн за подачу позову та 881,00 грн за заяву про забезпечення позову покладаються на позивача.
Слід зазначити, що позивач звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову сплатив судовий збір за її подання у сумі 1762,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 9021 від 15.03.2018, тоді як відповідно до вимог чинного законодавства слід було сплатити 881,00 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ "Про судовий збір", зі змінами до нього, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Тож, надмірно сплачений позивачем судовий збір у сумі 881,00 грн відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню платнику у разі подання ним відповідного клопотання.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Витрати по сплаті судового збору у сумі 2643,00 грн покласти на позивача.
В судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано - 23.05.2018.
Суддя ОСОБА_2