Провадження № 22-ц/774/114/18 Справа № 200/5446/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Кудрявцева Т. О. Доповідач - Демченко Е.Л.
Категорія 27
22 травня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Демченко Е.Л.
суддів - Куценко Т.Р., Максюта Ж.І.
при секретарі - Кругман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про зобов'язання виконувати умови договору, -
У березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») про зобов'язання виконувати умови договору, обґрунтовуючи вимоги тим, що 23 грудня 2003 року між ним та АКБ "Райнффайзенбанк Україна" (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») було укладено договір №424 про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній та національній валюті для фізичних осіб-резидентів та нерезидентів, згідно з п.1 якого банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 (в подальшому, за ініціативою відповідача, номер змінено на НОМЕР_2) в гривнях, доларах США, євро та здійснює їх розрахунково-касове обслуговування, а клієнт відповідно до п.3.1 договору має право застосовувати будь-які форми розрахунків, які не суперечать чинному законодавству України.
01 червня 2006 року між ним та ПАТ "ОТП Банк" було укладено кредитний договір №СМ-300/1706/2006, відповідно до якого банк зобов'язався надати йому споживчий кредит в розмірі 529.000 доларів США на умовах встановлених цим договором, а він зобов'язався погашати кредит, сплачувати проценти за користування кредитом та можливі штрафні санкції в порядку і на умовах цього договору, згідно графіку повернення кредиту та сплати процентів банк зобов'язав його здійснювати платежі у доларах та центах іноземної валюти, що в готівковому вигляді є банкнотами та монетами і сам взяв на себе зобов'язання приймати іноземну валюту у доларах та центах, що в готівковому вигляді є банкноти та монети.
Зазначав, що 30 березня 2015 року він звернувся до відділення "Гвардійське" "ОТП Банк" з сумою грошей у розмірі 20.000 доларів США у вигляді монет з наміром поповнити свій поточний рахунок, сплатити існуючу заборгованість та зробити частковий достроковий платіж, працівники банку підготували заяву на переказ готівки на поточний рахунок НОМЕР_3 від 30 березня 2015 року, але касир даного відділення відмовився приймати іноземну валюту (долари США) у вигляді монет. У відповідь на його письмове звернення керівництвом відділення було повідомлено, що внутрішнім положенням Банку внесення готівкових коштів іноземної валюти у вигляді монет не передбачено.
На його запит, 30 червня 2015 року Національний Банк України надав відповідь №40-02009/44742, в якій серед іншого зазначив, що монети іноземної валюти відносяться до готівкової іноземної валюти, а тому 01 серпня 2015 року він звернувся до відділення "Калинове" "ОТП Банку" з сумою грошей в розмірі 104.008 доларів США у вигляді монет та банкнот з наміром поповнити свій поточний рахунок та погасити боргові зобов'язання перед відповідачем у повному обсязі, втім касир відмовився приймати іноземну валюту (долари США) у вигляді монет та банкнот, а керівництвом відділення було повідомлено, що банком прийнято відповідне рішення, згідно якого банк (операційні каси банку) не приймають іноземну валюту у вигляді монет у зв'язку з відсутністю у банку відповідного рішення.
Вказував, що рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2016 року, розтлумачено зміст п.3.1. договору №424 від 23 грудня 2003 року про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній та національній валюті для фізичних осіб-резидентів та нерезидентів і вказано, що клієнт має право при здійсненні розрахунково-касових операцій за договором №424 від 23 грудня 2003 року про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній та національній валюті для фізичних осіб-резидентів та нерезидентів, вносити готівку іноземної валюти в касу банку у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави.
Посилаючись на те, що банк в односторонньому порядку відмовився виконувати зобов'язання по кредитному договору у зв'язку з неприйняттям від нього монет та банкнот на погашення кредиту, а тому просить суд ухвалити рішення, яким зобов'язати ПАТ «ОТП Банк» виконувати умови кредитного договору №СМ-300/1706/2006 від 01 червня 2006 року, укладеного між ним та АКБ "Райнффайзенбанк Україна" (правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк"), а саме: приймати боргові зобов'язання по кредитному договору через касу банку готівковою іноземною валютою у вигляді банкнот та монет, що перебувають в обігу та є законними платіжним засобом на території відповідної держави.
Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені. Вирішено питання стосовно судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «ОТП Банк», зазначаючи, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального й процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги ряд судових рішень, які набрали законної сили та якими було встановлено, що відмова у прийнятті іноземної валюти у вигляді монет є законною.
24 травня 2017 року від ОСОБА_3 надійшли заперечення на апеляційну скаргу ПАТ "ОТП Банк", а 01 лютого 2018 надійшли додаткові пояснення до заперечень на апеляційну скаргу, з яких вбачається, що банком порушуються його права у зв'язку з відмовою належними чином виконувати умови кредитного договору, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги ПАТ "ОТП Банк" відсутні.
У відповідності до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.263,264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає з огляду на таке.
Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 23 грудня 2003 року між ОСОБА_3 та АКБ "Райнффайзенбанк Україна" (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») було укладено договір №424 про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній та національній валюті для фізичних осіб-резидентів та нерезидентів.
01 червня 2006 року між ОСОБА_3 та ПАТ "ОТП Банк" було укладено кредитний договір №СМ-300/1706/2006, відповідно до якого банк зобов'язався надати йому споживчий кредит в розмірі 529.000 доларів США на умовах встановлених цим договором, а ОСОБА_3 зобов'язався погашати кредит, сплачувати проценти за користування кредитом та можливі штрафні санкції в порядку і на умовах цього договору, згідно графіку повернення кредиту та сплати процентів банк зобов'язав його здійснювати платежі у доларах та центах іноземної валюти, що в готівковому вигляді є банкнотами та монетами і сам взяв на себе зобов'язання приймати іноземну валюту у доларах та центах, що в готівковому вигляді є банкноти та монети.
30 березня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до відділення "Гвардійське" "ОТП Банк" з 20.000 доларів США у вигляді монет з наміром поповнити свій поточний рахунок, сплатити заборгованість та зробити частковий достроковий платіж, втім йому було відмовлено у прийнятті даних грошових коштів у вигляді монет.
30 червня 2015 року Національний Банк України надав відповідь №40-02009/44742, в якій серед іншого зазначив, що монети іноземної валюти відноситься до готівкової іноземної валюти.
01 серпня 2015 року він звернувся до відділення "Калинове" "ОТП Банку" з сумою грошей в розмірі 104.008 доларів США у вигляді монет та банкнот з наміром поповнити свій поточний рахунок та погасити боргові зобов'язання перед відповідачем у повному обсязі, втім касир відмовився приймати іноземну валюту (долари США) у вигляді монет та банкнот, а керівництвом відділення було повідомлено, що банком прийнято відповідне рішення, згідно якого банк (операційні каси банку) не приймають іноземну валюту у вигляді монет у зв'язку з відсутністю у банку відповідного рішення.
25 серпня 2015 року за №307-3/2078 від 21 серпня 2015 року він отримав ще один лист, в якому було зазначено, що банком не приймалося рішення про прийняття іноземної валюти від фізичних осіб у вигляді монет.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції прийшов до висновку про обов'язок банку приймати та зараховувати грошові кошти у вигляді монет на поточний рахунок ОСОБА_3 та керувався рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2016 року, яким розтлумачено зміст п.3.1. договору №424 від 23 грудня 2003 року про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній та національній валюті для фізичних осіб-резидентів та нерезидентів і вказано, що клієнт має право при здійсненні розрахунково-касових операцій за договором №424 від 23 грудня 2003 року про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній та національній валюті для фізичних осіб-резидентів та нерезидентів, вносити готівку іноземної валюти в касу банку у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави.
Колегія суддів не може погодить з таким висновком суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то права й обов'язки виникають у кожного контрагента.
Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону та інших законів України (ст.4 Закону України «Про банки та банківську діяльність»).
При здійснені своєї діяльності банки керуються між іншим Законом України "Про банки і банківську діяльність", Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженими постановою правління Національного банку України,Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України та ін.
Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначав загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлював відповідальність суб'єктів переказу.
Переказ коштів рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі (п.1.24 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
Відповідно до ст.55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Згідно із ст.68 «Про банки та банківську діяльність», банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та положень (стандартів) України. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Пунктом 1.5 Положень про організацію операційної діяльності в банках України, затверджених Постановою Правління НБУ №254 від 18 червня 2003 року, передбачено, що організація операційної діяльності передбачає наявність документованих операційних процедур (правил) за всіма операціями, що здійснюються банками відповідно до законодавства України.
Для обслуговування кредитного договору, своєчасних та належних розрахунків за ним, банк відкрив позивачу ОСОБА_3 поточний рахунок НОМЕР_1 (за ініціативою відповідача номер рахунку було змінено на НОМЕР_2).
Згідно із ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Положеннями ч.1 та 2 ст.1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
Колегія суддів наголошує на тому, що ПАТ «ОТП Банк» не приймалось рішення про використання монет для здійснення касових операцій з фізичними особами, про що було повідомлено ОСОБА_3 неодноразово.
Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками. Згідно пункту 6 статті 33 цього Закону до повноважень Національного банку України належить, зокрема, визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.
Відповідно до п. 2.8. Розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року №174 (з наступними змінами та доповненнями) за рішенням банку (філії, відділення) іноземна валюта у вигляді монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, приймається в операційну касу лише в разі:касового обслуговування юридичних осіб що мають право використовувати іноземну валюту як засіб платежу або здійснювати розрахунки, пов'язані з відрядженнями за кордон;здійснення касових операцій з фізичними особами.
Колегія суддів наголошує на тому, що поставною Верховного Суду від 06 лютого 2018 року, прийнятою за наслідками розгляду касаційної скарги ПАТ "ОТП Банк", рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2016 року та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2016 року скасовані, у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ "ОТП Банк" про тлумачення умов договору відмовлено.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ПАТ "ОТП Банк" необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 608 грн.
Керуючись ст.ст.367,374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити.
Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 грудня 2016 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про зобов'язання виконувати умови договору відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 608 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Демченко Е.Л.
Судді: Куценко Т.Р.
Максюта Ж.І.