Справа № 564/220/18
Рядок статзвіту № 27
22 травня 2018 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді Грипіч Л. А.
з участю секретаря Федас І. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митницї ДФС Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Львівської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №6205/209000/17 від 23.01.2018 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.470 МК України.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою Львівської митниці ДФС від 23.01.2018 року у справі №6205/209000/17 його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн. Вважає, що оскаржувана постанова винесена відповідачем є необгрунтованою, винесеною з порушенням чинного законодавства, викладені обставини та підстави порушення митних правил є такими, що не відповідають дійсності, а розгляд справи є неповним та необ'єктивним. Просить позов задовольнити.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, однак представник позивача через канцелярію суду подав клопотання, в якому просить проводити розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити.
Відповідач позову не визнав, подав відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування заперечень проти позовних вимог, викладених у відзиві на позов, відповідач покликається на те, що згідно із нормами ч.2 ст.95 МК України до строків, визначених у ч.1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст.192 МК України. Нормою ч.1 ст.192 МК України передбачено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу. Позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення встановленого ст.95 МКУ строку доставки товару, транспортних засобів до органу доходів і зборів, а не за не вивезення їх до Республіки Польща.
На підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явилися.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що оскарженою постановою Львівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №6205/20900/17 від 23.01.2018 року позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень .
Із змісту матеріалів справи про порушення митних правил видно, що 05.12.2017 року близько 09 год. ОСОБА_1, який є водієм прибув в зону митного контролю м/п «Краковець» Львівської митниці ДФС на смугу руху «червоний коридор» у напрямку виїзд з України транспортним засобом комерційного призначення марки «DAF» д.н.з. НОМЕР_1, з напівпричепом марки «Krone», яким він перевозив вантаж- дріт з низьковуглецевої сталі в кількості 22078 кг. Відправником товару є ПАТ "Гарантметиз інвест", а отримувачем товару є «Thuussen Krupp Schulte Gmbh". Згідно поданої експортної митної декларації №UA1100200/2017/0192541, оформленої Дніпропетровською митницею ДФС 16.11.2017 року, датою доставки вищевказаного вантажу до Львівської митниці ДФС є 26.11.2017 року.
Позивача визнано винним у тому, що він перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем до органу доходів і зборів, а також документів на ці товари, транспортні засоби, терміном більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб, оскільки митна декларація №UA1100200/2017/0192541 була оформлена 16.11.2017 року. Відповідно до інформації, наявної в електронній базі, вищевказаний вантаж переміщувався у митному режимі «транзит» до органу доходів і зборів призначення на кордоні і мав бути доставлений в термін до 26.11.2017 року. Однак, товар фактично доставлено у зону митного контролю митниці лише 05.12.2017 року.
Згідно ст.458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Однак, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.460 Митного кодексу України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Відповідно до ст.95 Митного кодексу України, для автомобільного транспорту встановлюється такий строк транзитного перевезення: 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). При цьому до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.192 Митного кодексу України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці.
Тобто до строку транзитного перевезення не включається час дії обставин непереборної сили.
Згідно з ст.495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Статтею 489 Митного кодексу України встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.1.3 «Порядку оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку» (далі - Порядок), затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004р. № 757, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.08.2004 року за №1075/9674, перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом територією іноземних держав або транзитом через їхні території здійснюється автомобільними перевізниками згідно з вимогами міжнародних договорів України та на підставі належним чином оформлених відповідних дозволів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Пунктом 1.4 вказаного Порядку передбачено, що перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом між пунктами, розташованими на території іноземної держави, заборонено, якщо на це не отримано відповідного дозволу компетентного органу іноземної держави згідно з вимогами міжнародних договорів України.
Пунктом 3.2 Порядку передбачено, що дозволи для перевезення вантажів оформлюються і видаються водію автомобільного транспортного засобу (автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі) (далі - уповноважена особа) на підставі усного звернення або письмової заяви, в якій зазначаються найменування (прізвище, ім'я, по батькові) автомобільного перевізника та його місцезнаходження (місце проживання), відомості щодо автомобільних транспортних засобів (реєстраційні номери, вантажопідйомність, повна маса), маршруту руху із зазначенням країн відправлення та призначення, а також країн прямування автомобільного транспортного засобу, вантажу (вага, загальна кількість), видів дозволів, які бажає отримати автомобільний перевізник, та пункт видачі дозволів. При цьому для оформлення та видачі дозволу уповноважена особа при усному зверненні та поданні письмової заяви пред'являє документ, що посвідчує особу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи на вантаж, за винятком здійснення порожньої подачі транспортного засобу на завантаження до країни відправлення, сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Отже, для отримання дозволу на перевезення у випадку переміщення експортного вантажу перевізник згідно вимог чинного законодавства зобов'язаний спочатку завантажитись і лише згодом звертатись із відповідною заявою за видачею дозвільного документа.
В додаткових обгрунтуваннях до позовної заяви позивач покликається, що 17.11.2017 року пункти видачі дозволів припинили видачу для українських перевізників дозволів на перевезення вантажів територією Республіки Польща .
На підтвердження даної обставини вказує, що на офіційному сайті АСМАП (асоціації міжнародних перевізників) була розміщена інформація, що 21.12.2017 року Львівська торгово-промислова палата, в межах своєї компетенції, розглянула звернення б/н від 19.12.2017 р. Асоціації міжнародних перевізників України, щодо наявності обставин, які привели до неможливості виконання зобов'язань перевезення експортних вантажів автомобільними перевізниками України та видала Висновок щодо обставин, які унеможливили виконання зобов'язань №19-08-5/1369 (далі Висновок ТПП).
Згідно Висновку ТПП Львівська торгово-промислова палата встановила, що особи автомобільні перевізники України, які зобов'язані здійснити транзитне перевезення експортних вантажів у визначені законодавством строки, і які доклали всіх зусиль і використали всі доступні для них можливості для належного виконання зобов'язань щодо дотримання строків транзитного перевезення вантажів, не мали змоги виконати вказані зобов'язання через обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), а саме: відсутність (завершення квоти) дозволів Республіки Польща на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, оскільки така обставина перебуває поза їх контролем, і може вважатися як надзвичайна і невідворотна за даних умов відповідно до законодавства України та міжнародно-правових актів з 17 листопада до 01 грудня 2017 року.
Суд рахує, що Львівська ТПП встановила та затвердила належним чином факт, що відсутність дозволів Республіки Польща на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні з 17 листопада по 01 грудня 2017 року є обставиною непереборної сили.
Частиною 3 ст.14 Закону України «Про Торгово-промислові палати» від 02.12.1997 року (далі Закон) визначено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.14-1 Закону, Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Згідно з частиною 2 ст.14-1 Закону, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Отже, з врахуванням того, що у разі виключення терміну з 17.11.2017 року по 01.12.2017 року з розрахунку строку доставки товарів до Львівської митниці ДФС, суд дійшов висновку, що позивачем не був порушений десятиденний строк доставки товарів, оскільки експортна декларація оформлена з 16.11.2017 року до 17.11.2017 року, тобто протягом 1 доби, а з 17.11.2017 року по 01.12.2017 року позивач намагався отримати дозвіл Республіки Польща на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, однак був позбавлений можливості це зробити, про що свідчить висновок Львівської ТПП про існування обставин непереборної сили, а також з 02.12.2017 року по 05.12.2017 року, тобто 4 доби в межах яких позивач прибув до Львівської митниці ДФС.
Також слід зазначити, що експортна декларація оформлена не Львівською митницею ДФС, до якої 05.12.2017 року був доставлений товар, а Дніпропетровською митницею ДФС, тому згідно статті 95 Митного кодексу України такий строк становить 10 діб, який і був дотриманий позивачем.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З врахуванням наведеного вище, суд рахує, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності №6205/20900/17 від 23.01.2018 року за порушення митних правил є протиправною і підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.ст. 73,76271, 272, 286, КАС України, ст.95,192,458,489,495,531 МК України , суд
Позов ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Львівської митниці ДФС №6205/20900/17 від 23.01.2018 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.2 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у розмірі 3400,00 грн., а провадження у справі закрити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів (ст.286 КАС) з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЛ. А. Грипіч