Провадження № 22-ц/774/3719/18 Справа № 201/6504/17 Головуючий у 1 й інстанції - Ткаченко Н. В. Доповідач - Ткаченко І.Ю.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
22 травня 2018 року м. Дніпро
Суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Ткаченко І.Ю., ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2018 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» до ОСОБА_2 (третя особа: Відділ державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим) про звільнення майна з під арешту, -
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2017 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» до ОСОБА_2 (третя особа: Відділ державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим) про звільнення майна з під арешту - задоволені.
Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скарг.
15 грудня 2017 року набрав чинності Цивільний процесуальний кодекс України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для подання апеляційної скарги у відповідності до ст.. 356 ЦПК України та заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2017 року та роз'яснено, що у разі невиконання ухвали у встановлений строк вищевказаних вимог у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судового рішення, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Однак несвоєчасне отримання копії судового рішення саме по собі не може бути визнано поважною причиною пропуску строку, оскільки, як наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням по справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебуває на території АР Крим і згідно роздруківки із офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта" починаючи з 27.03.2014 року поштові відправлення, які направлені УДППЗ "Укрпошта" з материкової частини України, не приймаються поштою АР Крим та м.Севастополя та повертаються у зворотньому напрямку. За даних обставин УДППЗ "Укрпошта" не має можливості пересилати поштові відправлення і враховуючи ситуацію, що склалася, Укрпоштою призупинено приймання поштових відправлень до півострова Крим.
Представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3, який згідно копії довіреності зареєстрований також в АР Крим у м.Партеніт, було надіслано смс-повідомлення, яке згідно довідки не доставлено з причини - "Абонент тимчасово не доступний".
Інших засобів зв'язку за якими була б можливість сповістити апелянта та її представника й надіслати на їх адресу копію ували судді від 23 квітня 2018 року, матеріали справи не містять та в апеляційній скарзі не зазначені.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Стосовно питання доступу до суду Суд у справі «МПП "Голуб" проти України» повторює, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (див. справу "Голдер проти Сполученого Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія А N 18, ст. 13-18, п. 28-36). Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року Європейський суд з прав людини нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Дії однієї сторони не повинні порушувати права іншої сторони.
Згідно ч. 4 ст. 357 ЦПК України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними.
За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2018 року - слід відмовити.
Керуючись ст.ст.357,358 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2018 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» до ОСОБА_2 (третя особа: Відділ державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим) про звільнення майна з під арешту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя апеляційного суду
Дніпропетровської області І.Ю. Ткаченко