пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
24 травня 2018 р. Справа № 903/244/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛТІВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ", м. Харків
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД", м. Луцьк
про стягнення 180 530,12 грн.
Суддя Войціховський В.А.
Секретар судового засідання Сердюкова А.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "САЛТІВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" звернулось до господарського суду з позовом від 02.04.2018р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД" 180 530,12 грн., в тому числі 160 678,03 грн. заборгованості по оплаті поставлених у відповідності до укладеного між сторонами договору поставки №378-ПМ-13 від 25.09.2013р. у серпні-жовтні місяцях 2017 року товарно-матеріальних цінностей, 14 593,08 грн. пені, нарахованої за період з 20.12.2017р. по 03.04.2018р., а також 3 872,34 грн. суми збитків від інфляції за період з січня 2018 року по лютий 2018 року (включно) та 1 386,67 грн. трьох процентів річних за період з 20.12.2017р. по 03.04.2018р., нарахованих згідно із ст. 625 ЦК України.
Ухвалою суду від 06.04.2018р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання по даній справі призначено на 07.05.2018р., запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні матеріали.
27.04.2018р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив від 26.04.2018р. на позовну заяву, в якому останній просить суд врахувати даний відзив при прийнятті рішення по справі та відкласти розгляд даної справи, у зв'язку з необхідністю надання позивачу часу для подання відповіді на відзив.
В зазначеному відзиві ТОВ "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД" зазначає, що постачальник ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" приймав замовлення відповідача по поставці товарів, але не виконував його в повному обсязі, систематично порушував умови поставки, не дотримувався термінів поставки товарів та відповідності кількості товарів, визначеній замовленням, постачальник попередньо не повідомляв покупця про неможливість поставки товарів в кількості та в строки, що обумовлені у замовлені, що суперечить умовам договору. Порушення умов договору Постачальником призвело до зменшення асортименту товару в гіпермаркеті ТОВ "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД" чим спричинило несприятливі комерційні умови, що негативно вплинули на фінансовий стан відповідача.
Поруч з цим відповідач зазначає, що неодноразово звертався до ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" з проханням надалі виконувати належним чином взяті на себе зобов'язання та здійснювати поставку товару в обсягах, узгоджених у замовленнях та у погоджений сторонами термін, із попередженням про застосування оперативно-господарських санкцій в порядку статті 236 Господарського кодексу України та у зв'язку з постійним недотриманням термінів поставки товарів та невідповідність кількості визначеному в замовлені ТОВ "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД" було застосовано до позивача оперативно-господарську санкцію, що передбачена п.1 ч.1 ст. 236 Господарського кодексу України, а саме відмову від оплати за зобов'язанням, яке виконано не належним чином.
03.05.2018р. на адресу суду від позивача надійшла відповідь від 02.05.2018р. на відзив відповідача, в якому останній просить суд врахувати дану відповідь при прийнятті рішення по справі, провести підготовче судове засідання за відсутності його представника та призначити дану справу до розгляду по суті, про що повідомити позивача.
У відповіді на відзив позивач вказує, що вважає заперечення відповідача необґрунтованими, оскільки аналіз умов договору поставки №378-ПМ-13 від 25.09.2013р. свідчить про те, що в ньому не передбачено такого виду оперативно-господарських санкцій, які має право застосовувати відповідач в односторонньому порядку за начебто порушення позивачем взятих на себе договірних зобов'язань, як відмова від оплати за поставлений товар.
Поряд з цим, засвідчив на тому, що відповідачем до відзиву на позовну заяву не було долучено, надісланих на адресу позивача, претензій щодо обставин, якими він обґрунтовує свій відзив.
Ухвалою суду від 07.05.2018р. було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.05.2018р.
23.05.2018р. на адресу суду від позивача надійшла до суду клопотання від 23.05.2018р., в якому товариство повідомляє суд про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 14 593,08 грн. пені, нарахованої за період з 20.12.2017р. по 03.04.2018р. та просить суд прийняти цю відмову. В решті позовних вимог позивач, пред'явлений до відповідача, позов підтримує та просить суд стягнути з відповідача судовий збір.
У визначений судом день та час позивач - ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" -уповноваженого представника в судове засідання не направив.
Водночас, 21.05.2018р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання від 21.05.2018р., в якому товариство просить суд розглянути справу без участі його уповноваженого представника.
У визначений судом день та час відповідач - ТОВ "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД" уповноваженого представника в судове засідання не направив, причину неявки представника суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (ухвала суду від 07.05.2018р., згідно поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД"11 травня 2018 року).
При цьому судом враховуються положення статті 202 ГПК України, частинами 1, 3 котрої визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Розглянувши в судовому засіданні 24.05.2018р. заяву позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 14 593,08 грн. пені, нарахованої за період з 20.12.2017р. по 03.04.2018р. суд зазначає наступне.
У відповідності до положень статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Як встановлено судом, клопотання про відмову від позову підписано Директором Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛТІВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" ОСОБА_1.
Суд враховує, що відмова позивача від частини позову в даному випадку не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
З підстав викладеного, господарський суд приймає відмову позивача від частини позовних вимог в сумі 14 593,08 грн. пені та закриває провадження у справі в цій частині, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, з підстав відмови позивача від позову і прийняття такої відмови судом.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред'явлений до відповідачів позов в частині стягнення суми основного боргу, суми індексу інфляції та трьох відсотків річних підставний та підлягає до задоволення.
Викладена позиція суду пов'язана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами:
25 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "САЛТІВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" в особі директора ОСОБА_1 (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД" в особі директора Маріупольської філії товариства ТОВ "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД" ОСОБА_2 (Покупець) було укладено договір поставки №378-ПМ-13 з додатковими угодами до нього від 25.09.2013р., від 18.11.2014р., від 30.12.2016р. та протоколами погодження розбіжностей від 25.09.2013р. до додаткової угоди від 25.09.2013р. до договору поставки №378-ПМ-13 від 25.09.2013р., від 25.09.2013р. до договору поставки №378-ПМ-13 від 25.09.2013р. (а.с. 14-33) згідно з умовами котрого ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" було взято на себе зобов'язання щодо поставки (передачі у власність) відповідачу товарів у визначених між сторонами асортименті та кількості, а ТОВ "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД", в свою чергу, зобов'язання щодо прийняття товарів та здійснення їх оплати у визначеному угодою порядку.
Договір поставки №378-ПМ-13 від 25.09.2013р. з додатковими угодами до нього від 25.09.2013р., від 18.11.2014р., від 30.12.2016р. та протоколами погодження розбіжностей від 25.09.2013р. до додаткової угоди від 25.09.2013р. до договору поставки №378-ПМ-13 від 25.09.2013р., від 25.09.2013р. до договору поставки №378-ПМ-13 від 25.09.2013р. підписано сторонами.
На виконання умов договору позивачем у період з 16.08.2017р. по 18.10.2017р. було поставлено, а ТОВ "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД" прийнято, товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 176 022,08 грн., в тому числі: згідно видаткової накладної №33801 від 16.08.2017р. поставлено товарів на суму 24 270,11 грн., згідно видаткової накладної №36336 від 30.08.2017р. поставлено товарів на суму 33 942,01 грн., згідно видаткової накладної №36511 від 02.09.2017р. поставлено товарів на суму 9 408,73 грн., згідно видаткової накладної №37684 від 06.09.2017р. поставлено товарів на суму 11 988,89 грн., згідно видаткової накладної №39080 від 13.09.2017р. поставлено товарів на суму 12 326,65 грн., згідно видаткової накладної №39655 від 16.09.2017р. поставлено товарів на суму 19 856,76грн., згідно видаткової накладної №42308 від 30.09.2017р. поставлено товарів на суму 45 347,63 грн., згідно видаткової накладної №44353 від 11.10.2017р. поставлено товарів на суму 9 603,54 грн., згідно видаткової накладної №45656 від 18.10.2017р. поставлено товарів на суму 9 277,76 грн. (а.с. 34-51)
Поставка позивачем товарів у визначених обсягах також підтверджена останнім шляхом долучення до матеріалів справи відповідних товарно-транспортних накладних, зокрема №00033801 від 16.08.2017р., №00036336 від 30.08.2017р., №00036511 від 02.09.2017р., №00037684 від 06.09.2017р., №00039080 від 13.09.2017р., №00039655 від 16.09.2017р., №00042308 від 30.09.2017р., №00044353 від 11.10.2017р., №00045656 від 18.10.2017р. (а.с. 35-52)
Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Судом встановлено, що зазначені вище накладні на поставку ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" відповідачу товару та його отримання ТОВ "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД" підписані уповноваженими представниками сторін, містять в собі всі визначені законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на їх підставах, згідно умов підписаного договору поставки №378-ПМ-13 від 25.09.2013р. господарських операцій.
Пунктом 8.2.1 договору поставки №378-ПМ-13 від 25.09.2013р. було визначено обов'язок Покупця здійснити оплату отриманих товарів шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника впродовж двадцяти одного календарного дня з моменту поставки товару.
Проте, ТОВ "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД" взяті на себе згідно договору №378-ПМ-13 від 25.09.2013р. зобов'язання в частині проведення з ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" розрахунків по оплаті поставленого товару (у порядку, строки та розмірах, визначених угодою) не виконало, їх вартість в повному об'ємі не оплатило у зв'язку з чим заборгувало Постачальнику 160 678,03 грн.
Крім того, 13.02.2018р. між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 13.02.2018р. становить 160 682,96грн. (а.с. 53-55)
З метою досудового врегулювання господарського спору щодо неналежного виконання ТОВ "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД" своїх зобов'язань за договором поставки №378-ПМ-13 від 25.09.2013р., позивачем 12.12.2017р. було направлено на адресу відповідача вимогу про оплату товару в розмірі 160 782,38 грн. (а.с. 56-59).
Дана вимога залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.
Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для його звернення до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості.
Відповідно до ст. ст. 174, 181 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
З положень ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Суд встановив, що в даному випадку, відносини між ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" та ТОВ "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД" носять договірний характер, укладений між ними договір поставки №378-ПМ-13 від 25.09.2013р. з додатковими угодами до нього від 25.09.2013р., від 18.11.2014р., від 30.12.2016р. та протоколами погодження розбіжностей від 25.09.2013р. до додаткової угоди від 25.09.2013р. до договору поставки №378-ПМ-13 від 25.09.2013р., від 25.09.2013р. до договору поставки №378-ПМ-13 від 25.09.2013р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу товарів, їх отримання ТОВ "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД" та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 160 678,03 грн.
Сума боргу повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем, визнається ТОВ "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД" у підписаному з ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" акті звірки взаєморозрахунків станом на 13.02.2018р.
Заперечення відповідача на пред'явлений позов з посиланнями на ті обставини, що постачальник ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" приймав замовлення, але не виконував його в повному обсязі, систематично порушував умови поставки, не повідомляв покупця про неможливість поставки товарів в кількості та в строки, що обумовлені у замовлені відхиляються судом як необґрунтовані та такі, що суперечать фактичним обставинам справи.
В даному аспекті судом взято до уваги ті обставини, що відповідачем належним чином та у встановлений спосіб не підтверджено допустимими доказами того факту, що позивач систематично порушував умови поставки, не повідомляв покупця про неможливість поставки товарів в кількості та в строки, що обумовлені у замовлені, а також не надано будь-яких доказів в підтвердження звернення ТОВ "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД" до ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" з проханнями/вимогами щодо належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки №378-ПМ-13 від 25.09.2013р. та здійснення поставок товарів в обсягах, узгоджених у замовленнях та у погоджений між сторонами термін.
Посилання відповідача про застосування до ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" оперативно-господарської санкції, передбаченої п.1 ч.1 ст. 236 Господарського кодексу України, а саме відмовою від оплати за зобов'язанням, яке виконано належним чином, спростовуються положеннями чинного законодавства України.
У відповідності до ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.
Оперативно-господарські санкції мають виключно договірний характер, порядок їх застосування також має бути визначений договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського кодексу України до суб'єкта який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції застосування яких передбачено договором.
Таким чином, оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб'єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов'язання, це, зокрема є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. Слід мати на увазі, що до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором. В договорі поставки №378-ПМ-13 від 25.09.2013р. підписаному між ТОВ "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД" та ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ", відсутні будь-які оперативно-господарські санкції у вигляді відмови від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.
Згідно з представленими розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 3 872,34 грн. суми збитків, завданих інфляційними процесами за період з січня 2018 року по лютий 2018 року (включно), а також 1 386,67 грн. трьох процентів річних за період прострочки платежів з 20.12.2017р. по 03.04.2018р.
Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення сум інфляційних та процентів річних, перевіривши методику та періоди їх нарахування, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, є арифметично вірними, а відтак підлягають до задоволення у визначених позивачем розмірах.
Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, суд вважає, що витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД".
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 129, 191, 231, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТИНІУМ-ТРЕЙД" (місто Луцьк, проспект Соборності, будинок 43, код ЄДРПОУ 33170637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛТІВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" (місто Харків, вулиця Краснодарська, будинок 171-Б, код ЄДРПОУ 32566564) 160 678,03 грн. заборгованості, 3 872,34 грн. суми збитків від інфляції та 1 386,67 грн. трьох процентів річних, всього 165 937,04грн., 2 489,06 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.
4. Провадження у справі в частині стягнення 14 593,08 грн. пені закрити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд, протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне судове рішення
складено 24.05.2018р.
Суддя В. А. Войціховський