вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову у відстроченні або розстроченні виконання судового рішення
"21" травня 2018 р. Cправа № 902/886/17
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" №615/02 від 07.05.2018р. про відстрочення виконання рішення суду у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 метизних виробів"
до приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону"
про стягнення 11626485,35 грн. заборгованості згідно договорів поставки,-
за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д.,
представників сторін:
ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" - ОСОБА_2 за довіреністю;
ОСОБА_3 - керівник;
ТОВ "ОСОБА_1 метизних виробів" не з'явився;
відділу ДВС не з'явився;
Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.10.2017 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 метизних виробів" до Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" про стягнення 11626485,35 грн. заборгованості згідно договорів поставки задоволено повністю. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 метизних виробів" 11626485,35 грн. боргу, 797796,20 грн. 3% річних, 4440021,30 грн. інфляційних втрат, 1088411,50 грн. пені та 240000,00 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору.
14.11.2017 на виконання вказаного рішення було видано відповідний наказ та направлено на адресу стягувача.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.02.2018р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" задоволено частково. Рішення господарського суду Вінницької області від 26.10.2017 року у справі №902/886/17 в частині стягнення пені змінено, викладено резолютивну частину рішення в цій частині в наступній редакції:"Стягнути з приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 метизних виробів" 54 205,75 грн. пені. В решті в частині стягнення пені - відмовлено.
08.05.2018 до суду надійшла заява №615/02 від 07.05.2018 за підписом голови правління Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" ОСОБА_4 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 26.10.2017р., із змінами внесеними постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.02.2018р. у справі №902/886/17 на один рік.
В заяві, заявник також просить скасувати арешти майна та грошових коштів, накладені постановами старшого держаного виконавця відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_1 від 11.12.2017 року та 05.03.2018 року ВП №55353419.
Розпорядженням керівника апарату суду від 10.05.2018р. №06-47/46/2018 заяву про відстрочку виконання рішення суду у справі №902/886/17, передано на розгляд судді Матвійчуку В.В.
Ухвалою суду від 11.05.2018 року заяву №615/02 від 07.05.2018р. призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.05.2018 року.
18.05.2018р. на електронну адресу суду від ТОВ "ОСОБА_1 метизних виробів" надійшов відзив на заяву про відстрочення виконання рішення суду.
21.05.2018р. до суду від представника ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" надійшло клопотання №677/02 від 21.05.2018р. про долучення документів до матеріалів справи.
На визначену дату в судове засідання з'явились представники заявника (боржника), які заяву №615/02 від 07.05.2018р. про відстрочення виконання рішення суду підтримали в повному обсязі.
Представники стягувача та відділу ДВС не з'явилися. Причини неявки суду не повідомили.
Направлення ухвали суду від 11.05.2018 року на адресу стягувача: вул. Юрія Шумського, 1Б, м.Київ, 02098, підтверджується реєстром поштових відправлень № 455 від 14.05.2018 року.
Отримання ухвали суду від 11.05.2018 року відділом ДВС підтверджується підписом державного виконавця відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Вінницькій області на ухвалі суду від 11.05.2018р.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, передбачено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч.2 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення стягувача та відділ ДВС належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
З урахуванням наведеного, зважаючи на встановлений ст. 331 ГПК України строк розгляду заяви, суд дійшов висновку, що відсутність представника стягувача та відділу ДВС не перешкоджає розгляду заяви по суті за наявними у ній матеріалами.
В судовому засіданні, суд, ознайомившись з відзивом на заяву про відстрочення виконання рішення суду, не приймає його до розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.5.17. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.02.2013р. N 28, документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.
Відзив від 18.05.2018 року не містить електронного цифрового підпису, оригіналу відповідного відзиву у паперовій формі станом на час розгляду заяви до суду не надходило.
Суд, розглянувши заяву ПрАТ "Гніванськийц завод спецзалізобетону" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 26.10.2017р., із змінами внесеними постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.02.2018р. у справі №902/886/17 зазначає наступне.
Заява ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" про відстрочення виконання рішення суду від 20.02.2018р. мотивована тим, що відповідач перебуває у скрутному матеріальному становищі, існує реальна загроза банкрутства, відсутні кошти на рахунках і майно, на яке можливо було б звернути стягнення, до того ж слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №2201802000000001. В межах проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №2201802000000001 Вінницьким міським судом Вінницької області 16.04.2018р. у справі №127/8037/18 винесено ухвалу, якою накладено арешт на рахунки ПрАТ "Гніванський завод СЗБ" шляхом заборони здійснення будь-яких операцій щодо перерахування на рахунки ТОВ "ОСОБА_1 метизних виробів" та підприємств, що розташовані на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей.
В матеріалах кримінального провадження наявна інформація, що посадові особи ТОВ "ОСОБА_1 метизних виробів" сплачують "податки та збори до "бюджету" квазі-державного утворення "Донецька народна республіка", яка , відповідно до В матеріалах кримінального провадження наявна інформація, що посадові особи ТОВ "ОСОБА_1 метизних виробів" сплачують "податки та збори до "бюджету" квазі-державного утворення "Донецька народна республіка", яка , відповідно до положень ст. 1 ЗУ "Про боротьбу з тероризмом" є терористичною організацією.
Вказаною ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області, з урахуванням обставин наведеного кримінального провадження, унеможливлено виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 26.10.2017р. у справі №902/886/17, а будь-які дії щодо його виконання, з урахуванням збройного конфлікту на території Донецької та Луганської областей можуть бути розцінені та призвести до фінансового тероризму.
Зважаючи на наявність вищевказаних особливих і непереборних обставин затримки у виконанні рішення , ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" вважає їх об'єктивними, істотними і надзвичайними, а тому просить відстрочити виконання рішення суду від 26.10.2017р., із змінами, внесеними постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.02.2018р. у справі №902/886/17 на один рік.
Крім того, наявність накладених ВПВ УДВС ГТУЮ у Вінницькій області арештів на майно та грошові кошти ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" повністю заблокували та зупинили роботу підприємства.
ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" - стратегічне підприємство, що належить ПАТ "Укрзалізниця". Спеціалізується на виробництві для потреб, насамперед, залізниці: залізобетонних шпал, опор контактної мережі, стійок освітлення для електромереж. При цьому основним замовником продукції товариства є саме ПАТ "Укрзалізниця".
Одночасно із цим, на сьогоднішній день ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" перебуває у вкрай скрутному фінансовому становищі, що зумовлено наявністю 436 955,40грн. дебіторської заборгованості, 72 430 000,00 грн. кредиторської заборгвоаності. Крім того, у ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" наявні обов'язкові платежі в загальній сумі 8759410,29грн., серед яких 5660260,48грн. - заробітної плати.
Більше того, внаслідок наявності арешту ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" позбавлене можливості виконувати зобов'язання з оплати праці робітників та їх соціальне забезпечення, що прямо суперечить законодавству України.
Отже наявність накладеного ВПВ УДВС ГТУЮ у Вінницькій області арешту перешкоджає виготовленню та реалізації підприємством своєї продукції, як наслідок виконанню своїх зобов'язань перед працівниками, державним бюджетом, контрагентами та може призвести до його банкрутства.
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Так, згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2 ст. 331 ГПК України).
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 ГПК України).
Згідно ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Приписами ч. 5 ст. 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Суд звертає увагу боржника, що запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочки виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.
Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (з протоколами).
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Наведені заявником в заяві підстави для відстрочки виконання судового рішення, зокрема, посилання на факт проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №2201803000000001, зареєстрованого за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 258-5 КК України (фінансування тероризму) та посилання на постанову Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/8037/18 від 16.04.2018р., якою накладено арешт на рахунки ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" шляхом заборони здійснення будь-яких операцій щодо перерахування на рахунки ТОВ "ОСОБА_1 метизних виробів" та підприємств, що розташовані на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей" не є тією виключною обставиною, яка унеможливлює примусове виконання судового рішення Господарського суду Вінницької області від 26.10.2017р. в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», та яка дає підстави для відстрочки виконання судового рішення, яке не виконане.
В якості підстави надання відстрочки відповідач також посилається на скрутне фінансове становище.
На підтвердження свого фінансового стану відповідачем надано, зокрема оборотно-сальдові відомості, акт звірки взаєморозрахунків з ПАТ "Українська залізниця, станом на 01.04.2018р (які вказують на наявність кредиторської та дебіторської заборгованості ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону", виписку заборгованості по виплатам в бюджет і заробітній платі станом на 07.05.2018р..
Наведені ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" обставини не засвідчують неможливості або ускладнення виконання рішення суду в даній справі і не є винятковими. Ці обставини лише вказують на те, що виконання судового рішення по даній справі негативно впливає на фінансовий стан відповідача.
При цьому суд звертає увагу на те, що за змістом ст. 331 ГПК України скрутний фінансовий стан відповідача не є підставою для відстрочення виконання рішення суду.
Крім того, заявником не надано доказів на підтвердження того, що фінансовий стан останнього покращиться, результати господарської діяльності будуть позитивними, і що відстрочення наявної у відповідача заборгованості забезпечить виконання судового рішення у даній справі та у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення без створення ризику визнання його банкрутом.
Оскільки, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що відстрочення виконання рішення суду зробить реальною можливість отримання боргу позивачем, та не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.
Враховуючи наведене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви №615/02 від 07.05.2018 ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 26.10.2017р., з урахуванням постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 20.02.2018р. у справі № 902/125/17.
Вимоги ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" про зняття арешту з майна та грошових коштів боржника також підлягають залишенню без задоволення з урахуванням наступного.
Частинами 1, 2 ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено порядок та підстави зняття майна з арешту. Зокрема, вказано, що виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Проте, на теперішній час, у суду відсутні підстави для зняття арешту з майна та грошових коштів боржника, накладеного в межах провадження з примусового виконання рішення по справі.
Так, вважаючи неправомірним накладення арешту виконавчою службою на майно та грошові кошти боржника, останній не позбавлений права звернутись до суду зі скаргою на дії ВДВС в порядку, передбаченому ст.339 ГПК України.
Крім того, суд зазначає про недоцільність вирішення питання щодо зняття арешту з майна та грошових коштів боржника саме в межах розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення. Аналогічну правову позицію підтримано Вищим господарським судом у постанові від 17.12.2013р. по справі №5011-16/11450-2012р.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, -
1. У задоволенні заяви ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" №615/02 від 07.05.2018р. про відстрочення виконання рішення суду у справі №902/886/17 відмовити.
2. Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України .
Ухвалу підписано 24.05.2018р.
Суддя Матвійчук В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - ТОВ "ОСОБА_1 метизних виробів" (вул.Юрія Шумського, 1Б, м. Київ, 02098);
3 - ПАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" (вул.Промислова, 15, м.Гнівань, Тиврівський район, Вінницька область, 23310);
4 - Відділ ПВР УДВС ГТУЮ у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21036).