Справа № 302/476/18
1-кп/302/66/18
28
16.05.2018смт. Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі - суддя ОСОБА_1 ,
з участю:
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іза Хустського району Закарпатської області, гр. України, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , тимчасові помешкання: АДРЕСА_2 , не працюючого, не одруженого, з повною загальною середньою освітою (10 кл.), не судимого, паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Хустським РВ УМВС України в Закарпатській області 10.10.2003 р., -
про обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч. 2 КК України,-
З листопада 2017 р. по 14.03.2018 р. ОСОБА_4 умисно, незаконно, без відповідного дозволу, всупереч діючого законодавства, носив із собою кастет, який знайшов на смітнику в листопаді 2017 р., під час збирання пляшок у м. Хуст Закарпатської області і який було в нього вилучено 14.03.2018 р. біля 20.10 год. під час перебування ОСОБА_4 в приміщенні ПРАТ «Закарпатавтотранс» АС « Міжгір'я» в смт Міжгір'ї вул.Ольбрахта, 7. Згідно висновку експерта №1/123 від 19.04.2018 р. зазначений кастет відноситься до категорії холодної зброї ударно-дробильної дії та виготовлений у саморобний спосіб.
У відповідності до положень ст.349 ч.3 КПК України, за згодою сторін кримінального провадження, суд ухвалив обмежити з'ясування обставин допитом обвинуваченого, дослідженням процесуальних документів щодо речового доказу кастета та відомостей про особу, які характеризують обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 визнав беззастережно встановлені вище обставини, які повністю відповідають формулюванню обвинувачення в обвинувальному акті, визнав повністю вину в учиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч. 2 КК України, підтвердивши це в своїх показах. Обвинувачений свої дії пояснив тим, що кастет носив з метою самозахисту, бо вперше приїхав в смт Міжгір'я з метою знайти давнього друга і боявся нападу. Обвинувачений під час дослідження протоколу огляду речового доказу кастета впізнав цей предмет, який носив з собою, попередньо в показах детально описавши його ознаки.
Оцінивши встановлені обставини, досліджені докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 є винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.2 КК України, який мав місце за кваліфікуючими ознаками: носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
За вчинений злочин ОСОБА_4 підлягає покаранню.
Обираючи вид і розмір покарання, виходячи з альтернативних видів санкції ст.263 ч.2 КК України, суд зважає на таке.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає повне визнання вини, сприяння розкриттю злочину, щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, суд не визнав.
Суд бере до уваги особу обвинуваченого, який не має постійного місця праці, не одружений, не має утриманців, не займається суспільно-корисною діяльністю, часто змінює фактичне місце проживання чи перебування. Згідно відомостей про вчинення правопорушень ОСОБА_4 , які надані в кримінальне провадження органом Національної поліції, він раніше неодноразово допускав вчинення злочинів проти власності, пов'язані з обігом наркотиків, а також аналогічний злочин за ст.263 ч.2 КК України, та інші кримінальні правопорушення, за які засуджувався і відбував покарання, в т.ч. й у виді позбавлення волі реально. За ці злочини судимість у ОСОБА_4 погашена. Суд бере ці відомості до уваги як такі, що характеризують обвинуваченого з негативної сторони (особа, яка схильна до правопорушень). Згідно з довідкою з Хустської районної лікарні ОСОБА_4 має алкогольну залежність, перебуває на обліку у нарколога з 2009 р. За місцем тимчасового проживання на території Ізянської сільської ради Хустського району (під час досудового розслідування справи) ОСОБА_4 характеризується без позитивних рис і відомостей.
Отже, з огляду на вчинення ОСОБА_4 умисного злочину середньої тяжкості, відомостей про його особу, на обставини справи, відсутність обтяжуючих покарання обставин, наявність пом'якшуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинувачений заслуговує покарання у виді арешту на мінімальний строк, передбачений в ст.185 ч.1 КК України. Інші покарання, передбачені цією нормою кримінального закону, не можуть застосовуватись до обвинуваченого, виходячи з наступних обґрунтувань.
Штраф і громадські роботи є занадто м'якими покараннями, застосування яких не відповідає особі обвинуваченого. Окрім цього, виконання цих покарань може бути утруднено, бо ОСОБА_4 не працює, часто змінює місце фактичного проживання чи перебування без відповідної реєстрації. Натомість покарання у виді обмеження волі чи позбавлення волі є занадто суворими покараннями для призначення ОСОБА_4 за обставинами справи.
Суд не бере до уваги вироки Міжгірського районного суду від 25.04.2018 р., яким ОСОБА_5 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, з призначенням покарання у виді штрафу в сумі 850 грн., і Хустського районного суду від 17.04.2018 р., яким ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України із застосуванням ст.ст. 70, 75, 76 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі із звільненням від відбування цього покарання з випробуванням протягом іспитового строку двох років, бо ці вироки станом на час розгляду кримінального провадження і винесення цього вироку не набрали законної сили.
Цивільного позову не має. Речовий доказ (кастет) - підлягає знищенню. Судові витрати у виді вартості судової криміналістичної експертизи в сумі 429 грн., підтверджені довідкою Закарпатського НДЕКЦ, підлягають стягненню з обвинуваченого в користь держави.
Запобіжний захід не обирався і клопотання про його застосування не заявлено.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.2 КК України, і призначити покарання три місяці арешту.
Речовий доказ - кастет металевий, який зберігається в Міжгірському відділенні поліції, - знищити.
Судові витрати в сумі 429 (чотиристо двадцять дев'ять) грн.. стягнути з ОСОБА_4 в користь держава.
Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано в апеляційний суд Закарпатської області через райсуд протягом 30 днів з дня проголошення.
Оскарження вироку з питань не дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались, згідно з ст. 349 ч.3 КПК України, не допускається.
Вирок набирає законної сили після спливу строку його оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
Суддя: ОСОБА_1