вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.05.2018 м. ДніпроСправа № 904/1113/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ОСОБА_1"(69008, м. Запоріжжя, Дніпропетровської області вул. Зейська,3; ідентифікаційний код 35300261)
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"(51400, м.Павлоград, Дніпропетровської області вул.Соборна,76; ідентифікаційний код 00178353)
про стягнення 222 594 грн.89 коп.
Суддя Загинайко Т.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю №б/н від 01.03.2018р.;
від відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 11.12.2017р. №ББУ/ПУ331/17.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ОСОБА_1" просить стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" 222 594 грн. 89 коп., що складає 184 497 грн. 27 коп.- інфляційних втрат, пов'язаних з несвоєчасним виконанням зобов'язань за Договором поставки від 08.02.2014 №1668-ПУ, та 38 097 грн.62 коп. - 3% річних.
Відповідач у відзиві (вх.№ 17196/18 від 20.04.2018р.) на позовну заяву посилається на те, що: - надходження грошових коштів на виконання судового рішення, починаючи з 25.05.2016р. повинно зараховуватись в погашення основного боргу, а не на погашення процентів, неустойки та судового збору; - відсутні підстави для компенсації 20 000 грн. втрат на професійну правничу допомогу.
Позивач у відповіді (вх.№19728/18 від 10.05.2018р.) на відзив вважає, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме несвоєчасної оплати товару, та що заперечення відповідача є надуманити та необгрунтованими, зазначає, що: пункт 5.3 Договору поставки від 08.12.2014р.№1668-ПУ, на який посилається відповідач, зобов'язує постачальника та покупця при підготовці первинних та платіжних документів зазначати номер та дату цього договору з метою здійснення контролю за виконанням договірних зобов'язань; - друге речення пункту 5.3 договору поставки наголошує, що всі кошти, які надходять від покупця постачальнику на його поточний рахунок, надходять в рахунок оплати продукції; - ті грощі, які поступають на поточний рахунок позивача від відповідача повинні бути зараховані в рахунок оплати поставленої продукції; - у період з серпня 2015р. по березень 2018р. на поточний рахунок позивача грошові кошти від відповідача не надходили; - в період з травня 2016р. по березень 2018р. грошові кошти надходили не в рамках договору поставки від 08.12.2014р.№1668-ПУ, строк дії яуого сплинув 31.12.2016р., а в межах виконавчого провадження ВП №50932277 з примусового виконання судового рішення; відповідачем у відзиві не доведено належними та допустимими доказами свої заперечення, не надано іншого обгрунтованого розрахунку інфдяційних втрат та 3% річних.
Відповідач у додаткових поясненнях (вх.№21667/18 від 22.05.2018р.) до відзиву на позовну заяву вважає, що правові підстави позову є такими, що не відповідають нормам діючого законодавства та судовій практиці ВСУ, посилається на те, що: - в постанові Верховного Суду України від 02.03.2016р у справі №6-249цс15 висловлена правова позиція щодо особливостей застосування ст.625 ЦК України, які полягають у тому, що ст. 625 ЦК розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов'язання" кн. 5 ЦК, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошовогор зобов'язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань, при цьому важливими виявляються питання, які зобов'язання є грошовими; - відповідно до ч.1 ст.509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (предати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грощі тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; - у постанові верховного суду від 02.03.2016р. у справі №6-249цс15 за позовом про стягнення коштів в порядку двосторонньої реституції викладено такі висновки: - стаття 625 ЦК поширюється на грошове зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення судового рішення; - позивач в позові зазначив, що просить стягнути інфляцію та 3% річних за період з 25.05.2016р. по 05.03.2018р., коли відбувалось примусове стягнення заборгованості з відповідача по справі №904/11030/15 від 09.02.2016р., тобто згідно з правовою позицією ВСУ на період з 25.05.2016р. по 05.03.2018р. не поширюється діє ст.625 ЦК України і нарахування інфляції та 3% річних за цей період є безпідставним.
Відповідач надав відзив (вх.№21664/18 від 22.05.2018р.) на клопотання про залучення документів до матеріалів справи та заперечення (вх.№21754/18 від 22.05.2018р.) на відповідь на відзив, вважає, що: - договір від 01.03.2018р. №01/03-18 про надання правової допомоги адвоката не відповідає вимогам ст. 1 закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", ст. 1087 ЦК України, тому не може бути допустимим доказом в розумінні ст. 77 ГПК України; - договір визначає тільки ціну за послугу, але не визначає форму розрахунку, що є порушенням глави 74 ЦК України.
Позивач надав відповідь (вх.№21755/18 від 22.05.2018р.) на заперечення на відповідь на відзив, вважає, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме несвоєчасної оплати поставленого товару та невиконання судового рішення про стягнення з ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" заборгованості.
Відповідач у клопотанні (вх.№21665/18 від 22.05.2018р.) про призначення експертизи у справі, у якому просить суд постановити ухвалу про призначення економічної експертизи, поставити на розгляду експерта наступні питання: "Чи відображені в бухгалтерському обліку позивача надходження грошових коштів за ВП №50932277 в рахунок виконання зобов'язань за договором №1668-ПУ від 08.12.2014р.?" та проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, посилаючись на те, що: - нарахована позивачем інфляція та 3% річних не можуть бути заборгованістю за договором; - дії позивача є неправомірними; - є необхідність у дослідженні документів бухгалтерського обліку і звітності позивача.
Згідно пункту 4 частини 5 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності витребування нових (додаткових) доказів.
Отже, суд вважає за необхідне оголосити перерву у судовому засіданні, через необхідність надання письмових пояснень позивачем щодо призначення економічної експертизи у справі.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини 5 статті 183, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Оголосити перерву у підготовчому засіданні (загальне позовне провадження) до 24.05.2018р. о 14-30 год.
Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань №1-202.
2. До судового засідання надати:
Позивачу:
- письмові пояснення щодо клоптання відповідача про призначення економічної експертизи.
3. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін мати при собі відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують повноваження представників.
4. Звернути увагу учасників судового процесу на те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
6. Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\
Суддя ОСОБА_4